Ухвала суду № 66502686, 11.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2017 року м. Київ К/800/6719/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Голубєвої Г.К., Шипуліної Т.М.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП) звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - відповідач, ДПІ) про застосування фінансових санкцій від 04.09.2015 року № 000079/09-21 за роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пивом) без ліцензії на такий вид діяльності.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про задоволення адміністративного позову. У доводах касаційної скарги зазначає, що ОСОБА_5 перебував з ним в трудових стосунках тільки з 08.08.2015 року, а до цього часу з 06.08.2015 року відповідно до договору № 1453/96/15С за направленням Южноукраїнського міського центру зайнятості проходив стажування, а тому не мав права підпису акту перевірки. Акт перевірки складено з порушенням вимог податкового законодавства.

В запереченнях на касаційну скаргу, відповідач просить залишити таку без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін, оскільки при їх ухваленні суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального чи процесуального права.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 220-1 КАС України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ФОП перебуває на обліку в Южноукраїнській ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області. Основним видом діяльності позивача є прокат товарів для спорту та відпочинку.

На підставі наказу про проведення фактичної перевірки від 06.08.2015 року та направлень на перевірку від 06.08.2015 року № 414/14-29-30-01-33, № 415/14-29-30-01-33 контролюючим органом 07.08.2015 року здійснено фактичну перевірку діяльності торгового об'єкту ФОП на предмет дотримання вимог законодавства, під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів на території міського пляжу за адресою вул. Набережна Енергетиків м. Южноукраїнськ, Миколаївська область.

Особі, що здійснила розрахункові операції - ОСОБА_5 перевіряючими пред'явлено направлення про проведення фактичної перевірки та наказ про проведення фактичної перевірки ФОП. В направлені на перевірку ОСОБА_5 зроблено запис про те, що він як бармен ознайомився з направленням.

За результатами фактичної перевірки контролюючим органом складено акт (довідку) № 79/14-29-21-12/НОМЕР_1 від 07.08.2015 року, у якій зазначено про реалізацію ОСОБА_5 однієї пляшки пива «Янтарь» 0,5 л. по ціні 12 грн. без ліцензії на такий вид діяльності в порушення вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». При ознайомлені з актом перевірки ОСОБА_5 підписано такий без зауважень.

На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ прийнято рішення про застосування до позивача фінансових санкцій в виді штрафу в розмірі 17000 грн. за продаж пива без ліцензії на такий вид діяльності.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон).

Порядок проведення фактичних перевірок врегульований положеннями Податкового кодексу України. Крім того, механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» також визначений Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України фактична перевірка проводиться за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, копії наказу на проведення перевірки та службового посвідчення осіб, зазначених у направленні. При пред'явленні направлення платнику податків або його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по-батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Відповідно до ч. 13 ст. 15 Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

За змістом ч. 2 ст. 17 вказаного Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Отже, для застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання за допущення такого порушення, як торгівля алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії, у визначеному законодавством порядку, має бути встановлено факт відсутності вказаної ліцензії та здійснення продажу алкогольних напої без такої.

Судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи та показань свідків допитаних у суді першої інстанції встановлено, що відповідно до протоколу серії АА № 495959 від 07.08.2015 року о 13.20 год. ОСОБА_5 в районі центрального пляжу м. Южноукраїнська Миколаївської області, як реалізатор у позивача, здійснював реалізацію пива без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Крім того, ОСОБА_5 у період з 06.08.2015 по 08.08.2015 року проходив стажування на посаді бармена у ФОП ОСОБА_4, що підтверджується тристороннім договором №1453/96/С про професійне навчання безробітного у роботодавця від 05.08.2015 року укладеним між Южноукраїнським міським центром зайнятості, ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та направленням останнього на професійне навчання. Відповідно до даного договору була розроблена програма стажування, яку затверджено міським центром зайнятості. По закінченню проходження стажування між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено трудовий договір №1 від 11.08.2015 року, за яким останнього прийнято на роботу до підприємця на посаді бармена на період з 11.08.2015 по 11.09.2015 року.

Матеріали справи не містять та позивачем не надано доказів на підтвердження наявності у ФОП ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

З огляду на зазначене суд касаційної інстанції вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем правомірно застосовано до позивача санкцію передбачену ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії.

Суд касаційної інстанції відхиляє доводи позивача про те, що акт фактичної перевірки ФОП складено з порушенням вимог податкового законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Висновки та певна інформація, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Тобто, дії контролюючого органу щодо складання акту перевірки є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій. Дії щодо відображення чи не відображення у акті перевірки певної інформації самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Зазначені позивачем у касаційній скарзі обставини не доводять протиправності дій та рішень відповідача, ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд.

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 відхилити, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у справі № 814/3711/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді:

І.Я. Олендер

Г.К. Голубєва

Т.М. Шипуліна