Рішення № 66588950, 10.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/12304/16-ц Головуючий у 1-й інстанції - Астахова О.О.

№ апеляційного провадження 22-ц/796/5398/2017 Доповідач - Рубан С.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2017 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.

при секретарі Дука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Сокуренко Наталії Вікторівни на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 січня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30 січня 2017 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Сокуренко Наталія Вікторівна подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

В судове засідання сторони не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 11262,65 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 236,39 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 6913,75 грн., заборгованості по пені та комісії - 3100,00 грн., штрафу (фіксована частина) в сумі - 500,00 грн., штрафу (процентна складова) у сумі - 512,51 грн. Крім того, позивач просить стягнути на його користь судові витрати по оплаті судового збору - 1378,00 грн.

Посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 22.03.2013 року, відповідач отримав кредит в розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затвердженими наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на вказаному банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, - У разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач своєчасно позивачу грошові кошти не повернув, відсотки за користування кредитом не сплатив, внаслідок чого станом на 31.05.2016 року утворилась вказана заборгованість. Оскільки досудове врегулювання спору виявилось неможливим, позивач змушений звернутись з даним позов до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів факт укладення кредитного договору з відповідачем.

Колегія суддів з таким висновком погодитись не може так як суд не повно встановив обставини справи, які мали значення для її вирішення, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про не укладення між сторонами договору.

Виходячи з положень статті 213 ЦПК України рішення судуповинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давностітощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторінвипливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позовзадовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілитиміж сторонамисудові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 214 ЦПК України).

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 22.03.2013 року відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку відповідно до умов якої оформив платіжну картку КРЕДИТКА «Універсальна» та отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту сплати процентів в обумовлені у Анкеті - Заяві та Умовах і Правилах про надання банківських послуг, затверджених 06.03.2010 року № СП-2010-256, строки, а також сплати комісії, яка зазначена в Умовах кредитування із використанням кредитки «Універсальна», 55 днів льготного періоду». Погашення заборгованості здійснюється щомісяця до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим (а.с. 4-5).

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем долучені до позовної заяви письмові Умови та Правила надання банківських послуг де визначено, за яких умов та за якими правилами банк відкриває позичальнику банківську картку чи надає інші банківські послуги (а.с. 7-30).

Згідно ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 207 ЦК України, редакція якої діяла на момент укладення договору, передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Подавши заяву від 22.03.2013 року, відповідач підтвердив, що ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку, і що разом із заявою це свідчить про укладення ним договору про надання банківських послуг, та підписав довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» ПриватБанку (а.с.4-5).

Вказані дії не суперечать положенням вищезазначених норм матеріального права, суду не надано доказів, що відповідач не був ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг та з тарифами, що надані суду першої інстанції умови та правила не є тими, з якими був ознайомлений відповідач під час укладення кредитного договору, а відтак висновок суду першої інстанції про недоведеність укладення між сторонами кредитного договору не ґрунтується на нормах матеріального права та наявних у матеріалах справи доказах.

Посилання суду першої інстанції на правовий висновок Верховного Суду України у справі 6-16цс15 від 11 березня 2015 року, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки фактичні обставини, які були предметом розгляду Верховного Суду України, та даної справи є різними. Крім того, Верховним Судом України у зазначеній справі був зроблений правовий висновок стосовно договору про збільшення строку позовної давності, та не містить висновку стосовно неможливості укладення кредитного договору у порядку ст. 634 ЦК України.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання, припинив вносити щомісячні платежі з березня 2013 року, у зв'язку із чим виникла заборгованість.

Оскільки відповідачем вказана заборгованість оспорена у встановленому законом порядку не була, колегія суддів вважає її доведеною та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Пунктом 2.1.1.7.6. умов та правил надання банківських послуг передбачено, що при порушенні клієнтом строків платежів по любому із грошових зобов'язань, які передбачені договором, більше ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500грн. та 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій.

Аналогічні умови зазначені у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана відповідачем.

Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що відповідач допустив заборгованість по погашенню кредиту, сплаті процентів та комісій більше, ніж на 30 днів, банк має правові підстави для вимог про стягнення з відповідача передбаченого умовами договору штрафу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що між сторонами не був укладений договір.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача станом на 31.05.2016 року становить суму - 11262,65 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом - 236,39 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 6913,75 грн., заборгованість за пенею та комісією - 3100,00 грн., штраф - 512,51 грн. (процентна складова), та 500,00 грн. штраф (фіксована частина) відповідно до п. 2.1.1.7.б Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач на спростування вказаного розрахунку доводів не навів та доказів до апеляційного суду не подавав.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заочне рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в загальному розмірі 11262 грн. 65 коп. (236 грн. 39 коп. тіло кредиту, 6913 грн. 75 коп. проценти за користування кредитом, 3100 грн. 00 коп. пеня та комісія, 500 грн. штраф відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, 512 грн. 51 коп. штраф (процентна складова).

Також, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір в сумі 2893 грн. 80 коп.(з яких 1378 грн. судовий збір сплачений при подачі позову та 1515 грн. 80 коп. судовий збір сплачений до апеляційного суду).

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Сокуренко НаталіїВікторівни - задовольнити.

Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 січня 2017 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ - 14360570) 11262 грн. 65 коп., з яких:

- 236 грн. 39 коп. - заборгованість за кредитом;

- 6913 грн. 75 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3100 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг:

- 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина);

- 512 грн. 51 коп. - штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Приватбанк» судові витрати 1378 грн. 00 коп. та 1515 грн. 80 коп. за подачу апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий Судді