Ухвала суду № 66587235, 15.05.2017, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

УХВАЛА

Номер провадження 1-кс/711/1354/17

Справа № 711/3407/17

15 травня 2017 року

Слідчий суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси Дунаєв С.О., за участю:

секретар Нарадько Л.О., прокурор Луговський І.С., представник володільця майна ОСОБА_1,

розглянувши клопотання ОСОБА_1, яка діє в інтересах АТ «ОСОБА_2 КОМПАНІ», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 05.05.2017р. в рамках кримінального провадження №12013250240000433,

ВСТАНОВИВ:

АТ «ОСОБА_2 КОМПАНІ» звернулось до суду з клопотанням, в якому просить скасувати арешт з майна підприємства, що був накладений ухвалою слідчого судді від 05.05.2017р.. В обґрунтування клопотання зазначено, що арешт накладений необґрунтовано, оскільки підстави для забезпечення збереження такого майна, як речового доказу, відсутні, а підозрюваний ОСОБА_3 не є учасником товариства, а відтак майно товариства не може бути використане для відшкодування шкоди, завданої діями підозрюваного.

В судовому засіданні представник АТ «ОСОБА_2 КОМПАНІ» підтримала клопотання та просила його задовольнити. Зауважила, що товариство є добросовісним набувачем майна, на яке накладений арешт, а тому відсутні підстави для обмеження здійснення ним права власності на таке майно. Також зазначила, що підозра, яку оголошено ОСОБА_3, є необґрунтованою і безпідставною, оскільки відчуження арештованого майна здійснювалось на належній правовій підставі із дотриманням порядку, передбаченого законом, що підтверджено багатьма судовими рішеннями, які були предметом розгляду судів всіх інстанцій, ухваленими внаслідок розгляду спорів між ДАК «Хліб Україна» та ДВЗП «Тальне» ДАК «Хліб України». Окремо зауважила, що арешт на майно накладений за клопотанням прокурора, яке не відповідає вимогам ст.171 КПК України, оскільки не містить правового обґрунтування та норми, яке передбачає підставу для накладення арешту. Також наголосила на відсутності цивільного позову в рамках кримінального провадження. Просила задовольнити клопотання.

Прокурор заперечував проти клопотання та пояснив, що арештоване майно є предметом злочину, у вчинені якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3, який є співвласником АТ «ОСОБА_2 КОМПАНІ». Зауважив, що накладення арешту необхідне для забезпечення припинення протиправної діяльності, направленої на завдання державним інтересам збитків в розмірі вартості такого майна, що складає понад 54млн.грн. Вважає доводи представника власника майна щодо необґрунтованості підозри, оголошеної ОСОБА_3, неприйнятними, оскільки відчуження арештованого майна відбувалось без погодження з КМУ, як представником інтересів держави. Зазначив, що застосований судом спосіб арешту фактично не завдає збитків АТ «ОСОБА_2 КОМПАНІ», оскільки не обмежує цю особу у використанні такого майна у своїй господарській діяльності. Також зазначив, що цивільний позов на теперішній момент не заявлений, оскільки сторона обвинувачення не визначилась з особою (державним органом), яка заявить такий позов в інтересах держави. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, оцінивши надані суду докази, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою слідчого судді від 05.05.2017р. за клопотанням прокурора було накладено арешт на нерухоме майно у вигляді обєктів майнового комплексу, що розташовані за адресою: вул. Незалежності, 8, м. Тальне, Черкаська область.

Підставою для накладення арешту є необхідність збереження такого майна, оскільки воно є предметом вчинення кримінального правопорушення, перебуває у власності юридичної особи, 30% статутного капіталу якого належить підозрюваному, а отже може бути використане для забезпечення цивільного позову в кримінальному провадження для відшкодування шкоди, завданої діями підозрюваного.

Надаючи оцінку доводам клопотання варто звернути увагу, що кримінальне провадження ґрунтується на засадах диспозитивності (ст.26 КПК України), що передбачає, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Отже надаючи оцінку доводам власника майна щодо обґрунтованості арешту майна, слідчий суддя обмежений доводами та обставинами, які були зазначені прокурором, як підстава необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження і прийняті слідчим суддею при прийнятті рішення про накладення арешту.

Також необхідно враховувати, що одним з принципів кримінального провадження є недоторканність права власності, відповідно до якого позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ст.16 КПК).

Згідно ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Правовою підставою для накладення арешту на майно АТ «ОСОБА_2 КОМПАНІ» ті обставини, що таке майно відповідає критеріям речових доказів (є предметом вчинення кримінального правопорушення) і на нього може бути звернуто стягнення для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Накладаючи арешт на таке майно слідчий суддя виходив з того, що дане майно належить АТ «ОСОБА_2 КОМПАНІ», співвласником якого є підозрюваний, оскільки йому належить 30% статутного капіталу товариства, а відтак за рахунок вартості його частки може бути забезпечений цивільний позов в кримінальному провадженні для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що до клопотання про накладення арешту на майно прокурором було додано відомості про реєстраційні дані АТ «ОСОБА_2 КОМПАНІ» станом на 22.06.2015р.. Натомість представником АТ «ОСОБА_2 КОМПАНІ» надано витяг від 22.03.2016р. з торгового реєстру, що ведеться Міським судом м. Прага Чеської Республіки, відповідно до якого єдиним акціонером товариства є ОСОБА_4.

Варто звернути увагу, що однією із загальних засад кримінального провадження визначено змагальність сторін (ст. 22 КПК), яка передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, а суд лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Таким чином, саме учасник кримінального провадження, за клопотанням якого накладається арешт на майно в рамках кримінального провадження, зобов'язаний подати докази на підтвердження обґрунтованості обставин для застосування такого заходу забезпечення. Всупереч зазначених положень закону прокурором не надано доказів в обґрунтування того, що АТ «ОСОБА_2 КОМПАНІ» відповідає за зобовязаннями підозрюваного ОСОБА_3 і за рахунок майна товариства можна відшкодувати шкоду, завдану діями підозрюваного. За таких обставин відповідно до ч.6 ст.170 КПК України підстав для накладення арешту на таке майно з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням є необґрунтованим.

В цьому контексті слід зауважити, що системний правовий аналіз змісту положень ст.127, ч.1, 2, 6, 8 ст.170 КПК України свідчить, що накладення арешту на майно з метою забезпечення відшкодування шкоди допускається лише у випадку предявлення цивільного позову в кримінальному провадженні. Зазначене ґрунтується на тому, що відносини з відшкодування шкоди за своєю природою є цивільно-правовими, а тому ґрунтуються на засадах регулювання цивільних правовідносин, тобто засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Особливістю таких відносин є принцип диспозитивності, який передбачає наявність у учасників правовідносин права вимагати відшкодування шкоди, а не обовязку. За таких обставин у разі відсутності оформленої у передбачений законом спосіб вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), підстави для застосування арешту майна з метою забезпечення її відшкодування відсутні.

В цьому контексті доводи прокурора щодо невизначеності з особою, яка має предявити цивільний позов, є неприйнятними, оскільки суперечать обставинам, якими обґрунтовується підозра у вчиненні кримінального правопорушення, та положенням ч.3 ст.128 ЦПК України, відповідно до яких цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.

Таким чином, відповідно до ч.6 ст.170 КПК України відсутні підстави для накладення арешту на нерухоме майно АТ «ОСОБА_2 КОМПАНІ» на підставі п.4 ч.2 ст.170 КПК України.

Стосовно доводів прокурора про необхідність застосування арешту майна на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України, то слід враховувати наступне. Частина обєктів нерухомого майна, на які накладений арешт (елеватор з галереями та приналежні до нього обєкти) не відповідає критеріям речового доказу по кримінальному провадженню, оскільки не є об'єктом кримінального правопорушення. У свою чергу інша частина обєктів нерухомого майна (будівля млина та приналежні до нього обєкти) відповідає критеріям речового доказу, оскільки є об'єктом кримінального правопорушення.

Разом з тим, відповідно до ч.10 ст.170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Аналіз зазначеної норми в контексті положень ст.98 та змісту мети і завдань арешту майна свідчить, що метою застосування арешту в такому випадку є необхідність збереження ознак речового доказу, які можуть бути використані для доведення обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, і втрата яких унеможливить в подальшому безпосереднє їх дослідження судом, що позбавить суд можливості здійснити належну оцінку таких доказів, а сторона кримінального провадження втратить можливість довести обставини, на які посилається в обґрунтування своєї позиції. Натомість, в судовому засіданні встановлено, що нерухоме майно, яке є об'єктом арешту, не містить на собі таких ознак.

Згідно ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати, зокрема, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб.

Таким чином, беручи до уваги обставини кримінального провадження, вважаю, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна АТ «ОСОБА_2 КОМПАНІ» є необґрунтованим, оскільки потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, а мета кримінального провадження може бути досягнута і без застосування таких процесуальних заходів.

Статтею 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майн, якщо вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.98, 132, 169, 170, 173, 174 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт з нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності АТ «ОСОБА_2 КОМПАНІ» (AGRO INVEST COMPANY, код за законодавством Чеської Республіки 01509918, що знаходиться за адресою: Чеська Республіка, м. Прага, вул. Водічкова 791/41, ОСОБА_5 110 00), накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.05.2017р. №711/3407/17 на складові частини комплексу обєктів нежитлової нерухомості за адресою: вул. Незалежності, буд.8, м. Тальне, Тальнівський район, Черкаська область, - реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 513338471240, якими є:

-будівля млину з прибудовами «А», загальна площа 10 538,6 кв. м.;

-будівля приміщення складу та будівля ПТО «Б,Б», загальна площа 1 950,7 кв. м.;

-будівля приміщення складу №2, «Е», загальна площа 907,8 кв. м.;

-будівля лабораторії «Ж», загальна площа 1 635 кв. м.;

-будівля приміщення складу №6 «З», загальна площа 914,6 кв. м.;

-будівля приміщення складу №5 «З», загальна площа 914,6 кв. м.;

-будівля приміщення складу №8, №8, №9 «0,1», загальна площа 1 861,9 кв. м.;

-будівля приміщення складу №7 «П», загальна площа 738,8 кв. м.;

-будівля приміщення складу №11 «Р», загальна площа 938,4 кв. м.;

-будівля приміщення складу №10 «Р», загальна площа 1 209,5 кв. м.;

-будівля ДПО «Т», загальна площа 163 кв. м.;

-будівля адміністративного корпусу «Ф», загальна площа 566,7 кв. м.;

-будівля магазину-складу «X», загальна площа 238,5 кв. м.;

-будівля котельні «Ш», загальна площа 956,7 кв. м.;

-будівля насосної «Д», загальна площа 102,5 кв. м.;

-будівля компресорної «Г», загальна площа 62 кв. м.;

-будівля магазину «В», загальна площа 192,6 кв. м.;

-будівля приміщення складу №9 «ї», загальна площа 1 308,5 кв. м.;

-будівля вагової «Ч», загальна площа 27,3 кв. м.;

-будівля котельної з ковбаснею «Ц», загальна площа 177,1 кв. м.;

-будівля складу №3 «Є», загальна площа 749,3 кв. м.;

-будівля промислового силосного корпусу «Л,К», загальна площа 4 452,4 кв. м.;

-будівля теплиці «С», загальна площа 1 533,5 кв. м.;

-будівля пташника «Щ», загальна площа 516,4 кв. м.;

-будівля пташника «Ю», загальна площа 510,8 кв. м.;

-вбиральня «У», загальна площа 516,4 кв. м.;

-башня № 10 «VI»;

-бесідка «VII»;

-залізничне полотно «II, III, VI»;

-вимощення «І»;

-арт. скважина «V»;

-газорозподільний пункт «VIII»;

-елеватор з галереями, А, загальною площею 5322,8 кв.м.;

-столова, Б, загальною площею 1210,4 кв.м.;

-склад-гараж, В, загальною площею 170,6 кв.м.;

-підвальне приміщення, пдВ, загальною площею 145,8 кв.м.;

-водонасосна станція, Д, пдД, загальною площею 121,4 кв.м.;

-будівля господарського приміщення, Г, пдГ, загальною площею 43,7 кв.м.;

-будівля цеху відходів, Е, загальною площею 21,1 кв.м.;

-будівля комбікормового заводу з прибудовою, П, загальною площею 2718,1 кв.м.;

-будівля силосного корпусу з прибудовою, Р, загальною площею 1385,7 кв.м.;

-будівля пункту для розвантаження машин, С, загальною площею 59,6 кв.м.;

-приміщення охорони, Т, загальною площею 6,1 кв.м.;

-склад ПММ, М, загальною площею 54,7 кв.м.;

-водонасосна очисна, Г, загальною площею 62,7 кв.м.;

-вагова з/д транспорту, Ф, загальною площею 18,6 кв.м.;

-пункт прийому з/д транспорту, ф, загальною площею 66,3 кв.м.;

-нижня прохідна, Т, загальною площею 14,1 кв.м.;

-контора з лабораторією, А, загальною площею 2106,0 кв.м.;

-будівля підсобного приміщення з підвалом, Ж, пдЖ, загальною площею 132,7 кв.м.;

-зерносклад з прибудовою, 3, загальною площею 1200,0 кв.м.;

-башта, И, загальною площею 82,8 кв.м.;

-склад №16, И, загальною площею 1205,7 кв.м.;

-робоча башта, І, загальною площею 81,0 кв.м.;

-зерносклад, ї, загальною площею 1302,9 кв.м.;

-робоча башта, К, загальною площею 55,5 кв.м.;

-зерносклад, Л, загальною площею 1247,1 кв.м.;

-робоча башта, М, загальною площею 248,0 кв.м.;

-зерносклад, О, загальною площею 1279,2 кв.м.;

-будівля для розвантаження автомобілів 15-УРБ, Ц, загальною площею 59,2 кв.м.;

-підвал, Ч, загальною площею 72,7 кв.м.;

-будівля побутового приміщення, Д, загальною площею 65,5 кв.м.;

-щитова, Ж, загальною площею 33,1 кв.м.;

-гараж, И, загальною площею 87,0 кв.м.;

-кузня, К, загальною площею 284,0 кв.м.;

-пилорама, О, загальною площею 57,0 кв.м.;

-сушарка, а, загальною площею 152,0 кв.м.;

-критий пристрій автотранспорту з розвантаженням, Б, загальною площею 197,4 кв.м.;

-цех відходів, Е, загальною площею 32,4 кв.м.;

-сушарка, Н, загальною площею 144,5 кв.м.;

-зерносклад з гаражем, У, загальною площею 2422,1 кв.м.;

-сушарка, Щ, загальною площею 1413,0 кв.м.;

-кукурудзяний завод з матеріальним складом, Ю, Ю, загальною площею 4486,9 кв.м.;

-гараж (навіс), Я, загальною площею 14,3 кв.м.;

-будівля для розвантаження автомобілів з навісом, X, загальною площею 187,0 кв.м.;

-плотня, Ш, загальною площею 998,3 кв.м.;

будівля електроцеху, Щ, загальною площею 262,9 кв.м.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошений 19 травня 2017 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_6