Ухвала суду № 66577118, 16.05.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1138/17 Справа № 190/1219/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Максюти Ж.І.,

суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.,

за участі секретаря: Синенка Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання 1/2 частки у праві власності на приміщення магазину, -

ВСТАНОВИВ:

За уточненими 26.10.2016 року вимогами позивач просить суд припинити право спільної сумісної власності сторін, встановивши право спільної часткової власності сторін на спірне приміщення «Магазин «Каштан» загальною площею 239,4 кв.м, розташованого по вул.Пушкіна,97 в м.Пятихатки Дніпропетровської області на земельній ділянці площею 413 кв.м, та визначити за кожною стороною по справі 1/2 частку у праві спільної часткової власності на спірне приміщення магазину, стягнувши з відповідача судові витрати по справі в розмірі 4500,17 грн. сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час шлюбу сторін останніми набуто вищевказане приміщення «Магазин «Каштан» загальною площею 239,4 кв.м, розташованого по вул.Пушкіна,97 в м.Пятихатки Дніпропетровської області, власником якого згідно з відповідним свідоцтвом про право власності зазначено відповідача. Приймаючи до уваги, що шлюб між сторонами у 2013 році розірвано та наразі останні не є подружжям, проте відповідач права позивача на майно не визнає, сторони по справі зареєстровані в якості ФОП та використовують вказане приміщення для ведення підприємницької діяльності, відсутні правовстановлюючі документи на імя позивача відносно даного обєкту, заявниця просить суд припинити право спільної сумісної власності сторін на дане приміщення, визнавши право спільної часткової власності сторін на нього із встановленням рівних часток по ? частки у праві спільній часткової власності за кожною стороною по справі, стягнувши з відповідача судові витрати по справі в розмірі сплаченого судового збору.

Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2016 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання 1/2 частки у праві власності на приміщення магазину задоволено повністю.

Право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на приміщення магазину «Каштан» загальною площею 239,4 кв.м, розташованого по вул.Пушкіна,97 в м.Пятихатки Дніпропетровської області на земельній ділянці площею 413 кв.м, припинено.

Визнано право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на приміщення магазину «Каштан» загальною площею 239,4 кв.м, розташованого по вул.Пушкіна,97 в м.Пятихатки Дніпропетровської області на земельній ділянці площею 413 кв.м, визначивши за кожною особою по 1/2 частки у праві спільної часткової власності на вказане приміщення.

Також судом було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на його незаконність, просив рішення суду скасувати.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА №621496, зареєстрованого у реєстрі прав власності на нерухоме майно 09.10.2007 року, власником магазину «Каштан» загальною площею 239,4 кв.м, розташованого по вул.Пушкіна,97 в м.Пятихатки Дніпропетровської області, є ОСОБА_2

Відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно №32392528 від 08.12.2011року «Магазин «Каштан» площею 239,4кв.м, власником якого є ОСОБА_2, розташований на земельній ділянці площею 413кв.м.

Згідно з паспортом громадянина України серії АН 489897, виданого 10.05.2006 року Пятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_3, шлюб сторін розірвано на підставі рішення Пятихатського районного суду Дніпропетровської області від 07.06.2013 року, про що відділом ДРАЦС РС ПРУЮ у Дніпропетровській області вчинено відповідний запис 13.08.2015 року.

Набуття спірного приміщення магазину «Каштан» загальною площею 239,4 кв.м, розташованого по вул.Пушкіна,97 в м.Пятихатки Дніпропетровської області, під час шлюбу сторін визнано та не оспорюється особами, які беруть участь у справі, як і визнано представником відповідача під час судового розгляду належність спірного приміщення сторонам на праві спільної сумісної власності, що також не оспорюється іншими особами, які беруть участь у справі.

Висновком звіту про оцінку вищевказаного нежитлового приміщення від 30.11.2015 року встановлено, що його вартість становить 900 035 грн.

Відповідними свідоцтвами про держреєстрацію ФОП серії ВО1 №042318 та серії ВО1 №042340, витягом з ЄДРПОУ від 29.03.2016 року підтверджено, що позивач зареєстрований як ФОП з 04.09.1998 року, відповідач з 27.06.2000 року, обидва використовують спірне приміщення у підприємницькій діяльності, що визнається та не оспорюється особами, які беруть участь у справі.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна №68069375 від 14.09.2016 року власником «Магазин «Каштан», площею 239,4кв.м, розташованого на земельній ділянці площею 413кв.м, є відповідач, відомості щодо даного обєкту нерухомості в Єдиному держреєстрі заборон відчуження, Державному реєстрі іпотек, в т.ч. щодо обтяжень, відсутні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, вірно керувався 355,368,370,357 ЦК України та виходив з його доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, як з таким, що зроблений у відповідності до норм матеріального та процесуального права, підтверджуються матеріалами справи та доводами апеляційної скарги не спростований, які також не містять посилань на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення.

Посилання апеляційної скарги на неможливість ухвалення справедливого судового рішення по справі без зясування наявності іншого майна сторін, що набуте ними під час перебування у шлюбі не можуть вважатися обґрунтованими, приймаючи до уваги ненадання заявником жодного доказу на підтвердження обставини наявності (окрім спірного приміщення) хоча б одного обєкта права спільної власності сторін, на що посилається представник відповідача, на що також звертав увагу Відповідача місцевий суд в мотивувальній частині рішення.

Посилання апеляційної скарги, про те, що за відповідачем неправомірно визнано право власності на 1/2 частину спірного нерухомого майна, всупереч тим обставинам, що ним не було заявлено зустрічного позову, апеляційний суд не може прийняти до уваги, оскільки вказані висновки місцевого суду здійснені у відповідності до презумпції рівності часток в спільному майні подружжя та забезпечують право на наступну реалізацію сторонами ухваленого рішення про поділ майна подружжя та у своїй сукупності відповідають принципу правової визначеності, на необхідності додержання якого, звертає увагу практика Європейського суду.

Решта посилань апеляційної скарги, на неправомірність рішення, в цілому повторюють доводи, що були викладені Відповідачем в суді першої інстанції у вигляді обґрунтування заперечень на позовну заяву (виступу у судових дебатах) та які були предметом дослідження місцевого суду, а тому додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом було дотримано норми матеріального і процесуального права.

Посилання апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції цих норм, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Окрім того, за ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Норми процесуального права передбачають, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б стали підставо для скасування рішення суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

Суд 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірив та надав їм належну оцінку, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, справа розглянута в межах позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307,308, 315,317 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: Е.Л. Демченко

ОСОБА_4