Постанова № 66562827, 17.05.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2017справа № 908/401/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4 ОСОБА_5 за довіреністю № 2 від 03.01.2017, ОСОБА_6 за довіреністю № 10/05 від 10.05.2017, ОСОБА_7 за довіреністю № 10/05 від 10.05.2017,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування", м. Краматорськ Донецької області, на ухвалу Господарського суду Запорізької області від10.04.2017 у справі№ 908/401/15-г за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Северсталь Дистрибуція", м. Дніпро, доПублічного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування", м. Краматорськ Донецької області, простягнення 4 856 622, 98 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.02.2016 по справі № 908/401/15-г позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Северсталь Дистрибуція», м. Дніпро (далі ТОВ «Северсталь Дистрибуція»), задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування», м. Краматорськ Донецької області (далі ПАТ «КЗВВ»), основний борг у сумі 3 855 246, 02 грн., інфляційні втрати в сумі 473 366, 78 грн., 3% річних в сумі 55 772, 03 грн., пеню в сумі 100 000, 00 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 73 080, 00 грн.; на виконання рішення суду видано відповідний наказ від 15.03.16.

Відповідач 29.03.17 звернувся до господарського суду із заявою № 238 від 28.03.17 про відстрочку виконання рішення суду від 23.02.16 по справі № 908/401/15-г до 31.12.2018.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області (суддя Корсун В. Л.) від 10.04.2017 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування», м. Краматорськ Донецької області, про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.02.2016 по справі № 908/401/15-г відмовлено.

Не погодившись із винесеною ухвалою, ПАТ «КЗВВ» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.04.2017, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Так, апелянт зазначає, що наведені ним у заяві про відстрочення виконання рішення обставини, зокрема, перебування його на території проведення антитерористичної операції, настання для нього форс-мажорних обставин, тяжкий фінансовий стан підприємства, безпідставно не визнані господарським судом винятковими; зазначає, що наявними у справі доказами підтверджується, що після надання йому відстрочення виконання рішення у нього з'явиться можливість розрахуватись із позивачем.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 17.05.2017.

У судове засідання зявився представник позивача, підтримав викладені у відзиві на апеляційну скаргу доводи, просив оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представники відповідача зявились в судове засідання, підтримали доводи апеляційної скарги, просили оскаржувану ухвалу скасувати, задовольнити заяву ПАТ «КЗВВ» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.02.2016 по справі № 908/401/15-г та відстрочити виконання вказаного рішення до 31.12.2018.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до господарського суду із заявою № 238 від 28.03.2017 про відстрочення виконання рішення від 23.02.2016 по справі № 908/401/15-г, ПАТ «КЗВВ» зазначає, що в нього немає зараз можливості виконати вказане рішення суду через важкий фінансовий стан підприємства, перебування відповідача на території проведення антитерористичної операції, встановлений факт настання для нього форс-мажорних обставин з 2014 року.

Відповідач посилається на те, що внаслідок проведення антитерористичної операції устаткування підприємства зазнало руйнувань, на ремонти якого та відновлення виробництва було витрачено 10 млн грн. власних коштів, на підприємстві відбулось масове звільнення працівників тощо.

В обґрунтування вказаних обставин до заяви № 238 від 28.03.2017 та до письмових пояснень № 245 від 06.04.2017 відповідачем надано, зокрема, висновок Донецької торгово-промислової палати від 02.10.14 № 2441/12.12-03, звіти про фінансові результати (звіти про сукупний дохід) 2014-2016 років, висновок Донецької торгово-промислової палати № 2199/12.12-03 від 06.08.2014 про настання для ПАТ «КЗВВ» обставин непереборної сили з 14.05.2014, довідки підприємства від 25.07.2014 та від 02.02.2015 про звільнення працівників за період з 01.01.2014 по 31.01.2015, відомості про перебування основних засобів ПАТ «КЗВВ» у заставі та під арештом станом на 01.01.2017, довідку про кредиторську заборгованість ПАТ «КЗВВ» станом на 31.12.2016 тощо (а. с. 46-48, 118, 126-128, 140, 174, 186-194 т. 7).

Суд першої інстанції, з посиланням на недоведеність відповідачем винятковості викладених у заяві про відстрочення виконання рішення обставин, а також вказуючи на врахування заперечень позивача проти вказаної заяви ПАТ «КЗВВ» та інтересів обох сторін у справі, відмовив у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.02.2016 по справі № 908/401/15-г.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком місцевого господарського суду з огляду на таке.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження").

Відстрочка це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п.п. 7.1.1, 7.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Відмовляючи відповідачу у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення, суд, зокрема, зазначив, що звіт про фінансовий стан ПАТ «КЗВВ» за 2016 рік свідчить про наявність у відповідача прибутку порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

Дійсно, зазначені обставини підтверджуються наданими відповідачем фінансовими звітами.

Втім, судом не враховано результати фінансової діяльності боржника за період з 2014 року, докази про що також містяться в матеріалах справи. Так, з наданих відповідачем документів фінансової звітності вбачається збитковість діяльності підприємства у 2014-2015 роках, а саме перевищення у чистому фінансовому результаті показників збитків над показниками прибутку.

Однак, колегія суддів зауважує, що при вирішенні питання про надання відстрочення виконання рішення встановлення факту прибутковості підприємства боржника не звільняє суд від обовязку дослідити та врахувати фінансовий стан обох сторін, зокрема, стягувача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, заперечуючи проти задоволення заяви ПАТ «КЗВВ» про відстрочення виконання рішення, ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду жодного доказу на підтвердження свого фінансового стану не надав.

З оскаржуваної ухвали, окрім посилання на врахування заперечень позивача на заяву ПАТ «КЗВВ» про відстрочення виконання рішення господарського суду, не вбачається зясування судом фінансового стану ТОВ «Северсталь Дистрибуція», що є порушення судом принципу врахування фінансового стану обох сторін.

Крім того, суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання відповідача про настання для останнього дії форс-мажорних обставин через проведення антитерористичної операції. Такий висновок суду обґрунтований, зокрема, тим, що заборгованість, яка є предметом спору, утворилась до початку проведення антитерористичної операції.

Однак такі висновки господарського суду є безпідставними, оскільки, як встановлено Господарським судом Запорізької області в рішенні від 23.02.2016 по справі № 908/401/15-г, заборгованість відповідача за договором поставки № 7056 від 08.11.2013 виникла з квітня 2014 року, тобто саме з початку проведення антитерористичної операції відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

В оскаржуваній ухвалі місцевим господарським судом зазначено, що наданий відповідачем в обґрунтування заяви про відстрочення рішення висновок торгово-промислової палати не є належним доказом настання форс-мажорних обставин для ПАТ «КЗВВ», оскільки відповідно до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» таким доказом є сертифікат торгово-промислової палати.

Відповідно до висновку Донецької торгово-промислової палати від 02.10.14 № 2441/12.12-03 невиконання ПАТ «КЗВВ» зобовязань за договором № 7056 від 08.11.2013 перед ТОВ «Северсталь Україна» (правонаступником якого є ТОВ «Северсталь Дистрибуція») виникло внаслідок дій антитерористичної операції на території Донецької області, які мають ознаки форс-мажорних обставин (а. с. 46-48 т. 7).

Дійсно, Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції, визначає Сертифікат торгово-промислової палати України, однак зазначене положення застосовується лише з набранням чинності цього Закону, а саме з 15.10.2014.

Крім того, наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань або від відповідальності за їх невиконання, в той час як доказом наявності виключних обставин в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України можуть бути будь-які документи, зокрема, висновки торгово-промислової палати, які повинні розглядатись судом як письмові докази, що містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Зазначеними висновками встановлено, що невиконання ПАТ «КЗВВ» зобовязань за господарськими договорами, зокрема за договором № 7056 від 08.11.2013, виникло внаслідок дій антитерористичної операції на території Донецької області, які мають ознаки форс-мажорних обставин

Неврахування судом зазначеного свідчить про необґрунтованість висновку місцевого господарського суду з приводу того, що наданий відповідачем в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення господарського суду висновок, а не сертифікат, Донецької торгово-промислової палати від 02.10.14 № 2441/12.12-03 не є належним доказом настання для відповідача обставин непереборної сили.

Крім того, Верховний Суд України в постанові від 11.11.2015 у справі № 6-2159цс15 дійшов висновку про настання з 14.05.2014 для ПАТ «КЗВВ» при здійсненні ним своєї господарської діяльності на території м. Краматорськ та Донецької області обставин непереборної сили.

Суд першої інстанції зазначеного не врахував; натомість послався на постанови Вищого господарського суду України у справах № 910/17008/14 та № 910/15873/14, в яких ані ПАТ «КЗВВ», ані ТОВ «Северсталь Дистрибуція» не є сторонами.

Не взявши до уваги наданий відповідачем висновок торгово-промислової палати, суд першої інстанції взагалі не врахував того, що ПАТ «КЗВВ» здійснює свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, оскільки місце реєстрації відповідача (місто Краматорськ Донецької області) включено до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано Прогноз доходів та видатків на 2017-2018 роки, з якого вбачається, що станом на IV квартал 2018 року у ПАТ «КЗВВ» зявиться чистий прибуток 11 907, 4 тис. грн. (а. с. 10 т. 7).

Судом першої інстанції зазначено, що вказаний документ не є належним доказом наявності виключних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у справі.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів вважає, що вказаним документом відповідач доводить саме можливість виконання ним рішення господарського суду по справі № 908/401/15-г в майбутньому, тобто після відстрочення виконання рішення.

Оскільки вирішуючи питання про надання відстрочення виконання рішення господарського суду, необхідною є оцінка не лише винятковості обставин, на які посилається заявник, як на підставу неможливості виконання рішення суду, але є обставин, якими він обґрунтовує виникнення у нього можливості розрахуватись із стягувачем в майбутньому, апеляційний суд враховує вказаний документи при вирішенні питання про надання розстрочення виконання рішення.

Крім того, матеріали справи містять договори поставки продукції, укладені у 2016 та 2017 роках між відповідачем, як постачальником продукції/виконавцем робіт, та третіми особами, що також свідчить про можливість отримання відповідачем прибутку протягом найближчих років, а відтак і про можливість виконання рішення господарського суду по справі № 908/401/15-г (а. с. 9-36 т. 8).

Таким чином, враховуючи реєстрацію відповідача та здійснення ним господарської діяльності на території проведення антитерористичної операції, що спричинило для ПАТ «КЗВВ» настання обставин непереборної сили та погіршення внаслідок цього його фінансового стану, беручи до уваги доведену ним можливість виконання найближчим часом рішення господарського суду внаслідок укладення та виконання господарських договорів на поставку продукції та виконання робіт, а також з огляду на те, що позивачем, у свою чергу, не надано жодних доказів свого фінансового стану, колегія суддів, забезпечуючи принцип врахування інтересів обох сторін, дійшла висновку про можливість часткового задоволення заяви ПАТ «КЗВВ» № 238 від 28.03.2017 та надання відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.02.2016 по справі № 908/401/15-г на один рік.

Таким чином, апеляційна скарга ПАТ «КЗВВ» підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Запорізької області від 10.04.2017 по справі № 908/401/15-г скасуванню, заява ПАТ «КЗВВ» № 238 від 28.03.2017 підлягає задоволенню шляхом надання відповідачу відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.02.2016 по справі № 908/401/15-г на один рік до 18.05.2018.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105, 121 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування», м. Краматорськ Донецької області, на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.04.2017 по справі № 908/401/15-г задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.04.2017 по справі № 908/401/15-г скасувати.

Заяву Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування», м. Краматорськ Донецької області, № 238 від 28.03.2017 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.02.2016 по справі № 908/401/15-г до 31.12.2018 задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.02.2016 по справі № 908/401/15-г на один рік до 18.05.2018.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Северсталь Дистрибуція», м. Дніпро, на користь Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування», м. Краматорськ Донецької області, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 600, 00 грн.

Господарському суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

ГоловуючийТ.М. Колядко

Судді:О.А. Скакун

ОСОБА_3