Вирок № 66527460, 26.04.2017, Дружківський міський суд Донецької області

ЄУН 229/2928/16-к

1-кп/229/96/2017

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого - судді Лебеженка В.О.

за участю секретаря судового засідання Слободкіної Т.І.

прокурора Петрикіна Д.А.

потерпілого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка Донецької області кримінальне провадження №1-кп/229/96/2017 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює начальником охорони у ТОВ «НПП Метрика», має на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, в силу ст.89 КК України не судимий, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ст.286 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

17 січня 2016 року до Дружківського ВП Артемівського ВП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення від ССМП про те, що навпроти ДК ДМЗ по вул.Леніна (Соборна) в м.Дружківка Донецької області сталося ДТП (наїзд на пішохода) за участю обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який рухався на автомобілі НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 та здійснив наїзд на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, який раптово вийшов на дорогу, за наступних обставинах.

17 січня 2016 року приблизно о 20 годині 15 хвилин обвинувачений ОСОБА_3 під час руху на автомобілі НОМЕР_1 по вул.Леніна (Соборна) в м.Дружківка Донецької області в темний час доби, проїжджаючи поблизу автобусної зупинки, в порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого:

- у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди;

діючи необережно, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, не маючи перешкод технічного характеру, в умовах необмеженої оглядовості, не переконавшись, що його дії будуть безпечними і не створять перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, продовжуючи рух по вул.Леніна (Соборна) в м. Дружківка Донецької області, допустив наїзд середньою передньою частиною керованого ним транспортного засобу на потерпілого ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного спяніння.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події потерпілому ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді гострої відкритої проникаючої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася забитою раною лоба зліва та верхнього повіка лівого ока, саднами обличчя, забоєм головного мозку важкого ступеню із здавленням гострою субдуральною гематомою лобової ділянки, множинними переломами кісток склепіння та основи черепу, кісток лицьового черепу, повною посттравматичною атрофією зорового нерву зліва; припухлість правого колінного суглобу, садна кістей рук та колінних суглобів, які у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Допущенні обвинуваченим ОСОБА_3 порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинно-наслідковому звязку з виникненням зазначеної дорожньо-транспортної події та її наслідками у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, що 17 січня 2016 року приблизно о 20 годині 15 хвилин він рухався на своєму автомобілі НОМЕР_2 по вул.Соборона, м.Дружківка зі швидкістю 55 - 60км/г. з увімкнутими фарами ближнього світла. В цей день на узбіччях дороги лежав сніг, йшов невеликий дощ. В районі «Палацу спорту» він побачив пішохода в стані алкогольного спяніння, який зупинився біля заїзного карману дороги. Він зменшив швидкість руху свого автомобіля. Далі пішохід зробив два кроки та вийшов на дорогу. Він застосував гальмування, однак відбулося зіткнення. Потерпілий вдарився головою об скло автомобіля після чого впав на дорогу. Він одразу викликав швидку допомогу та працівників поліції. Вказаний відрізок вулиці був не освітлений. Проведений аналіз на алкогольне спяніння дав негативний результат. Наступного дня він пішов до потерпілого ОСОБА_1 у якого була розбита ліва брова, цікавився станом його здоровя. В березні він був допитаний в якості свідка.

Незважаючи на позицію обвинуваченого ОСОБА_3, спрямовану на його часткове визнання своєї винуватості у предявленому обвинуваченні, суд, вважає, що його вина у вчиненні даного кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Так, потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 17 січня 2016 року він разом з друзями грав у футбол. Після футболу вони вживали спиртні напої. Приблизно о 20 годині він зустрів свого знайомого, з яким пішли на автобусну зупинку. Потім нічого не памятає. В результаті ДТП він отримав 2 групу інвалідності. Претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 він не має, просить суд суворо його не карати та не позбавляти волі та права керувати транспортними засобами, оскільки той сам викликав швидку допомогу, приходив до нього у лікарню, цікавився станом його здоровя.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що він працює водієм автобусу. В той день приблизно о 20 годині він їхав на автобусі по маршруту №10 в сторону залізничного вокзалу по вул.Свободи в м.Дружківка та побачив чоловіка на проїжджій частині на відстані приблизно 5м від автобусної зупинки. Цей чоловік, шатався зі сторони в сторону, його руки були розставлені. Через хвилин 10 він повертався назад і між Домом культури та Палацом спорту цей чоловік вибіг на дорогу і розставив руки. Він був вимушений обїхати його по лівій смузі. Потім йому стало відомо, що на тому місті трапилася ДТП. В той вечір було сиро, асфальтне покриття було мокрим, була погана видимість.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що ввечері 17 січня 2016 року вона разом з ОСОБА_7 знаходилися на автобусній зупинці в районі прохідних заводу металевих виробів. Навпроти них на автобусній зупинці знаходилося троє чоловіків у стані алкогольного спяніння. Приблизно о 20 годин 20 хвилин один з них вийшов на середину проїжджої частини. По дорозі нешвидко їхав автомобіль. Чоловік зупинився не доходячи до середини дороги, повернувся до автомобілю і підняв руки. Водій автомобілю загальмував, однак не зміг зупинитися і збив чоловіка. Чоловіки відтягли потерпілого в сторону, водій викликав карету швидкої допомоги. Через деякий час приїхали поліцейські. В той день було сиро, йшов дрібний дощ, було погане освітлення, видно було лише силуети.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що 17 січня 2016 року вона прийшла в гості до своєї подруги ОСОБА_6 Ввечері ОСОБА_6 пішла її проводжати. На автобусній зупинці вони побачили трьох чоловіків, які перебували у стані алкогольного спяніння. Двоє з них сиділи на лавці, а третій вийшов на дорогу, приблизно на середину проїжджої частини. В цей час по дорозі їхав автомобіль. Цей чоловік, мабуть, хотів зупинити автомобіль, він різко повернувся та підняв руки. Вона почула, як автомобіль загальмував, а потім збив цього чоловіка.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №825 від 24 травня 2016 року з технічної точки зору, у дорожній обстановці що склалася, водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_8 для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був в темний час доби, обирати таку швидкість руху автомобіля, щоб мати можливість зупинитися в межах видимості дороги, а з моменту виникнення небезпеки для руху застосувати заходів до гальмування, тобто, діяти відповідно до вимог п.12.2 та п.12.3 Правил дорожнього руху України.

В розглянутій дорожній ситуації, водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_8З, не убачаються невідповідності з вимогами п.12.2 ПДР України, діючи відповідно до вимог п.12.3 ПДР України, мав технічну можливість запобігти даної ДТП, прийнявши вчасно необхідні й достатні заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху й недопущенню виникнення небезпечної ситуації і її переростання в ДТП. Дії водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_8З, які не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному звязку з настанням даної дорожньої-транспортної пригоди оскільки ОСОБА_8 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода.(а.с.138-145).

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №1679 від 21 липня 2016 року на момент події рульове керування автомобіля, гальмова система автомобіля, ходова частина автомобіля НОМЕР_4, перебували у працездатному стані і яких-небудь несправностей, експлуатаційного характеру, які могли сприяти мимовільній втраті курсової стійкості автомобіля, не виявлене (а.с.146-151).

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №1722 від 27 липня 2016 року з технічної точки зору, у дорожній обстановці що склалася, водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_8 для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був в темний час доби, обирати таку швидкість руху автомобіля, щоб мати можливість зупинитися в межах видимості дороги, а з моменту виникнення небезпеки для руху застосувати заходів до гальмування, тобто діяти відповідно до вимог п.12.2 та п.12.3 Правил дорожнього руху України.

В розглянутій дорожній ситуації, водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_8 мав технічну можливість запобігти даної ДТП. Дії водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_8 які не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України , знаходились у причинному звязку з настанням даної дорожньої-транспортної пригоди оскільки ОСОБА_8 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода.(а.с.152-159).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №38 від 17 лютого 2016 року, при обстеженні та зверненні за медичною допомогою у ОСОБА_1 були виявлені наступні ушкодження: гостра відкрита проникаюча черепно-мозкова травма, яка супроводжувалась забитою раною лоба зліва та верхнього повіка лівого ока, саднами обличчя, забоєм головного мозку важкого ступеню із здавленням, гострою субдуральною гематомою лобової ділянки, множинними переломами кісток склепіння та основи черепу, кісток лицьового черепу, повною посттравматичною атрофією зорового нерву зліва, припухлість правого колінного суглобу, садна кістей рук та колінних суглобів. Ці ушкодження утворилися від дії тупих предметів, можливо, у строк ним вказаний і як небезпечні для життя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (а.с.103-104).

Суд, на підставі обєктивно зясованих обставин, підтверджених дослідженими у судовому засіданні доказами, вважає, що винуватість ОСОБА_3 у предявленому обвинуваченні доведена, і його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ст.286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжке тілесне ушкодження.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує ступень тяжкості скоєного злочину, який відповідно ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу винного, той факт, що він раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується добре, працює, за місцем роботи характеризується добре.

Обставин, які помякшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, всіх обставин справи, які встановлені судом, даних про особу винного, а також приймаючи до уваги неправомірну поведінку самого потерпілого ОСОБА_1, який, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, сам грубо порушив вимоги правил дорожнього руху, що також, на думку суду, стало причиною даної ДТП, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 не керував транспортним засобом у стані алкогольного спяніння, грубо не порушував правила дорожнього руху, раніше до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не притягався, а також той факт, що його робота повязана з щоденним використанням автотранспорту та наявності відповідного клопотання трудового колективу, враховуючи позицію потерпілого, суд приходить до висновку про можливість не призначати ОСОБА_3 додаткове покарання, яке передбачено в санкції статті 286 ч.2 КК України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Постановою слідчого ВП Артемівського ВП ГУ НП в Донецькій області від 18 січня 2016 року автомобіль НОМЕР_5 зеленого кольору був визнаний речовим доказом по даному кримінальному провадженню та переданий на зберігання на штраф площадку м.Краматорськ Донецької області. (а.с.97).

Постановою слідчого ВП Артемівського ВП ГУ НП в Донецькій області від 26 лютого 2016 року, вилучену вязану шапку темного кольору, яка належала потерпілому ОСОБА_1, визнано речовим доказом та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Дружківського ВП Артемівського ВП ГУНП в Донецькій області (квитанція №2-1004) (а.с.105-106).

Постановою слідчого ВП Артемівського ВП ГУ НП в Донецькій області від 26 лютого 2016 року, вилучений фрагмент переднього бамперу чорного кольору з автомобіля НОМЕР_6 2005 року випуску зеленого кольору визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Дружківського ВП Артемівського ВП ГУНП в Донецькій області (квитанція №2-0992) (а.с.107-108).

Суд вважає необхідним, на підставі ст.100 КПК України, питання про речові докази вирішити у такому порядку:

- автомобіль НОМЕР_5 зеленого кольору повернути ОСОБА_3

- вязану шапку темного кольору (квитанція №2-1004) повернути потерпілому ОСОБА_1

- фрагмент переднього бамперу чорного кольору з автомобіля НОМЕР_6 2005 року випуску зеленого кольору (квитанція №2-0992) повернути ОСОБА_3

В ході досудового розслідування були понесені витрати на проведення експертиз: №1722 від 27 липня 2016 року загальна вартість якої, згідно з доданими документами складає 879 грн. 60 коп. (а.с.160), №1679 від 21 липня 2016 року загальна вартість якої, згідно з доданими документами складає 879 грн. 60 коп. (а.с.161), №825 від 24 травня 2016 року загальна вартість якої, згідно з доданими документами складає 879 грн. 60 коп. (а.с.162).

Суд вважає, що ці витрати відносяться до процесуальних витрат і на підставі ст.ст.118, 124 ч.2 КПК України повинні бути стягнуті з ОСОБА_3

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обиралися.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні за ст.286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбуття покарання звільнити, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_3 покласти такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази: - автомобіль НОМЕР_5 зеленого кольору повернути ОСОБА_3

- вязану шапку темного кольору (квитанція №2-1004) повернути потерпілому ОСОБА_1

- фрагмент переднього бамперу чорного кольору з автомобіля НОМЕР_6 2005 року випуску зеленого кольору (квитанція №2-0992) повернути ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області (р/р 31119115700052, ЄДРПОУ 37989721, МФО 834016, УДКСУ у м.Маріуполь /Жовтневий район/ 24060300, код:24060300, ГУ ДКСУ в Донецькій області, призначення платежу: за висновки експертів №1722 від 27 липня 2016 року; №1679 від 21 липня 2016 року; №825 від 24 травня 2016 року процесуальні витрати на загальну суму 2638 (дві тисячі шістсот тридцять вісім) гривень 80 коп.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку в суді.

Суддя: