Ухвала суду № 66544405, 16.05.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/5975/16-ц 16.05.2017 160517 16.05.2017

Провадження №22-ц/784/1173/17 Головуючий по 1 інстанції Кокорєв В.В. Категорія 59 Доповідач апеляційного суду Яворська Ж.М.

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,

при секретарі судового засідання - Гавор В.Б.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу

ОСОБА_3

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 квітня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» ( далі - ТОВ «Порше Мобіліті»), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Семенової Ганни Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Інгульський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Порше Мобіліті» ( далі - Товариство), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Семенової Г.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Інгульський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ( далі - відділ ДВС), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 11 липня 2013 року між ним та Товариством був укладений кредитний договір № 50009632, за умовами якого останнє надало йому кредит у розмірі 283 815 грн., що еквівалентно 34 781.25 дол. США на строк користування 60 місяців, зі сплатою змінної процентної ставки у розмірі 9,90 %, на придбання транспортного засобу.

Для забезпечення належного виконання зобов'язань за цим договором, цього ж дня між ними укладено договір застави транспортного засобу, за умовами якого він ( позивач) передав у заставу автомобіль марки VOLKSWAGEN Crafter, 2013 року випуску, р/н НОМЕР_1.

23 листопада 2016 року йому стало відомо, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В. було вчинено виконавчий напис, за яким звернуто стягнення на предмет застави і за рахунок отриманих від реалізації коштів, необхідно задовольнити вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» за період з 11 липня 2013 року по 16 березня 2016 року на загальну суму - 614 538 грн.78 коп., з яких несплачені чергові платежі - 77 477 грн.92 коп.; штрафні санкції за вимоги щодо сплати - 15 789 грн.35 коп.,сума кредиту до повернення - 464 508 грн.51 коп.; штраф у розмірі 20 % від суми кредиту - 56763 грн.

Посилаючись на те, що приватний нотаріус при видачі виконавчого напису не перевірила боргові зобов'язання належним чином, а саме: інформацію про безспірність заборгованості та прострочення виконання зобов'язання позивачем на момент вчинення виконавчого напису, що свідчить про невідповідність його вимогам Закону України «Про нотаріат» та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, не враховано сплачені ним у квітні та травні 2016 року в рахунок погашення заборгованості 300 000 грн., він не отримував від Товариства вимоги про усунення заборгованості, позивач просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1064 від 23 травня 2016 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В. про звернення стягнення на автомобіль марки VOLKSWAGEN Сrafter, 2013 року випуску, р/н НОМЕР_1.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши правильність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 11 липня 2013 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Порше Мобіліті» було укладено кредитний договір № 50009632.

За умовами договору Товариство надало ОСОБА_3 кредит у розмірі 283 815 грн., що еквівалентно 34 781.25 дол. США строком користування до 60 місяців, зі сплатою змінної процентної ставки у розмірі 9,90 %, на придбання транспортного засобу ( т.1 а.с.4 - 9) та додатковий кредит у розмірі 89 496 грн., що становить 10967.65 доларів США для страхування вказаного автомобіля.

Згідно з п.1.4.1 повернення кредиту здійснюється позичальником у терміни, встановлені графіком погашення кредиту.

Розмір щомісячного платежу відповідно до погодженого сторонами графіку становить 921.59 доларів США.

Для забезпечення належного виконання зобов'язань за цим договором, цього ж дня між сторонами укладено договір застави транспортного засобу, за умовами якого позивач передав у заставу автомобіль марки VOLKSWAGEN Сrafter, 2013 року випуску, р/н НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, тип автомобіля: вантажний фургон малотоннажний-В ( т.1 а.с.10- 12).

25 березня 2016 року ОСОБА_3, хоча останній заперечує дані обставини, отримав вимогу від відповідача про дострокове повернення кредиту та сплату заборгованості за кредитним договором, яка станом на 16 березня 2016 року становила - 787 280 грн.33 коп., із яких: дострокового повернення несплаченого кредиту - 18 360.02 доларів США, що еквівалентно 495013 грн.06 коп.; несплачених чергових платежів (прострочених відсотків та простроченої суми основного боргу) - 271093 грн.28 коп.; штрафних санкцій відповідно до п. 8.2. договору - 19 173 грн.99 коп., витрат понесених відповідачем з метою повернення простроченої позивачем заборгованості - 3000 грн.

Також у повідомленні зазначено, що за порушення терміну дострокового повернення кредиту на вимогу Товариства до вказаної суми заборгованості буде додано штраф у розмірі 20% від суми кредиту, що складає 56 763 грн.

Крім того, посилаючись на те, що заборгованість по сумі кредиту визначена в еквіваленті до іноземної валюти і відповідно до умов договору розмір такої заборгованості підлягає зміні відповідно до показників обміну курсу валют та буде перераховано у відповідності до діючого обмінного курсу валюти станом на дату вчинення виконавчого напису ( т.1 а.с. 75-76).

Після чого позивачем на рахунок відповідача за квитанцією від 08 квітня 2016 року було сплачено 100 000 грн., 28 квітня 2016 року - 100 000 грн. та 30 травня 2016 року -100 00 грн. з призначенням платежу - кредитний платіж з рекалькуляцією ( т.1 а.с.14).

Відповідно до ч.1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.

Оскільки позивач заборгованість по кредиту не сплатив, ТОВ «Порше Мобіліті», скориставшись своїм правом відповідно до Договору і чинного законодавства, розпочав процедуру звернення стягнення на Предмет застави у примусовому порядку та процес повернення заборгованості за Договором з Позивача, та звернулося до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

23 травня 2016 року за реєстраційним номером № 1064 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет застави - автомобіль марки VOLKSWAGEN Сrafter, 2013 року випуску, р/н НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, тип транспортного засобу - вантажний фургон малотоннажний-В, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 50009632 від 11 липня 2013 року за період з 11 липня 2013 по 16 березня 2016 року в рахунок погашення заборгованості в сумі 614 538 грн.78 коп., з яких несплачені чергові платежі - 77 477 грн.92 коп.; штрафні санкції за вимоги щодо сплати - 15 789 грн.35 коп.,сума кредиту до повернення - 464 508 грн.51 коп.; штраф у розмірі 20 % від суми кредиту - 56763 грн., а також відшкодування витрат заставодержателя, пов'язаних із вчиненням виконавчого напису - на суму таких витрат.

17 жовтня 2016 року вищевказаний автомобіль було затримано і постановою заступника начальника Інгульського відділу ДВС від цієї ж дати описано та арештовано ( т.1 п.с.22-23).

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, які встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На підставі приписів ст. 88 Закону України «Про нотаріат» - нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 3.1 Глави 16 Наказу Міністерства Юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012р. №296/5 ( далі Порядок) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 ( далі - Перелік).

Тобто, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє можливість спору між сторонами щодо кредитної заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку, тобто перевіряє щоб документи, з яких обчислена заборгованість, не були спірні.

Згідно з п. п. 1.1-1.2 глави 16 Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 цього Переліку для одержання виконавчого напису на нотаріально посвідчених договорах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно ( крім випадку, передбаченого п.1-1 цього переліку) подаються оригінал нотаріально посвідченого договору( договорів), документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи для вчинення виконавчого напису ТОВ "Порше Мобіліті" нотаріусу було надано: заяву про вчинення виконавчого напису, договір застави транспортного засобу, кредитний договір, несплачені рахунки, зведена виписка по рахункам боржника із зазначенням чергової суми заборгованості, лист, який направлявся боржнику з вимогою погасити заборгованість, рекомендоване повідомлення поштового відділення про надсилання листа боржнику, відомості про отримання боржником вимоги про дострокове повернення кредиту, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та довіреність представника стягувача ( т.1 а.с.159-223).

Відповідачем було вжиті всі необхідні дії, передбачені договором та законодавством, для інформування позивача про необхідність сплати заборгованості та дострокове повернення кредиту.

Із зведеної облікової виписки з рахунку клієнта ОСОБА_3 ( т.1 а.с.175-176) вбачається, що станом на 16 березня 2016 року непогашена сума заборгованості по виставленим рахункам складала 449 458 грн.59 коп.( фактичний період несплати платежів по поверненню кредиту та відсотків, штрафу та пені з 04 листопада 2014 року по 16 березня 2016 року), сплачено 156 191 грн.32 коп., залишок становить 293 267 грн. 27 коп.

Сплачені позивачем 08 та 28 квітня 2016 року 200 000 грн. в рахунок погашення заборгованості було віднесено на сплату заборгованості за період з 4 листопада 2014 по 02 листопада 2015 року. Таким чином, розмір заборгованості по несплаченим щомісячним платежам станом на 16 березня 2016 року становив 93 267 грн.27 коп., з яких: 77 477 грн.92 коп. заборгованості по несплаченим щомісячним платежам, 15 789 грн.35 коп. штраф та пеня.

Відповідно до зведеної облікової виписки з рахунку клієнта ОСОБА_3 ( т.1 а.с.173-174) станом на 18 травня 2016 року непогашена сума заборгованості по виставленим рахункам складала 488 754 грн.49 коп.( фактичний період несплати платежів по поверненню кредиту та відсотків, штрафу та пені з 04 грудня 2015 року по 06 травня 2016 року), сплачено 356 191 грн.32 коп., залишок становить 132 563 грн.17 коп.; із яких 116 773 грн.82 коп. (77 477 грн.92 коп. неповернуті платежі по кредиту за період з 02 листопада 2015 року по 16 березня 2016 року) + 15 789 грн.35 коп. штраф та пеня). + (19873 грн.12 коп. + 19 422 грн.78 коп.) неповернутих платежів по кредиту та сплати відсотків, які не увійшли до суми виконавчого напису).

Проте при вчиненні виконавчого напису враховано суму заборгованості по несплаченим щомісячним платежам саме станом на 16 березня 2016 року у розмірі 77 477 грн.92 коп. та штраф 15 789 грн.35 коп.

Сплачені позивачем в рахунок погашення заборгованості 30 травня 2016 року - 100 000 грн. при вчиненні виконавчого напису враховано не було, оскільки сплачені після 23 травня 2016 року.

Вищевикладене спростовує доводи апеляційної скарги як про неврахування відповідачем сплачених позивачем сум при зверненні до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, так і не проведення відповідачем коригування суми заборгованості з дати звернення із цією заявою.

Розмір основної суми кредиту, достроково яку просить повернути відповідач становить 18 360.02 доларів США, що на час звернення із заявою про вчинення виконавчого напису еквівалентно 464 508 грн.51 коп., згідно з графіком погашення стягнутої суми за кредитом відповідає періоду з 15 квітня 2016 року по 15 липня 2018 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що подані нотаріусу документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед ТОВ «Порше Мобіліті», а тому суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Пунктом 9.4. загальних умов кредитування, що є невід'ємною частиною від кредитного договору, передбачено, що будь-які повідомлення та вимоги, передбачені Загальними умовами кредитування, повинні бути надіслані у письмовій формі рекомендованим поштовим відправленням на адресу сторони, вказану в кредитному договорі (або іншу адресу, про яку сторона повідомить у письмовій формі); відправлене таким чином повідомлення вважається отриманим стороною на третій робочий день з дня відправлення.

Відповідно до п.99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року за №270 рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу позивача, яка зазначена у договорі, разом з вимогою про сплату заборгованості від 16 березня 2016 року було направлено і розрахунки - фактури за період з 03 листопада 2014 року по 16 березня 2016 року, які відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та відстеження пересилання поштового відправлення було вручено особисто позивачеві ( т.1 а.с.77-78).

Проте позивач заперечує отримання ним такого повідомлення та на спростування доводів надав копію довідки від 17 лютого 2016 року № 326 про проходження ним військової служби за контрактом.

Між тим, з врахуванням викладеного та положень п.99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року за №270, колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта щодо не отримання ним повідомлення відповідача про дострокове стягнення вказаного кредиту, оскільки саме після направлення та отримання такого повідомлення ( після тривалого не виконання зобов'язань за кредитним договором) позивач почав вносити кошти на погашення заборгованості.

Посилання апелянт в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не перевірено обставини щодо нарахування та сплати відповідачем 3000 грн. винагороди ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» не заслуговують на увагу, оскільки вказана суми не увійшла до розрахунку заборгованості при зверненні до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису.

Доводи апелянта про те, що суму заборгованості, вказану у виконавчому написі в порівнянні з повідомленням збільшено за рахунок включення до виконавчого напису штрафних санкцій за порушення термінів повернення кредиту та за рахунок винагороди на користь сторонньої особи є необґрунтованими, оскілки спростовується матеріалами даної цивільної справи, а саме копією повідомлення щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором та заявою про видачу виконавчого напису( т.1 а.с.161,162), з яких вбачається, що розмір штрафних санкцій є незмінним - 15789 грн.35 коп.( штрафні санкції за вимоги щодо сплати) та 56763 грн.( штраф за порушення терміну дострокового повернення кредиту на вимогу компанії у розмірі 20% від суми кредиту). Вимог щодо стягненн винагороди на користь сторонніх осіб виконавчий напис не містить.

Доводи позивача про те, що розмір заборгованості не підтверджений документально, й відповідачем не надано нотаріусу первинних бухгалтерських документів, не заслуговують на увагу та спростовуються зібраними по справі доказами.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ч.1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідачем для вчинення виконавчого напису надано нотаріусу копії зведеної облікової виписки з рахунку клієнта ОСОБА_3 по кредитному договору, укладеному між ТОВ « Порше Мобіліті» та позивачем. При цьому дані зведеної облікової виписки з рахунку останнього є документами первинної бухгалтерської звітності у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відображають розмір заборгованості позивача перед відповідачем як на момент виставлення вимоги, так і на момент вчинення виконавчого напису.

Таким чином, за наслідками розгляду справи суд першої інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 213 - 214 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновку суду першої інстанції не спростовують та зводяться до переоцінки доказів.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і з цього часу протягом 20 днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М.Базовкіна

Т.Б. Кушнірова