Постанова № 66531281, 12.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 серпня 2016 року Справа № 810/2266/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНАД"

до

Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області,

третя особа:

Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області,

про

визнання бездіяльності протиправною та стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАНАД" звернулось до суду з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, про визнання протиправною бездіяльності відповідача та стягнення на користь позивача з Державного бюджету України пені у сумі 115484,25 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.08.2016 № 11/8-5/2016).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що територіальним органом доходів і зборів допущено протиправну бездіяльність, що виявилась у несвоєчасному поданні до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про відшкодування з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНАД" суми податку на додану вартість у розмірі 2704238,00 грн., яка заявлена підприємством до відшкодування у податковій декларації за лютий 2016 року. Позивач стверджує, що вказані обставини призвели до виникнення бюджетної заборгованості, на суму якої в силу приписів пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.

За наведених обставин позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України на його користь за період з 28.04.2016 по 08.07.2016 пеню у розмірі 115484,25 грн.

Письмових заперечень або пояснень на обґрунтування своєї позиції відповідачем суду надано не було.

Водночас, 12.08.2016 до суду надійшли письмові заперечення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, які не приймаються судом до уваги з огляду на те, що подані особою, яка не має повноважень на ведення справи (Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області не є стороною у справі, а поданий документ не містить підпису особи, яка його підписала, та доказів на підтвердження її повноважень діяти від імені відповідача (а.с. 65-67).

Представник третьої особи просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області після надходження від органу доходів і зборів висновку про суми відшкодування податку на додану вартість своєчасно здійснено перерахування коштів на поточний банківський рахунок позивача (письмові пояснення від 03.08.2016 № 12-13/565-4156).

У судове засідання, призначене на 12.08.2016, особи, які беруть участь у справі, не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Матеріали справи містять клопотання представників позивача та третьої особи про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Цією ж статтею встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи особи, які беруть у ній участь, повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з'явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принцип рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАНАД" (ідентифікаційний код 32670436, місцезнаходження: 07714, Київська область, Яготинський район, с. Засупоївка, вул. Центральна, буд. 34) зареєстроване в якості юридичної особи 03.09.2003, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 59-60).

Як платник податків позивач на момент виникнення спірних правовідносин перебував на податковому обліку в Переяслав-Хмельницькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

У березні 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "МАНАД" до територіального органу доходів і зборів у складі податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, відповідно до якої позивач визначив суму бюджетного відшкодування у розмірі 2704238,00 грн.

Листом від 22.04.2016 № 70/10/15-01 територіальний орган доходів і зборів повідомив платника податків про те, що за результатами камеральної перевірки даних, заявлених у наведеній вище декларації, порушень вимог податкового законодавства не виявлено. Водночас, контролюючим органом встановлено факти придбання підприємством у період до 01.01.2016 товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, що відповідно до приписів пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України надає йому право на проведення документальної перевірки платника податку (а.с. 20).

04.05.2016 Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНАД", оформлене наказом від 04.05.2016 № 152 (а.с. 26).

Зі змісту вказаного наказу вбачається, що посадовою особою контролюючого органу на підставі вимог підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України з 05.05.2016 буде проводитись документальна позапланова невиїзна перевірка позивача тривалістю 3 робочих дні, під час якої будуть з'ясовуватись питання законності декларування підприємством у податковій декларації за лютий 2016 року заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість.

За результатами перевірки контролюючим органом складено довідку від 12.05.2016 № 144/10/17/15-01/32670436, якою встановлено відсутність порушень під час визначення платником податків суми бюджетного відшкодування у розмірі 2704238,00 грн., та підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування у вказаному розмірі (а.с. 27-31).

22.06.2016 Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області (Яготинське відділення) складено висновок № 63662-10 про суми відшкодування з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНАД" податку на додану вартість та направлено його на адресу органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (зворотній бік а.с. 23).

08.07.2016 на поточний банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНАД" зараховані кошти у сумі 2704238,00 грн. за призначенням платежу: "відшкодування податку на додану вартість за лютий 2016 року" (а.с. 25).

Позивач зазначає, що порушення територіальним органом доходів і зборів строків проведення перевірки законності декларування заявленого підприємством до відшкодування з бюджету податку на додану вартість призвело до несвоєчасного подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про суми відшкодування з бюджету податку на додану вартість та, як наслідок, до виникнення бюджетної заборгованості, на суму якої в силу приписів пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.

Так, позивач стверджує, що висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 2704238,00 грн., що підлягає відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю "МАНАД" з бюджету, мав бути поданий відповідачем до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до 27.04.2016.

Таким чином, внаслідок протиправної бездіяльності контролюючого органу, підприємству несвоєчасно здійснено повернення узгодженої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.

Пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що отримання суб'єктом податкових правовідносин бюджетного відшкодування пов'язується не лише з рішенням платника податків про його повернення (яке відображається в заяві, поданій у складі податкової декларації), а й з необхідністю перевірки органом доходів і зборів заявлених до відшкодування сум та їх узгодженням із дотриманням встановленої законом процедури.

Так, узгодження заявленої суми бюджетного відшкодування відбувається за результатами перевірки – камеральної або документальної (у разі її проведення з підстав, визначених пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України), а днем узгодження вважається день, наступний за днем закінчення терміну проведення перевірки.

При цьому, податкове законодавство, а саме – пункт 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, встановлює граничний тридцятиденний термін, протягом якого повинна бути проведена камеральна перевірка податкової звітності платника податків, та, водночас, містить невизначеність щодо строку проведення документальної перевірки з підстав підтвердження достовірності заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Суд звертає увагу на те, що проведення документальної перевірки платника податку за наявності підстав, встановлених пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, є правом, а не обов'язком контролюючого органу, проте законність декларування підприємством заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість має бути перевірена у строк, встановлений для проведення камеральної перевірки звітності, а призначення та проведення документальної перевірки (у межах загального строку давності) не повинно штучно продовжувати строк для опрацювання та узгодження сум бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).

Таким чином, наведеними вище приписами імперативно встановлений обов'язок органу доходів і зборів подати протягом п'яти робочих днів після завершення перевірки до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму відшкодування податку на додану вартість, та обов'язок останнього перерахувати на користь платника податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування протягом п'яти операційних днів після його отримання.

При цьому, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) згідно з приписами пункту 200.17 статті 200 Податкового кодексу України є доходи бюджету, до якого сплачується податок.

Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Відтак, податкове законодавство передбачає, що пеня як спосіб забезпечення виконання зобов'язання держави перед платником податків починає нараховуватися з моменту, коли зобов'язання з бюджетного відшкодування набуває статусу заборгованості.

У свою чергу, виникнення бюджетної заборгованості обумовлено незалежними від платника обставинами, пов'язано з неналежним виконанням державними органами покладених на них завдань і функцій у відповідних правовідносинах та розпочинається зі спливом граничних термінів, встановлених податковим законодавством для перерахування коштів на користь особи, яка прийняла рішення про повернення суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, неподання або несвоєчасне подання контролюючим органом (у тому числі внаслідок безпідставного збільшення строку проведення перевірки достовірності заявлених до відшкодування сум) до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про суму відшкодування, утворює заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість та надає платнику податку право пред'явлення вимог про стягнення пені.

Такий юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором – платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

Слід також зазначити, що бюджетна заборгованість виникає після допущення контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень протиправної бездіяльності, є її наслідком, а тому утворює матеріально-правовий аспект порушеного права платника і породжує підстави для судового захисту.

Аналогічна правова позиція висвітлена, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 у справі № 21-131а14 та постанові Вищого адміністративного суду України від 17.11.2014 в адміністративній справі № 2а-12090/12/2070.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що право позивача на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яке заявлене ним у декларації за лютий 2016 року, не є оспорюваним і підтверджується самим фактом виплати позивачу відповідної суми відшкодування.

Водночас, як зазначалось судом вище, норми Податкового кодексу України визначають граничні терміни, протягом яких органи державної влади зобов'язані вчинити певні дії задля реалізації права платника податків на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

З урахуванням фактичних обставин справи, такими граничними термінами є: 19.04.2016 – для завершення камеральної та документальної перевірки податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНАД" з податку на додану вартість за лютий 2016 року; 27.04.2016 – для подання контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню; 06.05.2016 – перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку.

Таким чином, у разі неотримання платником податків коштів бюджетного відшкодування до 06.05.2016, на наступний день, тобто 07.05.2016, утворюється бюджетна заборгованість та з цієї дати розпочинається нарахування пені.

Судом встановлено, що висновок № 63662-10 про суми відшкодування з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНАД" податку на додану вартість складено Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області та направлено на адресу органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, 22.06.2016, тобто поза межами законодавчо визначеного граничного строку.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності територіального органу доходів і зборів, яка виявилась у несвоєчасному поданні до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про відшкодування з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНАД" суми податку на додану вартість у розмірі 2704238,00 грн., яка заявлена підприємством до відшкодування у податковій декларації за лютий 2016 року, є обґрунтованою.

Що стосується розміру пені, яка має бути стягнута на користь позивача внаслідок невідшкодування суми податку на додану вартість протягом строків, визначених статтею 200 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Облікова ставка Національного банку України за наведений вище період була встановлена в таких розмірах: у період з 22.04.2016 по 26.05.2016 – 19%; з 27.05.2016 по 23.06.2016 – 18%; з 24.06.2016 по 28.07.2016 – 16,5%.

Строки дії облікової ставки Національного банку України: 07.05.2016 по 26.05.2016 (19 % річних) – 20 днів; з 27.05.2016 по 23.06.2016 (18 % річних) – 28 днів; з 24.06.2016 по 08.07.2016 (16,5 % річних) – 15 днів.

Відтак, загальний розмір пені, на отримання якої має право позивач за період з 07.05.2016 по 08.07.2016, становить 100322,80 грн. (=2704238,00 грн. * 20/366 * (19*1,2/100%) + 2704238,00 грн. * 28/366 * (18*1,2/100%) + 2704238,00 грн. * 15/366 * (16,5*1,2/100%).

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина третя статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем під час подання адміністративного позову було сплачено судовий збір у загальному розмірі 3135,52 грн., з яких 1378,00 грн. - за подання адміністративного позову немайнового характеру, 1757,52 грн. - за подання адміністративного позову майнового характеру.

За результатами розгляду адміністративної справи судом задоволено вимогу немайнового характеру, та частково задоволено майнові вимоги, розмір яких було зменшено позивачем заявою від 11.08.2016 № 11/8-5/2016, у зв'язку з чим витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 2882,84 грн. (= 1378,00 + 1504,84) підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльність Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, яка виявилась у несвоєчасному поданні до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про відшкодування з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНАД" суми податку на додану вартість у розмірі 2704238,00 грн., яка заявлена підприємством до відшкодування у податковій декларації за лютий 2016 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНАД" пеню у сумі 100322 (сто тисяч триста двадцять дві) грн. 80 коп.

4.У задоволенні решти позовних вимог, – відмовити.

5.Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНАД" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2882 (дві тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн. 84 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.