Постанова № 66547003, 11.05.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 року м. Житомир справа № 806/1089/17

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,

представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалений Молот" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2016 р. №0000901400, №000911400,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 14.12.2016 року № НОМЕР_1 та від 14.12.2016 року № 000911400, прийняті Житомирською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області.

В обґрунтування позову зазначає, що висновки за актом документальної позапланової виїзної перевірки від 25.11.2016 року № 6707/06-25-14-01/37711890 є помилковим, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення незаконними.

Представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, з підстав викладених в письмових запереченнях на позов (а.с. 51-56), зазначивши, що надані до перевірки документи ТОВ "Шалений Молот" по взаємовідносинам ТОВ "Металлсервіс Україна" за період з 01.01.2014 року по 29.07.2016 року не відповідають здійсненим господарським операціям, які не носять реального характеру та не дають права платнику податків на формування витрат та податкового кредиту.

Проаналізувавши дослідженні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Шалений Молот" з питань підтвердження (не підтвердження) господарських відносин з ТОВ "Металлсервіс Україна", щодо правомірності формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість по ланцюгу постачання та податку на прибуток підприємств за період діяльності з 01.01.2014 по 29.07.2016 року, за результатами якої було складено акт № 6707/06-25-14-01/37711890 від 25.11.2016 року (а.с. 9-21), яким встановлено порушення ТОВ "Шалений Молот":

- п. 138.2, пп. 138.4, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) та ст. 3 та ст. 4 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" із змінами та доповненнями), п. 1.,11 положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 та п. 19 положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 за № 397/3690 в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 6114 грн., у тому числі:

- 2014 рік на суму 6114 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 18608 грн. у тому числі:

- липень 2014 року - 8613 грн;

- серпень 2014 року - 9995 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, ТОВ "Шалений Молот" подало на нього письмові заперечення (а.с. 22), на які Житомирською ОДПІ надано відповідь від 09.12.2016 року № 22794/10/06-25-1400 (а.с. 23-32), згідно якої Житомирська ОДПІ не вбачає підстав щодо перегляду результатів перевірки з питань правильності призначення ПДВ в частині фінансово-господарських з ТОВ "Металлсервіс Україна" за 2014 рік.

На підставі вказаного акту контролюючим органом були винесені податкові повідомлення - рішення від 14.12.2016 року:

- № 000911400 (а.с.37), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 23260 грн., з них за податковими зобов'язаннями 18608 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4652 грн.;

- № НОМЕР_1 (а.с. 38), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 7643 грн., з них за податковими зобов'язаннями на 6114 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1529 грн.

Позивач в адміністративному порядку оскаржив податкові повідомлення - рішення від 14.12.2016 року № 000911400 та № НОМЕР_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області (а.с. 39)

Рішенням Головного управління ДФС у Житомирській області від 18.01.2017 року № 67/6/06-30-10-01-05 про результати розгляду первинної скарги (а.с. 40-43) винесені податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Не погоджуючись з рішенням Головного управління ДФС у Житомирській області, позивач направив скаргу на спірні податкові повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України (а.с. 44), яка за результатами розгляду поданої скарги прийняла рішення від 28.03.2017 року № 6278/6/99-99-11-01-25 (а.с. 45-47) про залишення без змін податкові повідомлення - рішення від 14.12.2016 року № 000911400 та № НОМЕР_1.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Щодо податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 14.12.2016 року.

На думку податкового органу ТОВ "Шалений Молот", в результаті допущених порушень податкового законодавства, занизило розмір податку на прибуток за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року в частині взаємовідносин з ТОВ "Металлсервіс Україна" в розмірі 6114 грн.

Суд не погоджується з викладеною думкою контролюючого органу та зазначає наступне.

Одним із порушень, викладених в акті перевірки зазначається, що в періоді, що перевірявся до складу "Собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" віднесено витрати на придбання товарів, що не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Суд вважає хибною позицію контролюючого органу стосовно того, що ТОВ "Шалений Молот" безпідставно завищило собівартість придбаних матеріалів (лист 8 ст. 30ХГСА, лист 3 ст. 65Г) на суму 33967 грн. виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до ч. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення відносин між контрагентами), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення відносин між контрагентами), витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

При цьому, відповідно до п. 138.8 ст. 138 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення відносин між контрагентами), собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з картки рахунку 631 за 01.01.2014 - 11.11.2016 (а.с. 76-77) 15.07.2014 року ТОВ "Шалений молот" перерахувало ТОВ "Металлсервіс Україна" за лист 8*6000*1500 30 ХГСА 21421,67 грн., а 14.08.2014 року позивач перерахував контрагенту за лист 3,0 ст 65 г 8750 грн., що разом складає 33966, 67 грн.

Крім того, в судове засідання та під час перевірки позивачем надавались податкові накладні від 06.08.2014 року № 17 (а.с. 78), від 23.07.2014 № 69 (а.с. 79), 14.07.2014 року № 42 (а.с. 82), 15.07.2014 року № 45 (а.с. 83) та видаткові накладні від 15.07.2014 року № МС-0000090 (а.с. 80), від 14.08.2014 року № 172, які підтверджують факт отримання ТОВ "Шалений Молот" від ТОВ "Металлсервіс Україна" матеріалів на суму 33966, 67 грн.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем доведено та підтверджено первинними документами правомірність віднесення до витрат 33967 грн.

Також, на сторінці 9 акту перевірки відповідач вказав, що до перевірки підприємством не було надано підтверджуючих документів (товарно-транспортних накладних, вантажних декларацій та інше), які свідчать про транспортування, навантаження, розвантаження отриманого металопрокату від ТОВ "Металлсервіс Україна".

Як зазначалось вище, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції чинній на момент виникнення відносин між контрагентами) передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В матеріалах справи містяться подорожні листи від 15.07.2014 року № 15/07 (а.с. 81) та від 14.08.2014 року № 14/08 (а.с. 85), які відповідно до чинного законодавства містять всі необхідні реквізити.

Як показав в судовому засіданні, допитаний в якості свідка директор ТОВ "Шалений Молот" ОСОБА_4 (а.с. 126), він самостійно самостійно їздив на власному автомобілі в м. Київ на склад, який йому вказав постачальник, де і отримував товар, якій навантажувався робітниками складу, привозився ним на підприємство ТОВ "Шалений Молот", працівниками якого товар і розвантажувався.

Суд вважає за необхідне зазначити, що належним чином заповнені подорожні листи (а.с. 81, 85) та видаткові накладні (а.с. 80, 84) є первинними документами, які свідчать про отримання та доставку товарів в місце призначення. Крім того, в матеріалах справи міститься опис документів, які були надані бухгалтером ТОВ "Шалений Молот" до перевірки (а.с. 68-69), та який підтверджує надання податковому органу подорожніх листів, а тому враховуючи вище викладене.

Враховуючи наведене, суд не приймає до уваги твердження податкового органу про відсутність доказів про транспортування, навантаження, розвантаження отриманого металопрокату від ТОВ "Металлсервіс Україна".

Аналізуючи вище наведене, суд зауважує, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Також, одним із порушень законодавства, викладеним Житомирською ОДПІ в акті перевірки є не надання до перевірки документів, що підтверджують якість та відповідність придбаного товару.

Стосовно даного порушення суд вважає за необхідне зазначити, що Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики видано наказ від 01.02.2005 року № 28 "Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 травня 2005 р. за № 466/10746, та яким не передбачено обов'язку сертифікації металу, який в подальшому буде використаний для виготовлення металевої продукції, а тому суд вважає за необхідне зазначити, що позивач мав право, а не обов'язок щодо сертифікації придбаного товару.

Одним з порушень, викладеним в акті перевірки, Житомирська ОДПІ зазначила відсутність довіреності по яким одержано придбану продукцію та Журнал реєстрації довіреностей ТОВ "Шалений Молот", що могли б засвідчити факт отримання товару.

Суд зазначає, що товар від ТОВ "Металлсервіс Україна" отримував особисто директор ТОВ "Шалений Молот" ОСОБА_4 по довіреностям, які вказані у видаткових накладних і які залишаються у постачальника.

На сторінці 11 акту перевірки податковий орган вказав, що у зв'язку з ненаданням договору від підприємства - постачальника не можливо встановити, як відбувалось узгодження цін на придбанні ТМЦ, як відбувалась передача ТМЦ, коли переходить право власності на придбанні ТМЦ.

Як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, директор ТОВ "Шалений Молот", він зв'язувався з представником ТОВ "Металлсервіс Україна" через засоби телекомунікаційного та електронного зв'язку щодо купівлі металопрокату, письмовий договір не укладався.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 206 Цивільного кодексу України, юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Частинами 1 та 2 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд вважає за необхідне зазначити, що податковим органом не доведено, що позивачем при вчиненні правочину не дотримано вимог вищевикладених статей Цивільного кодексу України.

Крім того, викладене в акті перевірки твердження Житомирської ОДПІ щодо неможливості встановлення цін на придбання є безпідставним, так як до перевірки надавались податкові та видаткові накладні, з яких вбачається ціна за одиницю товару, кількість товару та найменування товару, як наслідок контролюючий орган під час перевірки мав змогу встановити загальну суму та кількість поставленого товару.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 14.12.2016 року не є обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення рішення № НОМЕР_2 від 14.12.2016 року.

На думку податкового органу, наявність у підприємства податкових накладних за умови встановлення факту нездійснення господарських операцій, не є безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Суд не погоджується з викладеною думкою та зазначає слідуюче.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна вчиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності із абзацами першим та другим п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами ст.198 Податкового кодексу України, яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.1 ст.201 Податкового кодексу України: платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладниху встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пункт 201.4 ст.201 Податкового кодексу України передбачає, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України: право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пункт 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених норм Податкового кодексу України, вказує на те, що відображення податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, здійснюється виключно на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Судом встановлено, що під час перевірки, адміністративного оскарження та в ході судового розгляду справи, представники відповідача не поставили під сумнів правильність оформлення податкових накладних, які являються підставою для віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого у ціні товару, придбаного у ТОВ "Металлсервіс Україна до податкового кредиту. Усі податкові накладні оформлені у відповідності до положень п.201.1 ст.201 ПК України.

Разом з тим судом встановлено, що позивачем було виконано усі зобов'язання, які покладено на нього Цивільним кодексом України. Дані факти не змогли спростувати представники податкового органу під час судового розгляду адміністративної справи.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд зауважує, що ТОВ "Шалений Молот" правомірно відносило до складу податкового кредиту ПДВ по придбаному товару та проведеній оплаті ТОВ "Металлсервіс Україна".

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що як вбачається з картки розрахунку 631 за 01.01.2014-11.11.2016 (а.с. 76-77), виписок з банку (а.с. 94-95, 97) 14.08.2014 року та 09.09.2014 року на рахунок ТОВ "Шалений Молот" було здійснено повернення грошових коштів від ТОВ "Металлсервіс Україна" на загальну суму 65477 грн., з яких сума ПДВ дорівнює 10913 грн., а тому податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 14.12.2016 року підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошових зобов'язань за податковими зобов'язаннями на 7696,00 грн. і за штрафними санкціями на 1924,00 грн.

Стосовно посилань відповідача, що згідно ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 року № 760/6919/16-к (а.с.57-67) учасниками організованої групи під керівництвом ОСОБА_5 в період 2014-2016 років зареєстровані або перереєстровані на підставних осіб ряд підприємств, в тому числі ТОВ "Металлсервіс Україна", як наслідок накладні, податкові накладні, інші документи бухгалтерського обліку надані підприємством до перевірки, підписані не встановленими особами від імені посадової особи ТОВ "Металлсервіс Україна", суд вказує наступне.

Позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2015 року по справі № 2а-9484/11/1470.

Суд приходить до висновку, що ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 року № 760/6919/16-к не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Металлсервіс Україна" у разі, якщо ТОВ "Шалений Молот" виконав усі передбачені умови щодо отримання податкового кредиту та має документальні підтвердження його розміру.

Враховуючи часткове задоволення позову та приписи ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу належить присудити понесені ним судові витрати у розмірі 893,79 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 14.12.2016 № НОМЕР_1 повністю та № 000911400 в частині збільшення суми грошових зобов'язань за податковими зобов'язаннями на 7696,00 грн. і за штрафними санкціями на 1924,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Шалений Молот" понесені ним судові витрати у розмірі 893,79 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 17 травня 2017 р.