Рішення № 66504644, 11.05.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/1003/16-ц Номер провадження 22-ц/786/878/17Головуючий у 1-й інстанції Лизенко А. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської

області в складі:

Головуючого судді: Абрамова П.С.,

Суддів: Гальонкіна С.А., Хіль Л.М..

При секретарі: Маладиці Л.М

За участю: представника відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 07 лютого 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № б/н від 23 жовтня 2013 року в сумі 15610,20 грн та судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовує тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 23 жовтня 2013 року відповідач отримав кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак свої обовязки щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків та інших платежів виконує неналежним чином.

Заборгованість станом на 20 жовтня 2016 року складається з наступного:

-290,19 грн. заборгованість за кредитом;

-11000,48 грн заборгованість за процентами за користування кредитом;

-3100, 00 грн заборгованість за пенею та комісією;

-500 грн штраф (фіксована частина);

-719,53 грн штраф (процентна складова).

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 07 лютого 2017 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства « Акцент-Банк» заборгованість за договором №б/н від 23 жовтня 2013 року станом на 20 жовтня 2016 року сумі 11290,96 грн. (одинадцять тисяч двісті девяносто гривень 96 копійок), яка складається з наступного: 290,19 грн. (двісті девяносто грн. 19 коп.) заборгованість за кредитом; 11000,48 грн. (одинадцять тисяч грн. 48 коп.) заборгованість за процентами за період з 23 жовтня 2013 року по 20 жовтня 2016 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

З даним рішенням не погодився відповідач ОСОБА_3 та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, в звязку з порушенням судом норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги вмотивовує тим, що він при оформленні документів на кредитну картку відмовився від будь-якого кредитного ліміту тим самим повідомив про відсутність наміру користуватися кредитним коштами.

Вказує на необгрунтованість надано позивачем розрахунку заборгованості, оскільки банк так і не надав розрахунок за відсотками окремо за кожен місяць або день. Вважає неправомірною зміну відсоткової ставки банком у одноособовому порядку.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення частково, за наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов?язковою підставою для скасування рішення.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи у їх сукупності, що 23 жовтня 2013 року між ПАТ «АкцентБанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір б/н, відповідно до умов якого Банк надав відповідачу кредит в сумі 300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 при укладенні кредитного договору підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. У ній же засвідчив факт ознайомлення з тарифами банку у письмовому вигляді та з інформацією, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщено на офіційному сайті А-Банку ( а.с. 5).

Поняття договору позики визначено ст. 1046 ЦК України, згідно з якою за цим договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (п. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Ця особливість реальних договорів зазначена в ч. 2 ст. 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії ( правова позиція ВСУ у справі №6-50цс15 від 24.02.2016).

Відповідач не заперечує факту отримання ним кредитних коштів.

Також, надані йому для ознайомлення тарифи банку за кредиткою «Універсальна» ( а.с. 6) мітять всю необхідну інформацію щодо умов кредитного договору, відсоткову ставку, строки внесення платежів, визначені санкції у разі прострочення заборгованості.

Пунктом 5.3. Умов та Правил надання банківських послуг передбачено право в односторонньому порядку змінювати кредитний ліміт.

Відповідачем не заявлялися і не доводилися ті обставини, що він був ознайомлений з іншими Умовами надання банківських послуг, ніж ті, що маються в матеріалах справи.

В цій частині доводи апелянта не заслуговують на увагу та не спростовують висновків місцевого суду.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що позивач нарахував відповідачу заборгованість, загальна сума якої станом на 20.10.2016 року становить 15610,20 грн, стягнення якої є предметом позову, яка складається з наступного:

- 290,19 грн. заборгованість за кредитом;

- 11000,48 грн заборгованість за процентами за користування кредитом;

- 3100, 00 грн заборгованість за пенею та комісією;

- 500 грн штраф (фіксована частина);

- 719,53 грн штраф (процентна складова).

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є обов'язковим для виконання (ст.629 ЦК України).

У відповідності до вимог ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Колегія суддів, вирішуючи спірні правовідносини, виходить з умов, визначених тарифами банку за тарифним планом «55днів» (а.с. 6), на підставі яких сторони досягнули домовленості: про отримання кредиту на умовах відсоткової ставки 2,5% в місяць (нараховується на залишок заборгованості, з розрахунку 360 днів у році після закінчення пільгового періоду) зі строком внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним; комісії за зняття готівки - 4%; пені за несвоєчасне погашення заборгованості: пеня -1% від заборгованості, але не менше 30 гривень в місяць, яка нараховується за кожен випадок прострочення платежу; штраф за порушення строків платежу за будь-яким із грошових зобовязань на строк більше 55 днів - 500 гривень + 5% від суми заборгованості по кредиту, з урахуванням нарахованих відсотків і прострочених процентів і комісій.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт повідомлення божника належним чином про зміну відсоткової ставки за кредитним договором до 3,2 %, до 3,9 %.

Зміна умов кредитування у односторонньому порядку виключно з посиланням на внесення змін до Умов надання банківських послуг не доводить виконання Банком вимог ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, а отому не може бути взята до уваги при визначенні розміру зобов?язання боржника.

Виходячи з умов договору, колегія суддів приходить до висновку про наявність наступної заборгованості: при відсотковій ставці 2,5 % в місяць за суму заборгованості за кредитом 290,19 гривень - заборгованість за відсотками, з часу виникнення порушення виконання зобовязання (з 25 листопада 2013 року) та беручи до уваги пільговий період для нарахування відсотків у 55 днів, становить 261,17 гривень (2,5% в місяць = 7,25 грн).

Вирішуючи питання за позовними вимогами про стягнення пені, комісії та штрафу, колегія суддів виходить з наступного.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обовязку новим, або у приєднанні до невиконаного обовязку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обовязків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. З ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Ураховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення {правова позиція ВСУ у справі М 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року).

Умовами договору передбачено два види відповідальності (пені та штрафу) за одне і те ж правопорушення, що не відповідає нормам закону в частині цивільної відповідальності, оскільки створює подвійне накладення стягнення на боржника.

З розрахунку наданого позивачем та заперечень на апеляційну скаргу встановлено, що ним були нараховані комісія та пеня у розмірах 100 гривень щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 гривень другий місяць поспіль і більше, які не передбачені умовами договору, а тому стягненню не підлягають.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що стягненню за порушення строків погашення заборгованості підлягає визначений умовами договору штраф у розмірі 500 + 5% суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків та комісій (551,36 грн), який становить: 500 грн. + 27,56 грн. = 527 грн. 56 коп..

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про скасування рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 07 лютого 2017 року в частині стягнення відсотків за кредитом та відмови у задоволенні вимог про стягнення штрафу, і ухвалення нового про часткове задоволення позовних вимог, яким з ОСОБА_3 слід стягнути на користь ПАТ «Акцент-Банк» заборгованість: 290,19 гривень за кредитом, 261,17 грн. за відсотками, 527 грн. 56 коп. штрафу, а всього: 1078 грн. 92 коп..

Судові витрати позивача підлягають компенсації відповідно до ст. 88 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, і становлять 95 гривень 80 копійок.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Козельщинського районного суду Полтавської області від 07 лютого 2017 року - скасувати в частині стягнення відсотків за кредитом та відмови у задоволенні вимог про стягнення штрафу та ухвалити нове про часткове задоволення цих позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_3 слід стягнути на користь ПАТ «Акцент-Банк» заборгованість: 290,19 гривень за кредитом, 261,17 грн. за відсотками, 527 грн. 56 коп. штрафу, та судові витрати, пов?язані з розглядом справи в розмірі 95 грн. 80 коп., а всього - 1174 грн. 72 коп..

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_4 /підпис/ ОСОБА_5

З оригіналом згідно: Суддя апеляційного суду

Полтавської області __ ОСОБА_1