Ухвала суду № 66610860, 19.05.2017, Долинський районний суд Кіровоградської області

Долинський районний суд Кіровоградської області

110 м. м. Долинська Долинський район Кіровоградська область Україна 28500

Справа № 388/1020/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

19.05.2017 м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

представника ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській скаргу ОСОБА_2 на постанову державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з цією скаргою, посилаючись на те, що постановою головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 від 16 вересня 2016 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 388/1020/15-ц, виданого 10 серпня 2016 року Долинським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 332006,65 грн, з тих підстав, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності у боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття у повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати. За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача. За цим виконавчим документом сума боргу перевищує три мінімальні розміри заробітної плати. Згідно заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження стягувач просить вжити до боржника заходи примусового виконання, виявити майно та звернути на нього стягнення, та інше, а не звернути стягнення на заробітну плату боржника без вжиття заходів примусового виконання рішення, а відтак виконавчий документ надійшов на виконання не за належністю.

ОСОБА_2 уважає вищезазначене рішення державного виконавця таким, що підлягає скасуванню, оскільки виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі, якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюється їх функції, належить стягувачу.

Заявник у заяві про відкриття виконавчого провадження зазначав, що згідно даних з Єдиного реєстру адвокатів, боржник ОСОБА_4 зареєстрований як адвокат та працює за адресою: пров. Рильський, 10/12, м. Київ, 01060, що відноситься до Шевченківського району м. Києва. Тобто боржник на території цього району має адвокатський кабінет, може мати адвокатську касу (для зберігання готівки отриманої в якості адвокатського гонорару), інше майно на яке можна звернути стягнення, тобто стягувач надав державному виконавцю всі фактичні дані для виконання рішення суду, а тому висновок державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження є неправильним.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2, ОСОБА_1 скаргу підтримав за обставин зазначених у ній попросив скаргу задовольнити.

Представник Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві у судове засідання не зявився, повідомлявся про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надіслав.

Заінтересована особа ОСОБА_4 у судове засідання не зявився, повідомлявся про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надіслав, однак надіслав до суду письмові заперечення проти скарги, зазначаючи, що зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. За цією адресою також працює, а саме здійснює підприємницьку діяльність. У м. Києві тепер не працює, не здійснює будь-якої діяльності. При цьому місце здійснення адвокатської діяльності не є тотожним місцю роботи боржника у розумінні Закону України «Про виконавче провадження».

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи за скаргою, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до такого висновку.

Відповідно до ст. 383, ч. 2 ст. 384 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Судом установлено, що заочним рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 3 липня 2015 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в розмірі 200000 грн, 110330,41 грн процентів за договором позики, 12454,80 грн інфляційних втрат, 5934,25 грн три проценти річних, а всього 328719,46 грн; а також 3287,19 грн понесених та документально підтверджених судових витрат.

На підставі вищезазначеного заочного рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 3 липня 2015 року, 10 серпня 2016 року цим судом видано виконавчий лист, що заявою ОСОБА_2 звернений до примусового виконання до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Постановою головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 від 16 вересня 2016 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 388/1020/15-ц, виданого 10 серпня 2016 року Долинським районним судом Кіровоградської області, з тих підстав, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності у боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття у повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати. За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача. За цим виконавчим документом сума боргу перевищує три мінімальні розміри заробітної плати. Згідно заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження стягувач просить вжити до боржника заходи примусового виконання, виявити майно та звернути на нього стягнення, та інше, а не звернути стягнення на заробітну плату боржника без вжиття заходів примусового виконання рішення, а відтак виконавчий документ надійшов на виконання не за належністю.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на час вчинення виконавчої дії) державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

За змістом ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на час вчинення виконавчої дії) виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Згідно положень ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

За змістом чч. 2, 3 ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку. Адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката. Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Отже, адресою робочого місця адвоката є адреса, що відображена у Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно профайла Адвоката (http://erau.unba.org.ua/profile/38576), ОСОБА_4 обліковується у Раді адвокатів м. Києва. Адреса робочого місця адвоката: пров. Рильський, 10/12, м. Київ, 01601.

Таким чином, доводи ОСОБА_4 про те, що не здійснює адвокатську діяльність у м. Києві є необґрунтованими.

З огляду на вищезазначене, враховуючи те, що робоче місце ОСОБА_4 за адресою: пров. Рильський, 10/12, м. Київ, 01601, що відноситься до Шевченківського району м. Києва, зважаючи на положення ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на час вчинення виконавчої дії), зокрема й те, що право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу, відповідно висновки державного виконавця про звернення ОСОБА_2 не за місцем виконання рішення, є необґрунтованими, а прийняте ним рішення підлягає скасуванню.

Питання про відкриття виконавчого провадження, забезпечення виконання рішення належать до повноважень виконавця (дискреційні повноваження), відповідно суд не може зобовязати його здійснювати такі повноваження, а має лише право перевірки у встановленому порядку здійснення таких повноважень у спосіб встановлений положеннями законодавчих актів, тобто вимоги скарги у цій частині є необґрунтованими.

Як видно з матеріалів цієї справи, постанову головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 від 16 вересня 2016 року було направлено цим державним виконавцем на адресу ОСОБА_5, який є представником заявника згідно довіреності від 23 лютого 2015 року. Вручено цю постанову адресату 27 жовтня 2016 року, відповідно останнім днем строку для її оскарження було 7 листопада 2016 року. У цей період ОСОБА_5 знаходився у відрядженні, а саме з 6 по 9 листопада 2016 року, відповідно можливо стверджувати, що не маг вчасно звернутись з цією скаргою, а тому строк для оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження підлягає поновленню.

Відповідно до вищезазначеного, ця скарга ОСОБА_2 є частково обґрунтованою та відповідно підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 383, 293 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_2 строк на оскарження постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 від 16 вересня 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 388/1020/15-ц, виданого 10 серпня 2016 року Долинським районним судом Кіровоградської області (ВП № 52245828).

В іншій частині скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Кіровоградської області через Долинський районний суд Кіровоградської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_6