Ухвала суду № 66591913, 18.05.2017, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1080/17

Провадження № 2/444/641/2017

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 травня 2017 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р. Й. , вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення з житлових приміщень, -

ВСТАНОВИВ :

У Жовківський районний суд Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення з житлових приміщень.

У позовній заяві представником позивача Яцишином А.В. було заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання представник позивача зазначає, що позивачу дорученням Другого Львівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 06.02.2017 року для надання правової допомоги було призначено адвоката Яцишина А.В. Виходячи з цього, відповідно до п.7 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі п. 7 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в всіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Статтею 39 ЦПК України визначено осіб, які являються законними представниками інших осіб.

Так, права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.

Права, свободи та інтереси особи, яка визнана безвісно відсутньою, захищає опікун, призначений для опіки над її майном.

Права, свободи та інтереси спадкоємців особи, яка померла або оголошена померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята, захищає виконавець заповіту або інша особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна.

Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.

У постанові Пленуму Верховного Суду України „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 р. № 2 зазначено, що у випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси та брати участь у цих справах. Такі випадки передбаченні, зокрема, в Законах України від 23 грудня 1997 року „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", від 5 листопада 1991 року „Про прокуратуру", від 25 червня 1991 року „Про охорону навколишнього природного середовища", від 12 травня 1991 року „Про захист прав споживачів" (у редакції Закону від 1 грудня 2005 року), від 3 липня 1996 року „Про рекламу" (у редакції Закону від 11 липня 2003 року).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 45 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення цих осіб до суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Враховуючи наведені норми законодавства, роз'яснення Верховного Суду України, посилання представника позивача на те, що він звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є помилковими, оскільки від сплати судового збору звільняється не будь-який громадянин, який звернувся із заявою до суду як представник інших осіб, а лише той, який звернувся з заявою про захист прав та інтересів інших осіб, у передбачених законодавством випадках.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року, що набрав чинності з 01.11.2011 року (в редакції від 01.01.2017 року), а саме відповідно до ст. 4 ч. 2 п.1 підпункту 2 ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також, відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_5 така містить 2 позовні вимоги немайнового характреру, а саме 1) виселити ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_1 2) виселити ОСОБА_3 з будинку АДРЕСА_2 Отже, при подачі вказаної позовної заяви позивачем слід було сплатити судовий збір у сумі 640, 00 х 2 = 1280,00 грн.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач УДКСУ у Жовківському районі, р/р 31212206700286, МФО 825014, ЄДРПОУ 36762986, призначення платежу - судовий збір, код 36762195.

Відповідно до ст. 121 ч. 1 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 119 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Внаслідок цього, позовну заяву необхідно залишити без руху і надати позивачеві строк в 5 днів для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.119-121, 208, 210, 293 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання представника позивача Яцишина А.В. про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення з житлових приміщень - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ним копії ухвали.

В разі невиконання вимог судді про усунення недоліків в наданий строк, відповідно до вимог ст.121 ЦПК України позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Зеліско Р. Й.