Постанова № 66599641, 17.05.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2017 року Справа № 904/10791/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Кузнецової І.Л.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від ТОВ "Партнер Глобал": ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 19.04.2017 року;

від ДП "Дніпропетровський облавтодор": ОСОБА_2, представник, довіреність №б/н від 23.12.2016 року;

від ДП "Дніпропетровський облавтодор": ОСОБА_3, представник, довіреність №б/н від 23.12.2016 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017 року у справі №904/10791/16

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал", м. Дніпро

до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Дніпро

про стягнення 58 859 грн. 26 коп. та

за зустрічним позовом: Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпро в особі філії "Дніпропетровський автодор" Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал", м. Дніпро

про визнання недійсним договору від 26.12.2014 року №77 відступлення права вимоги (цесії) в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 06.05.2013 року №06/05-13,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер Глобал» (надалі - ТОВ «Партнер Глобал») звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Дніпропетровський автодор" Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (надалі ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України") на свою користь 58 859 грн. 26 коп. заборгованості та понесених витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2016 року порушено провадження у справі у справі №904/10791/16 за вищезазначеним позовом.

У грудні 2016 року ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом, в якому просило визнати недійсним договір відступлення права вимоги (цесії) від 26.12.2014 року №77, укладений між ТОВ "Партнер Глобал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" (надалі ТОВ "Резерв-Ойл") в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 06.05.2013 року №06/05-13, який ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2016 року прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровьскої області від 18.01.2017 року у справі №904/10791/16 (суддя Загинайко Т.В.) в задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено; визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №77 від 26.12.2014 року, укладений між ТОВ "Резерв-Ойл" та ТОВ "Партнер Глобал" в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 06.05.2013 року №06/05-13; з ТОВ "Партнер Глобал" на користь ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" стягнуто 1 378 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Партнер Глобал" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин справи, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, у задоволенні зустрічного позову відмовити, первісний позов задовольнити.

Апелянт зазначає, що за умовами договору про відступлення права вимоги №77 від 26.12.2014 року первісний кредитор не передавав свої зобов'язання за договором поставки на користь нового кредитора, а передав лише право вимоги щодо сплати поставленого товару від відповідача. На підтвердження погодження на заміну ТОВ "Резерв-Ойл" на нового кредитора - ТОВ "Партнер Глобал" посилається на спільний лист ДП Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Резерв-Ойл" №76-1 від 09.12.2014 року щодо надання згоди на відступлення прав вимоги та на той факт, що вже на користь нового кредитора була частково сплачена сума заборгованості.

В уточненій апеляційній скарзі ТОВ "Партнер Глобал" зазначає, що оскільки ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не було стороною за оспорюваним договором про відступлення права вимоги №77 від 26.12.2014 року та не довело, що цим договором порушені його права, у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення зустрічного позову про визнання цього договору недійсним.

ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що суд першої інстанції надав правильну оцінку встановленим у даній справі обставинам та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Вважає, що ТОВ "Партнер Глобал" не довів належними та допустимими доказами отримання згоди боржника на укладання договору про відступлення права вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Резерв-Ойл» (постачальник) та ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Дніпропетровський автодор" (покупець) укладений договір поставки №06/05-13 від 06.05.2013 року (надалі - договір поставки), відповідно п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставляти узгодженими партіями, на протязі дії даного договору у власність покупця нафтопродукти, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар за умовами даного договору.

Предметом поставки, відповідно до п.1.1.1. договору поставки, є Бітум нафтовий дорожній марки 60/90, конкретно зазначається в Специфікаціях (додаток №1) до цього договору.

Згідно Специфікації №1 на постачання товару від 06.05.2013 року вартість партії товару, що поставляється, складає 238 520 грн. з ПДВ без транспортних послуг. Строк поставки товару - до 07.05.2013 року

Пункт поставки товару за умовами цієї Специфікації: м.Дніпропетровськ, вул.Магаданська, 46.

Пунктом 9.8 договору поставки передбачено, що сторони не мають права передавати свої зобов'язання за даним договором третім особам без письмової згоди іншої сторони.

Однак, 26.12.2014 року між ТОВ "Резерв-Ойл" (Цедент, первісний кредитор) та ТОВ "Партнер Глобал" (цесіонарій, новий кредитор) був укладений договір №77 відступлення права вимоги (цесії), відповідно до п.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цісіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договорами, які були укладені між цедентом та ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", у тому числі й за договором поставки №06/05-13 від 06.05.2013 року на суму 58 859 грн. 26 коп (перелік договорів, за якими відступлене право вимоги наведене в п.1. договору про відступлення права вимоги).

Загальна сума боргу за договором про відступлення права вимоги складає 2 762 133 грн. 03 коп.

Згідно п.2.1. договору про відступлення права вимоги до цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладання договору про відступлення права вимоги.

Право вимоги, що відступається цесіонарієві, засвідчується господарськими договорами, специфікаціями, актами, іншими первинними бухгалтерськими документами, тощо (п.З. договору про відступлення права вимоги).

За п. 4 договору відступлення права вимоги копії документів, визначених у п.З цього договору, та документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, яке відступає цедент за цим договором, передаються цедентом цесіонарію в момент підписання сторонами цього договору і є його невід'ємною частиною.

Матеріали справи містять надану та завірену ТОВ "Партнер Глобал" копію акту звірки взаємних розрахунків з філією „Дніпропетровський автодор" ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" станом на 26.12.2014 року, який підписаний директором ТОВ "Партнер Глобал" з ДП "Дніпропетровський облавтодор" та містить підпис головного бухгалтера та відбиток печатки філії. В акті звірки зазначено про наявність заборгованості філії „Дніпропетровський автодор" ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" перед ТОВ "Партнер Глобал".

Проте, філія „Дніпропетровський автодор" ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заперечує наявність цієї заборгованості в бухгалтерському обліку філії по ТОВ "Партнер Глобал", надала відповідну бухгалтерську довідку.

ТОВ "Партнер Глобал", як новий кредитор за договором про відступлення права вимоги, просить стягнути з ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії „Дніпропетровський автодор" заборгованість у сумі 58 859 грн. 26 коп., в свою чергу, ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії „Дніпропетровський автодор" заперечує дійсність договору про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ "Партнер Глобал" та ТОВ "Резерв - Ойл" в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 06.05.2013 року №06/05-13, що і є причиною спору.

Таким чином, ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії „Дніпропетровський автодор" (позивач за зустрічним позовом) фактично звернулося до суду з вимогою про визнання недійсним договору, стороною якого воно не є, мотивуючи порушення своїх прав тим, що договір про відступлення права вимоги укладено між сторонами цього правочину з порушенням умов пункту 9.8 договору поставки від 06.05.2013 року.

За правилами ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Отже, особа, яка заявляє вимогу про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, повинна довести, що оспорюваний договір порушує її права та охоронювані законом інтереси, а суду необхідно перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і, в залежності від встановленого, вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав такої особи.

Частинами першою, третьою статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 514, 516 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

З аналізу наведених норм вбачається, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Пунктом 9.8 договору поставки від 06.06.2013 року №06/06-13 передбачено, що сторони не мають права передавати свої зобов'язання за даним договором третім особам без письмової згоди іншої сторони.

Таким чином, сторони у договорі поставки врегулювали порядок заміни кредитора у договорі шляхом отримання письмової згоди боржника.

Доказів отримання згоди боржника на укладення договору відступлення права вимоги сторонами до суду не надано, матеріали справи не містять.

Договір №77 про відступлення права вимоги (цесії) від 26 грудня 2014 року, який укладено між ТОВ "Партнер Глобал" та ТОВ "Резерв - Ойл", суперечить умовам пункту 9.8 договору поставки від 06.05.2013 року №06/05-13 щодо заборони передавати свої зобов'язання за договором поставки третім особам без письмової згоди іншої сторони.

Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 статті 203 Цивільного кодексу України договору про відступлення права вимоги в частині відступлення права вимоги за договором поставки від 06.05.2013 року №06/05-13, оскільки він суперечить вимогам ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 15.04.2015 року у справі №910/6098/14.

Положеннями ст. 213 Цивільного кодексу України визначений інститут тлумачення правочину.

Відповідно до ч. З ст. 213 Цивільного кодексу України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими ч. З цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора (ст. 511 Цивільного кодексу України).

Таким чином, зобов'язання в цілому включає в себе не тільки обов'язки сторін, але й права і передача права вимоги має відбуватись відповідно до умов договору та закону.

При укладанні договору поставки №06/05-13 від 06.05.2013 року встановлено, що сторони не мають права передавати свої зобов'язання за даним договором третім особам без письмової згоди іншої сторони (п.9.8 договору поставки).

Укладення договору про відступлення права вимоги без дотримання умов п.9.8 договору поставки, тобто без погодження з боржником (покупцем за договором поставки), не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються.

Відповідно до п.п. З, 4 договору про відступлення права вимоги, право вимоги, що відступається цесіонарієві, засвідчується господарськими договорами, специфікаціями, актами, іншими первинними бухгалтерськими документами, тощо (п.З. договору про відступлення). Копії документів, визначених у п.З цього договору, та документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, яке відступає цедент за цим договором, передаються цедентом цесіонарію в момент підписання сторонами цього договору і є його невід'ємною частиною.

Так, в обґрунтування своїх вимог ТОВ "Партнер Глобал" посилається на копії: специфікації № 1 від 06.05.2013 року, видаткової накладної №РН-0000054 від 06.05.2013 року (а.с.39) та товарно-транспортну накладну №0054 від 06.05.2013 року (а.с.40), акт звірки взаємних розрахунків ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за період з 01.04.2014 року по 26.12.2014 року (а.с.41-43), вважає, що наведені документи підтверджують дійсність вимоги за договором про відступлення права вимоги.

Разом з тим, відповідач заперечує наявність заборгованості, надає бухгалтерську довідку від 08.12.2016 року №191, у якій зазначає, що жодні зобов'язання ДП "Дніпропетровський облавтодор" в особі філії "Дніпропетровський автодор" перед ТОВ "Партнер Глобал" відсутні.

В постановах від 15.04.2015 року у справі №3-43гс15, від 10.02.2016 року у справі №3-4гс16 Верховний Суд України дійшов висновку, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Отже, відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України договору про відступлення права вимоги, оскільки він суперечить вимогам ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 15.04.2015 року у справі №910/6098/14.

Враховуючи викладене вище, вимога ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії „Дніпропетровський автодор" про визнання договору про відступлення права вимоги №77 від 26.12.2014 року в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 06.05.2013 року №06/05-13, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з визнанням недійсним договору про відступлення права вимоги №77 від 26.12.2014 року в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 06.05.2013 року №06/05-13, не підлягають задоволенню вимоги ТОВ "Партнер Глобал" про стягнення основної заборгованості у розмірі 58 859 грн. 26 коп.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником ТОВ "Партнер Глобал" була надана копія листа №75 від 09.12.2014 року Щодо надання на відступлення прав вимог, підписаного спільно ТОВ "Резерв-Ойл" та ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Господарським апеляційним судом встановлено і матеріалами справи підтверджено факт неподання позивачем (за первісним позовом) до суду першої інстанції доказів отримання згоди боржника на укладення договору відступлення права вимоги: копію листа № 76-1 від 09.12.2014 року; копію листа №75 від 09.12.2014 року, підписаних спільно ТОВ "Резерв-Ойл" та ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття (п.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

ТОВ "Партнер Глобал" не обґрунтував неможливість подання вищевказаних доказів до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Отже, в апеляційного господарського суду відсутні підстави для прийняття поданих позивачем (за первісним позовом) до господарського суду апеляційної інстанції додаткових доказів (копії листів №76-1 та №75 від 09.12.2014 року) та задоволення клопотання представника ТОВ "Партнер Глобал" щодо виклику посадових осіб відповідача (за первісним позовом) для з'ясування питання стосовно підписання вказаних документів.

Щодо решти доводів апеляційної скарги ТОВ "Партнер Глобал", то вони також не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017 року у справі №904/10791/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складено 19.05.2017 року).