Рішення № 66536464, 15.05.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/49/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2017 Справа № 908/723/17

за позовом ОСОБА_1 підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (85307, Донецька область, м.Покровськ, вул. Захисників України, 2)

до відповідача ОСОБА_1 підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, (69050 м. Запоріжжя, вул. Українська, б. 50)

про стягнення 60000, 00 грн. заборгованості за договором про поворотну фінансову допомогу №01-26/06/01/15 від 03.02.2015р., 3140,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 726,57 грн. 3 % річних

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2, довіреність №190 від 04.04.2017р.;

від відповідача не з'явився;

05.04.2017р. до господарського суду Запорізької області звернулося Дочірнє підприємство Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, Донецька область, м.Покровськ з позовною заявою до ОСОБА_1 підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м. Запоріжжя про стягнення 60000, 00 грн. заборгованості за договором про поворотну фінансову допомогу №01-26/06/01/15 від 03.02.2015р., 3140,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 726,57 грн. 3 % річних.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 05.04.2017 р. справу № 908/723/17 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.04.2017р. порушено провадження у справі № 908/723/17, справі присвоєно номер провадження 4/49/17, судове засідання призначено на 15.05.2017 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 15.05.2017р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 15.05.2017р. позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, на підставі договору про поворотну фінансову допомогу №01-26/06/01/15, ст., ст. 509, 525, 526, 610, 625, 629, 837 ЦК України та ст.ст. 173, 174, 193 ГК України просить позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м. Запоріжжя, суму 60000, 00 грн. заборгованості, 3140,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 726,57 грн. 3 % річних.

Відповідач в судове засідання не зявився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду по справі від 05.04.2017 р. документи і матеріали суду не надав.

15.05.2017р. господарським судом Запорізької області від ОСОБА_1 підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України отримано клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача.

Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши думку представника позивача з цього приводу, судом клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача задоволено.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.02.2015р. між Дочірнім підприємством Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (позивачем у справі) та Дочірнім підприємством Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (відповідачем у справі) був укладений договір про поворотну фінансову допомогу №01-26/06/01/15 (надалі за текстом - Договір).

Пунктом 1.1 Договору сторони домовились, що у порядку та на умовах визначених договором позивач (Надавач) передає у користування відповідачу (Отримувачу) кошти у розмірі, визначеному у п. 2.1 договору (надалі іменується «поворотна фінансова допомога»), а відповідач зобов'язується повернути поворотну фінансову допомогу у визначений договором строк.

За договором відповідачу надається поворотна фінансова допомога в значенні, передбаченому п. 14.1.257 ст. 14 Податкового кодексу України (п. 1.3 договору).

Розмір поворотної фінансової допомоги становить 150 000,00 грн. (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 договору надавач передає поворотну фінансову допомогу отримувачу не пізніше п'яти днів з моменту підписання сторонами Договору. Поворотна фінансова допомога передається в безготівковій формі шляхом зарахування на розрахунковий рахунок отримувача. Днем отримання поворотної фінансової допомоги є день зарахування грошових коштів на рахунок отримувача.

Розділом 4 договору сторони встановили порядок повернення поворотної фінансової допомоги. Відповідно до п. 4.1 договору строк повернення поворотної фінансової допомоги до 28.02.2015р. включно. Згідно п. 4.2 Договору строк, визначений у п.4.1 Договору за домовленістю сторін, може бути продовжений шляхом укладання додаткової угоди.

Згідно п. 5.1 договору поворотна фінансова допомога повертається у безготівковому порядку шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок надавача та вважається поверненою надавану отримувачу з часу зарахування коштів на поточний рахунок надавача у банківський установі, що його обслуговує.

Відповідно до п. 8.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з часу підписання договору.

Згідно з п. 8.2. Договору строк Договору починає свій перебіг у момент визначений п. 8.1 Договору та закінчується 31 грудня 2015р.

Пунктом 8.3 Договору сторони узгодили, що закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, вчинене під час дії цього Договору.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач згідно платіжного доручення № 3017 від 04.02.2015 р. перерахував на рахунок відповідача суму 150000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку за 04.02.2015р.

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики.

Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Свої зобов'язання із повернення наданих грошових коштів Відповідач не виконав у повному обсязі, кошти фінансової допомоги повернув частково, у сумі 90000грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 607 від 22.12.2015р., № 452 від 02.09.2016р., №511 від 09.09.2016р.

Решту суми фінансової допомоги в розмірі 60000,00 грн. відповідач не повернув.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2016 року між позивачем та відповідачем був укладений Графік погашення заборгованості, відповідно якого ДП «Запорізький облавтодор» ВАГ «ДАК «Автомобільні дороги України» зобов'язався виконати умови Договору про надання фінансової допомоги.

Проте, дослідивши в судовому засіданні зазначений графік погашення заборгованості судом встановлено, що графік укладено за договором позики від 03.02.2016р., тоді як спірний договір про поворотну фінансову допомогу укладено позивачем та відповідачем 03.02.2015р. Крім того, сума основного боргу не узгоджується зі спірним договором, оскільки за зазначеним графіком погашення заборгованості суму, яку зобов'язаний перерахувати відповідач визначено у розмірі 230000 грн., тоді як сума невиплаченої допомоги за спірним договором становить 60000, 00 грн.

Отже, зазначений Графік погашення заборгованості від 26.09.2016 р. судом до уваги не приймається.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобовязання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обовязок щодо повернення поворотної фінансової допомоги у розмірі 60000,00 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 60000,00 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 726,57 грн. 3 % річних, за загальний період з 01.10.2016р. по 27.03.2017р. та 3140,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів, за загальний період з жовтня 2016р. по лютий 2017р.

Наданий розрахунок 3 % річних судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство та встановлено, що 3 % річних позивачем виконаний не вірно, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки при підрахунку розміру 3 % річних. Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково, за заявлений період в сумі 725, 76 грн. В іншій частині вимог про стягнення 3 % річних судом відмовляється в задоволенні позову.

Наданий розрахунок інфляційного нарахування судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство та встановлено, що розрахунок втрат від інфляції грошових коштів позивачем виконаний не вірно, стягненню з відповідача підлягає 3 147,17 грн. втрат від інфляції грошових коштів. Однак, оскільки відповідно до ст. 83 ГПК України судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем за невиконання відповідачем грошових зобовязань за Договором заявлено до стягнення 3140,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Таким чином, стягненню підлягають інфляфійні витрати в розмірі 3140,00 грн.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, доказів повернення суми фінансової допомоги не надав.

Враховуючи викладене позовні вимоги в цілому задовольняються частково, в частині стягнення з відповідача 60000, 00 грн. заборгованості за договором про поворотну фінансову допомогу №01-26/06/01/15 від 03.02.2015р., 3140,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 725,76 грн. 3 % річних. В іншій частині позовних вимог відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 44 49, 75, 78, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, Донецька область, м.Покровськ до ОСОБА_1 підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м. Запоріжжя задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, (69050 м. Запоріжжя, вул. Українська, б. 50, код ЄДРПОУ 32025623) на користь ОСОБА_1 підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (85307, Донецька область, м.Покровськ, вул. Захисників України, 2, код ЄДРПОУ 32001618) 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 3140 (три тисячі сто сорок) грн. 00 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 725 (сімсот двадцять п'ять) грн. 76 коп. 3 % річних та 1599 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 98 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України 16 травня 2017 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.