Постанова № 66534949, 16.05.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 року Справа № 910/18299/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Газпром" (публичного акционерного общества "Газпром"), Російська Федерація,

на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2016

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017

у справі № 910/18299/16

за позовом Антимонопольного комітету України (далі - Комітет), м. Київ,

до публічного акціонерного товариства "Газпром" (публичного акционерного общества "Газпром", далі - ПАТ "Газпром"), Російська Федерація,

про стягнення 85 965 927 000,00 грн. штрафу, 85 965 927 000,00 грн. пені та зобов'язання виконати пункт 4 резолютивної частини рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Новицький М.З. предст. (дов. від 07.04.2017), Максименко А.П. предст. (дов. від 03.04.2017)

відповідача - Мальський О.М. предст. (дов. від 18.10.2016), Лисечко К.Є. предст. (дов. від 18.10.2016), Поліщук О.Г. предст. (дов. від 31.10.2016)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Комітет звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПАТ "Газпром" 85 965 927 000,00 грн. штрафу і 85 965 927 000,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України від 22.01.2016 № 18-р у справі № 143-26.13/108-15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК), а також про зобов'язання ПАТ "Газпром" виконати пункт 4 резолютивної частини Рішення АМК щодо припинення порушення, зазначеного в пункті 2 зазначеного рішення, шляхом забезпечення отримання послуги з транзиту природного газу магістральними газопроводами територією України у Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на обґрунтованих умовах.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2016 зі справи № 910/18299/16 (суддя Марченко О.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 (судді Тарасенко К.В. - головуючий, Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.), позовні вимоги задоволено повністю з посиланням на їх обґрунтованість.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ПАТ "Газпром" просить судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Комітет просив залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2017, у зв'язку із запланованою відпусткою судді Студенця В.І. визначено склад колегії суддів для розгляду касаційної скарги ПАТ "Газпром" у справі № 910/18299/16: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М., Селіваненко В.П.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

Рішенням АМК визнано, що:

- ПАТ "Газпром" у період 2009-2014 років та 11 місяців 2015 року як покупець займає монопольне займає монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку послуг з транзиту природного газу магістральними трубопроводами територією України;

- бездіяльність ПАТ "Газпром", яка полягала у невжитті заходів щодо забезпечення отримання послуг з транзиту природного газу магістральними трубопроводами територією України на обґрунтованих умовах, що була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку та призвела до ущемлення інтересів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", є порушенням, передбаченим частиною першою статті 13 і пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з транзиту природного газу магістральними трубопроводами територією України як покупця;

- за порушення, зазначене в пункті 2 рішення на ПАТ "Газпром" накладено штраф у розмірі 85 965 927 000 грн.;

- зобов'язано ПАТ "Газпром" протягом двох місяців з дня отримання рішення припинити порушення, зазначене в пункті 2 рішення, шляхом забезпечення отримання послуги з транзиту природного газу магістральними трубопроводами територією України у Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на обґрунтованих умовах;

- Рішення АМК було направлено Комітетом на адресу представництва ПАТ "Газпром" в Україні із супровідним листом від 12.02.2016 № 143-26.13/02-1465; вказане поштове відправлення згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення вручене одержувачу 04.03.2016;

- у квітні 2016 року ПАТ "Газпром" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комітету про визнання недійсним Рішення АМК;

- ухвалою господарського суду міста Києва від 13.04.2016 у справі № 910/6797/16, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 і постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2016, позовну заяву ПАТ "Газпром" повернуто без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК України;

- штраф ПАТ "Газпром" у добровільному порядку не сплачено;

- за прострочення сплати штрафу Комітетом нараховано ПАТ "Газпром" до стягнення 85 965 927 000, 00 грн. пені за період з 05.05.2016 по 21.09.2016 включно.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з ПАТ "Газпром" штрафу та пені, внаслідок прострочення сплати штрафу, накладеного згідно з Рішенням АМК, а також для зобов'язання ПАТ "Газпром" виконати пункт 4 резолютивної частини Рішення АМК.

Відповідно до приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210):

- рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання (частина друга);

- особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частина третя);

- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду (частина п'ята);

- у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частина сьома);

- суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету (частина дев'ята).

Згідно з частиною першою статті 60 Закону № 2210 заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі.

Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України (пункт 21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства").

Згідно з підпунктом 20.2 пункту 20 зазначеної постанови пленуму ВГСУ абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Відповідно, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, повернення судом позовної заяви ПАТ "Газпром" до Комітету про визнання недійсним Рішення АМК на підставі приписів статті 63 ГПК України, і оскарження такого повернення у апеляційному та касаційному порядку не зупиняє виконання Рішення АМК, як і перебігу визначеного Законом № 2210 двомісячного строку на оскарження рішення АМК.

З огляду на те, що ПАТ "Газпром" не сплачено штраф у встановлений у Рішенні АМК строк, таке рішення є чинним і обов'язковим до виконання, місцевий та апеляційний господарські суди, перевіривши правильність нарахування позивачем суми пені до стягнення, яка нарахована за прострочення сплати штрафу, - дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову як в частині стягнення штрафу, так і в частині стягнення пені, у зв'язку з чим правомірно задовольнили позов у відповідних частинах.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

У зв'язку з тим, що ПАТ "Газпром" не надано доказів виконання пункту 4 резолютивної частини Рішення АМК щодо припинення порушення, зазначеного в пункті 2 зазначеного рішення, шляхом забезпечення отримання послуги з транзиту природного газу магістральними газопроводами територією України у Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на обґрунтованих умовах, суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили позов щодо зобов'язання ПАТ "Газпром" виконати Рішення АМК у зазначеній частині.

Доводи ПАТ "Газпром" не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Посилання скаржника на те, що судами попередніх інстанцій безпідставно відмовлено у задоволенні клопотань ПАТ "Газпром" про призначення у справі судово-економічної експертизи для роз'яснення питань, які потребують спеціальних знань у сфері енергетики, а також про залучення до участі у справі третіх осіб, "які могли б більш детально розкрити обставини справи", Вищий господарський суд України відхиляє, з огляду на те, що предметом спору у зазначеній справі є стягнення з ПАТ "Газпром" пені, штрафу та спонукання останнього до виконання пункту 4 резолютивної частини Рішення АМК, а не визнання зазначеного рішення недійсним. У зв'язку з чим, з огляду на предмет спору та обставини, які входять до предмета доказування у даній справі, суди попередніх інстанцій обґрунтовано та правомірно відмовили у задоволенні наведених клопотань ПАТ "Газпром".

Інші доводи касаційної скарги також направлені на перевірку законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України, проте перебіг присікального строку на оскарження відповідного акта державного органу у судовому порядку виключає можливість здійснення такої перевірки у даній справі.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 зі справи № 910/18299/16 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Газпром" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя І. Васищак

Суддя В. Селіваненко