Ухвала суду № 66565938, 17.05.2017, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 428/4024/17

Провадження № 11-сс/782/97/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня2017 року м.Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого:Тополюк Є.В.,

суддів:Павленко Т.І., Рябчун О.В.,

при секретарів: Попової Д.В., Магомедова Ш.Х.

за участю прокурора:Ковальова Д.В.

підозрюваного: ОСОБА_1

захисників, адвокатів:ОСОБА_2, ОСОБА_3

слідчого: Литвина В.С.

розглянувши в м. Сєвєродонецьку Луганської області в залі судових засідань в приміщенні Апеляційного суду Луганської області у режимі відеконференції у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги заступника начальника відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_4 та захисників підозрюваного ОСОБА_1, адвокатів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29.04.2017 року про обрання запобіжного заходу ,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29.04.2017 року задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22016130000000027 від 05.02.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 39 днів, а саме з 08-00 год. 28 квітня 2017 року по 08-00 год. 05 червня 2017 року. Ухвала діє 39 днів, тобто до 08-00 год. 05 червня 2017 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України судом встановлено ОСОБА_1 застава в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 800000 (вісімсот тисяч) гривень. В разі внесення застави ОСОБА_1 повинен бути негайно звільнений з-під варти та буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. У випадку внесення зазначеної застави, на ОСОБА_1 будуть покладені певні обовязки, які перелічені в ухвалі суду.

Приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінуємого йому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу ОСОБА_1, а саме, його вік та стан здоровя, враховано той факт, що слідчому судді не надано відомостей про неможливість утримання ОСОБА_1 в умовах слідчого ізолятора, негайній потребі у проведенні його оперативного лікування.

Також в ухвалі зазначено, що у судовому засіданні, на час розгляду клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наявними є ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового слідства та/або суду, а також незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. При цьому, слідчим суддею також встановлено, що ОСОБА_1 обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який є більш мяким, але підозрюваний не виконав покладені на нього зазначеним запобіжним заходом обовязки.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, сторона обвинувачення подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді від 29.04.2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 змінити в частині розміру застави, а саме в межах нанесених державі збитків. Сторона обвинувачення зазначає, що не оспорюючи факту встановлення слідчим суддею обґрунтованої підозри та наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає, що судом не повною мірою взято до уваги виключний випадок протиправності діяльності ОСОБА_1 в частині встановлення розміру застави в сумі 800000 грн., оскільки протиправними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_5 порушено інтереси держави та трудового колективу, що набуло широкого суспільного резонансу, той факт, що діями підозрюваних державі завдано збитків у розмірі понад 11,2 млн. грн..

Захисники підозрюваного ОСОБА_1 , адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в апеляційної скарзі з доповненнями просять скасувати ухвалу слідчого судді від 29.04.2017 року про обрання ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому вони посилаються на те, що слідчим суддею питання щодо обґрунтованості висунутої підозри ОСОБА_1 взагалі не розглядалося. Доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 залишилися поза увагою слідчого судді.

ОСОБА_5 взагалі не вносив будь-яких відомостей до форми УПД-6, тому як це не входило до кола його обовязків.

Слідчим зроблений безпідставний висновок про те, що у період часу з грудня 2015 року по березень 2016 року ОСОБА_5 підписав, а ОСОБА_1 затвердив занижені відомості про фактичні обєми видобутого вугілля по шахті у формі УПД-6, чим порушили правила ведення прийому виданого на поверхню вугілля марки ДГР 0-200 та його обліку у звітній документації, та в подальшому здійснили його незаконну реалізацію представникам ТОВ «ЮСІБ» та ТОВ «СВ-Домофон».

Доказів, які фактично підтверджують незаконну реалізацію не облікованого вугілля представникам ТОВ «ЮСІБ» та ТОВ «СВ-Домофон», стороною обвинувачення не доведено. Керівники вказаних підприємств в ході досудового розслідування взагалі не допитані .Слідчим робиться висновок про те, що на поверхню видано 13960 вагонеток, що на 2291 вагонетку або на 2291 тону вугілля менше. Тобто йдеться мова про те, що від обліку укрито 2291 тону добутого вугілля. На думку адвокатів, таке співставленні є некоректним. Про відсутність ( нестачу ) рядового вугілля виданого на поверхню понад обсяг, наводиться ОСОБА_6 маркшейдерського заміру вугілля (форма УПД-36) від 14.06.2016 року, який був складений з порушеннями, так як головний маркшейдер ВП «шахта Привільнянська» ОСОБА_7 14.06.2016 року була відсутня на роботі.

Справжність цього офіційного документу викликає сумніві, є підробленим, відомості в ньому не відповідають дійсності, але він покладений в основу висновку експерта- економиста №8199 від 02.09.2016 року про нестачу вугілля в кількості 2291 тонна.

Крім того, є інші акти маркшейдерського заміру , а саме від 19.04.2016 року (по формі УПД-36), від 24.05.2016 року (по формі УПД-36), які на думку адвокатів, спростовують висновки, як спеціаліста ДФІ Луганської області , так і експерта економиста, щодо встановленої нестачі рядового вугілля на шахті. Вважають, що діями ОСОБА_1 взагалі не завдано будь-кому будь- якої шкоди, а тому його діяння не підпадають під поняття злочину, а тому відсутня суспільна небезпека.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги та додатково пояснив, що по ОСОБА_1 був продовжений строк досудового розслідування до 05.06.2017 року, за результатами якого йому буде повідомлено про іншу підозру, а саме про те, що він вчинив злочин у організованої групі, зараз проводяться слідчі дії, які повязані з проведенням фоноскопичних експертиз з метою встановлення голосів учасників телефонних розмов, строк проведення цих експертиз становить більше місяця, щодо цивільного позову, то він до цього часу не заявлений, так як досі не вирішено хто буде заявляти цей позов, на його думку, ОСОБА_1 порушив умови домашнього арешту, ухилявся від явки до слідчого, суду, пояснення підозрюваного ОСОБА_1, та його захисників адвокатів ОСОБА_2 і ОСОБА_6, які не погодилися з доводами апеляційної скарги прокурора, підтримали доводи своєї апеляційної скарги, та пояснили, що до 21.04.2017 року щодо ОСОБА_1 діяла ухвала апеляційного суду від 21.02.2017 року про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, умови якого він не порушував, знаходився на лікарняному, його готовили до операції у лікарні у м. Києві, про це було відомо слідчому, суду, пояснення слідчого Литвина В.С., який зазначив, що він отримав кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 лише у квітні 2017 року, подав до слідчого судді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки перебуваючи під домашнім арештом ОСОБА_1 порушив умови домашнього арешту, про що він зазначив в своєму клопотанні, обговоривши доводи апеляційних скарг, провівши судові дебати, вивчивши матеріали кримінального провадження, яки були досліджені слідчим суддею, колегія суддів дійшла до наступного.

Згідно з положеннями ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді апеляційний суд має право:

1)залишити ухвалу без змін;

2)скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та інше.

Із досліджених апеляційним судом матеріалів встановлено, що 28.04.2017 року до Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання слідчого відділу УСБУ в Луганській області ОСОБА_8 про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке було розглянуто слідчим суддею наступного дня, в установленому законом порядку з участю підозрюваного ОСОБА_1. та його захисника ОСОБА_2.

Клопотання слідчого було задоволено. Підозрюваному обрано запобіжній захід у вигляді тримання під вартою строком на 39 днів з 28 квітня 2017 року до 05.06.2017 року включно, із внесенням застави в розмірі 800 000 грн.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим відділом УСБУ в Луганській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22016130000000027 від 05.02.2016 року за ознаками вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

05.12.2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

06.12.2016 року слідчим суддею Сєвєродонецького міського суду Луганської області відносно ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави в розмірі 1000000 ( одного мільйона) гривень.

21.12.2016 року колегією суддів Апеляційного суду Луганської області ухвала слідчого судді від 06.12.2016 року, якою до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без змін.

30.01.2017 року заступником прокурора Луганської області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22016130000000027 від 05.02.2016 року продовжено до 4 місяців, тобто до 05 квітня 2017 року.

02.02.2017 року слідчим суддею Сєвєродонецького міського суду Луганської області строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 продовжено на 60 днів, тобто до 03.04.2017 року.

21.02.2017 року колегією суддів Апеляційного суду Луганської області ухвалу слідчого судді від 02.02.2017 року скасовано, та стосовно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 18 годині до 9 години ранку наступного дня, строком на два місяці, починаючи з 21.02.2017 року.

30.03.2017 року заступником прокурора Луганської області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22016130000000027 від 05.02.2016 року продовжено до 5 місяців, тобто до 5 травня 2017 року.

Підставою для звернення слідчого з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 є порушення запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та у звязку з чим слідчий просив застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі, що перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у межах нанесених державі збитків (11290968,64 грн.).

Перевіряючи доводи апеляційних скарг на ухвалу слідчого судді, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Обставини кримінального правопорушення, як вони викладені в ухвалі слідчого судді від 29.04.2017 року свідчать про те, що протягом грудня 2015 року березня 2016 року службові особи ПАТ « Лсичанськвугілля», а саме директор ВП «Шахти Привільнянська» ОСОБА_9, начальник ділянки ПТК ОСОБА_5 та інші невстановлені особи організували заволодіння вугільною продукцією підприємства шляхом незаконного її вивезення з території шахти та реалізацію на адресу ряд субєктів господарювання ,зокрема ТОВ « Інтеренергоальянс», ТОВ «ЮСІБ» та ТОВ «СВ-Домофон».

З цією метою ОСОБА_1 домовився із ОСОБА_5 про умисне заниження ними відомостей про фактичне добуваня рядового вугілля по шахті за зміну у формі УПД-6. В свою чергу ОСОБА_5 систематично вносив недостовірні відомості про видобуток рядового вугілля по ВП « Шахта «Привільнянська» ПАТ « Лисичанськвугілля» за добу та про його відвантаження на адресу субєктів господарської діяльності.

Дані про «Відомості про добування рядового вугілля по шахті за зміну» (форма УПД-6) підписувались начальниками змін (гірничими диспетчерами ОСОБА_10П, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, начальніком ділянки ПТК ОСОБА_5 та затверджувалися директором ВП «Шахта «Привільнянська» ОСОБА_1

В подальшому, на підставі « Відомостей про добування рядового вугілля по шахті за зміну» (форма УПД-6) складалися «Відомості про добування вугілля за добу» (форма УПД-28), які затверджувалися директором ВП «Шахта « Привільнянська» ОСОБА_1

При цьому аналогічні форми УПД-28 відомості відображалися в окремих «Відомостях про добичу вугілля за зміну», які підписувалися начальником ділянки ПТК ОСОБА_5 та затверджувалися директором ВП « Шахта « Привільнянська» ОСОБА_1.

З метою подальшого вивезення вугільної продукції з території шахти особисто ОСОБА_1 або ОСОБА_5 за вказівкою останнього надавалися накази працівникам ділянки охорони ВП «Шахта Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» про безперешкодний пропуск вантажного автомобільного транспорту та не внесення відповідних відомостей до « Журналу виїзду» з підприємства.

Таким чином, реалізуючи спільний злочинний умисел на заволодіння вугільною продукцією ВП «Шахти «Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля», у період часу з грудня 2015 року по березень 2016 року ОСОБА_5 підписав, а ОСОБА_9 в свою чергу затвердив занижені відомості про фактичні об'єми видобутого вугілля по шахті у формі УПД-6, чим порушили правила ведення прийому виданого на поверхню вугілля марки ДГР 0-200 та його обліку у звітній документації, та в подальшому здійснили його незаконну реалізацію представникам TOB «ЮСІБ» та TOB «СВ-Домофон».

Протягом грудня 2015 року-березня 2016 року видобута не облікована вугільна продукція за спільною домовленістю із ОСОБА_9 навантажувалась ОСОБА_5 на території ВП «Шахта «Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» у вантажний автомобільний транспорт та поставлялась на промисловий майданчик, який орендувався TOB «СВ-Домофон» та TOB «ЮСІБ», за адресою: Луганська область, м. Новодружеськ, вул. Пролетарська, 3, звідки реалізовувалась споживачам.

Згідно висновку судової економічної експертизи № 8199 від 02.09.2016 року в результаті заниження обсягу виданого на поверхню вугілля на ВП «Шахта Привільнянська» ПАТ « Лисичанськвугілля» встановлено нестачу вугілля марки ДГР у загальної кількості 2291тонн, що в перерахунку на зазначену у довідці « Про вартість витрат за виробничою собівартості на 1 т. рядового вугілля марки ДГР по ВП «Шахта Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» з 01.07.2015 року по 30.04.2016 року становить у загальної сумі 11290968,64 грн..

Таким чином, державі в особі ПАТ «Лисичанськвугілля» нанесено матеріальну шкоду (збитки) у сумі 11290968,64 гривень, що більше ніж в шістсот разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

5 грудня 2016 року слідчим відділом УСБ України в Луганській області ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінуємого йому кримінального правопорушення за ч.5 ст.191 КК України, пославшись на те, що відповідно до ст.12 КК України воно відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком на дванадцять років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України,у тому числі наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України може переховуватися від досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя послався на те, що цій ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 виїхав до м. Києва,не забезпечив наявного звязку органу досудового розслідування, повідомив слідчого, прокурора та суд про своє перебування в лікувальному закладі тільки після проведення за місцем його проживання обшуку, про що йому стало відомо від його дружини.

Крім того слідчий суддя послався на те,що наявним є ризик того,що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, про що свідчать надані матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій, які свідчать про те, що ОСОБА_1 неодноразово дзвонив свідкам у кримінальному провадженні, в тому числі, із метою зміни раніше наданих ними органу досудового розслідування показів.

Також слідчий суддя встановив,що ОСОБА_1 не звертався до Лисичанського міського відділу Управління Державної міграційної служби у Луганській області щодо вилучення у нього паспорту громадянина України для виїзду за кордон, що є обовязком, покладеним на нього при обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Виходячи з цього слідчий суддя прийшов до висновку, що відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, пославшись на те,що тримання під вартою є найбільш суворим, однак, на його думку, у судовому засіданні встановлено достатність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,та що застосування більш мякого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1, та не усуне наявні на час розгляду клопотання ризики, встановлені під час судового розгляду.

При цьому слідчий суддя послався також на те,що він відповідно до ч.1 ст.178 КПК України враховує тяжкість покарання у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоровя, врахував той факт, що слідчому судді не надано відомостей про неможливість утримання ОСОБА_1 в умовах слідчого ізолятора, негайній потребі у проведенні його оперативного лікування.

Також слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_1 обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який є більш мяким, але підозрюваний не виконав покладені на нього зазначеним запобіжним заходом обовязки.

Разом з тим, з огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає,що слідчий суддя прийняв поспішне рішення за результатами розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 без урахування практики Європейського суду з прав людини та принципу верховенства права, яке гарантоване кожному громадянину України ст.8 Конституцією України та ст.8 КПК України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Так, підставою для звернення слідчого з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, на його думку, було порушення запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та у звязку з чим слідчий просив застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі, що перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у межах нанесених державі збитків (11290968,64 грн.).

На думку колегії суддів, слідчий суддя формально послався на практику Європейського суду з прав людини, ст.5 Конвенції.

З матеріалів ,наданих слідчому судді разом з клопотанням слідчого слідчого відділу УСБУ в Луганській області ОСОБА_8, яке погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, а також з матеріалів, які були надані захисниками підозрюваного у апеляційному суді, вбачається,що раніше обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, був обраний строком на два місяці, починаючи з 21.02.2017 року по 21.04.2017 року.

З клопотанням про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 на тримання під вартою з визначенням застави у розмірі у межах нанесених державі збитків, слідчий звернувся до слідчого судді Олійник В.М. спочатку 23.04.2017 року, яка своєю ухвалою від 23.04.2017 року відмовила у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ УСБУ в Луганської області ОСОБА_17, погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_4.

Підставою для цього було те,що слідчий суддя встановив порушення вимог ч.1 ст.199, ч.3 ст.200 КПК України з боку слідчого.

Слідчий суддя зазначив,що на час розгляду клопотання строк, на який на підозрюваного ОСОБА_1 були покладені обовязки, закінчився, ухвала про застосування запобіжного заходу в цієї частині припинила свою дію і обовязки скасовано, а тому були відсутні підстави для їх продовження та були відсутні підстави для задоволення клопотання слідчого.

Дана ухвала слідчого судді не була оскаржена в апеляційному порядку.

З змісту клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 вбачається, що за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій було встановлено,що підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи в умовах Старобільського СІЗО у період з 06.12.2016 року до 21.02.2017 року вже спілкувався із особами, в тому числі раніше допитаними, які володіють відомостями щодо обставин вчиненого злочину.

Клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 було передано електронною поштою 20.04.2017 року, а безпосередньо вручено 20.04.2017 року о 18 годині 26 хвилин з додатками на 213 аркушах.

З змісту цих додатків вбачається,що протоколами про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 04.04.2017 року встановлено, що після звільнення із Старобільського СІЗО 03.03.2017, 23.03.2017, 24.03.2017 р.р., знаходячись за місцем свого постійного проживання ОСОБА_1 мав розмови з донькою, а також іншими особами ОСОБА_18 та ОСОБА_7.

З огляду на зміст ухвали Апеляційного суду Луганської області від 21.02.2017 року, якою стосовно ОСОБА_1 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та на нього були покладені певні обовязки та заборона залишати житло за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Шевченко, 90, з 18-00 годин до 09-00 годин наступного дня, слідує, що на ОСОБА_1 не було покладено обовязку утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом або спілкуватися з нею з дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом, який передбачений п.4 ч.5 ст.194 КПК України.

Колегія суддів частково погоджується з доводами захисників підозрюваного ОСОБА_1 про скасування ухвали слідчого судді від 29.04.2017 року про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

А саме з тим,що у період з 22.04.2017 року по 29.04.2017 року підозрюваний ОСОБА_1 не мав заборони на вільне пересування.

ОСОБА_1 був доставлений до слідчого судді на підставі ухвали від 24.04.2017 року про надання дозволу на затримання з метою приводу для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, коли він знаходився в Державному закладі «Всеукраїнський клінічній медико-реабілітаційний кардіохірургічний центр міністерства охорони здоровя України», де проходив лікування та проходила його підготовка до операції на серці.

Про те, що ці відомості відповідають дійсності, свідчать дії працівників правоохоронних органів по доставки ОСОБА_1 до лікарні у м.Сєвєродонецьку на реанімобілі.

Перевірити інші доводи захисників підозрюваного ОСОБА_1 щодо належності та допустимості доказів причетності ОСОБА_1 до інкримінуємого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, колегія суддів на даної стадії апеляційного оскарження рішень слідчих суддів, ухвалених під час досудового розслідування, позбавлена права, оскільки всі ці питання спочатку вирішується судом першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження по суті.

На даної стадії кримінального провадження перевіряється наявність сукупності доказів для обґрунтованої підозри, яка свідчить про причетність ОСОБА_1 до інкримінуємого йому кримінального правопорушення.

Доводи прокурора про те,що діями підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_5 державі завдано збитки у розмірі понад 11,2 млн. грн., а розмір застави, визначений слідчим суддею складає всього 800000 грн. та він повинен бути збільшений, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки як було встановлено під час розгляду клопотання слідчого слідчим суддею, а також у апеляційному суді орган досудового розслідування не визначився з цивільним позивачем та розміром позовних вимог, у звязку з чим слідчий суддя вірно визначив розмір застави в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1600)грн. станом на 29.04.2017 року, що становить 800000 грн..

Виходячи з того,що слідчий суддя визначив розмір застави, на його думку, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обовязків, передбачених ч.3 ст.183 КПК України, та враховуючи те, що не має заборони для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 більш мякого виду запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 КПК України, колегія суддів вважає за необхідним клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22016130000000027 від 05.02.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі

500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1684)грн. станом на 01.05.2017 року, що становить 842000 (вісімсот сорок дві тисячі) грн., яку він повинен не пізніше пяті днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Апеляційного суду Луганської області.

У звязку з чим ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти, з покладенням на нього певних обовязків, передбачених ст.194 КПК України.

При цьому колегія суддів виходить з того, що відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Колегія суддів також враховує положення, зазначенні у п.104 Контрольного переліку питань по оцінці дотримання верховенства права , який був прийнятий на 106-му пленарному засіданні Венеціанської комісії 11-12.03.2016 року, схваленого Комітетом міністрів Ради Європи на рівні заступників міністрів 06-07.09.2016 року, та Конгресом місцевих та регіональних влад Ради Європи 19-21.10.2016 року, а саме про те, що «надзвичайне тривале тримання під вартою до суду може бути розглядатися як визнання обвинуваченого винуватим до суду».

Також у п.70 вищезазначеного Переліку зазначено, що «в законодавстві повинно бути дотримуватися принципу рівності: воно повинно забезпечити рівний підхід в однакових ситуаціях та різний підхід в різних ситуаціях, а також гарантувати рівність при наявності будь-яких підстав для потенційної дискримінації».

З врахуванням обставин справи, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1, покладених на нього обовязків під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовязків.

Колегії суддів розмір застави визначила з урахуванням обставин кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_1, даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя не в повній мірі врахував вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, у звязку з чим апеляційна скарга прокуроране підлягає задоволенню, а уточнена апеляційна скарга захисників підозрюваного ОСОБА_1, адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Ухвала слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29.04.2017 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 22016130000000027 від 05.02.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, стосовно ОСОБА_1, із визначенням застави в розмірі 800 000 гривень (вісімсот тисяч гривень), що становить 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб підлягає скасуванню з вищенаведених підстав. Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22016130000000027 від 05.02.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419, 422,376 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заступника начальника відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29.04.2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,- залишити без задоволення.

Уточнену апеляційну скаргу захисників підозрюваного ОСОБА_1, адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29.04.2017 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 22016130000000027 від 05.02.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, стосовно ОСОБА_1, із визначенням застави в розмірі 800 000 гривень (вісімсот тисяч гривень), що становить 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі , який складає 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1684 грн.) станом на 01.05.2017 року, що становить 842000 (вісімсот сорок дві тисячи) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, а саме на рахунок Апеляційного суду Луганської області: р/р 37316059000837, МФО 820172 в ДКС України, Код ЄДРПОУ 02890564. Звільнити підозрюваного ОСОБА_1 з- під варти.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , передбачені ст.194 КПК України обовязки до 05 червня 2017 року, до закінчення строку досудового розслідування, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора залежно від стадії кримінального провадження;

2)не відлучатися із м. Лисичанську, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання, роботи.

4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і виїзду в Україну (при наявності).

Відповідно до ч.8 ст.182 КПК України у разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений, не зявиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить обовязки, зазначені в цій ухвалі, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

С У ДД І:

Є.В. ОСОБА_19ОСОБА_20Рябчун