Ухвала суду № 66593689, 20.05.2017, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1159/17

Првадження № 1-кс/697/190/2017

У Х В А Л А

Іменем України

20 травня 2017 року

Слідчий суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області - Русаков Г.С.,

при секретарі Захарченко В.В.,

лза участі: підозрюваної ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

прокурора Лукященка Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Канів клопотання заступника начальника СВ Канівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_3, яке погоджено начальником Канівського відділу Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_4

про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42017251150000014, -

В С Т А Н О В И В :

20.05.2017 заступник начальника СВ Канівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області майор поліції ОСОБА_3, за погодженнням начальника Канівського відділу Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з наведеним вище клопотанням.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що СВ Канівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017251150000014 від 29.03.2017 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, будучи обраною депутатом Канівської міської ради Черкаської області на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2015 року відповідно до Протоколу Канівської міської територіальної виборчої комісії від 30.10.2015 «Про результати виборів депутатів Канівської міської ради VII скликання 25.10.2015» та одночасно будучи головою постійної комісії міської ради з питань житлово-комунального господарства; транспорту, звязку та комунальної власності, діючи умисно, з корисливих мотивів, в період часу з 28 березня 2017 року до 18 травня 2017 року в м. Каневі Черкаської області під час особистих зустрічей з ОСОБА_5 - директором ПП «Квант ЛТД», вимагала неправомірну вигоду шляхом висунення категоричної вимоги надати їй грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США за позитивне вирішення питання щодо прийняття рішення про надання в оренду нежитлових приміщень в м. Каневі Черкаської області по вул. Героїв Дніпра, 47, площею 489 метрів квадратних та по вул. Успенській, площею 61 метр квадратний, з метою подальшого розташування фармацевтичної мережі. У ході вирішення цього питання ОСОБА_1 використовувала виключно свої владні повноваження, як представника органу місцевого самоврядування Канівської міської ради та голови постійної комісії міської ради з питань житлово-комунального господарства, транспорту, звязку та комунальної власності, здійснюючи вплив на членів комісії вказаної міської ради під час прийняття ними рішень щодо надання в оренду вказаних вище нежитлових приміщень. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США від ОСОБА_5. 18 травня 2017 року, приблизно о 15 годині 40 хвилин, під час особистої зустрічі з останнім на автомобільній парковці біля торгового центру по вул. Героїв Дніпра, 1А у м. Каневі Черкаської області, одержала від ОСОБА_5 обумовлену нею раніше суму 2 000 (дві тисячі) доларів США, згідно з офіційним курсом валют Національного Банку України, станом на 18.05.2017 року еквівалентну 52 834,89 гривень (пятдесят дві тисячі вісімсот тридцять чотири гривні та вісімдесят девять копійок).

18.05.2017 року о 15 год. 40 хвилин ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

За фактом одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди 19.05.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні вказував про обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому просили обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, пов'язаними із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження. Крім того вказали, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_1, матиме можливість безперешкодно застосувати вплив на свідків у кримінальному провадженні в тому числі на членів постійної комісії міської ради з питань житлово-комунального господарства; транспорту, звязку та комунальної власності, з метою схилення їх до дачі неправдивих показів під час проведення допиту у даному кримінальному провадженні щодо надання в оренду нерухомості заявнику, переслідуючи при цьому мету уникнення від кримінальної відповідальності. Разом з цим, з урахуванням корисливих мотивів вчинення кримінального провадження, просили визначити підозрюваній заставу, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб позбавити останню бажання перешкоджати у кримінальному провадженні встановленню обєктивної істини у справі та забезпечення належного рівня гарантії доброчесної поведінки підозрюваної, відповідно до встановленого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розміру застави, зокрема щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та призначити заставу у вигляді 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обовязків. У даному випадку, враховуючи, що сума предмету неправомірної вигоди перевищує 50 000 грн., то застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обовязків.

Підозрювана та її захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому захисник заявив зустрічне клопотання про негайне звільнення ОСОБА_1 з під варти, оскільки вона є депутатом Канівської міської ради, за таких обставин до неї відповідно до п.6 ч.1 ст.480 КПК України застосовується особливий порядок кримінального провадження, як до депутата місцевої ради. Крім того, у прокурора Лукященка Ю.І. при врученні повідомлення про підозру були відсутні будь-які на це повноваження. За таких обставин, ОСОБА_1 не була у встановлений законом спосіб повідомлена про підозру, а тому не має статусу підозрюваної, у звязку з чим у відповідності до ч.4 ст.12 та ч.3 ст.278 КПК України ОСОБА_1 підлягає негайному звільненню з під варти.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 18.05.2017 року о 15 год. 40 хвилин ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

19.05.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom), п. 32, Series А, № 182).

З матеріалів доданих до клопотання вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого їй кримінального правопорушення, а саме:

- заявою ОСОБА_5 від 28.03.2017 року;

- показаннями свідка ОСОБА_5 від 18.05.2017 року;

- протоколом огляду місця події від 18.05.2017 року;

- протоколом освідування особи від 18.05.2017 року та іншими матеріалами кримінального провадження.

Матеріалами доданими до клопотання доводиться також наявність достатніх підстав вважати, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість ОСОБА_1 переховуватися від правоохоронних органів та суду, знищити документи та інші докази, які мають істотне значення для встановлення правопорушення, впливати на свідків, в тому числі на членів постійної комісії міської ради з питань житлово-комунального господарства; транспорту, звязку та комунальної власності. А також те, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_1, матиме можливість безперешкодно застосувати вплив на свідків у кримінальному провадженні в тому числі на членів постійної комісії міської ради з питань житлово-комунального господарства; транспорту, звязку та комунальної власності, з метою схилення їх до дачі неправдивих показів під час проведення допиту у даному кримінальному провадженні щодо надання в оренду нерухомості заявнику, переслідуючи при цьому мету уникнення від кримінальної відповідальності. Крім того, відповідно до довідки начальника УДМС України в Черкаській області ОСОБА_6 від 19.05.2017 року, ОСОБА_1 документована паспортами громадянина України для виїзду за кордон серії ЕА 614678 від 07.02.2008 року та серії FF 523385 від 18.01.2017 року, за отриманням останнього не зверталася. Відповідно до декларації ОСОБА_1 за 2016 рік, викладеної публічно в Єдиному державному реєстрі декларацій, ОСОБА_1 має активи у вигляді готівкових коштів в сумі 250000 (двісті пятдесят тисяч) грн. також її чоловік ОСОБА_7 працює за кордоном, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що не виключає реальну можливість підозрюваної ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду шляхом виїзду за кордон. Вищевикладене свідчить про те, що підозрювана ОСОБА_1 у разі застосування більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, матиме реальну можливість уникати кримінальної відповідальності та виїхати за кордон.

Ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться також і з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_1 необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно уразі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Доказів того, що стан здоров'я підозрюваної ОСОБА_1 не допускає тримання її під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя у відповідності до ч.1 ст.178, ст. 183 КПК України враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який відповідно до ч.3 ст.368 КК України карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а також особу підозрюваної ОСОБА_1, яка раніше не судима, вік та стан її здоров'я, який не виключає можливості тримання останньої під вартою, майновий стан та приходить до висновку, що докази та обставини на які посилається прокурор та слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана ОСОБА_1, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати встановленню істини та своєчасному прийняттю процесуальних рішень у провадженні, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів.

З огляду на викладене, слідчий суддя прийшов до переконливого висновку, що клопотання слідчого, погоджене з прокурором необхідно задовольнити, а до підозрюваної слід застосувати запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК не зможуть забезпечити виконання нею процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам переховування від органу досудового слідства та суду, впливу на свідків та перешкоджання встановлення істини у справі, а тому у такому разі не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

При цьому слідчий суддя, враховуючи доведеність прокурором в судовому засіданні наявність всіх обставин, які свідчать про необхідність застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то клопотання захисника щодо негайного звільнення ОСОБА_1 з під варти не підлягає до задоволення.

Строк дії ухвали про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислювати з моменту її затримання, тобто з 18.05.2017 року о 15 год. 40 хвилин.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

Згідно з ч. 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_1, тяжкість кримінального правопорушення, в якому вона підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави в сумі, що відповідає шістдесяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 101 040,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, слідчий суддя вважає необхідним відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст.194 КПК України у разі внесення нею застави покласти на підозрювану відповідні обов'язки.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання заступника начальника СВ Канівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_3, яке погоджено начальником Канівського відділу Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42017251150000014 задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, гр..України, непрацюючої, раніше не судимої, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_4, депутата Канівської міської ради Черкаської області VII скликання запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Черкаському слідчому ізоляторі управління ДПтС України в Черкаській області строком на шістдесят днів.

Термін тримання під вартою ОСОБА_1 рахувати з моменту її затримання, тобто з 15:40 год. 18.05.2017 року до 15:40 год. 17.07.2017 року.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 відмовити.

Одночасно, визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України в розмірі шістдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто - 101 040,00 грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок з такими реквізитами: Отримувач ТУ ДСА у Черкаській області, Код 26261092, р/р37312075003652, Банк одержувача ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, Призначення платежу: Прізвище імя по - батькові, номер справи, кошти застави, згідно ухвали суду (назва суду).

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі звільнення підозрюваної ОСОБА_1 з-під варти у звязку з внесенням нею застави, покласти на підозрювану такі обовязки: 1) прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю; 2) не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінально провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_1 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваної, обвинуваченої та її явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з'явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити під розпис ОСОБА_1.

Зобовязати заступника начальника СВ Канівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_3 повідомити родичів ОСОБА_1 про обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Ухвалу для виконання направити начальникам СВ Канівського відділення Золотоніського відділу поліції ГУ Національної поліції в Черкаській області та Черкаського слідчого ізолятора управління ДПтС України в Черкаській області.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом 5-ти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя / підпис/ ОСОБА_8

З оригіналом згідно: оригінал зберігається при матеріалах справи № 697/1159/17

Слідчий суддя Г. С. Русаков