Постанова № 66600720, 02.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2011 р.Справа № 2-а-8817/10/1470

Категорія: 8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Романішина В.Л.,

ОСОБА_1,

за участю секретаря Баязітової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційні скарги державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва та Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області, за участю прокуратури Миколаївської області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

24.12.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД звернулось до суду першої інстанції з позовом до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області, за участю прокуратури Миколаївської області про визнання протиправними дій та бездіяльності відповідачів, а саме ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва в частині не формування висновку по відшкодуванню ПДВ за вересень 2010 року в сумі 226 139 грн. та Головного управління Державного казначейства України в Миколаївській області стосовно невідшкодування ПДВ за вересень 2010 року в сумі 214 168 грн., стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за вересень 2010 року в сумі 226139 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2011 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД задоволено.

17.02.2011 року державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва подала апеляційну скаргу на вказану постанову Миколаївського окружного адміністративного суду.

18.03.2011 року Головне управління Державного казначейства України в Миколаївській області також подало апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.02.2011 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апелянти зазначають, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва посилається на відсутність з боку інспекції порядку надання висновку про бюджетне відшкодування органам Державного казначейства в частині відшкодування ТОВ «Артіль»ЛТД ПДВ за вересень 2010 року в сумі 214168 грн., а тому відсутні підстави визнавати протиправною бездіяльність ДПІ. В свою чергу апелянт зазначає, що висновок податкового органу про бюджетне відшкодування на решту заявленої підприємством суми не був наданий у звязку з не підтвердженням заявлених до відшкодування сум зустрічними перевірками контрагентів позивача.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.02.2011 року та прийняття нової, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Артіль»ЛТД.

В свою чергу Головне управління Державного казначейства України в Миколаївській області зазначає, що відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності по невідшкодуванню ПДВ за вересень 2010 року у звязку з тим, що ДПА України не було надано Державному казначейству України відповідного реєстру субєктів підприємницької діяльності з визначенням розміру бюджетного відшкодування.

Зважаючи на зазначене, апелянт просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.02.2011 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Артіль»ЛТД в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державного казначейства України в Миколаївській області.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 03.12.2010 року по 16.12.2010 року державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Артіль»ЛТД з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено довідку № 1971/07-000/13857386 від 17.12.2010 року, згідно якого ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва підтверджено відображене ТОВ «Артіль»ЛТД у податковій декларації з ПДВ за вересень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 214 168 грн., та не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2010 року на суму 11971 грн.

На підставі зазначеного ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було надано висновок про бюджетне відшкодування Головному управлінню Державного казначейства України в Миколаївській області лише на суму 214 168 грн.

Однак, Головним управлінням Державного казначейства України в Миколаївській області не було здійснено бюджетне відшкодування з ПДВ за вересень 2010 року на користь ТОВ «Артіль»ЛТД в сумі 214 168 грн.

Звертаючись з позовом до суду, товариство посилалась на неправомірну бездіяльність ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва по не наданню висновку ГУ Державного казначейства України в Миколаївській області про бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 226 139 грн. у звязку з чим товариству не було здійснено бюджетне відшкодування ПДВ за вересень 2010 року.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що позовні вимоги ТОВ «Артіль»ЛТД підлягають частковому задоволенню, зважаючи на наступне:

В довідці про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Артіль»ЛТД податковим органом зазначено, що заявлену товариством суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2010 року в розмірі 226 139 грн. не можливо підтвердити в частині суми 11971 грн. у звязку з відсутністю на дату підписання довідки перевірки відповідей по постачальникам товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає неправомірною бездіяльність ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва по неформуванню висновку про бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 11971 грн.

Так, п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що суми податку, які підлягають бюджетному відшкодуванню визначаються як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду при відємному значенні такої суми.

Крім того, згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетному відшкодуванню підлягає частина відємного значення, яка дорівнює сумі податку,

фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, відповідно до вимог норм зазначеного закону виникнення права на бюджетне відшкодування ставиться у залежність від правомірності формування податкового кредиту та, відповідно, наявності відємного значення різниці суми податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року товариством з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД було сформовано відємне значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 226 139 грн. (а.с. 5-6).

У звязку із зазначеним товариством було подано до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва розрахунок суми бюджетного відшкодування за звітний податковий період, а саме за вересень 2010 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 226 139 грн. (а.с. 9-10).

На підставі вказаних документів ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва 20.10.2010 року було сформовано та подано до Головного управління Державного казначейства України в Миколаївській області висновок про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 214 168 грн.

Як зазначає відповідач, висновок про суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 11971 грн. не було сформовано у звязку з тим, що згідно довідки про результати позапланова виїзна перевірка ТОВ «Артіль»ЛТД податковим органом встановлено відхилення в сумі залишку відємного значення, фактично сплаченої отримувачам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), у звязку з не підтвердженням даних від постачальників.

Однак, відповідно до довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів сума податку, фактично сплачена ТОВ «Артіль»ЛТД як отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах становить 7021123 грн., що підтверджує правомірність формування позивачем відємного значення.

Таким чином, відсутні підстави для невідшкодування заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування.

Посилання відповідача на відсутність даних по проведенню перевірок контрагентів позивача не може бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні, оскільки невиконання контрагентами своїх зобовязань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету не є підставою для позбавлення платника податку права на бюджетне відшкодування вказаного податку у разі, якщо останній виконав всі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, згідно п. 10.2 ст. 10 цього Закону платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д», п. 10.1 цієї статті відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, а тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо тієї особи, яка не здійснила сплату податку до бюджету.

Порушень формування податкового кредиту з боку ТОВ «Артіль»ЛТД податковим органом не встановлено.

Зважаючи на зазначене та враховуючи той факт, що державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва було сформовано і подано до Головного управління Державного казначейства України в Миколаївській області висновок про бюджетне відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД податку на додану вартість за вересень 2010 року в сумі 214 168 грн., визнанню протиправною підлягає лише

бездіяльність ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва щодо неформування висновку про бюджетне відшкодування в сумі 11971 грн.

Крім того, бездіяльність Головного управління Державного казначейства України в Миколаївській області щодо не відшкодування суми податку на додану вартість, надмірно сплаченого позивачем, за вересень 2010 року в розмірі 214 168 грн. після отримання від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва відповідного висновку також є неправомірною.

Згідно Закону України «Про податок на додану вартість»податковий орган зобовязаний після проведення відповідної перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. В свою чергу, на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Згідно Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03.02.2011 N 68/23 органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі протягом місяця, виходячи з наявних матеріалів, що можуть свідчити про підтвердження нарахування бюджетного відшкодування, забезпечують подання до центрального органу державної податкової служби зведеної інформації про можливі загальні обсяги відшкодування податку на додану вартість коштами у кожному регіоні у розрізі платників (щодо яких наявні зазначені матеріали) за деклараціями, сума заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість за якими з урахуванням уточнюючих розрахунків становить 100 тис. грн. і більше.

П. 5 зазначеного Порядку визначено, що центральний орган державної податкової служби не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання реєстрів висновків від органів державної податкової служби за місцезнаходженням платника, здійснює формування узагальненої інформації щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість окремо за платниками, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, іншими платниками та платниками, у яких суми до бюджетного відшкодування заявлені в період дії Закону України «Про податок на додану вартість» та залишились невідшкодованими. Зазначену інформацію на постійній основі (щоденно) не пізніше наступного робочого дня після її формування направляє до Державного казначейства України; одночасно органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для подачі висновків органам державного казначейства.

Зважаючи на все вищезазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що заявлена ТОВ «Артіль»ЛТД до бюджетного відшкодування сума в розмірі 226139 грн. підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України в повному обсязі.

Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Артіль»ЛТД задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 184, 185, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва та Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «Артіль»ЛТД задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва по не формуванню висновку по відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальність «Артіль»ЛТД податку на додану вартість за вересень 2010 року в сумі 11971 грн.

Зобовязати державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Миколаєва надати Державному казначейству України висновок про бюджетне відшкодування товариству з обмеженою відповідальність «Артіль»ЛТД податку на додану вартість за вересень 2010 року в сумі 11971 грн.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області по невідшкодуванню товариству з обмеженою відповідальність Артіль»ЛТД податку на додану вартість за вересень 2010 року в сумі 214168 грн.

Зобовязати Державне казначейство України здійснити бюджетне відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю Артіль»ЛТД податку на додану вартість за вересень 2010 року у сумі 214168 грн.

Зобовязати Державне казначейство України після отримання висновку від податкового органу здійснити бюджетне відшкодування товариству з обмеженою відповідальність Артіль»ЛТД податку на додану вартість за вересень 2010 року у сумі 11971 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:Бойко А.В.

Судді: Романішин В.Л.

ОСОБА_1