Ухвала суду № 66561569, 17.05.2017, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.05.2017 Справа № 908/1022/17

Суддя Горохов Ігор Сергійович, розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Технологія Трейд, 02132, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 26-Ж, офіс 46

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Мелітопольський мясокомбінат, 71319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України 175

про стягнення 21 756,39 грн.

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

16.05.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Технологія Трейд, м. Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 акціонерного товариства Мелітопольський мясокомбінат, Запорізька область м. Мелітополь про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №ТД-000354 від 25.08.2015 р. у розмірі 21 756,39 грн.

Ухвалою суду від 17.05.2017 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1022/17. Справі присвоєно номер провадження 15/25/17. Розгляд справи призначено на 31.05.2017 р. о 12 год. 00 хв.

Разом із матеріалами позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Технологія Трейд, м. Київ (позивачем у справі) в порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 акціонерного товариства Мелітопольський мясокомбінат, Запорізька область, м. Мелітополь (код ЄДРПОУ 00443513) в межах розміру позовних вимог та судових витрат, а саме 21 756,39 грн. та судові витрати на п/р №26009962491366 в ПАТ ПУМБ м. Київ, МФО 334851 та на інші рахунки ПАТ «Мелітопольський мясокомбінат» виявлених в інших установах банків.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Технологія Трейд, м. Київ посилається на те, що відповідач порушуючи вимоги ст. 265 Господарського кодексу України та ст. 712 Цивільного кодексу України, ухиляється від виконання своїх обовязків передбачених договором поставки та не бажає повертати борг. Згідно із витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відносно відповідача відкрито 4 виконавчих справи. Позивач вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 акціонерного товариства Мелітопольський мясокомбінат можуть зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши заяву позивача, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч. 3 п. 1 Постанови Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 Постанови Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № 01-8/973 зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, аналіз приписів правових норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

При цьому обґрунтування особою, яка просить вжити заходів до забезпечення позову, необхідності їх застосування полягає в доказуванні обставин, з якими повязано вирішення питання про забезпечення позову. До предмету доказування в даному випадку входять:

а) факти про наявність у боржника відповідача майна (зокрема, грошових коштів, цінних паперів тощо), або наявність такого майна, що належить боржнику, в інших осіб;

б) ймовірність припущення, що майно (зокрема, грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

За змістом Інформаційного листа ВГСУ № 01-8/2776 від 12.12.2006 р. у вирішенні питання про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника, розумності та адекватності його вимог, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення в разі невжиття таких заходів, наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви.

У випадку заяви учасника судового процесу про заходи до забезпечення позову (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов) заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, позивачем не наведено доводів та не надано доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на наявність відкритих виконавчих проваджень не є достатньою підставою для застосування заходів, вказаних у заяві про забезпечення позову. При цьому позивачем не наведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову утруднить виконання судового рішення і, що такі заходи спроможні забезпечити фактичне виконання рішення суду.

У звязку з вищевикладеним, а також враховуючи, що підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є її обґрунтованість, заяву слід визнати такою, що не підлягає задоволенню на даний час через її необґрунтованість.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 66-68, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Технологія Трейд, м. Київ про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 акціонерного товариства Мелітопольський мясокомбінат, Запорізька область м. Мелітополь (код ЄДРПОУ 00443513) в межах розміру позовних вимог та судових витрат, а саме 21 756,39 грн. та судові витрати на п/р №26009962491366 в ПАТ ПУМБ м. Київ, МФО 334851 та на інші рахунки ПАТ «Мелітопольський мясокомбінат» виявлених в інших установах банків залишити без задоволення.

Ухвалу направити сторонам у справі.

Суддя І.С. Горохов