Рішення № 66587080, 17.05.2017, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

17.05.17

Справа № 690/99/17

Провадження № 2/690/85/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2017 року м. Ватутіне

Ватутінський міський суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Линдюка В.С.,

при секретарі Руденко В.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Ватутінського міського суду Черкаської області з цивільним позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач та його представник у судовому засідання позовну вимогу підтримали, мотивуючи її тим, що ОСОБА_1 є власником даної квартири з 2004 року. У цій квартирі за його згодою у 2006 році також зареєстровано ОСОБА_3, яка на той час була його дружиною. У травні 2016 року відповідач поїхала у невідомому напрямку, будь які спроби спілкування ігнорує. Таким чином, ОСОБА_3 з травня 2016 року у даній квартирі не проживає та не користується нею, комунальні послуги не сплачує, речей, які б належали їй у квартирі не має. Жодних домовленостей про час відсутності відповідача між сторонами не було. Додатково позивач пояснив, що зі слів сина ОСОБА_3, відповідач проживає у м. Києві, а зі слів її матері, яка проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, вона вже понад 1 рік також не спілкувалась з нею.

Позивач пояснив, що у звязку з реєстрацією відповідача у його квартирі, яка фактично там не проживає вже більше 1 року, не може оформити субсидію, у звязку з чим несе додаткові витрати по сплаті житлово-комунальних послуг, що порушує його право на отримання субсидії.

Позивач та його представник не заперечували проти постановлення заочного рішення.

Відповідно до ч. 10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Згідно зі змістом ч.ч. 4, 5 ст. 74 ЦПК України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до інформації УДМС України в Черкаській області ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 27.01.2006 року зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, тож копія позову з додатками та судові повістки на імя відповідача надсилались за вказаною адресою.

Таким чином, відповідач, вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, однак повторно у судове засідання не зявилась, причини неявки не повідомила. Заяви про визнання позову чи про розгляд справи без її участі до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які проживають по сусідству з позивачем, дали суду аналогічні за змістом показання про те, що не бачили ОСОБА_3 з початку травня 2016 року, з її слів їм було відомо, що вона планувала їхати на заробітки у м. Київ чи Польщу.

Також встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САА № 591735, виданого 12.07.2004 року Ватутінським міським органом приватизації, позивач ОСОБА_1 є власником квартири, що знаходиться за адресою: вул. Ювілейна (Шляхопровідна), 25АДРЕСА_2.

Право власності позивача зареєстровано Катеринопільським виробничим підрозділом Черкаського обласного обєднаного бюро технічної інвентаризації, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4567540, виданого 27.08.2004 року.

Заочним рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 07.03.2017 року, яке набрало законної сили, розірвано шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований 28.06.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ватутінського міського управління юстиції Черкаської області.

Відповідно до будинкової книги та довідки № 91, виданої 16.02.2017 року Ватутінським виробничим управлінням житлово-комунального господарства, за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано власника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 та його дружину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 Також у будинковій книзі вказано паспортні дані відповідача, зокрема: серія НЕ 413168, виданий 26.01.2006 року Ватутінським МВ УМВС України в Черкаській області.

Згідно даних технічної інвентаризації, які підтверджені технічним паспортом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, виготовленого 10.06.2004 року Черкаським обласним обєднаним бюро технічної інвентаризації, власником якої є позивач ОСОБА_1, однокімнатна квартира загальною площею 35,8 кв.м., житловою площею 19,3 кв.м.

За змістом акту депутата Ватутінської міської ради VII скликання, датованого 24.02.2017 року, ОСОБА_3 не проживає за адресою місця реєстрації АДРЕСА_1, з травня 2016 року.

Згідно з договорами від 10.10.2006 року № 1441 про надання послуг з централізованого опалення, від 26.12.2006 року № б/н про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, від 14.02.2007 року №б/н про вивезення побутових відходів, ОСОБА_1 є їх стороною, як споживач/замовник послуг.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, свідків та дослідивши матеріали справи, зясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини від 02.12.2010року у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України», у контексті Конвенції, поняття «житло» не обмежується приміщеннями, в яких проживають на законних підставах або які були у законному порядку встановлені, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих звязків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є самою крайньою формою втручання у права на житло.

Таким чином, збереження або втрата права користування житлом за відсутності мешканця, у будь-якому випадку прямо залежить від причин відсутності, тобто волі, намірів та свідомих дій цієї особи щодо реалізації свого права на проживання у приміщенні.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України обовязком суду є вирішення питання про характер спірних правовідносин і про те, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що відповідач понад 1 рік не проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, яка на праві приватної власності належить позивачу, оскільки виїхала на заробітки за межі Черкаської області, свої речі там не зберігає, не користується нею, а також свідомо самоусунулась від витрат, повязаних з оплатою комунальних послуг та утриманням квартири. Відповідач з часу виїзду з даної квартири взагалі не підтримує спілкування з позивачем, домовленості стосовно збереження за нею права користування житловим приміщенням відсутні. Шлюб між сторонами розірвано у встановленому законом порядку, як наслідок, відповідач не є членом сімї власника будинку.

Положеннями ч. 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Верховним Судом України від 16.01.2012 року у справі №6-57цс11 вказано, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК України).

Згідно з ст. 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сімї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сімї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач ОСОБА_1 є громадянином, віднесеним до 2 категорії учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (посвідчення серії А №190556, видане 20.01.1993 року).

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З огляду на вказане, суд стягує з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 169, 209, 212-215, 223, 224-226, 228, 233, 294 ЦПК України, ст.ст. 319, 405 ЦК України, ст. 72 ЖК Української РСР, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, судовий збір у дохід держави в особі ГУК у м. Києві (р/о31215256700001, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача ГУДКС України у м. Києві, призначення платежу судовий збір) у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00коп.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Черкаської області через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 19.05.2017 року.

Суддя В.С. Линдюк