Постанова № 66561258, 25.04.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року Справа № 922/2176/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого,

суддів: Поліщука В.Ю., Ткаченко Н.Г.,

за участю представників: не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Нововодолазький

молокозавод"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2016

та ухвалу господарського суду Харківської області від 17.08.2016

по скарзі Публічного акціонерного товариства "Нововодолазький

молокозавод"

на дії Нововодолазького районного відділу виконавчої служби

Територіального управління юстиції у Харківській області

у справі №922/2176/14 господарського суду Харківської області

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства

"Агрофірма "Прогрес"

до Публічного акціонерного товариства "Нововодолазький

молокозавод"

про стягнення коштів,

встановив:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.07.2014 по справі №922/2176/14 (суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Прогрес", с. Лигівка, Сахновщинський район, Харківська область задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Нововодолазький молокозавод" на користь ПСП Агрофірма "Прогрес" суму основного боргу в розмірі 36090,64 грн., судовий збір в розмірі 1827,00 грн. та 4000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.08.2016 по справі №922/2176/14 (суддя Лаврова Л.С.) у задоволені скарги Публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" на дії Нововодолазького районного відділу виконавчої служби Територіального управління юстиції у Харківській області - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 (колегія суддів у складі: Р.А. Гетьман, П.В. Тихий, В.І. Сіверін) ухвалу господарського суду Харківської області від 17.08.2016р. у справі №922/2176/14 залишено без змін.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство (ПАТ) "Нововодолазький молокозавод" просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 17.08.2016р та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 скасувати, прийняти нову постанову, якою визнати незаконною та скасувати постанову Нововодолазького районного ВДІС Головного територіального управління юстиції в Харківській обставі № 51621950 від 11.07.2016 про відкриття виконавчого провадження по виконанню своєї постанови від 17.09.2014 № 44742763 про стягнення виконавчого збору.

Вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального права, оскільки було допущено порушення у співвідношенні при застосуванні норм загального та спеціального права, а саме ст. 17, 25, 28, 49 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 1, 23, 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вищий господарський суд України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Господарський суд Харківської області рішенням від 10.07.2014 стягнув з ПАТ "Нововодолазький молокозавод" на користь ПСП Агрофірма "Прогрес" суму основного боргу в розмірі 36090,64 грн., судовий збір в розмірі 1827,00 грн. та 4000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

22.07.2014 у справі №922/2176/14 було видано наказ на примусове виконання рішення суду від 10.07.2014.

21.07.2016 до господарського суду Харківської області надійшла скарга ПАТ "Нововодолазький молокозавод" на дії відділу Нововодолазького районного відділу Державної виконавчої служби Територіального управління юстиції у Харківській області щодо винесення постанови від 11.07.2016р. про відкриття виконавчого провадження, в якій просить визнати дії ВДВС незаконними, скасувати постанову від 11.07.2016 про відкриття виконавчого провадження.

В обґрунтування скаржник посилається на те, що вимоги ВДВС про стягнення виконавчого збору виникли до порушення справи про банкрутство боржника (17.09.2014), тобто є конкурсними, не були заявлені в процедурі банкрутства боржника, а тому вважаються погашеними після припинення провадження у справі про банкрутство боржника, а виконавчий документ - постанова ВДВС від 17.09.2014 про стягнення виконавчого збору - визнається такою, що не підлягає виконанню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з приводу виконання вказаного наказу суду від 22.07.2014 на примусове виконання рішення суду від 10.07.2014 у справі №922/2176/14 Нововодолазьким районним відділом виконавчої служби Територіального управління юстиції у Харківській області було здійснено наступні дії.

На виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №44742763 з виконання вищевказаного наказу №922/2176/14, про що 17.09.2014 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

У зв'язку з тим, що боржником у наданий строк для добровільного виконання борг не сплачено, у відповідності до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову від 17.09.2014 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 4191,76 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.10.2014 порушено провадження у справі у справі №922/4152/14 про банкрутство ПАТ "Нововодолазький молокозавод".

У зв'язку з чим, 24.10.2014 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №44742763 на підставі пункту 8 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.01.2015 у справі №922/4152/14 про банкрутство ПАТ "Нововодолазький молокозавод" визнано вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Прогрес" в сумі 41917,64 грн. основного боргу. Повідомлено, що Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Прогрес" не є конкурсним кредитором, а його вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.01.2015 у справі №922/4152/14 про банкрутство ПАТ "Нововодолазький молокозавод" затверджено мирову угоду, укладену 11.11.2015 між кредиторами та боржником - ПАТ "Нововодолазький молокозавод". Припинено процедуру розпорядженням майном. Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, який було введено ухвалою господарського суду Харківської області від 14.10.2014. Припинено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Нововодолазький молокозавод". Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

У зв'язку із затвердженням мирової угоди 23.06.2016 відносно зазначеного виконавчого провадження було винесено постанову про поновлення виконавчого провадження на підставі частини 5 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження"

07.07.2016 на підставі п. 2 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" винесено поставну № 44742763 про закінчення виконавчого провадження". В пункті 2 резолютивної частини даної постанови зазначено, що постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій винести в окреме провадження.

11.07.2016 винесено постанову № 51621950 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови від 17.09.2014 №44742763 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 4191,76 грн., яка особисто була вручена керівнику ПАТ "Нововодолазький молокозавод".

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ця норма є закріплена у ст. 124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

В ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження визначено як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовим актами, виданим відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Держаний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за статтею 7 Закону України "Про державну виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на частину 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В силу статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі по тексту - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Виконавчий збір - це грошова сума, яка стягується з боржника постановою державного виконавця у разі невиконання ним рішення у строк, встановлений для добровільного виконання. Стягнутий з боржника виконавчий збір зараховується до коштів виконавчого провадження.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. В даному випадку державним виконавцем була винесена постанова від 17.09.2016. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 Закону України "Про виконавче провадження", якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. п. 1, 2, 5, 8, 9, 11 - 13 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається.

Частиною 2 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено випадки коли виконавчий збір не стягується, а саме за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, за виконавчими документами, які підлягають негайному виконанню, а також у разі перерахування коштів стягувачу у випадку, передбаченому частиною другою статті 27 цього Закону, та у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Отже, обставини на які посилається боржник, як на підставу для звільнення від сплати виконавчого провадження, не підпадають під випадки, передбачені частиною 2 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження".

Доводи касаційної скарги щодо погашення вимог ВДВС у зв'язку з припиненням провадження у справі про банкрутство ПАТ "Нововодолазький молокозавод" у зв'язку із затвердженням мирової угоди, колегією суддів відхиляються як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що виконавчий збір не є грошовим зобов'язанням кредитора до боржника, а Нововодолазький районний ВДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області не є кредитором в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не може бути конкурсним кредитором, а тому підстави для застосовування норм зазначеного Закону, зокрема про погашення вимог кредиторів, які не заявлялись, при стягненні виконавчого збору, у даному випадку відсутні.

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли до обґрунтованого висновку, що зважаючи на те, що рішення суду боржником самостійно не виконано, державним виконавцем здійснені дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" щодо стягнення з боржника виконавчого збору з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 22.07.2014 по справі №922/2176/14.

Укладення між кредиторами та боржником мирової угоди, у справі про банкрутство ПАТ "Нововодолазький молокозавод" обґрунтовано не визнано судами попередніх інстанцій як підставу для звільнення ПАТ "Нововодолазький молокозавод" від сплати виконавчого збору у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки відповідно до ухвали суду від 05.01.2015 Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Прогрес" не є конкурсним кредитором ПАТ "Нововодолазький молокозавод", а тому його вимоги не були предметом мирової угоди з огляду на положення ст. 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 , 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 та ухвалу господарського суду Харківської області від 17.08.2016 по справі №922/2176/14 залишити без змін.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Поліщук В.Ю.

Ткаченко Н.Г.