Постанова № 66600251, 19.05.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 травня 2017 року № 826/14223/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до третя особаЦентрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києвіпро визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у поверненні помилково сплаченої суми збору на обов'язкове державне соціальне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 8750 грн., так як ОСОБА_1 придбав житло вперше, що підтверджується копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, які також були надані до відповідача.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача через канцелярію суду надав письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією відносно прав власності і на нерухоме майно і надання довідки, що підтверджує придбавання житла вперше ПФУ не здійснюється, відповідно до відсутності такої функції в управління, відтак, позивачем не було надано ніяких доказів, яким би підтверджувалося придбання житла вперше.

Представник третьої особи через канцелярію суду надав письмові заперечення на позов, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю, стверджуючи, що повернення помилково сплаченої суми збору до бюджету здійснюється за поданням, в даному випадку, відповідача, яке до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві не надходило.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,-

В С Т А Н О В И В:

26.04.2016 між ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ "Компанія з управління активами "ВАЛПРИМ" укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Магомедовою М.Г. та зареєстрований в реєстрі за №1196, згідно з яким позивач придбав квартиру вартістю 50414,48 доларів США, що становить 874919,17 грн., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Перед укладенням вищезазначеного договору позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості придбаного житла, відповідно до квитанції від 19.04.2016 №27 на суму 8750,00 грн.

22.06.2016 ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (правонаступником якого є Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві) із заявою, в якій повідомивши, що квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 була придбана ним (позивачем) вперше, просив повернути помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 8750,00 грн. за наступними реквізитами: назва отримувача: ОСОБА_1, ідентифікаційний номер ДРФО отримувача: НОМЕР_1, номер рахунку отримувача: НОМЕР_2, назва банку отримувача: АТ «УкрСиббанк», код банку (МФО) отримувача: 351005. До даної заяви позивачем було додано наступні документи: копію першої сторінки паспорту; копії першої та останньої сторінок договору купівлі-продажу квартири від 26 квітня 2016 року; копію квитанції № 27 від 19 квітня 2016 року про сплату 1% збору до ПФ з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна; Інформаційну довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.

Листом від 06.07.2016 №12060/16 Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивачу про відсутність правових підстав для повернення сплаченого збору в розмірі 8750,00 грн., так як відповідач не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно.

ОСОБА_1, не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. N 1740 (далі - Порядок №1740) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Водночас, пунктом 15-3 Порядку №1740 встановлено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Таким чином, із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Як зазначає позивач у позовній заяві, нерухоме майно ним придбано вперше, до укладення договору купівлі-продажу від 26.04.2016 інша нерухомість ним не придбавалася.

Факт придбання ОСОБА_1 нерухомого майна підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. Згідно з даною довідкою у власності позивача з житлової нерухомості є лише придбана квартира за адресою: АДРЕСА_1. Дані докази також були надані позивачем до відповідача разом із заявою від 22.06.2016.

При цьому, інформація щодо будь - яких інших об'єктів житлової нерухомості у власності позивача відсутня (доказів зворотнього суду не надано).

Тобто, зазначене вище житло позивачем придбано вперше, отже в цьому випадку позивач згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та пунктом 15-1 Порядку не виступав платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 відсотка від вартості вказаної квартири, зазначеної у договорі купівлі-продажу.

Крім того, відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити придбання житла конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, і саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.

Крім цього, зазначаючи про відсутність в управління обов'язку здійснювати перевірку факту придбання громадянином житла вперше, відповідачем не враховано, що згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідач, відмовляючи позивачу у поверненні спірного пенсійного збору, діяв як суб'єкт владних повноважень, саме на нього покладається обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, проте, такі докази відповідачем не надані.

Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Пунктом 39 статті 2 Бюджетного кодексу України встановлено, що органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, - органи державної влади, а також органи місцевого самоврядування, уповноважені здійснювати контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів, інших надходжень бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. N 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» установлено, що перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету визначається відповідно до переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (далі - перелік), згідно з додатком, зокрема, Пенсійний фонд України зазначено в переліку органів, що контролюють справляння надходжень бюджету при купівлі-продажу нерухомого майна (код класифікації доходів бюджету 24140500).

Згідно з Порядком казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.01.2013 N 43, органи Казначейства у процесі казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 03.09.2013 року №787 (далі - Порядок №787).

Відповідно до пункту 5 зазначеного Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.

Враховуючи, що відповідним органом, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету у сфері обов'язкового пенсійного страхування є відповідач, суд дійшов висновку, що саме останній наділений обов'язком щодо формування та подання до органів казначейства подання про повернення коштів.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що орган Пенсійного фонду, як суб'єкт владних повноважень, не зміг у встановленому порядку довести правомірність своїх дій, відповідно, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 20.04.2017 №К/800/12884/17 по справі №819/1455/16, від 27.04.2017 № К/800/13707/17 по справі № 819/31/17 та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017 по справі №826/19754/16.

Водночас, позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 8750 грн. є передчасною та не підлягає задоволенню, оскільки для стягнення помилково сплачених коштів відповідач має звернутися з відповідним поданням до органів Державної казначейської служби України.

З огляду на викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у вчиненні дій, спрямованих на повернення ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) помилково сплаченої суми збору на обов'язкове державне соціальне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 8750,00 грн. (вісім тисяч сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

3. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати подання до Головного Управління державної казначейської служби України у місті Києві про повернення ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 8750,00 грн. (вісім тисяч сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

4. В решті позовних вимог - відмовити.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов