Ухвала суду № 66532782, 16.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 728/372/17 Головуючий у 1-й інстанції: Лобода Н.В Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменка В.В., Степанюка А.Г., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області на Постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 28 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Як зазначено в п. 41 Рішення Європейського Суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року (остаточне 29 січня 2016 року) у справі «Устименко проти України», зокрема, суд неодноразово постановляв, що такі спори стосовно пільг, які сплачуються відповідно до систем соціального забезпечення, є суто технічними, а тому їх краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань (див., наприклад, рішення у справах «Міллер проти Швеції» (Miller v. Sweden), заява № 55853/00, п. 29, від 8 лютого 2005 року, та «Шулер-Цграгген проти Швейцарії» (Schuler-Zgraggen v. Switzerland), від 24 червня 1993 року, п. 58, Series A № 263). Справа заявника підпадає під цю ж категорію.

Згідно з частиною другою ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Главою 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження окремих категорій адміністративних справ. Зокрема, частиною першою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є імперативною нормою встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. Проте, частиною другою цієї статті, передбачається можливість розгляду в скороченому провадженні за умови, що вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Тобто, лише у випадку залучення до участі у справі третіх осіб адміністративна справа не може бути розглянута в скороченому провадженні.

Крім того, зазначені у частині першій ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи щодо яких застосовується скорочене провадження, можуть бути розглянуті не у скороченому провадженні у випадку, передбаченому частиною четвертою ст. 183-2 цього Кодексу з обов'язковим постановленням відповідної ухвали.

При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у частині першій ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостої цієї статті.

Проте, порушення судом першої інстанції особливості провадження у справі, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 28 березня 2017 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Позивач з 13 жовтня 2009 року отримує пенсію згідно Закону України «Про державну службу».

Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 14.11.2014 року, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2015 року у справі №728/2504/14 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Бахмацькому районі Чернігівської області про оскарження дій Управління Пенсійного фонду у Бахмацькому районі, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено; визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України у Бахмацькому районі Чернігівської області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_2 пенсії, призначеної відповідно до Закону України „Про державну службу" з 30 квітня 2014 року з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та суми індексації; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Бахмацькому районі Чернігівської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії державного службовця починаючи з 30 квітня 2014 року з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та суми індексації.

На виконання зазначеної Постанови Відповідачем з 30.04.2014 року здійснено перерахунок пенсії з урахуванням п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого відповідною Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Про зміну базового місяця Позивача повідомлено Листом Відповідача від 20.01.2017 року № 8/02/К-1 (а.с.12-13).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 року № 1282-XII (надалі - Закон № 1282-XII), зокрема, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Відповідно до частини першої ст. 2 Закону № 1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

Згідно з частиною першою ст. 4 Закону № 1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Як вбачається з Ухвали Вищого адміністративного суду України від 08 жовтня 2015 року у справі № 569/11096/14-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області про визнання рішення і дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок пенсії, зокрема, в Листі Міністерства праці та соціальної політики України від 30 грудня 2009 року №228/10/136-09 щодо індексації грошових доходів зазначено: відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (зі змінами і доповненнями), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер. Згідно з пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, місяць, в якому відбулося підвищення грошових доходів населення за рахунок його постійних складових, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Грошові доходи, одержані за цей місяць, не індексуються. З наступного за базовим місяця наростаючим підсумком розраховується індекс для проведення подальшої індексації. Якщо сума підвищення заробітної плати за рахунок постійних складових менша від суми індексації, нарахованої відповідно до Порядку, то місяць такого підвищення не вважається базовим і індексація продовжується. У разі порівняння суми підвищення заробітної плати та суми індексації при визначенні базового місяця береться заробітна плата в частині постійних складових в розрахунку за повний відпрацьований місяць; як вбачається з Листа Міністерства соціальної політики України від 27 січня 2011 № 150-10/136-11, у разі підвищення працівнику заробітної плати для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення заробітної плати та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться заробітна плата до підвищення (з урахуванням посадового окладу, доплат, надбавок, передбачених чинним законодавством, та премій) в розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Місяць встановлення надбавки, що передбачена чинним законодавством, та місяць, в якому збільшується її розмір за рахунок постійно зростаючого відсотка порівняно з попереднім періодом, вважаються базовими при проведенні індексації у разі, якщо сума підвищення грошових доходів перевищує суму індексації, яка б мала бути нарахована за відповідний місяць. При цьому місяць поновлення виплати передбаченої законодавством надбавки після тимчасової її невиплати не є підставою вважати місяць базовим для проведення індексації. У разі, якщо одночасно з поновленням виплати надбавки має місце збільшення її розміру, то в такому випадку місяць, в якому відбулося таке підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації; базовим з метою проведення індексації вважається місяць, в якому заробітна плата збільшилася за рахунок підвищення (установлення) її складових, що виплачуватимуться постійно. Інакше такий місяць не вважатиметься базовим, тому індексація має провадитися на загальних підставах. Щоб місяць підвищення вважався базовим, сума підвищення має перекрити суму індексації, яку могло бути нараховано в цьому місяці, а інакше індексацію потрібно здійснювати на загальних підставах. Виплата разових премій, надбавок і доплат не є підставою вважати місяць базовим, оскільки таке підвищення має тимчасовий характер; за таких обставин, розмір пенсії внаслідок виконання рішення суду не є таким, що підвищився внаслідок дії загальних чинників. Нарахований за рішенням суду розмір пенсії Позивача є таким, що підлягав виплаті при призначенні йому пенсії, але внаслідок протиправних дій Відповідача не був нарахований та виплачений в належному розмірі.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Згідно з частиною десятою ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області залишити без задоволення, а Постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 28 березня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Кузьменко В.В.

Степанюк А.Г.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Степанюк А.Г.

Кузьменко В. В.