Ухвала суду № 66550366, 12.05.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/11494/15-ц

Провадження № 2-п/201/51/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2017 року Жовтневий районний суд

міста Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Ходаківського М.П.,

за участі секретаря судового засідання Максимової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 16 жовтня 2015 року у цивільній справі № 201/11494/15-ц (пр. № 2/201/2908/2015) за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 16 жовтня 2015 року було ухвалене вищезазначене заочне рішення, яким позов задоволено.

До суду 12 квітня 2017 року надійшла заява ОСОБА_1 про його перегляд з посиланням на поважність причини неявки у судове засідання, оскільки чоловік заявника - ОСОБА_3, який є відповідачем у справі, помер 03 лютого 2015 року, а також з посиланням на те, що при ухваленні рішення судом не були враховані інші обставини, які мають істотне значення для вирішення справи.

Сторони в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

При цьому ст. 230 ЦПК України визначено, що прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночасно суд повідомляє особам, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження.

Статтею 231 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Ураховуючи, що заявник належним чином повідомлявся про призначене у справі судове засідання, надав заяву про відкладення розгляду справи, проте жодних доказів на підтвердження неможливості приймати участь у судовому засіданні не надав, судом визнано за можливе розглянути справу за його відсутності.

Розглянувши заяву, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню за одночасної наявності двох обставин поважності причини, з якої відповідач не зявився до суду і не повідомив про причини неявки, а також посилання відповідача на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, приписами чинного процесуального закону унормовано, що заява про перегляд заочного рішення може бути подана саме відповідачем.

Так, заявник ОСОБА_1 не є стороною у справі (відповідачем), а сам факт того, що вона є дружиною відповідача не наділяє суд правом на скасування заочного рішення у спорі, стороною у якому є її чоловік.

При цьому наведені заявником обставини не можуть слугувати підставою для скасування заочного рішення, а є підставою для апеляційного оскарження оспорюваного рішення.

З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне заяву залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 231 233 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 16 жовтня 2015 року у цивільній справі № 201/11494/15-ц (пр. № 2/201/2908/2015) за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню окремо від рішення у справі не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя М.П. Ходаківський