Вирок № 66543040, 13.05.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/3543/17

Провадження №1-кп/359/290/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2017 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурорів Шевченка А.. та Кузовкіна О.В., обвинуваченого ОСОБА_2, захисника - адвоката Юдіна І.В., представників потерпілого ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження за №12017000000000391, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2017 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості, по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дулицьке Сквирського району Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

в с т а н о в и в :

В період з травня 2014 року по 11 грудня 2014 року, ОСОБА_2, перебуваючи на території Бориспільського району Київської області та в м. Києві з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших юридичних осіб, учинив зловживання службовим становищем, тобто використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби за наступних обставин.

Відповідно до наказу Міністра внутрішніх справ України від 13.05.2014 року №840ос, ОСОБА_2 з 13.05.2014 року призначений на посаду генерального директора державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Спецсервіс».

Відповідно до Статуту ДП МВС України «Спецсервіс», затвердженого 29.12.2005 року Міністром внутрішніх справ України, очолюване ОСОБА_2 ДП МВС України «Спецсервіс» є державним підприємством заснованим на державній власності, яке діє як державне комерційне підприємство, перебуває у сфері управління Міністерства внутрішніх справ України, та має реалізовувати повноваження щодо виробничо-господарського забезпечення діяльності Управління у сфері реалізації військового майна, капітального будівництва та розквартирування, проведення капітальних та поточних ремонтів службових приміщень та споруд внутрішніх військ. Предметом діяльності у тому числі є зберігання та реалізація арештованого, конфіскованого, безхазяйного заставного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави.

Згідно з п.п. 1.1. контракту, укладеного 13.05.2014 року Міністерством внутрішніх справ України з генеральним директором ДП МВС України «Спецсервіс», ОСОБА_2 був зобов'язаний безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна.

Окрім того, згідно з п.п. 2.1 вищевказаного контракту, ОСОБА_2 був зобов'язаний здійснювати поточне керівництво підприємством, організовувати його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечувати виконання завдань підприємства, передбачених законодавством України, статутом підприємства та контрактом.

Відповідно до п.п. 2.6. контракту генеральний директор ОСОБА_2, крім інших, був наділений наступними правами, а саме: діяти без довіреності від імені підприємства, представляти його інтереси в органах державної влади, місцевого самоврядування, у відносинах з іншими юридичними особами, незалежно від форми власності і видів господарювання, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами; самостійно вирішувати питання діяльності підприємства, за винятком тих, що статутом віднесені до виключної компетенції органу управління майном; укладати договори та здійснювати інші правочини, від імені та в інтересах підприємства, в тому числі надавати довіреності (доручення) на їх укладення та виконання; видавати довіреності, відкривати в установах банків поточний та інші рахунки, розпоряджатися коштами та майном підприємства виключно у порядку та на умовах, передбачених законодавством України та статутом підприємства; визначати функції, права а обов'язки структурних підрозділів підприємства, затверджувати положення про них; закладати на працівників підприємства стягнення відповідно до законодавства про працю; у межах компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов'язкові для виконання всіма підрозділами та працівниками підприємства; призначати на посаду та звільняти з посади керівників філій та інших відокремлених підрозділів.

Таким чином, обіймаючи посаду генерального директора ДП МВС України «Спецсервіс» ОСОБА_2 був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а тому являвся службовою особою.

Так, 26.06.2006 року ТОВ «Корпорація ВіпХауз» отримало дозвіл Дніпровського басейнового управління водних ресурсів на проведення робіт з днопоглиблення мілководдя затоки Канівського водосховища та водоскидного каналу з метою захисту від затоплення і підтоплення території власного землевідводу загальною площею 90 га в адміністративних межах Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

На підставі зазначеного дозволу упродовж 2006-2008 років на замовлення ТОВ «Корпорація ВіпХауз» підрядні організації виконали роботи з днопоглиблення затоки Канівського водосховища та водоскидного каналу масиву Бортничі - Вишеньки.

За результатами проведення указаних робіт, був вибраний та складований (намитий) на територію земельних ділянок ТОВ «Корпорація ВіпХауз» річковий пісок об'ємом понад 2,5 млн. м3.

Відповідно до положень ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Згідно з нормами статей 4, 6 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Відповідно до Переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827, сировина піщано-гравійна - пісок віднесено до корисних копалин місцевого значення.

Ураховуючи відсутність у ТОВ «Корпорація ВіпХауз» спецдозволу на користування надрами, останнє та інші підрядні організації унаслідок гідронамиву піску не набули на нього права власності та останній залишився власністю Українського народу.

Водночас, 25.07.2013 року на адресу Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області надійшла заява громадянина України від 17.07.2013 року про виявлення на території Вишеньківської сільської ради великої кількості річкового піску, намитого невстановленими особами.

За результатами розгляду даної заяви комісією Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області актом опису і попередньої оцінки безхазяйного майна від 19.03.2014 року № 1 було здійснено опис та попередня оцінка майна з ознаками безхазяйності, а саме: річкового піску загальним об'ємом 1 689 708,3 м?, вагою 2 382 488,70 тонн, загальною вартістю 18 665 300 грн., що знаходиться на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (далі - річковий пісок).

У подальшому Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області відповідно до договору № 1/10-28-25-36-33 та акту прийому-передачі безхазяйного майна від 19.03.2014 року, зазначений річковий пісок передано на відповідальне зберігання ДП МВС України «Спецсервіс», яким пісок був облікований на позабалансовому рахунку.

За умовами Розділів 1, 2 вищезазначеного договору № 1/10-28-25-36-33 від 19.03.2014 року Бориспільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області передає ДП МВС України «Спецсервіс», а зберігач приймає на відповідальне зберігання та зобов'язується повернути у схоронності річковий пісок загальним об'ємом 1 689 708,3 м?, вагою 2 382 488,70 тонн. Право власності на вказане майно до зберігача не переходить.

Після призначення на посаду генерального директора ДП МВС України «Спецсервіс» ОСОБА_2, в силу виконання своїх службових обов'язків, стало відомо про наявність облікованого на позабалансовому рахунку підприємства безхазяйного майна, а саме річкового піску загальним об'ємом 1 689 708,3 м?, вагою 2 382 488,70 тонн, вартістю 18 665 300 грн., який був переданий на відповідальне зберігання підприємству Бориспільською ОДПІ згідно договору № 1/10-28-25-36-33від 19.03.2014 року.

ОСОБА_2 було достеменно відомо про те, що відповідно до п. 1.3 зазначеного договору № 1/10-28-25-36-33від 19.03.2014, ДП МВС України «Спецсервіс» заборонено використовувати майно в своєму господарському обороті, реалізовувати та передавати третім особам.

Проте, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших юридичних осіб у травні 2014 року ОСОБА_2, будучи службовою особою, вирішив використати своє службове становище всупереч інтересам служби та реалізувати річковий пісок, переданий на зберігання, без відповідного дозволу.

Реалізуючи злочинний умисел та усвідомлюючи злочинний характер своїх дій ОСОБА_2 запропонував своєму знайомому ОСОБА_6, який не був обізнаний про його злочинні наміри, реалізовувати пісок, що зберігається на ділянці між 2 та 3 шлюзами, с. Вишеньки Бориспільського району Київської області.

Надалі, у період часу з травня 2014 року по 11 грудня 2014 року ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам ДП МВС України «Спецсервіс», з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших юридичних осіб - ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. С. Ковальської», ПАТ «Дарницький ЗЗБК», за відсутності укладених договорів на реалізацію річкового піску, організував його вивезення та фактичний продаж.

Зокрема, ОСОБА_2 надав вказівку підлеглим працівникам ДП МВС України «Спецсервіс», які не були обізнані про його злочинні наміри, на забезпечення обліку вивезення річкового піску вантажними автомобілями, належними ТОВ «Компанія «Столиця-Сервіс», ТОВ «ТТК «Столиця-Сервіс», ТОВ «Абу Менеджмент», а також підготовку відповідних договорів. На обґрунтування своєї вказівки ОСОБА_2 повідомив підлеглим працівникам, що пісок буде вивозитись з метою його подальшого зберігання в іншому місці.

Фактично вивезений пісок з відома ОСОБА_2 був реалізований перевізниками на користь ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. С. Ковальської», ПАТ «Дарницький ЗЗБК».

Таким чином, ОСОБА_2, зловживаючи службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби та вимогам договору № 1/10-28-25-36-33 від 19.03.2014 року, у період з травня 2014 року по 11 грудня 2014 року, організував незаконне вивезення та подальшу реалізацію річкового піску з території його зберігання на ділянці між 2 та 3 шлюзами, с. Вишеньки Бориспільського району Київської області, кількістю 162 395 тонн, загальною вартістю 5 196 640 грн.

Водночас, продовжуючи зловживати своїм службовим становищем, з метою приховування нестачі отриманого на зберігання річкового піску, що утворювалась унаслідок його протиправної реалізації та штучного створення законних підстав для його транспортування з території зберігання,

ОСОБА_2 уклав від імені ДП МВС України «Спецсервіс» договори про передачу на зберігання піску, про оренду земельної ділянки для його складування з метою подальшого зберігання та про оренду фронтального навантажувача.

Так, ОСОБА_2 01.06.2014 року укладено договір з ТОВ «Кімет-трансбуд» про передачу на зберігання 100 тисяч тон піску; 06.06.2014 року - з ТОВ «Чисті водойми» про передачу на зберігання 200 тисяч тон піску; 03.07.2014 року - з ДП «Спецсервістрейд» про передачу на зберігання 100 тисяч тонн піску.

Крім того, ОСОБА_2 02.06.2014 року від імені підприємства уклав з громадянином ОСОБА_6 договір оренди земельної ділянки № 68/1-06-14, що розташована на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області (кадастровий номер 3220882600:04:006:0663) нібито для складування піску з метою зберігання.

При цьому ввірений ДП МВС України «Спецсервіс» річковий пісок вищезазначеним товариствами фактично не передавався та на орендованій земельній ділянці не зберігався.

У той же час ОСОБА_2, усвідомлюючи необхідність компенсації завданих збитків унаслідок незаконної реалізації піску, вирішив від імені ДП МВС України «Спецсервіс» взяти участь у конкурсі з відбору торгівельного підприємства для реалізації безхазяйного майна, що перейшло у власність держави та перебуває на обліку Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, а у разі визначення переможцем ДП МВС України «Спецсервіс» провести біржові торги та укласти з їх переможцем договір на його реалізацію.

У подальшому, ОСОБА_2 через своїх підлеглих працівників організував підготовку та подачу до Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області відповідних документів на право розпорядження безхазяйним майном, а саме: заявку щодо участі в конкурсі по відбору торгівельного підприємства № 837/ВВ від 02.09.2014 року з додатками. При цьому ОСОБА_2 усвідомлював, що покриття нестачі річкового піску можливе лише у разі його перепродажу через третіх осіб за ціною, вищою ніж та, що буде визначена в договорі.

З цією метою ОСОБА_7 ініційовано перед Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведення конкурсу по відбору торгівельного підприємства для реалізації безхазяйного майна, що перейшло у власність держави та перебуває на її обліку - річковий пісок (далі - конкурс), у зв'язку з чим 19.08.2014 року останньою прийнято рішення № 1 про розпорядження безхазяйним майном, яке було взято на облік 19.03.2014 року за актом опису та попередньої оцінки безхазяйного майна та договором відповідального зберігання безхазяйного майна № 1/10-28-25-36-33.

02.09.2014 року після оголошення ГУ ДФС у Київській області конкурсу, з метою забезпечення перемоги, ОСОБА_2 від імені ввіреного підприємства до ГУ ДФС у Київській області подано заяву щодо участі у конкурсі по відбору торгівельного підприємства, для реалізації безхазяйного майна, що перейшло у власність держави та перебуває на обліку Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, а саме: річкового піску, загальним об'ємом 1 689 708,30 метрів куб.

Після цього, 18.11.2014 року ОСОБА_2 від імені ДП МВС України «Спецсервіс» з Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, укладено договір про реалізацію безхазяйного та іншого майна, що перейшло у власність держави, згідно якого ДП МВС України «Спецсервіс» бере на себе обов'язок реалізувати річковий пісок загальним об'ємом 1 689 708,3 м?, вагою 2 382 488,70 тонн, вартістю 18 665 300 грн.

Отримавши право на реалізацію річкового піску за вказівкою ОСОБА_2 підшукано торгову біржу «Перша Українська міжрегіональна товарна біржа», з якою 19.11.2014 року ДП МВС України «Спецсервіс» укладено договір про надання послуг з організації та проведення біржових торгів.

У біржових торгах, які відбулись 11.12.2014 року взяли участь ТОВ «Шаріден» та ТОВ «Будмаркетгрупп». Переможцем торгів визнано ТОВ «Будмаркетгрупп», з яким ДП МВС України «Спецсервіс» уклало Біржовий контракт (форвардну угоду купівлі-продажу товару) від 11.12.2014 року

№ 14-4, згідно якого ДП МВС України «Спецсервіс» передає ТОВ «Будмаркетгрупп» річковий пісок загальним об'ємом 1 689 708,3 м?, вагою 2 382 488,70 тонн, вартістю 18 721 351 грн., а ТОВ «Будмаркетгрупп» зобов'язано протягом 3 банківських днів, після отримання товару за актом приймання-передачі, забезпечити перерахування коштів за отриманий товар.

Проте, незважаючи на проведення біржових торгів та укладення договору з їх переможцем на реалізацію усього об'єму річкового піску, що був переданий ДП МВС України «Спецсервіс» на відповідальне зберігання, ОСОБА_2 не вдалося приховати протиправну реалізацію піску вагою 162 395 тонн загальною вартістю 5 196 640 грн.

Указаними злочинними діями ОСОБА_2 нанесено матеріальну шкоду державі в особі Вишенківської сільської ради Бориспільського району Київської області на загальну суму 5 196 640 грн., що у 8 533 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення злочину та є тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України.

Вчинення ОСОБА_2 указаного кримінального правопорушення знайшло своє підтвердження і під час розгляду даного кримінального провадження в суді, зважаючи на покази останнього при розгляді.

В судовому засіданні ОСОБА_2 повідомив суду, що він дійсно перебуваючи на посаді директора ДП МВС України «Спецсервіс», протягом 2014 року використовуючи свої службові та посадові можливості, здійснював продаж річкового піску, що був ввірений йому, як керівнику підприємства для зберігання. При цьому, він розумів, що не має права будь-яким чином розпоряджатись цим піском, оскільки він перебував на території підприємства лише з метою зберігання. Щодо його дій, він їх пояснив тим, що намагався виправити ситуацію з оплатою праці працівників ДП та відновленням діяльності підприємства, яке він очолював, оскільки останнє перебувало в кризовому стані та працювало на збиток. Щодо намірів продажу піску він нікому не повідомляв. При цьому також зазначив, що він отримав позику свого знайомого і дя її погашення перед ним також потрібно було знайти відповідні кошти, що також слугувало вчиненню ним таких дій. Зазначив, що повністю відшкодував завдані збитки та погасив відповідну заборгованість за проданий пісок. Зазначив, що підприємства, що отримували пісок від ДП не знали про відсутність правових підстав у нього на його реалізацію.

ОСОБА_2 також просив затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості, погодився на визначене угодою покарання та на сплату здійснених процесуальних витрат, щиро розкаявся у скоєному.

Судом встановлено, що 28.04.2017 року в даному кримінальному провадженні між прокурором Генеральної прокуратури України та підозрюваним укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 468 КПК України.

В угоді про визнання винуватості прокурор та підозрюваний виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію ч. 2 ст. 364 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини.

Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_2, під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному злочині.

В угоді про визнання винуватості прокурор та підозрюваний узгодили призначення покарання за ч. 2 ст. 364 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на два роки, та зі сплатою штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із застосуванням ст. 75 КК України та звільненням ОСОБА_2 від призначеного основного покарання з іспитовим строком на два роки та визначенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Угода укладена в присутності захисника, про що свідчить його особистий підпис, та підписана прокурором і підозрюваним.

У судовому засіданні ОСОБА_2, свою провину в скоєнні злочину, який йому інкримінується, і передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся. Зазначив про обставини вчинення ним злочину, які повністю відповідають обставинам, встановленим органом досудового слідства. Угоду про визнання винуватості підтримав та просив її затвердити.

Захисник, представники потерпілого - Вишенськівської сільської ради Бориспільського району Київської області, - не заперечували проти укладення угоди та її затвердження судом. При цьому представники потерпілої сторони підтвердили факт сплати завданих злочином збитків на рахунки сільської ради.

Прокурори в судовому засіданні просили угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, оскільки при укладенні даної угоди дотримані вимоги та правила КПК України та КК України.

Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2, цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Санкція ч.2 ст. 364 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років із штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дає можливість підписання даної угоди, оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, згідно ст.12 КК України, відносяться до тяжкого злочину. При цьому ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягається вперше.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України, враховуючи тяжкість злочину, та у випадку завдання злочином шкоди лише державним та суспільним інтересам, може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.

У цьому зв'язку, суд враховує, що шкода заподіяна саме державі, зважаючи на те, що ОСОБА_2 розпорядився шляхом зловживання своїми службовими обов'язками надрами, що належать Державі України, яка представлена в даному кримінальному провадженні Вишеньківською сільською радою Бориспільського району Київської області.

При цьому, представники потерпілої сторони визнали факт відшкодування завданих злочинними діями обвинуваченого збитків у повному обсязі.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Згідно досліджених доказів, що характеризують особу обвинуваченого, ОСОБА_2 характеризується виключно позитивно.

Обставин, які обтяжують відповідно ст. 67 КК України покарання обвинуваченого при проведенні досудового розслідування не встановлено.

При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 364 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч. 2 ст. 364 КК України.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена між прокурором Генеральної прокуратури України та підозрюваним угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді покладення на нього відповідних обов'язків закінчив дію 25.03.2017 року, що вбачається з Реєстру матеріалів досудового розслідування згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2017 року. Підстав для їх продовження судом не встановлено, з цього приводу відповідних клопотань з боку обвинувачення не надійшло.

При розгляді даної угоди, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо повернення внесеної ОСОБА_2 застави, оскільки доказів її внесення, розміру та відповідної узвали слідчого судді і доказів стороною обвинувачення та захистом не надано. Однак, це не перешкоджає зверненню до суду з відповідним клопотанням в порядку, визначеному КПК України, при виконанні вироку суду та розгляду питань, пов'язаних з його виконанням.

Аналогічним чином, за відсутності відповідних клопотань, підлягає вирішенню питання і щодо речових доказів, в разі їх наявності.

Як встановлено судом, в кримінальному провадженні проводилась значна кількість експертиз, вартість яких становить 83705 грн. 54 коп., які є процесуальними витратами, і підлягають стягненню з обвинуваченого на користь Держави України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 473-475 КПК України, ст.ст. 12, 66, 67, 364 КК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 28.04.2017 року, підписану в кримінальному провадженні №12017000000000391, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2017 року, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та ОСОБА_2.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки з років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком два роки зі штрафом в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в два роки, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов'язку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_2 рахувати з моменту проголошення вироку.

ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити суму штрафу на рахунок Державного бюджету України (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, Код ЗКПО: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018, КБК: 21081100, р/р 31112106700004), - в місячний термін з моменту вступу вироку в законну силу..

Стягнути з ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дулицьке Сквирського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 який мешкає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Держави України (р/р 31112106700004, одержувач: Бориспільське УДКСУ /м. Бориспіль/21081100, ЄДРПОУ 38007070, МФО 821018, назва: адміністративні штрафи та інші санкції), - 83705 (вісімдесят три тисячі сімсот п'ять) грн. 54 коп. витрат на залучення експерта.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в порядку, визначеному КПК України з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя С.М.Вознюк