Рішення № 66599522, 15.05.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2017 р. Справа № 911/606/17

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Завод засобів механізації аеропортів»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Форум Брандінг»

про стягнення 86 488,87 грн.

за участю представників сторін:

позивач ОСОБА_1 - предст. за дов. від 23.02.2017 № 02/62;

відповідач не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство Завод засобів механізації аеропортів (позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Форум Брандінг (відповідач) про стягнення 86 488,87 грн., які складаються з 84 618,00 грн. передоплати, здійсненої на підставі виставленого рахунку-фактури № СФ-000025 від 12.05.2016, а також 1 870, 87 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.03.2017 у справі №911/606/17 було порушено провадження та призначено до розгляду на 03.04.2017 року.

Ухвалою суду від 03.04.2017 та від 24.04.2017 розгляд справи відкладався. Також на підставі ухвали суду від 24.04.2017 строк розгляду спору було продовжено на п'ятнадцять днів.

В судове засідання 15.05.2017 року відповідач втретє не забезпечив явку свого повноважного представника, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином та завчасно.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду надсилалась відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві та Спеціальному витягу з ЄДРПОУ, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України та відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Присутній в судовому засіданні представник позивача озвучив позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі

Відповідно до частини 2 статті 82 ГПК України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно з ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та обєктивного розгляду спору по суті, в судовому засіданні 15.05.2017 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд,-

встановив:

Внаслідок проведення робіт в рамках ведення господарської діяльності та необхідністю отримання відповідних послуг, ТОВ «ТД «Форум Брандіг» виставило ПАТ «Завод засобів механізації аеропортів» рахунок-фактуру для оплати №СФ-000025 від 12.05.2016р. відповідних послуг, перелік яких значиться у вказаному рахунку.

Так, відповідно до останнього, позивач мав сплатити 84 618,00 грн. (разом з ПДВ) за наступні послуги: доставка щебня та піску в кількості 123 тн, послуги екскаватора, послуги автокрана, перебазування екскаватора на місце.

На виконання вимог, зазначених в рахунку, ПАТ «Завод засобів механізації аеропортів» здійснило оплату, що підтверджується платіжним дорученням №347 від 16.05.2016р. (копія наявна в матеріалах справи).

Однак, як зазначив позивач, здійснення робіт (надання послуг) на суму оплати не відбулось, у звязку з чим з метою досудового врегулювання спору, позивач 09.09.2016 року направив відповідачеві лист з вимогою повернути здійснену попередню оплату на розрахунковий рахунок.

В силу ч.1 ст.208 ЦК України для правочинів (за змістом ч.2 ст.202 ЦУ України договір між двома особами є двостороннім правочином) між юридичними особами встановлена письмова форма.

Згідно ст.218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу звязку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст.181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, ТОВ «ТД «Форум Брандіг» виставивши рахунок, з однієї сторони, та ПАТ «Завод засобів механізації аеропортів», з іншої сторони, оплативши його, фактично уклали договір підряду у спрощений спосіб.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Зважаючи на відсутність письмового договору, в якому б сторони могли визначити конкретну дату чи строк, з настанням якого у відповідача виникає обов'язок виконати роботи (надати послуги), враховуючи приписи ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, суд пов'язує момент виконання такого зобов'язання з моментом відповідної вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

До матеріалів справи залучена копія вимоги позивача від 24.05.2016 року № 02/202, зі змісту якої вбачається, що позивач просить відповідача у 7-ти денний термін від дня предявлення вимоги надати оплачені послуги та документи, що підтверджують їх надання.

Згідно поштового повідомлення від 31.05.2016 року (накладна ТОВ «ТЕКС Україна» №0762093 від 24.05.2016) вбачається, що лист № 02/202 про виконання робіт отримувачем не одержано з підстав відсутності останнього по зазначеній адресі: м. Бориспіль, вул. Зої Космодемяської, 17, офіс 1, яка також значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому, днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення. ( п. 1.7 постанови Пленуму № 14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань).

Таким чином, зважаючи на відправлений 24.05.2016 лист, днем предявлення якого слід вважати 31.05.2016, з урахуванням зазначеного в ньому 7-денного терміну виконання робіт/надання послуг, суд зазначає, що граничний строк їх виконання настав 07.06.2016.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 2 ст. 849 ЦК України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

У звязку з тим, що відповідач свого обовязку стосовно виконання робіт не здійснив, строк виконання яких настав 07.06.2016 та, разом з тим, не надав доказів повернення коштів, суд прийшов до висновку, позивач фактично відмовився від укладеного договору, а тому вимога позивача про повернення грошових коштів у розмірі 84 618,00 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Також позивачем заявлено до стягнення 1 870,87 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд звертає увагу позивача на те, що стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобовязання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобовязань, а з інших підстав повернення сплаченого авансу за ненадання послуг.

За своєю суттю обовязок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобовязання в розумінні ст.625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» та постановах Верховного суду України від 15.10.2013 № 3-30гс-13 та від 16 вересня 2014 року №3-90гс14.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих на суму попередньої оплати є безпідставними та не підлягають задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 84 618,00 грн. основного боргу. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Форум Брандінг» (08303, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Зої Космодемянської, 17, офіс 1, код ЄДРПОУ 39611230) на користь Публічного акціонерного товариства «Завод засобів механізації аеропортів» (49051, м. Дніпро, вул. Винокурова,3, код ЄДРПОУ 01128481) 84 618 (вісімдесят чотири тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 00 коп. та 1 565 (одну тисячу пятсот шістдесят пять) грн. 39 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 19.05.2017

Суддя О.В. Щоткін