Ухвала суду № 66588668, 21.03.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2738/14-ц

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Богінкевич С. М. ,

при секретарі - Потапьонок К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК», заінтересовані особи: державний виконавець Подільського районного ВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Малько Ж.С., ОСОБА_2 на дії державного виконавця, суд -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2017 року ПАТ «Родовід Банк» звернулося до Подільського районного суду м. Києва із скаргою на дії державного виконавця Подільського районного ВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Малько Ж.С.

У скарзі вказали, що 26 лютого 2015 року Подільським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист щодо стягнення коштів з ОСОБА_2 на користь АТ «РОДОВІД БАНК».

Зазначили, що постановою державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві від 21 жовтня 2016 року було відкрито виконавче провадження № 52671461 за вищезазначеним виконавчим листом.

Однак, постановою державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Малько Ж.С. від 22 грудня 2016 року виконавчий лист було повернуто стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з неможливістю звернути стягнення в рахунок погашення боргу, оскільки майно не виявлено.

Посилаючись на те, те, що у порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем не здійснено усіх дій, передбачених зазначеним законом, для примусового виконання судового рішення, ПАТ «Родовід банк» просив визнати незаконними дії головного державного виконавця, а постанову державного виконавця від 22 грудня 2016 року про повернення виконавчого документу скасувати.

В судове засідання скаржник не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій свою скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в ній, тому суд вважає за можливе розглянути скаргу без його участі на підставі наявних документів, долучених до матеріалів справи.

Представник Подільського районного відділу ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, а тому суд вважає за можливе розглянути скаргу без його участі на підставі наявних документів, долучених до матеріалів справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення скарги, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що 26 лютого 2015 року Подільським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист щодо стягнення коштів з ОСОБА_2 на користь АТ «РОДОВІД БАНК».

Даний виконавчий лист разом із заявою про відкриття виконавчого провадження було подано для виконання до ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві.

Постановою державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві від 21 жовтня 2016 року було відкрито виконавче провадження № 52671461 за вищезазначеним виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «РОДОВІД БАНК» коштів.

Постановою державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Малько Ж.С. від 15 грудня 2016 року виконавчий лист було повернуто стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з неможливістю звернути стягнення в рахунок погашення боргу, оскільки майно не виявлено, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Одночасно роз'яснено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання.

Звертаючись до суду з даною скаргою ПАТ «Родовід банк» посилався на те, що за період з моменту відкриття провадження державним виконавцем не вчинено жодної дії з примусового виконання рішення суду, державним виконавцем не виконано вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а тому вони змушені звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» визначено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

У ст. 7 цього ж Закону зазначено, що працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Крім того, згідно п. 1 ч. 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

У ч. 2 ст. 37 даного Закону про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, після його відкриття державним виконавцем вчинявся ряд дії щодо його виконання

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником нерухомого майна не зареєстровано.

Як вбачається з відповіді ДПС України, Пенсійного фонду України інформації стосовно боржника щодо сум доходу, нарахованого податковим агентам на користь платників податку та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня, на обліку в органах ДПС не перебуває, інформації про останнє місце роботи не знайдено.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У ч. 4 ст. 13 вказаного Закону визначено, що опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Проте, державним виконавцем не було здійснено перевірку майнового стану боржника за місцем проживання або його перебування.

В матеріалах справи відсутні акти огляду за місцем проживання боржника.

Всупереч вимогам ч. 2 ст. 37 Закону, державним виконавцем не було складено акт про неможливість звернення стягнення у зв'язку з тим, що майно не виявлено.

З огляду на вищевикладене, державним виконавцем не було вжито всіх заходів передбачених чинним законодавством, які мають бути спрямовані на реальне виконання судового рішення щодо виявлення майна боржника.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та наявність підстав про визнання дій державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого листа неправомірними та скасування постанови про повернення виконавчого листа від 15 грудня 2016 року.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 383, 384, 386, 387 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК», заінтересовані особи: державний виконавець Подільського районного ВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Малько Ж.С., ОСОБА_2 на дії державного виконавця задовольнити.

Визнати дії державний виконавець Подільського районного ВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Малько Ж.С., які полягали у винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві неправомірними.

Постанову державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві від 15 грудня 2016 року про повернення виконавчого листа стягувачеві - скасувати.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції, шляхом подачі в 5-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяС. М. Богінкевич