Рішення № 66593450, 15.05.2017, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1216/17

провадження №2/619/854/17

РІШЕННЯ

іменем України

15 травня 2017 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіОСОБА_1за участю секретаря судового засіданняОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Прудянської селищної ради Дергачівського району Харківської області про встановлення факту проживання однією сімєю та визнання права власності, -

встановив

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Прудянської селищної ради Дергачівського району Харківської області, в якому після уточнення просила: встановити факт проживання ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_4 однією сімєю більше пяти років до часу відкриття спадщини; визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який знаходиться за адресою: Харківська область Дергачівський район сел. Прудянка вул. Молодіжна №9, що складається з житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 75,3 м2, житловою площею 51,5 м2 та інші господарські будівлі та споруди, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 10.10.2016 року. В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначила, що ОСОБА_4 - помер 10.10.2016 року. Після її смерті відкрилась спадщина, що складається з вищевказаного домоволодіння з господарськими спорудами. Родичів (дружину, дітей) померлий ОСОБА_4 - не мав. ОСОБА_3 була знайома з ОСОБА_4 з грудня 2010 року. Через свою інвалідність він потребував сторонньої допомоги, враховуючи що він не мав родини, позивач надавала йому допомогу по господарству. Приймаючи до уваги, що фізичний стан ОСОБА_4 погіршувався і окрім допомоги по господарству він потребував догляду за ним, ОСОБА_5, ставлячись до позивача як до своєї доньки, запропонував їй переїхати до нього, на що вона погодилась. Так на початку 2011 року вони проживали однією родиною, ведучи спільне господарство, маючи взаємні права та обовязки, повністю обєднували та витрачали кошти на харчування, лікування, обслуговування будинку його ремонт, сплачуючи комунальні послуги, через що між ними дійсно склались установлені відносини, що притаманні членам сімї (що підтверджується квитанціями про сплату та свідченням свідків). Після смерті ОСОБА_4, позивач займалася його похованням (що підтверджується довідкою виконавчого комітету Прудянської селищної ради Дергачівського району Харківської області). На момент смерті в домоволодіння, що належить ОСОБА_4, крім нього ніхто не був зареєстрований (підтверджується довідкою виконавчого комітету Прудянської селищної ради Дергачівського району Харківської області). Спадщину після смерті ОСОБА_4 позивач прийняла в установлений законом строк, звернувшись з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Дергачівського нотаріального округу ОСОБА_6 Нотаріус ОСОБА_6 пояснила позивачу, що не зможе видати свідоцтво про справо на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, оскільки вони не родичі, і що вона має можливість звернутися до суду для вирішення питання про спадщину.

У судове засідання представник Прудянської селищної ради Дергачівського району Харківської області не зявився, селищний голова ОСОБА_7 подала до суду заяву, в якій не заперечувала проти задоволення позову та просила справу розглядати за відсутності представника селищної ради.

У судовому засідання позивач ОСОБА_3 просила задовольнити позов з підстав, які зазначені у позовній заяві.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 розповів, що він проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 з кінця 2010 року на початку 2011 року почала проживати у ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з ОСОБА_4, до самої його смерті. Також ОСОБА_3 здійснила поховання ОСОБА_4

У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надала показання аналогічні показання свідка ОСОБА_8

У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 розповів, що він є чоловіком позивача. У звязку з сімейними обставинами з 2010 року його дружина почала проживати з ОСОБА_4, який відносився до неї як до доньки, оскільки у нього не було родичів. У жовтні 2016 року ОСОБА_3 поховала ОСОБА_4

Судом встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно свідоцтва про смерть серії I-ВЛ №565912, ОСОБА_4 помер 10 жовтня 2016 року.

Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №70182214 від 11.10.2016 року, ОСОБА_4 є власником житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, який знаходиться за адресою: Харківська область Дергачівський район сел. Прудянка вул. Молодіжна №9, що складається з житлового будинку загальною площею 75,3 м2, житловою площею 51,5 м2.

Відповідно до технічного паспорту КП «Інвентаризатор» №789 від 06.09.2016 року, житловий будинок, розташований за адресою: Харківська область Дергачівський район сел. Прудянка вул. Молодіжна №9, належить ОСОБА_4.

Згідно довідки Прудянською селищною радою Дергачівського району Харківської області №1262 від 19.10.2016 року, вона видана ОСОБА_3 в тому, що ОСОБА_4, який проживав в ІНФОРМАЦІЯ_3, помер 10.10.2016 року і вона його поховала. На день смерті постійно проживали разом, вели спільне господарство та здійснювала за ним догляд.

Згідно довідки Прудянською селищною радою Дергачівського району Харківської області №725 від 24.04.2017 року, вона видана ОСОБА_3 в тому, що ОСОБА_4, який проживав в ІНФОРМАЦІЯ_3, помер 10.10.2016 року і вона його поховала. Разом з ним на день смерті ніхто не був зареєстрований.

Згідно листа приватного нотаріуса ОСОБА_6 №224/02-14 від 15.05.2017 року, після смерті 10 жовтня 2016 року ОСОБА_4 приватним нотарусом була заведена спадкова справа №18/2017, на підставі заяви ОСОБА_3 про прийняття спадщини, яка була зареєстрована у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №48. Станом на 15 травня 2017 року наявні дані про те, що інші заяви про прийняття спадщини чи відмову від інших спадкоємців не надходили, як за законом та і за заповітом, свідоцтва про право на спадщину не видавалися. Згідно витягу зі спадкового реєстру №46755397 від 14.02.2017, померлий склав заповіт, посвідчений 10.05.1994 Прудянською селищною радою Дергачівського району Харківської області за реєстровим №11. Дані про зміст заповіту та примірник оригіналу зберігається у справах селищної ради. ОСОБА_3 не є родичом померлого 10 жовтня 2016 року ОСОБА_4.

Згідно листа Прудянської селищної ради Дергачівського району Харківської області №82 від 15.05.2017 та додатків до нього, заповіт ОСОБА_4, посвідчений 10.05.1994 Прудянською селищною радою Дергачівського району Харківської області за реєстровим №11, скасований новим заповітом від 23.01.2007 року за реєстровим №08. Відповідно до заяви ОСОБА_4 від 21.11.2014 року скасовано заповіт від 23.01.2007 року за реєстровим №08.

Всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, зясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Пленум Верховного Суду України в п.4 своєї Постанови №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12.06.2009 року розяснив судам, що ухвалюючи в попередньому судовом засіданні рішення у зв'язку з визнанням відповідачем позову, суди повинні враховувати положення ст.ст. 174, 175 ЦПК України та до ухвалення відповідного судового рішення роз'яснювати сторонам наслідки вчинення відповідних процесуальних дій. У разі визнання відповідачем (або його представником за відсутності у дорученні відповідних обмежень) позову можливе лише ухвалення рішення про задоволення позову, а не про задоволення позову частково чи про відмову в його задоволенні. Ухвалюючи рішення по суті спору чи постановляючи ухвали в попередньому судовому засіданні, суд у мотивувальній частині судового рішення зазначає лише про дії сторін щодо розпорядження своїми процесуальними і матеріальними правами та здійснені судом заходи з перевірки таких дій.

Відповідач позов визнав, подавши відповідну заяви, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в звязку з чим, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити.

Щодо позовних вимог про встановлення факту, що має юридичне значення.

Пленум Верховного Суду України в п.23 своєї постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», розяснив судам, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути визнані факти, що призводять до виникнення, зміни чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Дослідивши письмові докази та допитавши свідків,суд дійшов висновку, що позов в частині встановлення факту проживання однією сімєю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягає задоволенню, оскільки надані суду докази на підтвердження зазначеного факту відповідачем не заперечуються.

Щодо позовних вимог про визнання права власності.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1264 ЦК України учетверту чергуправо на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сімєю не менш як пять років до часу відкриття спадщини.

ОСОБА_3 є спадкоємцем четвертої черги, так як проживала зі спадкодавцем однією сімєю більше пяти років до часу відкриття спадщини.

У звязку з викладеним, суд визнає за ОСОБА_3власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який знаходиться за адресою: Харківська область Дергачівський район сел. Прудянка вул. Молодіжна №9, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 10 жовтня 2016 року.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.209 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 59-61, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ухвалив

Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_3 проживала зі спадкодавцем ОСОБА_4, який помер 10 жовтня 2016 року, однією сімєю більше пяти років до часу відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який розташований за адресою: Харківська область Дергачівський район сел. Прудянка вул. Молодіжна №9, що складається з житлового будинку складається з житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 75,3 м2, житловою площею 51,5 м2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 10 жовтня 2016 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Є. А. Болибок