Постанова № 66595615, 18.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19136/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А. В.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Парінова А. Б., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 27 жовтня 2014 року № 000306, -

В С Т А Н О В И В :

ПП «Акрілат-Хімконтракт» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 27.10.2014 р. № 000306.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2015 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.09.2015 р. скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 р. з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У мотивувальній частині вказаної ухвали Вищим адміністративним судом України зазначено, що судами першої та апеляційної інстанцій не було з'ясовано та не надано належної правової оцінки посиланням податкового органу в спірному рішенні щодо порушенням позивачем вимог, передбачених статтею 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та застосування до позивача відповідальності відповідно до абзацу 16 частини другої статті 17 цього ж Закону.

Також ВАС України наголошено на необхідності проведення судової товарознавчої експертизи та дослідженні ТУ У 24.3-00333380-005-2004.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

У відповідності до ч. 5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку ПП «Акрілат -Хімконтракт» за адресою: Дніпропетровська область, смт. Губиниха, вул. Берегово, 34 Е, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 0056/04/36/2100/24744461 від 01.08.2014 р., в якому вказано про порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі - Закон № 481): зберігання спирту у місці зберігання не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту.

На підставі висновків вказаного акта перевірки Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 27.10.2014 р. № 000306, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 408576, 00 грн. відповідно до абз.16 ч.2 ст.17 Закону № 481 (а. с. 9 Т. 1).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, регламентовані приписами Закону № 481.

У відповідності до ст. 1 Закону № 481 спирт етиловий - спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТЗЕД та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями.

Місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

У відповідності до ч. 5 ст. 2 Закону № 481 виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту. При цьому приміщення, в яких здійснюється виробництво спирту етилового, та місця зберігання спирту, розташовані на державному підприємстві, яке виробляє спирт етиловий, вважаються акцизним складом.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону № 481 виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового може здійснюватися лише на державних підприємствах, а біоетанолу - на підприємствах усіх форм власності за наявності у них ліцензій.

Абзацом 16 ч. 2 ст. 17 Закону № 481 (у редакції, чинній на момент виявлення порушення) було передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі вивезення спирту етилового, горілки та лікеро горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу доходів і зборів на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску - 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень.

В матеріалах справи наявний висновок Київського науково - дослідного інституту судових експертиз від 07.08.2015 р. № 10656/15-34/10657/15-53, у відповідності до якого надані зразки рідин за складом та фізико - хімічними показниками відносяться до розчинників. Технологічне зневоднення спиртовмісних рідин не використовується при виробництві етилового спирту та будь - яких спиртових дистилятів товарних позицій 2207 та 2208, а використовується тільки при виготовленні високооктанових кисневмісних домішок та розчинників (а. с. 32 - 44 Т. 4).

Згідно ТУ У 24.3-00333380-006-2004 розчинник для флексографічного друку РФД-2 являє суміш флегмового компонента ректифікації зневодненого денатурованого, отриманого у відповідності з технологічним регламентом заводу ТР-30219014-003-2004 та технологічною інструкцією на виробництво технічних рідин у потоці ТІ 37471967-5762-2011, з етилацетатом.

Так на виконання вимог ухвали ВАС України від 22.09.2015 р. ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2015 р. призначено судово-товарознавчу експертизу в адміністративній справі № 826/19136/14.

Проведення експертизи доручити Київському науково - дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення експерта поставити наступні питання:

- чи є розчинник РФД-2 спиртом етиловим, не денатурованим, денатурованим, технічним?

- чи є розчинник РФД-2 спиртом етиловим та чи можна його використовувати в харчових цілях?

- чи є основною складовою розчинника РФД-2 спирт етиловий, яка об'ємна частка спирту?

- чи містить у своєму складі розчинник РФД-2 етилацетат, бітрекс, циклогексан, які унеможливлюють його використання в харчових цілях окрім основного призначення?

- до якого коду УКТЗЕД за своїми характеристиками може бути віднесений розчинник РФД-2 виготовлений Лужанським МПД державним підприємством "Укрспирт" ?

Також вказаною ухвалою судом першої інстанції витребувано від Лужанського МПД державного підприємства «Укрспирт» арбітражні зразки та зобов'язано їх направити на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6) у строк до 20.01.2016 р.

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, у свою чергу, листом від 11.11.2016 р. № 5689/16-34 повідомив суд про неможливість надання висновку судово-товарознавчої експертизи у справі № 826/19136/14 з огляду на те, що станом на 10.11.2016 р. клопотання експерта не виконано, а саме: необхідні для дослідження рідини розчинника РФД-2 не надані.

Листом від 25.07.2016 р. № 168 ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (Лужанське місце провадження діяльності) повідомило що після зупинення роботи Лужанського МПД увесь обсяг вказаного розчинника було відвантажено покупцям станом на 21.04.2015 р., про що складено акт інвентаризації від 21.04.2015 р. № 3D за участю представника Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції.

Зважаючи на неможливість проведення судової експертизи, суд першої інстанції поклав тягар доказування на позивача.

З даного приводу колегія суддів звертає увагу на наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ухвалі ВАС України від 22.09.2015 р. суд касаційної інстанції наголосив на необхідності проведення товарознавчої експертизи, не прийнявши таким чином висновки, викладені у відповідях Департаменту митної справи Державної фіскальної служби України від 27.06.2014 р. № 99-24/1.02-03/3107 та від 28.08.2014 р. № 99-24/1-02- 02/4018, в якості беззаперечного доказу класифікації РФД-2 у товарній позиції 2207 (2207 10 00 90).

Також, при вирішенні справи колегією суддів встановлено, що товари за кодом 2207 УКТ ЗЕД належать до групи 22 «Алкогольні та безалкогольні напої і оцет», що суперечить призначенню рідини для автомобіля та фарби.

Підсумовуючи вищенаведене, зважаючи на неможливість проведення судової експертизи через припинення виробництва об'єкта дослідження, колегія суддів трактує сумніви щодо класифікації РФД-2 на користь позивача, не надаючи при цьому оцінку характеристикам речовини, що потребує наявності спеціальних знань.

В той же час, судом першої інстанції залишено поза увагою наголошення ВАС України на необхідності перевірити відповідність встановленого відповідачем порушення застосуванню міри відповідальності.

Як зазначено в акті перевірки, відповідачем встановлено зберігання позивачем спирту у місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту (а. с. 67 - 70 Т.1).

В той же час, санкція абзацу 16 частини другої статті 17 Закону № 481 не відповідає встановленому порушенню та розміру штрафу, передбаченого нею.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом приймаються в якості належних.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Також у відповідності до ст. 94 КАС України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати зі сплати судового збору у розмірі 11692, 81 грн., що підтверджуються наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а. с. 56 Т. 1, 83, 128 Т. 2, 126 Т. 4).

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 27 жовтня 2014 року № 000306 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування фінансових санкцій від 27 жовтня 2014 року № 060306 Державної фіскальної служби України.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» (ЄДРПОУ 24744461) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 11692, 81 грн. (одинадцять тисяч шістсот дев'яносто дві гривні 81 копійка).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя О. А ГубськаСуддя А. Б. Парінов

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Парінов А.Б.