Вирок № 66539033, 16.05.2017, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

202/527/16-к

1-кп/202/26/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі

головуючого судді Шофаренка Ю.Ф.

суддів Мачуського О.М., Ігнатенко В.В.

за участю секретарів Калюжної В.Ю., Мироняк Т.С.

прокурора Бєлова М.С.

захисників СироваткиС.С. ,Воронова С.Ю.,Свірідова Д.М., Рак Т.С., Агапонова М.С

представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро кримінальне провадження № 12015040660001364 від 11.08.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_7, що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дніпро, громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

-28.10.2003 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців 27 днів, звільнений з зали суду по відбуттю покарання;

-11.01.2007 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.122, ч.2 ст.358, ст.70, 76 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання строком на 2 роки за постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.09.2008 року. Постановою Верховного суду України від 14.06.2011 року відмінена постанова Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.09.2008 року, матеріали направлені на новий судовий розгляд;

-28.02.2011 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.190 КК Українидо позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.71 КК України приєднано невідбутий строк за вироком від 11.01.2007 року і призначено до відбування 6 років 6 місяців позбавлення волі. Вирок відмінено, кримінальна справа направлена на додаткове розслідування. 14.11.2012 року вирок переглянуто Вольнянським районним судом Запорізької області за ч.4 ст.190, 69, 72 КК України - призначено 5 років обмеження волі, на підставі ст.72 КК України зараховано строк часу тримання під вартою з 10.02.2010 року до 14.11.2012 року, фактично відбув покарання за вказаним вироком. Вирок затверджено 21.03.2013 року,

ОСОБА_9, що народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у Грузії, м. Хелвачаурі, громадянина Грузії, одруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 раніше не судимого; 28.08.2012 року Каховським РВ УМВС України в Херсонській області пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2015 року, більш точного часу не встановлено, у невстановленому місці, ОСОБА_7, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна в особливо великих розмірах, вступив у попередню змову з невстановленими особами та з ОСОБА_9, розподілили ролі між собою та іншими невстановленими особами, згідно з якими останні здійснювали моніторинг сайту всесвітньої мережі Інтернет «Lardi-trans.com», з метою встановлення замовників перевезень великих партій вантажів.

05.08.2015 року, близько 12 год. 35хв., невстановлена особа, знаходячись у невстановленому місці, під час моніторингу вищевказаного сайту, використовуючи завідомо заготовлений номер телефону НОМЕР_1 зателефонувала на номер НОМЕР_2 ОСОБА_11, працівнику ФОП ОСОБА_12, який був розміщений на вказаному сайті та назвавшись працівником компанії ТОВ "Севен Лоджистік" на ім'я "ОСОБА_11" запропонував організувати перевезення цукру, використовуючи два вантажних автомобілі з ТОВ «Капітанівське зернозберігальне підприємство», розташованого за адресою: м. Кіровоград (Кропивницький), вул. Мурманська, 31 Г на адресу складу ТОВ «Ласунка», що знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. Гаванська, 14 та вул. Березинська, 62.

Невстановлені особи, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направили з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_7 на надану ОСОБА_11 електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше заготовлені документи ТОВ «Севен Лоджистік», яке не здійснювало господарську діяльність протягом останніх трьох років, і копії документів приватного підприємства «ОСОБА_28» про надання ТОВ «Севен Лоджистік» у оренду автомобілів: НОМЕР_3 та напівпричепу НОМЕР_13 під керуванням водія ОСОБА_13, «МАН» НОМЕР_14 та напівпричепу НОМЕР_15 під керуванням водія ОСОБА_14 для здійснення перевезення цукрової продукції з ТОВ «Капітанівське зернозберігальне підприємство» на склад ТОВ «Ласунка», згідно угоди № 3006-2015 від 30 червня 2015 року на замовлення ТОВ «Пейсмен» щодо переробки сировини - цукру-піску кристалічного білого. Після чого, ОСОБА_11, прийняла вищевказану пропозицію та не підозрюючи про злочинний намір невстановлених слідством осіб, на підставі наданих документів сформувала документи на перевезення цукрової продукції вищезазначеним автотранспортом з місця завантаження за адресою: м. Кіровоград (Кропивницький), вул. Мурманська, 31 Г на склад ТОВ «Ласунка», за адресою м. Дніпро, вул. Гаванська, 14.

06.08.2015 року, після завантаження автомобілів марки «ДАФ» та «МАН» цукром-пісок білий кристалічний загальною вагою 80 т, загальною вартістю 852000 гривень, невстановлена особа назвавшись власником цукрової продукції "ОСОБА_45" зателефонував з номеру мобільного телефону "НОМЕР_4" на номер "НОМЕР_5", який належав водію ОСОБА_13, надав вказівку останньому та ОСОБА_15 доправити вантаж до складів, розташованих за адресою м. Дніпро, вул. Березинська, 62 та вул. Гаванська, 14.

07.08.2015 року близько 01:00 години, невстановлена особа на ім'я "ОСОБА_14" знову зателефонував водію ОСОБА_13 та вказав водіям доправити вантаж до складу, який знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Бєлгородська, 49-В для перевантаження та продовження транспортування цукру на інших автомобілях до м. Дніпра для реалізації.

07.08.2015 року, ОСОБА_7, будучи повідомлений про скерованість викраденого майна, яке належить ТОВ "Пейсмен" для перевантаження до складу у м. Запоріжжя, за допомогою мобільного зв'язку уклав усний договір з ПП "ОСОБА_46" та ПП "ОСОБА_17" про оренду автомобіля НОМЕР_6 під управлінням ОСОБА_16 та автомобіля марки "КамАЗ" НОМЕР_10 з причепом НОМЕР_16 під керуванням ОСОБА_17

З 06.08.2015 року до 07.08.2015 року, у нічний час доби, під керівництвом ОСОБА_7, ОСОБА_9 та інших невстановлених осіб, мішки з цукровою продукцією були розвантажені на території складів за адресою м. Запоріжжя, вул. Бєлгородська, 49-В, після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_9 розрахувались з водіями ОСОБА_13 та ОСОБА_15 за перевезення зазначеної продукції.

07.08.2015 року, приблизно о 20:30 годині, на територію складів у м. Запоріжжя прибув вантажний автомобіль "МАЗ", в який було завантажено приблизно 10 тонн цукру в мішках білого кольору вагою по 50 кг кожний, після чого вказаний автомобіль поїхав з території складів у невстановлене місце.

08.08.2015 року, приблизно о 02:00 годині, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та інші невстановлені особи, використовуючи найманих вантажників, завантажили в раніше орендований автомобіль НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_16 цукор в мішках білого кольору з полімерного матеріалу вагою 50 кг кожен у кількості 700 одиниць та надали вказівку останньому перевезти цукрову продукцію до м. Дніпра. В цей же день, приблизно о 06:00 годині, за вказаною адресою на склад у м. Запоріжжя прибув раніше орендований автомобіль "КамАЗ" НОМЕР_10 з причепом НОМЕР_16 під керуванням ОСОБА_17, в який ОСОБА_7, ОСОБА_9 та інші невстановлені особи, використовуючи найманих вантажників, знову навантажили цукор в мішках білого кольору вагою 50 кг кожен загальною вагою приблизно 30 тонн та надали останньому вказівку перевезти цукрову продукцію до м. Дніпра.

08.08.2015 року, водії ОСОБА_16 та ОСОБА_17, не будучи обізнані в злочинних намірах замовників, керуючи вищевказаними автомобілями у супроводі ОСОБА_7 та невстановлених осіб, доставили цукор на майданчик, що знаходиться на території автомобільної заправної станції №103 "Ювілейне" Дніпропетровської філії ТОВ "Стиль-Тревел", вздовж автодороги Т0410.

10.08.2015 року, водії ОСОБА_16 та ОСОБА_17, керуючи вищевказаними автомобілями у супроводі ОСОБА_7 доставили цукор за вказівкою останнього на майданчик за адресою м. Дніпро, вул. Нижньодніпровська, 2. Після чого, в цей же день, знаходячись за вказаною адресою, ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_18 та ОСОБА_19 і запропонував надати посередницькі послуги щодо реалізації цукровою продукції обсягом близько 80 тонн за грошову винагороду, на що останні погодились і цього ж дня займались пошуком покупців викраденої цукрової продукції.

11.08.2015 року, ОСОБА_7, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, за допомогою ОСОБА_19, необізнаного в злочинних намірах групи осіб, реалізував близько 35 тонн цукрової продукції ФОП ОСОБА_20, яка на момент продажу знаходилась у м. Дніпрі, по вул. Нижньодніпровській, 2.

Так, 11.08.2015 року, приблизно о 15:00 годині, виконуючи умови усної домовленості, ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_16 та надав останньому усну вказівку доставити цукрову продукцію загальною вагою близько 35 тонн на автомобілі "ДАФ" до складу ФОП ОСОБА_20, розташованого за адресою АДРЕСА_4.

11.08.2015 року, близько 11:00 години, ОСОБА_7, використовуючи ОСОБА_19 реалізував за його допомогою 744 мішка заповнених цукром вагою по 50 кг кожний директору ТОВ "Віці" ОСОБА_21 В цей же день, близько 12:30 години, ОСОБА_7 надав вказівку водію ОСОБА_17 автомобілем "КамАЗ" з причепом доставити цукрову продукцію за адресою м. Дніпро, вул. Будівельників, для розвантаження, де під час проведення цих робіт, приблизно о 18:00 годині ОСОБА_7 був затриманий працівниками міліції.

Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину не визнав, суду пояснив, що в с. Могилів у Царичанському районі Дніпропетровської області у нього є цех з калібрування насіння, де стоять чотири станка для його переробки. Коли він відкривав вказаний цех, у 2014 році його знайомий ОСОБА_22, у якого було підприємство, де вироблялись брикети для опалення, допоміг оформити кредит на закупівлю станків для калібрування насіння, після чого, час від часу, ОСОБА_7 продавав йому насіння по договірній ціні.

02 серпня ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_22 та запропонував йому купити відсік насіння, на що останній погодився та замовив одну машину без причепа на 10 тонн. Після цього, 07 серпня 2015 року близько 06 години ранку машину завантажили насінням та відправили до м. Запоріжжя, ОСОБА_7 зустрів її в м. Дніпро та поїхав до пункту призначення. Коли машина прибула до м. Запоріжжя, їх біля Оріхівського шосе, за вказівкою ОСОБА_22 зустрів чоловік на ім`я ОСОБА_2 на автомобілі марки DAEWOO зеленого кольору і вони поїхали у бік аеропорту, де знаходиться вагова та склад. Після того, як вивантажили насіння, ОСОБА_2 сказав, що спочатку заплатить їм частково, а пізніше в цей же день розрахується повністю. З цього приводу, у телефонному режимі ОСОБА_22 пояснив ОСОБА_7, що спочатку у нього була вся сума для розрахунку за насіння, але він позичив гроші знайомому на ім`я ОСОБА_23, який займався постачанням нафтопродуктів для фермерів, з ОСОБА_22 інколи розраховувався по бартеру насінням, а цього разу - з ним розрахувались цукром із заводу. ОСОБА_22 його запевнив, що цукор у нього повинні купити в той же день, після чого у нього будуть гроші і він доплатить решту суми. ОСОБА_7 залишив на складі у м. Запоріжжя з ОСОБА_2 свого знайомого ОСОБА_24, з яким вони разом працювали, а сам поїхав у м. Дніпро.

Цього ж дня, 07.08.2015 року в обідній час ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_24 та сказав, що на склад приїхали машини, а чоловік, (але не ОСОБА_23), який назвався ОСОБА_44, а в подальшому з'ясувалось, що це - ОСОБА_23, пропонує розрахуватись з ними цукром через те, що до нього не приїхали покупці та не купили його. У телефонній розмові з ОСОБА_7, ОСОБА_44 (ОСОБА_23) йому пояснив, що він займається нафтопродуктами, які надавав фермерам на жнива та посіви, з ним розрахувались цукром, але покупець відмовився його забирати, тому він підводить ОСОБА_22, бо не може йому заплатити, щоб останній розрахувався з ОСОБА_7 за насіння, тому і запропонував знайти покупців для купівлі однієї машини 30-40 тонн цукру за 8 грн. 50 коп. за кілограм, щоб його реалізувати та заплатити решту грошей за насіння. На вказану пропозицію ОСОБА_44 (ОСОБА_23) ОСОБА_7 погодився, плануючи продати цукор за 9 грн. 50 коп. за кілограм, щоб заробити на різниці і вони домовились, що останній доплатить Геннадію (ОСОБА_23) ту різницю, що йому на той час заборгував ОСОБА_22, приблизно 80 000 гривень, а всього потрібно було заплатити близько 300 000 гривень.

Після цього, ОСОБА_7 зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_25, якому запропонував купити цукор та додати решту грошей, але останній відмовився у зв'язку з браком коштів. Тоді обвинувачений звернувся з аналогічною пропозицією до ОСОБА_26, але той теж відмовився, після чого ОСОБА_7 запропонував йому гарантію - заставити на місяць свій автомобіль Grand Cherokee за 4800 доларів і ОСОБА_26 на це погодився.

ОСОБА_7 звернувся до свого знайомого ОСОБА_9 з проханням позичити йому 800 доларів, яких йому не вистачало, щоб заплатити за машину цукру, на що останній погодився і вони домовились зустрітися увечері в м. Запоріжжя. Незадовго до цього, ОСОБА_9 вже позичав 2500 доларів ОСОБА_7 на ремонт автомобіля.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні злочину не визнав, суду пояснив, що до викраденого цукру він ніякого відношення немає, участі у організації вантажно-розвантажувальних робіт він не брав. Лише надав у борг обвинуваченому ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 800 доларів США на придбання цукру. Був присутній за адресою: м. Запоріжжя, вул. Белгородська 49-В лише з метою пошуку ОСОБА_7, з питань повернення боргу останнім у розмірі 2500 доларів США. Крім того, повідомив, що спілкувався там лише з ОСОБА_23 з приводу місцезнаходження ОСОБА_7.

Представник потерпілого компанії ТОВ "Пейсмен" ОСОБА_6 суду пояснила, що між ТОВ "Пейсмен" - покупцем та ТОВ «Капітанівське зернозберігальне підприємство» - постачальником було укладено договір поставки за №24-07153 ЗП від 24.07.2015 р., відповідно до якого ТОВ "Пейсмен" за 100% передплату придбало цукор у ТОВ «Капітанівське зернозберігальне підприємство», а останнє в свою чергу, завантаживши товар на транспортний засіб, наданий покупцем відповідно до п.5.40 даного договору, виконав свої зобов'язання. Після придбання вказаного цукру, між ТОВ "Пейсмен" - замовником та ТОВ "Ласунка" - виконавцем було укладено договір на вироблення продукції з давальної сировини за №30069615 від 30.06.2015 року, в рамках якого виконавець взяв на себе зобов'язання на оплатне виготовлення готової продукції морозива з сировини, яка надавалась безпосередньо замовником. Відповідно до п. 2.2 даного договору, компанія-виконавець ТОВ "Ласунка" за необхідністю, була уповноважена на здійснення замовлення перевезення сировини, на підставі чого було укладено договір між ФОП "ОСОБА_12" та ТОВ "Ласунка" - як замовником за № МZ-16 від 13.05.2015 року на транспортно-експедиційне обслуговування, а саме - перевезення 80 тон цукру, що на праві власності належить ТОВ "Пейсмен" з м. Кіровограду (Кропивницького), вул. Мурманської, 31 для подальшої переробки до складів ТОВ "Ласунка", що розташовані за адресою м. Дніпро, вул. Березинська, 62, Гаванська, 14.

Представнику потерпілого ТОВ "Пейсмен" відомо, що після того, як представник експедитора ОСОБА_11 віднайшла два транспортні засоби, вона повідомила про це працівників ТОВ "Ласунка", додатково зазначивши прізвища водіїв, які будуть здійснювати перевезення. 05.08.2015 року, по домовленості з постачальником, транспортні засоби прибули до м. Кіровограда (Кропивницького) під завантаження, яке було здійснено в цей же день. Потім, 06.08.2015 року експедитором було повідомлено, що транспортні засоби рухаються з товаром ТОВ "Пейсмен" до м. Дніпра, а 07.08.2015 року від ОСОБА_11 стало відомо, що транспортні засоби загублені, зв'язок з водіями, які перевозили вантаж нею втрачено і 10.08.2015 року працівниками ТОВ "Ласунка" було повідомлено до правоохоронних органів про зникнення належного майна.

Представником потерпілого ТОВ "Пейсмен" ОСОБА_6 заявлено цивільний позов на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином на суму 852 000 грн., що є вартістю 80 тонн цукру, у зв'язку з тим, що 71 тонна цукру вже більше року

знаходиться під арештом і ТОВ "Пейсмен" не має можливості користуватись своїм майном, цивільний позов заявлено на всю суму цукру.

Свідок ОСОБА_27 суду пояснив, що працює керівником відділу постачання ТОВ "Ласунка", 05.08.2015 року ТОВ "Ласунка" взяла на себе зобов'язання організувати доставку цукру для ТОВ "Пейсмен" згідно п. 2.2 договору на вироблення продукції з давальної сировини за №30069615 від 30.06.2015 року. В свою чергу, між ТОВ "Ласунка" та ФОП "ОСОБА_12" був укладений договір № MZ-16 для організації перевезення цукру, у відповідності до якого, останнє надало два вантажні автомобілі по 40 тон для перевезення продукції. Маршрут повинен був пролягати з м. Кіровограда (Кропивницького), вул. Мурманської, 31 з вивантаженням однією вантажівкою - у м. Дніпро, по вул. Березинська, 62, другою - у м. Дніпро, по вул. Гаванська, 14. Як повідомила свідку представник ФОП "ОСОБА_12" ОСОБА_11, автомобілі під керуванням ОСОБА_14 та ОСОБА_13 повинні були стати під завантаження в цей же день і 06.08.2015 року вона відзвітувала, що вони виїхали, а вже 07.08.2015 року ОСОБА_11 повідомила, що втратила ці машини. Після чого, через неможливість виконання договірних обов'язків перед ТОВ "Пейсмен" 10.08.2015 року представник ТОВ «Ласунка» звернувся до правоохоронних органів .

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона займається наданням транспорту для перевезення вантажу, до неї надійшла заявка на доставку вантажу ТОВ "Ласунка", після чого вона розмістила дані на інтернет-сайті, їй зателефонував чоловік на ім'я "ОСОБА_11" та запропонував послуги двох машин, він надіслав електронною поштою всі необхідні документи, вказав дані ПП "ОСОБА_28", автомобілів, водіїв. 06.08.2015 року їй зателефонували та повідомили, що ще не завантажувались, але згодом передзвонили та повідомили, що завантажились, але затримуються через проблеми з машиною, 08.08.2015 року зв'язку з автомобілями вже не було.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він є фізичною особою підприємцем з лютого місяця 2015 року, у травні 2015 року він уклав договір з ТОВ "Ласунка" на експедицію автомобілів по доставці цукру. Згідно до заявки від 05.08.2015 року, що була додатком до договору, вони шукали дві машини для перевезення 80 тон цукру з м. Кіровоград (Кропивницького) до м. Дніпра. Після отримання даної заявки, вони на спеціальному інтернет-сайті виставили свій вантаж, після чого їм зателефонував чоловік на ім'я ОСОБА_11, який назвався директором ТОВ "Севен Лоджистік" та запропонував машини, що відповідають їхнім умовам та вантажу, а також надіслав всі документи на електронну пошту - паспорти водіїв, технічні паспорти, реєстраційні документи підприємства. Після перевірки документів з'ясувалось, що автомобілі належать не ТОВ "Севен Лоджистік", а ПП "ОСОБА_28", виявилось, що між ними укладено договір оренди, після чого ОСОБА_11 залишив номера машин та номера телефонів водіїв. 05.08.2015 року зателефонували вказані водії та сказали, що не встигають завантажитись, 06.08.2015 року сказали, що виїхали, а 08.08.2015 року - що зламалась машина. На наступний день всі телефони були вимкнені. Коли почали телефонувати до ПП "ОСОБА_28", знайшли керівника на ім'я ОСОБА_27, який розповів, що машини насправді забирали цукор та вивантажились у м. Запоріжжя, коли вони приїхали на вказане місце, їм показали місце вивантаження цукру, але на склад їх не пустили, так як це було приватне підприємство.

Судом у режимі відео конференції, за клопотанням сторони захисту допитано свідка- ОСОБА_28., який показав суду, що він є директором ПП "ОСОБА_28", йому зателефонував чоловік на ім'я ОСОБА_14 та попросив надати транспорт для перевезення цукру з м. Кіровоград у м. Запоріжжя, на що свідок погодився, передав йому номери телефонів водіїв( ОСОБА_13 та ОСОБА_14.) і два автомобілі з цукром поїхали до м. Запоріжжя, де спочатку розрахувались з водіями, а потім вони розвантажились. Свідок передавав ОСОБА_14 установчі документи електронною поштою - свідоцтво про державну реєстрацію та витяг, так як останній, з його слів, повинен був зробити пропуск на пункт завантаження.

Судом у режимі відеоконференції допитано свідка ОСОБА_13, який показав суду, що працює водієм автомобіля НОМЕР_7 у директора ПП «ОСОБА_28» ОСОБА_28, який 05.08.2015 року сказав йому перевезти цукор зі складу "Капітанівського зернозберігального підприємства" у м. Кіровоград до м. Дніпра, після чого вони разом з ОСОБА_14 06.08.2015 року завантажились по 40 тон цукру кожний та поїхали в м. Дніпро. У водіїв були товарно-транпортні накладні на вантаж з цукром на ТОВ "Ласунка" у м. Дніпро. По дорозі їх супроводжував чоловік на ім'я ОСОБА_14 у телефонному режимі, його контакти водіям надав ОСОБА_28 Коли вони приїхали в м. П'ятихатки, ОСОБА_14 сказав їхати не в м. Дніпро, а до КПП в м. Запоріжжя, куди вони і поїхали. ОСОБА_14 по телефону запевнив водіїв, що документи на цукор з вивантаженням у м. Запоріжжя він надасть пізніше. У Запоріжжі документи на вантаж у ОСОБА_13 забрав чоловік на ім'я ОСОБА_23, а ОСОБА_14 на зв'язок більше не виходив.

07.08.2015 року на вказане місце за ними приїхав автомобіль «Ланос» темно-зеленого кольору, за яким вони попрямували до складу, де було місце вивантаження. ОСОБА_13 розвантажився першим, потім на території складу з ним розрахувались, а після того, як заплатили гроші, вивантажилась машина ОСОБА_14 При цьому, ОСОБА_13 спочатку не доплатили 200 гривень та повернули їх під час розрахунку за машину ОСОБА_14

18.12.2015 року зі свідком ОСОБА_13 було проведено впізнання. З представлених осіб свідок впізнав чоловіка, що знаходився під №1, це був ОСОБА_9, який 07.08.2015 року знаходився на території бази за адресою м. Запоріжжя, вул. Бєлгородська, 49-В під час вивантаження цукру у мішках та передавав грошові кошти у сумі 200 гривень,

У судовому засіданні свідок ОСОБА_13 впізнав обвинуваченого ОСОБА_9, як чоловіка, що перед розвантаженням розраховувався з ним сумою 14500 гривень у м. Запоріжжя за доставку вантажу.

Судом досліджено протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.11.2015 року за участю свідка ОСОБА_13, де з пред'явлених осіб свідок впізнав особу на фото під № 2, як чоловіка, що називався «ОСОБА_23», який приїжджав на склад на автомобілі ВАЗ 2110 темного кольору без номерних знаків, на фото під № 2 знаходився ОСОБА_7

Судом у режимі відеоконференції допитано свідка ОСОБА_14, який показав суду, що йому зателефонував директор ПП «ОСОБА_28» і сказав їхати в м. Кіровоград, де замовник на ім'я ОСОБА_14 скаже, де потрібно завантажити цукор. Після вказівки ОСОБА_14, свідок разом з іншим водієм - ОСОБА_13 поїхали до вказаного місця та завантажились цукром по 40 тон кожний, розписались в документах за отримання та згідно документів поїхали на ТОВ "Ласунка" у м. Дніпро. Потім ОСОБА_14 зателефонував ОСОБА_13 і сказав їхати в м. Запоріжжя, де їх повинні зустріти. Коли водії прибули на вказане місце, там було багато вантажників. Гроші водіям передавав чоловік з автомобіля "Ланос" у сумі 14 500 гривень.

Свідок ОСОБА_14 вказав свої номери телефонів, на які йому телефонував ОСОБА_14, це НОМЕР_36 та НОМЕР_37.

На досудовому слідстві свідку пред'являли фотознімки для впізнання, де він впізнав особу під №2, де був зображений ОСОБА_7, цей чоловік назвався «ОСОБА_23» та 07.08.2015 року на складі в м. Запоріжжя обговорював з іншими чоловіками реалізацію цукру, підходив з іншим чоловіком до нього і ОСОБА_13 та розраховувались за перевезення продукції.

Судом досліджено протокол огляду предметів від 12.11.2015 року, де зафіксована інформація, що знаходиться на диску DVD-R з рукописним написом чорнилами чорного кольору GO ki-П/15/13315, 16.09.2015 (вх. 26207) і містить інформацію про зв'язок абонентів за телефонними номерами НОМЕР_18, який належить відповідно до обвинувального акту невстановленій особі, яка назвалась власником цукрової продукції "ОСОБА_45" та № НОМЕР_17, що належить водію ОСОБА_14

Свідок ОСОБА_29 суду пояснив, що у серпні 2015 року йому зателефонував чоловік на ім'я ОСОБА_11, який раніше звертався до нього за консультаціями та попросив допомогти продати цукор, який знаходився в м. Запоріжжя. Він звернувся до свого знайомого ОСОБА_23, який займався реалізацією цукру, і погодився допомогти, вказав місце, куди потрібно було його доставити. Зі слів ОСОБА_23 свідку відомо, що цукор продати не вдалось, бо покупці не з'явились.

Свідок ОСОБА_23 суду показав, що приблизно 08.08.2015 року йому зателефонував ОСОБА_29 та попросив продати цукор в м. Запоріжжя, свідок погодився та через свого знайомого знайшов покупця - ОСОБА_30. Наступного дня ОСОБА_29 привіз свідка в м. Запоріжжя на свій промисловий майданчик, де були машини з цукром, всі питання він обговорював з чоловіком на ім'я ОСОБА_24, а сам називався ОСОБА_44 на прохання ОСОБА_29 Після того, як свідок перевірив документи і машини почали розвантажуватися, ОСОБА_24 разом з ОСОБА_9, якого оточуючі називали «ОСОБА_9» і який теж був там, цікавились, коли з'явиться покупець. Під час завантаження приїжджав автомобіль «Ланос», до нього підходили водії, після чого свідок дозволив ОСОБА_24 запускати одну машину, так він зрозумів, що з водіями розрахувались. Увечері з'явились вантажники, під'їхав «МАН» і цукор почали завантажувати знову через відсутність покупця, під ранок приїхав «Камаз», його завантажили та поїхали.

В судовому засіданні свідок впізнав обвинуваченого ОСОБА_9 та вказав, що саме цей чоловік знаходився при розвантаженні цукру на майданчику у м. Запоріжжя.

Судом досліджено протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.09.2015 року за участю свідка ОСОБА_23, де з пред'явлених осіб свідок впізнав особу на фото під № 2, як чоловіка, на ім'я ОСОБА_9, який протягом 07.08.2015 року знаходився на складах в м. Запоріжжя та розмовляв з ним з приводу реалізації цукрової продукції. На фото під №2 зображений ОСОБА_9.

Свідок ОСОБА_17 суду показав, що влітку 2015 року йому зателефонував чоловік на ім'я ОСОБА_23 з мобільного номеру, останні цифри якого 132 та запропонував перевезти 35 тон цукру із м. Запоріжжя на його машині "КамАЗ" НОМЕР_38, він приїхав на місце, на складі вже були вантажники, лежав цукор. Йому показали документи на цукор, в яких було вказано підприємство, яке повинно отримати цукор - Дніпропетровськ ТОВ "Ласунка" з синіми печатками, навантажили автомобілі та поїхали в м. Дніпро, їх супроводжував автомобіль DAEWOO Lanos. Коли приїхали із м. Запоріжжя до м. Дніпра, свідку сказали під'їхати до кафе "Гражда", там стояв автомобіль Hyundai Tucson чорного кольору, з якого вийшов ОСОБА_7 та дав вказівку їхати до заправки "WOG", де йому сказали, що потрібно їхати в м. Підгороднє, у зв'язку з тим, що ТОВ "Ласунка" вже зачинене і до понеділка 10.08.2015 року вони не вивантажаться. У понеділок вони поїхали у м. Дніпродзержинськ (Кам`янське), їх теж супроводжував ОСОБА_7, але там теж не вивантажились, коли знову приїхали в м. Дніпро на вул. Будівельників, там було багато машин, людей, вони дивились на цукор, пробували його, всі спілкувались з ОСОБА_7 Потім, свідок почав розвантажуватись і через деякий час йому сказали завантажувати цукор знову, відмовляючись його приймати з невідомих причин, коли знову завантажили, приїхала міліція.

В судовому засіданні досліджено протокол пред'явлення особи для впізнання від 19.08.2015 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_17 вказав на особу під №1, як чоловіка, який перебував у м. Дніпро по вул. Будівельників, 11.08.2015 року надав вказівку на розвантаження цукру. Під №1 був розміщений ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_16 суду показав, що у серпні 2015 року йому зателефонував чоловік на ім'я ОСОБА_23 та сказав, що треба їхати в м. Запоріжжя перевозити цукор, це питання вже було погоджено з його керівництвом. Біля м. Запоріжжя його зустріли на автомобілі ВАЗ 2110 чорного кольору та вказали дорогу до складу, де знаходився цукор, він завантажив близько 30 тонн на свою машину "ДАФ" НОМЕР_11 і поїхав до м. Дніпра в супроводі ОСОБА_23, який їхав на автомобілі "Hyundai Tucson". Свідок залишив машину та поїхав додому, а коли в понеділок знову приїхав, його перевезли на іншу зупинку біля ТРЦ «Караван», де він заночував і вже наступного дня поїхав на склад вивантажуватися. За послуги домовлявся господар машини, гроші у сумі 11 000 гривень йому передавав водій "Hyundai Tucson" на ім'я ОСОБА_29, а пасажиром в цьому автомобілі був "ОСОБА_23", тобто ОСОБА_7. Номер телефону, з якого йому телефонував "ОСОБА_23" (ОСОБА_7) - НОМЕР_8.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_16 впізнав чоловіка на ім'я ОСОБА_23, та вказав, що це - обвинувачений ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що влітку 2015 року йому зателефонував ОСОБА_7 і сказав, що у нього є дві машини цукру і ОСОБА_25 знайшов йому покупця - ОСОБА_31, який забрав цукор, віддав гроші, які в подальшому свідок передав незнайомому чоловікові, якого йому по телефону назвав ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_31 суду показав, що 10.08.2015 року йому зателефонував ОСОБА_25 та попросив допомогти йому продати 40 тонн цукру, після чого свідок звернувся до свого знайомого ОСОБА_32, той запитав чи все добре з документами і після того, як ОСОБА_25 завірив свідка у їх належному стані, погодився. ОСОБА_25 повідомив номер телефону чоловіка на ім'я ОСОБА_7, через якого ОСОБА_32 міг вирішувати питання з цього приводу. 11.08.2015 року свідку зателефонував ОСОБА_32 та запитав, що робити з грошима, ОСОБА_25 попросив ОСОБА_31 привезти їх до нього в офіс, після чого останній віддав йому гроші у сумі близько 300 000 грн., а потім з'ясувалось, що цей цукор крадений. Ні цукру, ні документів на нього свідок не бачив.

Свідок ОСОБА_32 суду показав, що він займається оптовою торгівлею, у серпні 2015 року йому зателефонував ОСОБА_31 та запропонував придбати машину цукру загальною вагою приблизно 35 тонн, свідок в свою чергу, запропонував цукор ОСОБА_20, на що останній погодився та розрахувався з ОСОБА_32, а той передав гроші ОСОБА_31 у сумі більше 300 000 гривень. Свідку відомо, що в подальшому ці гроші ОСОБА_31 передав ОСОБА_25

Свідок ОСОБА_20 суду показав, що приблизно рік тому ОСОБА_32 запропонував йому машину цукру за ціною 10 грн. 20 коп. за кг, на що він погодився. Потім приїхала машина, розвантажили 677 мішків цукру з бирками по 50 кг кожний загальною вагою 33.850 тонн, після чого почали його фасувати і продавати. За цукор свідок заплатив ОСОБА_32 345 000 грн. Через декілька днів приїхала міліція з обшуком та вилучили той цукор, що залишився. ОСОБА_32 гроші свідку повернув.

Свідок ОСОБА_18 суду показала, що влітку 2015 року до неї зателефонував знайомий ОСОБА_20 та попросив допомогти з реалізацією цукру, на що вона погодилась. Після цього, їй зателефонував ОСОБА_7 та сказав, що у нього є 70 тонн цукру, але документів на нього немає, оскільки ним розрахувались за борги. Свідок домовилась із покупцем з м. Харкова та передала замовлення ОСОБА_7, але той цукор не доставив, пояснивши, що потрібно перезавантажувати інші автомобілі, від чого свідок відмовилась. Згодом, знайшли покупця в м. Дніпродзержинськ (Кам`янське), але потім там відмовились від цукру, ще знайшли покупця в м. Дніпро, а потім свідку стало відомо, що ОСОБА_7 та інших затримала міліція.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що у серпні 2015 року йому зателефонувала ОСОБА_18 та попросила допомогти реалізувати 70 тонн цукру, який реалізовував ОСОБА_7. Через ОСОБА_43 з м. Полтави вони знайшли покупців, цукор повинні були доставити в м. Харків, але потім ОСОБА_7 сказав, що не зможе його перевезти. Потім вирішили продати цукор в м. Дніпродзержинськ (Кам`янське), але покупець відмовився, після чого повезли для реалізації 35 тонн в м. Дніпро, зустрілись з ОСОБА_7 і з покупцем, документів на цукор не було і покупець сфотографував документи ОСОБА_7 та водія. Свідок зазначив, що на мішках з цукром були бирки з написом «Новомироновський цукровий завод». Коли почали розвантажуватись, покупець сказав, що у нього проблеми з грошима і він зможе розрахуватись тільки через 2-3 дні, після цього цукор знову почали завантажувати, а потім їх затримала міліція.

В судовому засіданні досліджено протокол пред'явлення особи для впізнання від 20.08.2015 року за участю свідка ОСОБА_19 з пред'явлених осіб, свідок ОСОБА_19 за зовнішнім виглядом впізнав особу під №4, як чоловіка, на прохання якого він здійснював пошук покупців цукрової продукції протягом 10.08.2015 - 11.08.2015 року та разом з яким він 11.08.2015 року намагався реалізувати цукрову продукцію у кількості 744 мішки цукру вагою 50 кг кожен покупцю за адресою м. Дніпро, вул. Призаводська, 2. Особою під №4 виявився ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_21 суду показав, що на момент тих подій він був директором фірми, яка займалась реалізацією цукру в м. Дніпро, через знайому його колеги до нього звернувся ОСОБА_7 та запропонував йому придбати цукор, але при перевірці, документів на нього не виявилось і він його не купив, до того ж ОСОБА_7 поспішав та хвилювався, що теж насторожувало. Цей ОСОБА_7 на зустріч приїжджав на автомобілі "HyundaiTucson", займав місце на пасажирському сидінні, свідку сказав, що займається фермерським господарством, а цукром з ним розрахувалися за борги. Свідок бачив водійське посвідчення цього чоловіка, де було написано "ОСОБА_7".

Судом досліджено протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.08.2015 року за участю свідка ОСОБА_21, де з пред'явлених осіб свідок впізнав особу на фото під № 3, як чоловіка ОСОБА_34 - фермера, хазяїна цукру, який він мав намір придбати 11.08.2015 року в м. Дніпрі вартістю 9,85 грн. за 1 кг, який пізніше пред'явив посвідчення на ім'я ОСОБА_7.

Судом дистанційно з виправної колонії допитано свідка - за клопотанням сторони захисту - ОСОБА_35, який показав суду, що при обшуку, який проводила прокуратура Індустріального району м. Дніпропетровська в камері у нього нічого не знайшли, а сім-картку з телефону йому підкинули. Співробітники поліції не складали протокол, поняті не засвідчували знахідку своїми підписами, у присутності свідка по факту вилучених телефонів протокол не складався.

Крім вищезазначених показань свідків, у судовому засіданні досліджено письмові докази, а саме: протокол огляду території ТОВ «Ласунка», що розташована за адресою м. Дніпро, вул. Березинська, 62 від 12.08.2015 року, де розташований вантажний автомобіль марки «Камаз» д/н НОМЕР_9 червоного кольору і два причепа д/н НОМЕР_10 та НОМЕР_16 зеленого кольору, всередині яких знаходяться мішки з цукром. У першому причепі при огляді було виявлено 115 білих мішків без розпізнавальних знаків і бирок та 293 білих мішків з бирками з надписом «ТОВ «Новомиргородський цукор» ДСТУ 4623-2006/ГОСТ 31361-2008 «Цукор Білий кристалічний з цукрових буряків», маса кожного 50 кг/ ± 0,25 %. В кінці кожної бирки на всіх мішках був зазначений певний номер.

В судовому засіданні досліджено протокол огляду місця події від 13.08.2015 року, відповідно до якого була оглянута територія площею приблизно 0,5 га, яка розташована за адресою м. Запоріжжя, вул. Бєлгородська, 49-В. На даній території розміщений металевий ангар, розміром 20 м шириною та 50 м довжиною, який використовується як авто-майстерня, за цим ангаром, на площі 150 м2 , яка має асфальтоване покриття, чітко видно три білі плями, які утворені білою кристалічною речовиною, можливо цукром.

Відповідно до оглянутого в судовому засіданні протоколу обшуку від 14.08.2015 року у нежитловому приміщенні, за адресою м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 11, в якому по периметру були розташовані мішки з полімерного матеріалу білого кольору по 50 кг з різноманітними крупами, борошном, також фасовані у менші поліетиленові пакети. Крім цього, прямо і праворуч від вхідних воріт, біля стіни, поруч із вхідними дверима у склад, розташовані складені один на один мішки з цукром вагою по 50 кг з полімерного матеріалу, білого кольору. На мішках маються бирки із зазначенням виробника ТОВ "Новомиргородський цукор", Кіровоградська область, Новомиргородський район, смт. Капітанівка, вул. Постишева, 6 із зазначенням номерів, загальною кількістю 123 мішка. Також, було виявлено 43 аналогічних мішків з цукром без бирок.

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 4677-15 від 22.09.2015 року, ринкова вартість наданого цукор-піску вагою 80 т. з урахуванням того, що правопорушення вчинено 06.08.2015 року, складала 852 000 гривень.

Судом також досліджено протокол огляду автомобіля марки «Камаз» 53212 червоного кольору д/н НОМЕР_10 від 11.08.2015 року, яким встановлено, що на момент огляду автомобіль знаходився біля буд. 2 по вул. Призаводська у м. Дніпро з південно-західної сторони. «Камаз» облаштовано причепом (платформою) кузовом сірого кольору. Оглядом причепу встановлено, що у ньому знаходяться мішки білого кольору з полімерного матеріалу, розміром приблизно 1м? 50 см, заповнені сипучими виробами, зі слів ОСОБА_17, - цукром. Також, неподалік, на дорозі, на відстані близько 100 м від будівлі №43 по вул. Будівельників у м. Дніпрі знаходився причеп (платформа) сірого кольору до автомобілю «Камаз», у якому знаходились аналогічні вищезазначеним мішки з сипучими виробами, зі слів ОСОБА_17 - цукром.

Відповідно до дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду журналу синього кольору від 18.08.2015 року, в якому вказані автомобілі, які знаходились на майданчику для паркування , за адресою м. Дніпро, вул. Нижньодніпровська, 2, а також їх державні знаки, час заїзду та виїзду з цього майданчика, були виявлені записи, які свідчать про заїзд та виїзд вантажних автомобілів марки "Камаз" д/н НОМЕР_39 та "ДАФ" д/н НОМЕР_11.

Судом досліджено протокол огляду фрагменту "А4" від 31.08.2015 року, який містить рукописні записи, розміщені у колонках та певній послідовності. Так, у колонці №3 та №4 на даному аркуші є записи щодо заїзду та виїзду автомобілів марки "Камаз" д/н НОМЕР_10 та марки "ДАФ" д/н НОМЕР_11 на автомобільну стоянку, яка розташована за адресою м. Дніпро, вул. Нижньодніпровська, 2.

У судовому засіданні було досліджено протокол обшуку від 24.12.2015 року, який проводився на території швейної дільниці Петрівської виправної колонії №49 УДпТС України в Кіровоградській області за адресою: Кіровоградська область, Петрівський район, с. Новий Стародуб, вул. Польова, 1. В ході обшуку, який проводився у приміщенні на другому поверсі, у кімнаті №4, де працював ОСОБА_35 було виявлено мобільний телефон марки "SAGEM" у ввімкненому стані IMEI: НОМЕР_19 з карткою мобільного оператора "UMC", блокнот з написом "Ежедневник" із записами телефонів, одну сім-карту мобільного оператора "Київстар" з відміткою "К", одну сім-карту мобільного оператора "МТС". В ході проведення обшуку на другому поверсі приміщення у кімнаті №5, було виявлено мобільний телефон марки "Самсунг" IMEI: НОМЕР_20 із вставленою карткою мобільного оператору "Київстар". Також, на столі навпроти входу до приміщення було виявлено мобільний телефон з сенсорним дисплеєм на корпусі з написом "Майкрософт" у ввімкненому стані.

Крім того, під час обшуку на території Виправної колонії №49 в службовому кабінеті оперативного відділу ВК-49 було виявлено висновок службового розслідування по факту виявлення чотирьох мобільних телефонів марок «Самсунг».

Судом досліджено предмети, вилучені під час обшуку від 24.12.2015 року, а також протокол огляду предметів щодо них від 04.01.2016 року, а саме мобільні телефони та сім-картки, що знаходяться в пакетах прозорого кольору:

- мобільний телефон "Nokia XpressMusic" моделі "5130с-2" чорно-червоного кольору без сім-карти;

- мобільний телефон "Nokia Corporation" моделі "210.2" чорно-бірюзового кольору без сім-карток;

- мобільний телефон "Samsung" моделі "GT-E1200" темно-синього кольору без сім-карти;

- мобільний телефон "Samsung" моделі "GT-E1200" чорного кольору без сім-карти;

- мобільний телефон "Samsung" моделі "GT-E1200М" чорного кольору з однією сім-картою "Київстар" у заблокованому стані;

- мобільний телефон "Samsung" моделі "GT-S7562" чорного кольору без сім-карток;

- пошкоджені сім-картки "Київстар" та "Лайф" і одна працююча "Київстар" (НОМЕР_40); а також мобільний телефон, що знаходиться в пакеті білого кольору:

- мобільний телефон "Microsoft" моделі "RM-1099" чорного кольору з двома заблокованими сім-картами операторів "МТС" та "Київстар";

мобільний телефон і сім-картки, що знаходиться в пакеті жовтого кольору:

- мобільний телефон "SAGEM" моделі "myX-1" темно-сірого кольору зі вставками сірого кольору із працюючою сім-картою "МТС" (НОМЕР_12);

- дві сім-карти "Київстар" НОМЕР_21 та НОМЕР_22;

- сім-картка "Київстар" НОМЕР_23" (пуста);

- сім-картка "Київстар" НОМЕР_24" (пуста);

- сім-картка "Київстар" НОМЕР_25" (пуста);

- сім-картка "Київстар" НОМЕР_26" (пуста);

- сім-картка "Київстар" НОМЕР_27" (пуста);

- сім-картка "Київстар" НОМЕР_28" (пуста);

також в пакеті жовтого кольору виявлено вирок Іменем України від 02.10.2013 року по справі № 409/5335/12, щоденник в прозорій обкладинці, зошит в твердій обкладинці, металевий флеш-накопичувач;

а також два зошити, які знаходились в поліетиленовому пакеті білого кольору з назвою "Франсуа".

Судом досліджено предмети, вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_7 від 12.08.2015 року, а також протокол огляду предметів щодо них від 17.09.2015 року, а саме поліетиленовий пакет синього кольору, в якому містяться: мобільний телефон « Nokia» моделі «106.1» чорного кольору з сім-карткою мобільного оператору «МТС», мобільний телефон « Nokia» моделі «105» чорного кольору з сім-карткою мобільного оператору «Київстар», чоловіче портмоне чорного кольору з емблемою «TG COLLECTION» з грошовими коштами у сумі 14 гривень, карткою ПриватБанк, дисконтною карткою АЗС «ОККО» FISHKA J000280880155 та дисконтна картка «Сервис автошин». У відділенні для дисконтних (банківських) карток виявлено бирку з написом «Цукор білий кристалічний з цукрових буряків», посвідчення водія НОМЕР_29 категорії В на ім'я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5

Судом також досліджено вилучені під час обшуку від 24.12.2015 року предмети за адресою: м. Дніпродзержинськ (Кам`янське), вул. Харківська, 25/22, а також протокол огляду предметів щодо них від 05.01.2016 року, а саме речі, що знаходяться в пакеті білого кольору: дві коробки з-під мобільних телефонів, в яких містяться: мобільний телефон «Sony Ericsson X8» з документами на нього, три пластикові картки мобільного зв'язку «Київстар» з абонентськими номерами НОМЕР_30, НОМЕР_31, НОМЕР_32; мобільний телефон «Samsung Galaxy Core2» Duos з документами на нього; мобільний телефон ««Samsung Galaxy Core2» з двома сім-картками операторів мобільного зв'язку «МТС» та «DJUICE», один шкіряний блокнот коричневого кольору із записами цифрових підрахунків, один блокнот у клітинку світло-коричневого кольору з номерами телефонів, один зошит зі службовими записами, одна коробка стартового пакету мобільного зв'язку «МТС» з абонентським номером НОМЕР_33 без вмісту пластикової картки мобільного номеру, одна коробка стартового пакету мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_34 без вмісту пластикової картки мобільного номеру, шість копій паспорту з ІНН на ім'я ОСОБА_35, ІНФОРМАЦІЯ_6, пластикова картка ПриватБанк для виплат UNIVERSAL - НОМЕР_35, два чеки з переводом коштів з вказаної картки, чотири фрагменти паперу з записами номерів карток, два мішки білого кольору з полімерного матеріалу з написом ТОВ «Панда» Цибулівський цукровий завод Черкаська обл., с. Цибулів, вул. Леніна,1.

Судом також досліджено протокол огляду відеозапису від 12.11.2015 року за участю свідка ОСОБА_16, із записаних відомостей камери №2, розташованої на стоянці, розташованої на території автомобільної заправної станції №103 "Ювілейне" Дніпропетровської філії ТОВ "Стиль-Тревел", вздовж автодороги Т0410 в напрямку руху зі сторони м. Підгороднє Дніпропетровського району Дніпропетровської області в напрямку пр. Слобожанського в м. Дніпрі, зафіксованої 10.08.2015 року, з якого вбачається, що о 19 годині 20 хвилин 15 секунд з автомобіля марки "Hyundai Tucson", з боку передніх пасажирських дверей вийшов чоловік високого зросту, повної статури, в сонцезахисних окулярах чорного кольору, одягнений у футболку світлого кольору, шорти чорного кольору з білими вставками, та підійшов до водія "Камазу" ОСОБА_16 та одного з охоронців стоянки і вони почали спілкуватись між собою. Свідок ОСОБА_16 пояснив, що це був чоловік, який називався йому та ОСОБА_16 як "ОСОБА_23", та як тепер йому відомо - ОСОБА_7 Після чого, о 19 годині 20 хвилин 20 секунд з автомобіля марки "Hyundai Tucson", з передніх водійських дверей вийшов чоловік високого зросту, повної статури, одягнений у футболку темного кольору, короткі шорти чорного кольору та підійшов до вищевказаних чоловіків, та продовжили спілкування, як пояснив свідок ОСОБА_16, - це був чоловік, якого ОСОБА_7 називав на ім'я "ОСОБА_20". А вже о 19 годині 22 хвилини 35 секунд до вказаних чоловіків підійшов ОСОБА_16, який теж впізнав себе на відеозапису.

Дослідивши вищезазначені докази, суд приходить до нижчевикладеного з огляду на таке.

Так, на підставі показань водіїв ОСОБА_13 та ОСОБА_15 встановлено, що в ніч з 06.08.2015 року на 07.08.2015 року, у нічний час доби, під керівництвом ОСОБА_7, ОСОБА_9 та інших невстановлених осіб, мішки з цукровою продукцією були розвантажені на території складів за адресою м. Запоріжжя, вул. Бєлгородська, 49-В. Вказані свідки зазначили, що саме ОСОБА_7 відрекомендувався власником цукру, забрав у них документи на цукор та з ОСОБА_9 розрахувались з ними за перевезення зазначеної продукції.

До розрахунку з водіями за перевезення вантажу, розвантаження цукру та вилучення документів на нього, цукор належав ТОВ «Пейсмен» і перебував під контролем перевізника в особі водіїв ОСОБА_13 та ОСОБА_15. Тому суд, з урахуванням того, що визначальною ознакою крадіжки є суб'єктивна сторона цього злочину, тобто психічне ставлення винної особи до вчинюваних нею дій, коли така особа розуміє, що заволодіває чужим майном, усвідомлює, що воно належить конкретному власнику і, що обертає його на свою користь протиправно шляхом таємного викрадення, вважає, що саме з моменту розрахунку з водіями, розвантаження цукру та вилучення документів відбулося його таємне викрадення і в ньому, разом з іншими особами, брали участь ОСОБА_7 та ОСОБА_9.

Про причетність ОСОБА_7 до таємного викрадення зазначеного вище майна свідчить той факт, що вже 07.08.2015 року, ОСОБА_7, будучи повідомлений про скерованість викраденого майна, яке належить ТОВ "Пейсмен", для перевантаження до складу у м. Запоріжжя, за допомогою мобільного зв'язку уклав усний договір з ПП "ОСОБА_46" та ПП "ОСОБА_17" про оренду автомобіля НОМЕР_6 під управлінням ОСОБА_16 та автомобіля марки "КамАЗ" НОМЕР_10 з причепом НОМЕР_16 під керуванням ОСОБА_17 .

08.08.2015 року, приблизно о 02:00 годині, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та інші невстановлені особи, використовуючи найманих вантажників, завантажили у зазначений вище автомобіль марки "ДАФ" під керуванням водія ОСОБА_16 цукор в мішках та надали вказівку останньому перевезти цукрову продукцію до м. Дніпра. В цей же день, приблизно о 06:00 годині, за вказаною адресою на склад у м. Запоріжжя прибув раніше орендований автомобіль "КамАЗ" під керуванням ОСОБА_17, в який ОСОБА_7, ОСОБА_9 та інші невстановлені особи, використовуючи найманих вантажників, знову навантажили цукор в мішках та надали останньому вказівку перевезти цукрову продукцію до м. Дніпра.

Про причетність ОСОБА_9 до таємного викрадення майна, яке належить ТОВ "Пейсмен", окрім свідка ОСОБА_13 свідчив в суді і свідок ОСОБА_23, який в м. Запоріжжя, на промисловому майданчику, де були машини з цукром, всі питання з приводу придбання цукру він обговорював з чоловіком на ім'я ОСОБА_24 та з ОСОБА_9, якого оточуючі називали «ОСОБА_9» і який цікавився, коли з'явиться покупець, тобто виступав продавцем цукрку.

В судовому засіданні свідок впізнав обвинуваченого ОСОБА_9 та вказав, що саме цей чоловік знаходився при розвантаженні цукру на майданчику у м. Запоріжжя.

Свідки ОСОБА_36, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та інші підтвердили суду, що в процесі реалізації цукру вважали, що він належить ОСОБА_7, що додатково підтверджує причетність ОСОБА_7 до викрадення цукру.

Показання ОСОБА_7 щодо того, що ОСОБА_37 розрахувався з ним цукром спростовуються свідченнями ОСОБА_29, та ОСОБА_23, які пояснили, що ОСОБА_38 ніякого відношення до цукру не мав, що продавцями цукру були ОСОБА_7, ОСОБА_39 та ніші особи. Правдивість їх показань підтверджується фактом розрахунку за перевезення вказаного цукру ОСОБА_7 та ОСОБА_9 з м. Кіровограду до м. Запоріжжя.

Відповідно до інформації отриманої від відділу державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_38 07.11.2016 року помер.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому КПК порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (частина 1 статті 84 КПК).

Суд оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності і вважає, що сукупність зібраних доказів - є достатньою для постановлення обвинувального вироку.

Суд наголошує на тому, що з дотриманням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів, що є однією із загальних засад кримінального провадження, пред'явлене обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_9 знайшло підтвердження під час розгляду кримінального провадження.

Суд зазначає, що обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, сформульовані законодавцем у частині 1 статті 91 КПК. Згідно з частиною 2 цієї статті, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

На підставі результатів оцінки одних і тих же доказів (їхньої сукупності) щодо однієї і тієї ж події може бути зроблено висновок про наявність тих чи інших її обставин або, взагалі, про відсутність події.

Не погоджуючись з обвинуваченням сторона захисту під час розгляду кримінального провадження оцінивши докази на свій огляд вважає їх недопустимими і зробила висновок про відсутність події злочину,зазначивши, що порушено порядок прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, щодо заміни потерпілого, оскільки відсутня заява потерпілого ТОВ «Пейсмен» про вчинення злочину, порушено директором ТОВ «Пейсмен», який є громадянином Молдови, порядок працевлаштування іноземців в Україні, що, на думку захисту повинно тягнути за собою недійсність всіх підписаних ним документів, що не встановлена приналежність цукру ТОВ «Пейсмен», а надані стороною обвинувачення документи про належність цукру не є оригіналами.

Крім того, сторона захисту наполягає на тому, що пред'явлені для огляду стороною обвинувачення оригінали документів суттєво відрізняються від їх копій, що надані стороною обвинувачення у якості доказів.

Аналізуючи позицію сторони захисту, суд зазначає, що вона не відповідає дійсності і знаходиться у протиріччі з положеннями КПК, так:

відповідно до ст.55 Кодексу - потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого- ТОВ «Пейсмен» відповідає всім зазначеним вище вимогам, йому завдано майнову шкоду та залучено до провадження як потерпілого;

порушення директором ТОВ «Пейсмен» міграційного законодавства не є предметом розгляду цього кримінального провадження, тому суд залишає поза увагою ці доводи сторони захисту;

щодо купівлі-продажу цукру укладеного між ТОВ «Капітанівське зернозберігальне підприємство» та ТОВ «Пейсмен», то законодавством передбачається порівняно небагато випадків, коли потрібно спеціальне оформлення договірних відносин купівлі-продажу. Зазвичай для укладення такого договору не має потреби у складанні відповідних документів. Законодавством передбачається, що у письмовій формі повинні укладатись договори купівлі-продажу земельних ділянок, цілісних майнових комплексів, житлових будинків, квартир, іншого нерухомого майна. Такі договори підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Отже доводи сторони захисту щодо невідповідності угоди між зазначеними вище суб'єктами господарювання вимогам законодавства не заслуговують на увагу, так само як і невідповідність копій документів наданих для огляду їх оригіналам, оскільки суд розуміє, що документи передавались у електронному виді і для суду достатньо самого факту, що суб'єкти господарювання підтверджують купівлю-продаж товару, його оплату та його передачу.

Підстав для визнання недопустимими доказів по справі відповідно до ст. ст. 86-88 КПК України судом не встановлено. Так докази отримані уповноваженими особами в порядку, передбаченому КПК України, їх форма не суперечить вимогам законодавства, та будь-яких істотних порушень прав людини і основоположних свобод під час їх отримання судом не встановлено.

Суд критично оцінює показання обвинувачених щодо непричетності до вчинення злочину, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами.

Суд вважає, що ОСОБА_7 повинен нести кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Дії ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати за ч.5 ст. 185 КК України.

ОСОБА_9 повинен нести кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Дії ОСОБА_9 необхідно кваліфікувати за ч.5 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченим суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних, обоє раніше судимі, на обліку у психіатра і нарколога не перебувають, характеризуються задовільно.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_7, судом не встановлено.

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_9, судом не встановлено.

З врахуванням наведених обставин справи особи обвинувачених, суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для їх виправлення буде покарання у виді позбавлення волі. Саме таке покарання є необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено санкцією статті, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Представником потерпілого ТОВ "Пейсмен" ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином на суму 852 000 грн., що є вартістю 80 тон цукру. Позов пред'явлено до початку судового розгляду.

Таким чином, цей цивільний позов у кримінальному провадженні пред'явлено вчасно. Тому, він має бути прийнятий до провадження, але задоволений частково, оскільки 71 тонна цукру була вилучена під час досудового слідства і на неї накладений арешт, тому стягненню з обвинувачених підлягає вартість 9 тон цукру- 95 850 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 1177 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Оскільки такого спеціального закону на даний час не прийнято, то в силу вимог ч. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України до даних правовідносин має застосовуватися аналогія закон. Адже згідно зазначеної норми якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). Тому в даній ситуації при визначенні розміру шкоди мають застосовуватися положення ч. ч. 1, 2, 3 ст. 22 та ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Судом встановлено, що саме діями обвинуваченого потерпілому- ТОВ «Пейсмен» завдано збитки.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст. 122 КПК України, з обвинувачених на користь держави слід стягнути витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 4677-15 від 22.09.2015 у сумі 123,00 грн.

Керуючись ст. 367-374 КПК України суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_7 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього належному йому майна.

Строк покарання обвинуваченому обчислювати з 21 серпня 2015 року.

Запобіжний захід обвинуваченому, до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Зарахувати строк попереднього ув'язнення обвинуваченому ОСОБА_7 з 11.08. 2015 року до 13.08.2015 року, з 21.08.2015 року до набрання вироком законної сили у строк покарання, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_9 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього належному йому майна.

Строк покарання обвинуваченим обчислювати з 18 жовтня 2015 року.

Запобіжний захід обвинуваченому, до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Зарахувати строк попереднього ув'язнення обвинуваченому ОСОБА_9 з 18 жовтня 2015 року до набрання вироком законної сили у строк покарання, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов представника потерпілого ТОВ "Пейсмен" про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на користь ТОВ «Пейсмен» матеріальну шкоду у розмірі 95 850 гривень.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- цукор білий кристалічний у мішках білого кольору з полімерного матеріалу, вагою по 50 кг кожен, загальною кількістю 744 одиниці, що було передано на відповідальне зберігання до ТОВ «Ласунка» - повернути ТОВ «Пейсмен»;

- два мобільних телефони, гаманець, водійське посвідчення, вилучені у ОСОБА_7, запаковані в поліетиленовий пакет; вилучені під час обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 особисті документи та фотокартку гр. ОСОБА_41, запаковані в поліетиленовий пакет, кредитні договори на автомобіль, запаковані в поліетиленовий пакет, інші документи запаковані в поліетиленовий пакет, накладну запаковану в поліетиленовий пакет, декілька накладних запакованих в поліетиленовий пакет-зберігати у камері схову до повернення їх ОСОБА_7 чи його близьким особам за зазначенням обвинуваченого, системний блок комп'ютера «Асер», ноутбук «Асус» чорного кольору, системний блок комп'ютера чорного кольору, упаковані в поліетиленові пакети; вилучені під час обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_10 зразок кристалічної речовини білого кольору (цукор); вилучені під час обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_6, мобільний телефон «Samsung», чотири сім-карти; вилучені під час обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_7, чотири мобільних телефони (смартфони); вилучений під час обшуку квартиру за адресою: АДРЕСА_8, ноутбук «Асус», - які знаходяться на відповідальному зберіганні у камері схову Індус тріального РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області (ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області), - конфіскувати в дохід держави;

- цукор білий кристалічний у мішках білого кольору з полімерного матеріалу, вагою по 50 кг кожен, загальною кількістю 184 одиниці; цукор перепакований у паперові пакети з позначенням «Розфасовано ПП ОСОБА_20, АДРЕСА_9», вагою 5 кг кожен, загальною кількістю 1532 одиниці; цукор перепакований у паперові пакети з позначенням «Розфасовано ПП ОСОБА_20, АДРЕСА_9», вагою 10 кг кожен, загальною кількістю 150 одиниць; цукор перепакований у поліетиленові пакети з позначенням «Розфасовано ПП ОСОБА_20, АДРЕСА_9», вагою 0,9 кг кожен, загальною кількістю 4460 одиниць; цукор перепакований у поліетиленові пакети з позначенням «Розфасовано ПП ОСОБА_20, АДРЕСА_9», вагою 1 кг кожен, загальною кількістю 7120 одиниць; цукор перепакований у поліетиленові пакети з позначенням «Розфасовано ПП ОСОБА_20, АДРЕСА_9», вагою 0,85 кг кожен, загальною кількістю 4660 одиниць; порожні мішки білого кольору з полімерного матеріалу з-під цукру вагою 50 кг, загальною кількістю 300 одиниць - повернути ТОВ «Пейсмен».

Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на користь держави судові витрати, пов'язані проведенням судово-товарознавчої експертизи в розмірі 123,00 грн., по 61,50 грн. з кожного.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченим.

Головуючий суддя Ю.Ф. Шофаренко

Судді О.М. Мачуський

В.В. Ігнатенко