
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2017 року Справа № 916/4242/15
Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Селіваненко В.П.
розглянув касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", м. Київ, в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група", м. Київ, та товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Груп", м. Кривий Ріг,
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.02.2017
зі справи № 916/4242/15
за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Організація), м. Київ, в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" (далі - ТОВ "Українська музична видавнича група"), м. Київ, та товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Груп" (далі - ТОВ "Юніверс Медіа Груп"), м. Кривий Ріг,
до 1. приватного підприємства "СТОД" (далі - ПП "СТОД"), м. Одеса,
2. фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - Підприємець), м. Білгород-Дністровський,
3. державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав"), м. Київ,
про стягнення 73 080,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.
Судове засідання проведено за участю представників:
Організації - Хлєбніков С.Г. предст. (дов. від 22.07.2016)
позивачів 1. не з'явився
2. не з'явився
відповідачів 1. Навроцька І.С. предст. (дов. від 17.11.2016)
2. не з'явився
3. не з'явився
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Організація звернулася до господарського суду Одеської області в інтересах ТОВ "Українська музична видавнича група" та ТОВ "Юніверс Медіа Груп" з позовом до ПП "СТОД" та Підприємця про стягнення з відповідачів у рівних долях: трьох мінімально допустимих розмірів компенсації за незаконне використання музичного твору з текстом "Bіrthday", що складає 30 мінімальних заробітних плат та відповідає 36 540,00 грн.; трьох мінімально допустимих розмірів компенсації за незаконне використання музичного твору з текстом "La Trompettе", що складає 30 мінімальних заробітних плат та відповідає 36 540,00 грн.
Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 1, 15, 32, 50, 52 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) мотивовано неправомірним (без надання відповідного дозволу) використанням відповідачами в приміщенні кафе-клубу "Зазеркалье" за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 70/1 музичних творів з текстом "Bіrthday" (виконавець Katy Perry), "La Trompettе" (виконавці In-Grid, Rico Bernasconi) шляхом їх публічного виконання.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.12.2015 за ініціативою суду до участі у справі № 916/4242/15 як іншого відповідача залучено ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав".
Рішенням господарського суду Одеської області від 22.02.2016 у справі № 916/4242/15 (суддя Щавинська Ю.М.), яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 (судді Будішевська Л.О.- головуючий суддя, Мишкіна М.А., Таран С.В.), у задоволенні позову відмовлено з посиланням на здійснення відповідачами використання спірних музичних творів з додержанням вимог Закону № 3792. Суд апеляційної інстанції також зазначив про неналежність поданих Організацією доказів (акта фіксації та відеозапису) на підтвердження використання відповідачами спірних музичних творів.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2016 рішення господарського суду Одеської області від 22.02.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 зі справи № 916/4242/15 скасовано в частині, яка стосується вирішення спору щодо відповідачів - ПП "СТОД" та ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав"; справу у відповідній частині передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області. У решті рішення господарського суду Одеської області від 22.02.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 зі справи № 916/4242/15 залишено без змін.
У постанові Вищий господарський суд України погодився з обґрунтованою позицією судів попередніх інстанцій про те, що використання спірних музичних творів Підприємцем відбулося правомірно, а саме на підставі ліцензійного договору, укладеного Підприємцем з організацією колективного управління, у зв'язку з чим у задоволенні позову, пред'явленого до Підприємця, слід відмовити.
У новому розгляді справи ухвалою господарського суду Одеської області від 10.11.2016 (суддя Цісельський О.В.) припинено провадження у справі за позовом Організації в інтересах ТОВ "Українська музична видавнича група" та ТОВ "Юніверс Медіа Груп" до ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" за відсутності предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.11.2016 (суддя Цісельський О.В.), яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 (судді Філінюк І.Г.- головуючий суддя, Лавриненко Л.В., Аленін О.Ю.), у задоволенні позову до ПП "СТОД" відмовлено з посиланням на те, що останнє не використовувало будь-яких пристроїв для публічного виконання спірних музичних творів та не здійснювало їх публічне виконання, відповідно, не вчиняло будь-яких дій, направлених на порушення авторських прав позивачів. Публічне виконання спірних музичних творів у приміщенні кафе-клубу "Зазеркалье" здійснено Підприємцем з додержанням вимог Закону № 3792.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Організація просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Скаргу мотивовано порушенням судом попередньої інстанції у прийнятті судового акта норм процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу ПП "СТОД" просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін.
11.05.2017 від Організації надійшли додаткові письмові пояснення по справі.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередньою судовою інстанцією обставин справи та правильність застосування нею норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників Організації та ПП "СТОД", Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Судами попередніх інстанцій у справі встановлено, що:
- Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується свідоцтвом Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організацій колективного управління № 18/2011 від 24.01.2011;
- 01.01.2014 Організацією як організацією колективного управління та ТОВ "Українська музична видавнича група" укладено договір № АУ002К про управління майновими авторськими правами, за умовами якого позивач-1 надав Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори, а саме: дозволяти або забороняти від його імені використання творів третіми особами, а також збирати винагороду (роялті) за їх використання, здійснювати її розподіл та виплату;
- згідно з пунктом 8.3 Договору у випадку виявлення порушень прав позивача Організація має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав;
- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014 (пункт 11.1 Договору);
- ТОВ "Українська музична видавнича група" на підставі Договору передало Організації повноваження з управління майновими авторськими правами, зокрема на твір "Bіrthday" (виконавець Katy Perry);
- згідно з додатковою угодою від 30.12.2014 № 2 до Договору сторони підтвердили припинення Договору 31.12.2014 та передбачили, що Договір залишається чинним щодо повноважень на судовий захист прав позивача, які були порушені в період чинності Договору;
- ТОВ "Українська музична видавнича група", у свою чергу, отримало майнові права на згаданий твір за договором від 31.12.2010 № НМИсуб 01/11-укр про надання виключної ліцензії (субліцензійний договір), який укладений ним з товариством з обмеженою відповідальністю "Національне музичне видавництво" (РФ);
- згідно з витягом із каталогу творів від 21.02.2014 до договору від 31.12.2010 № НМИсуб 01/11-укр останній містить відомості про передачу позивачу-1 права на використання, зокрема, твору "Bіrthday" (виконавець Katy Perry), авторські права на твір складають 1,25%;
- термін дії договору від 31.12.2010 № НМИсуб 01/11-укр продовжений до 31.12.2014 згідно з додатковою угодою від 31.12.2013;
- 07.09.2012 Організацією як організацією колективного управління та ТОВ "Юніверс Медіа Груп" укладено договір № АВ-01/07 про управління майновими авторськими правами, за умовами якого позивач-2 надав Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори, а саме: дозволяти або забороняти від його імені використання творів третіми особами, а також збирати винагороду (роялті) за їх використання;
- згідно з підпунктом 3.2.7 пункту 3.2 Договору у випадку виявлення порушень майнових прав позивача-2 Організація має право, зокрема, здійснювати представництво інтересів позивача -2 в суді.
- згідно з додатковою угодою від 12.12.2013 № 5 до Договору строк дії Договору продовжено до 31.12.2014;
- ТОВ "Юніверс Медіа Груп" на підставі Договору передало Організації повноваження з управління майновими авторськими правами, зокрема на твір "La Trompettе" (виконавці In-Grid, Rico Bernasconi);
- ТОВ "Юніверс Медіа Груп", у свою чергу, отримало майнові права на згаданий твір за ліцензійним договором від 01.07.2012 № 02, який укладений ним як ліцензіатом з компанією "Energy Production srl" як ліцензіаром;
- згідно з додатком № 2 до ліцензійного договору від 01.07.2012 № 02 останній містить відомості про передачу позивачу-2 права на використання, зокрема, музичного твору "La Trompettе" (виконавці In-Grid, Rico Bernasconi);
- термін дії ліцензійного договору від 01.07.2012 № 02 продовжений до 28.02.2015 згідно з додатковою угодою від 31.12.2014 № 3;
- як зазначає Організація, 29.11.2014 у приміщенні кафе-клубу "Зазеркалье" за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 70/1, у якому господарську діяльність здійснюють ПП "СТОД" та Підприємець, зафіксовано використання шляхом публічного виконання музичних творів "Bіrthday" та "La Trompettе" для фонового озвучення приміщення, що підтверджується актом фіксації від 29.11.2014 № 7/11/14, диском з відеофіксацією від 29.11.2014 та фіскальним чеком;
- 12.12.2014 Підприємцем як користувачем і ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав", яке здійснює колективне управління майновими правами суб'єктів авторського права, укладено ліцензійний договір № БВ-51/14, відповідно до умов якого ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" від імені авторів та їх правонаступників, включаючи іноземних, надає користувачу на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів, які відносяться до репертуару ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" на території закладу кафе-клубу "Зазеркалье", що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, буд. 70/1;
- у відповідності до статті 1 ліцензійного договору № БВ-51/14 репертуар ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" складають твори, повноваження на колективне управління якими на території України передано ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" аналогічними іноземними авторсько-правовими організаціями на підставі договорів про взаємне представництво інтересів, українськими суб'єктами авторського права та їх правонаступниками на підставі письмових договорів, а також інші твори, повноваження на управління якими ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" здійснює на підставі закону;
- відповідно до пункту 5.1 ліцензійного договору № БВ-51/14 останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015. Відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України умови договору застосовуються до відносин сторін між сторонами, які виникли з 01.10.2014;
- згідно з пунктом 2.2 ліцензійного договору № БВ-51/14 користувач не має права передавати права, отримані за цим договором, третім особам;
- ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" має статус організації колективного управління, що підтверджується свідоцтвом про облік організації колективного управління від 22.08.2003 № 3/2003, яке видане Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України;
- відповідно до листа Державної служби інтелектуальної власності України від 02.02.2015 № 1-15/749 чинним законодавством не передбачено анулювання або переоформлення виданих свідоцтв про облік організацій колективного управління у зв'язку з їх реорганізацією. Згідно з пунктом 8 Порядку обліку до Реєстру обліку організацій колективного управління внесено відомості про реорганізацію ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав" шляхом перетворення в державну організацію, і станом "на сьогодні" ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" перебуває на обліку Державної служби інтелектуальної власності України як організація колективного управління згідно свідоцтва від 22.08.2003 № 3/2003;
- у новому розгляді справи № 916/4242/15 Організація зазначила про те, що ПП "СТОД" здійснило неправомірне (без надання відповідного дозволу) використання в приміщенні кафе-клубу "Зазеркалье" за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 70/1 спірних музичних творів.
Суди попередніх інстанцій, з посиланням на дослідження наданих сторонами доказів також встановили, що:
- згідно відеозапису з приміщення кафе-клубу "Зазеркалье", який доданий Організацією до позову, виконання спірних музичних творів здійснювалося через централізовану акустичну систему з динаміками у стелі, що розміщені по всьому кафе, в тому числі в туалеті, тобто у приміщеннях, які не орендуються ПП "СТОД";
- вказана акустична система належала саме Підприємцю та у користування ПП "СТОД" не передавалася, про що свідчить специфікація до договору оренди нежитлового приміщення від 01.08.2012 № 01/08/2012;
- ПП "СТОД" здійснювало реалізація алкогольних напоїв в частині приміщення (ним орендовано 20 кв.м - частина приміщення з барною стійкою та склад для продукції бару) дитячого кафе-клубу загальною площею 883,4 кв.м, який належав Підприємцю;
- надані Організацією відеозапис та акт фіксації публічного виконання творів не є належними доказами публічного виконання творів саме ПП "СТОД".
Причиною спору є питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення компенсації з ПП "СТОД" за неправомірне використання спірних музичних творів.
Відповідно до положень статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 7, 15, 31-33 Закону № 3792: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала авторські майнові права у встановленому порядку (зокрема, за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом); розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.
Згідно зі статтею 45 Закону № 3792 суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто; через свого повіреного; через організацію колективного управління.
У пункті "г" частини першої статті 49 Закону № 3792 зазначено, що організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень вчиняти дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.
Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.
У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства. При цьому не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.
Такі правові позиції викладені в абзацах четвертому і п'ятому пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав".
У пункті 491 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що господарським судам необхідно мати на увазі, що згідно з приписами пункту "в" частини першої статті 49 Закону № 3792 до функцій організацій колективного управління належить збір, розподіл і виплата зібраної винагороди за використання об'єктів авторського і (або) суміжних прав не лише суб'єктам авторського і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також й іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону.
Водночас згідно з положеннями частини другої тієї ж статті суб'єкти авторського права, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладення договорів з особами, які використовують ці об'єкти.
Отже, надавши організаціям колективного управління можливість дозволяти використання об'єктів авторського права, які хоча й не перебувають в їх управлінні, але не вилучені з нього в установленому порядку, законодавець врахував специфіку діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють постійне використання великої кількості різноманітних об'єктів авторського права, завчасне визначення переліку яких (із встановленням правовласників та одержанням необхідного дозволу від кожного з них) є надмірно складним або взагалі неможливим (телерадіоорганізації; особи, що здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм; власники закладів, де відбувається публічне виконання творів, тощо). Такий підхід водночас забезпечує дотримання прав суб'єктів авторського права - як щодо дозволу на використання творів, так і стосовно отримання винагороди - та дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати використання необмеженого переліку творів без порушення майнових авторських прав, уклавши відповідний договір з однією організацією колективного управління.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суди попередніх інстанцій, з урахуванням приписів статті 204 ЦК України (презумпція правомірності правочину), дійшли заснованого на законі висновку про те, що Організація на підставі договорів про управління майновими авторськими правами наділена повноваженнями на управління майновими правами суб'єктів авторського права - позивачів у справі, зокрема щодо музичних творів: "Bіrthday" (виконавець Katy Perry) та "La Trompettе" (виконавці In-Grid, Rico Bernasconi), та відповідно, правом на звернення з позовом до суду в інтересах позивачів.
Відповідно до частини третьої статті 15 Закону № 3792 виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання творів.
За приписами статті 1 Закону № 3792 публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
Як зазначено в пункті 41 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
У пункті 29 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", зокрема, зазначено, що відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону № 3792 при використанні ним твору та/або об'єкта суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
Відмовляючи у задоволенні позову, пред'явленого до ПП "СТОД" як місцевий, так і апеляційний господарські суди виходили з недоведеності здійснення публічного виконання музичних творів саме ПП "СТОД" у приміщення кафе-клубу "Зазеркалье" (у якому господарську діяльність здійснюють Підприємець та ПП "СТОД").
При цьому, як місцевий, так і апеляційний господарські суди зазначили про дослідження ними відеозапису з приміщення кафе-клубу "Зазеркалье", наданого Організацією.
Проте, як стверджує касатор, суд апеляційної інстанції відеозапис, як один із доказів у справі, наданих Організацією, не досліджував (у тому числі, не здійснив такого дослідження і за клопотанням Організації від 24.02.2017, арк. справи 206-207 том V).
Згідно з приписами частин першої та другої статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, ні протоколи судових засідань апеляційного господарського суду, ані ухвали та постанова не містять інформації про дослідження судом відеозапису з приміщення кафе-клубу "Зазеркалье", наданого Організацією.
Крім того, зазначаючи про те, що надані Організацією докази: акт фіксації та відеозапис (інформація про дослідження якого судом апеляційної інстанції відсутня) не підтверджують факту здійснення публічного виконання спірних музичних творів ПП "СТОД" у приміщенні кафе-клубу "Зазеркалье", у якому останній здійснює господарську діяльність (як встановлено самим же судом), суд апеляційної інстанції не надав оцінки таким доказам у їх сукупності та не врахував, що використання музичних творів у господарській діяльності певної особи неможливе без її ініціативи (у тому числі, свідомого допущення звучання музичних творів у приміщенні, в якому нею здійснюється господарська діяльність); особа, яка здійснює господарську діяльність у відповідному закладі несе відповідальність за дотримання вимог закону у ньому, у тому числі у сфері інтелектуальної власності; право на використання музичних творів у здійсненні господарської (комерційної) діяльності надається суб'єкту, який таку діяльність здійснює, а не певній території, на якій вона (діяльність) здійснюється.
Згідно з приписами частини першої статті 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи те, що порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи допущено судом апеляційної інстанції, постанова апеляційної господарського суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" та товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Груп" задовольнити.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 зі справи № 916/4242/15 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.
Суддя В. Палій
Суддя Б. Львов
Суддя В. Селіваненко
Судове рішення № 66534937, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 16.05.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/4242/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: