Ухвала суду № 66555816, 18.05.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/5776/17 1-кс/335/3900/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 р. слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболєва І.П., за участю секретаря судового засідання Лєдової А.С., представників заявника ОСОБА_1, ОСОБА_2, прокурора Редька М.В., слідчого Баранова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «СК Катран» про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Катран» звернулось до суду з клопотанням про скасування арешту майна, мотивуючи свої вимоги тим, що ТОВ «СК Катран» на підставі приватної власності належить нерухоме майно нежитлова будівля, лит. Г-7 за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 66в. Однак, на даний час юридична особа позбавлена можливості вільно розпоряджатись належним їй нерухомим майном у звязку із його обтяженням на підставі постанови слідчого слідчого управління ГУМВС України в Запорізькій області від 22 жовтня 2012 р. про накладення арешту на майно, накладеного в межах кримінальної справи № 201109. У звязку з тим, що за період проведення досудового розслідування жодну особу не було притягнуто до кримінальної відповідальності, ТОВ «СК Катран» володіє майном на законних підставах, а кримінальне провадження на даний час закрито у звязку з відсутністю складу злочину, посилаючись на приписи ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) просили скасувати арешт на нежитлову будівлю, лит. Г-7 за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 66в.

У судовому засіданні представники заявника клопотання про скасування арешту підтримали, просили його задовольнити.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні пояснили, що вони не заперечують проти скасування майна, оскільки на теперішній час кримінальне провадження закрито, а тому потреба у збереженні арешту на майно відпала.

Заслухавши пояснення представників заявників та слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

ТОВ «СК Катран» на підставі приватної власності належить нерухоме майно нежитлова будівля, лит. Г-7 за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 66в, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно та Реєстру прав власності не нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна.

Постановою слідчого слідчого управління ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_3 від 22 жовтня 2012 р., прийнятої в межах кримінальної справи № 201109, накладено арешт на нежитлову будівлю, лит. Г-7 за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 66в.

Як випливає з відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна нежитлова будівля, лит. Г-7 за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 66в, яка на праві приватної власності належить ТОВ «СК Катран», на теперішній час обтяжена на підставі постанови слідчого слідчого управління ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_3 від 22 жовтня 2012 р.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням головного управління МВС України в Запорізькій області 12 грудня 2011 р. на підставі заяви ОСОБА_4С, та ОСОБА_5 було порушено кримінальну справу № 201109 за фактом незаконного заволодіння їхнім майном.

Відомості про злочин, досудове розслідування якого проводилось в рамках кримінальної справи № 201109, було внесено 22 листопада 2012 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012080000000004.

Як встановлено слідчим суддею, кримінальна справа № 201109 була порушена в порядку, передбаченому КПК України (в редакції 1960 року), який втратив чинність з прийняттям нового процесуального Кодексу.

В межах досудового розслідування в порядку КПК України (в редакції 1960 року) слідчим накладено арешт на майно ТОВ «СК Катран».

Як зазначено у перехідних положеннях чинного на теперішній час КПК України, а саме п. 9 запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява №31107/96, п.58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «ОСОБА_6 проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А №296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).

Своєю чергою, за положеннями ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Серед засад діючого кримінального процесуального законодавства закріплені, зокрема, верховенство права, доступ до правосуддя відповідно до ст. 7 КПК України.

Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом, як це визначено ч. 3 ст. 21 КПК України.

За нормою пункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з пунктом 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Як встановлено слідчим суддею, накладення арешту на нежитлову будівлю, лит. Г-7 за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 66в, власником якої є заявник, перешкоджає заявникові в реалізації його права розпорядження вказаним майном. При цьому, підстав для збереження арешту майна, в межах проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні не встановлено.

Так, постановою слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області від 10 травня 2017 р. ОСОБА_6 закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012080000000004 від 22 листопада 2012 р. (колишня кримінальна справа № 201109) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України у звязку з відсутністю складу злочину.

Згідно зі ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для скасування арешту, накладеного постановою слідчого слідчого управління ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_3 від 22 жовтня 2012 р. на нежитлову будівлю, лит. Г-7 за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 66в, оскільки необхідність в його подальшому застосуванні відпала, з огляду на що задовольняє клопотання ТОВ «СК Катран» у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 170 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «СК Катран» задовольнити.

Скасувати арешт на нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю, лит. Г-7 за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, будинок 66в, яка належить на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю «СК Катран», код ЄДРПОУ 35105030, накладений на підставі постанови слідчого слідчого управління ГУМВС України в Запорізькій області від ОСОБА_3 від 22 жовтня 2012 р. про накладення арешту на нерухоме майно, й зареєстрованому в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна 23 жовтня 2012 р. за № 13154509.

Ухвала підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: І.П. Соболєва