Ухвала суду № 66588806, 17.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/22659/5 Головуючий у 1 інстанції: Сухомлінов С.М.

Провадження № 22-ц/796/5367/2017 Доповідач: Шебуєва В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Українець Л.Д.,

секретар Майданець К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк», третя особа: Національний Банк України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2016 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (далі - ПАТ «Ідея Банк»), третя особа: Національний Банк України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Звертає увагу на те, що позивачка заявляла дві вимоги: визнання протиправною бездіяльності ПАТ «Ідея Банк» з приводу ненадання інформації на запит та зобов'язання відповідача надати таку інформацію, які суд фактично залишив без розгляду. Посилаючись на те, що він як представник ОСОБА_2 не мав права на отримання інформації, що містить банківську таємницю, суд мав задовольнити позов, зазначивши, що таку інформацію слід надати персонально позивачці.

В судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 серпня 2015 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № Р2Р24.181.72205 (а.с. 54-55).

23 листопада 2015 року представник ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_1 направив на адресу ПАТ «Ідея Банк» запит, в якому просив повідомити чи передавались права кредитора за кредитним договором № Р24.181.72205 від 25 серпня 2015 року третім особам, якщо передавались то просив направити правові підстави такої передачі. Також представник ОСОБА_2 просив повідомити про суми погашеного кредиту, нарахованих відсотків (комісії), сплачених відсотків (комісії), суми нарахованих (з розрахунком) і сплачених штрафних санкцій, сальдо розрахунків на дату надання інформації; підтвердити повноваження особи, яка підписала зазначений договір від імені банку; повідомити номер рахунку на який банк зарахував 34998,00 грн. кредитних коштів; надати копії меморіальних ордерів та/або платіжних доручень та/або заяви на видачу готівки на оплату 34998,00 грн. від 25 серпня 2015 року на споживчі цілі (а. с. 63-64).

Відповіді на вказаний запит ПАТ «Ідея Банк» не надало.

В грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Ідея Банк», третя особа: Національний Банк України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання надати інформацію на запит від 23 листопада 2015 року.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції.

Відповідно до положень ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третіми особами при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

Згідно з ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками: на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи; за рішенням суду; органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Антимонопольного комітету України, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у випадках самостійного подання банком інформації про банк як емітент та адміністративних даних відповідно до законів про цінні папери та фондовий ринок; за рішенням суду Національному агентству з питань запобігання корупції; іншим банкам у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»; центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Інформація, яку просив надати представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 у запиті від 23 листопада 2015 року є такою, що містить банківську таємницю. Видана ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 довіреність не містить повноважень на отримання інформації, яка містить банківську таємницю.

Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 про визнання бездіяльності ПАТ «Ідея Банк» протиправною та зобов'язання відповідача надати інформацію на запит від 23 листопада 2015 року, роз'яснивши право ОСОБА_2 особисто звернутися до банку із запитом на отримання такої інформації.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суд першої інстанції. Посилання апелянта на те, що суд мав задовольнити позов, зазначивши, що таку інформацію слід надати персонально позивачці не ґрунтується на Законі.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка наявним у матеріалах справи доказам, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2, відхилити, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді