
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
13 травня 2017 року м. Київ К/800/8420/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Державної міграційної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа - Головне управління Державної міграційної служби України в місті Києві про визнання неправомірними дій і бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_4 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що в межах встановленого законодавством строку звернувся до міграційної служби щодо продовження терміну дії посвідчення біженця, проте відповідач, в порушення вимог Порядку оформлення, видачі та продовження терміну дії посвідчення біженця, затвердженого наказом Державного комітету України у справах національностей та міграції від 09 вересня 2005 року №69, дію вказаного посвідчення не продовжив та навіть не повідомив його чи прийнято з даного питання (за результатами розгляду його заяви) будь-яке рішення. Просив визнати неправомірною бездіяльність Державної міграційної служби України щодо непродовження терміну дії посвідчення біженця НОМЕР_1 та зобов'язати продовжити термін дії посвідчення; визнати неправомірними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо вимог звернення ОСОБА_4 з новою заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року визнано неправомірною бездіяльність Державної міграційної служби України щодо непродовження терміну дії посвідчення біженця НОМЕР_1; зобов'язано Державну міграційну службу України розглянути питання щодо продовження терміну дії посвідчення біженця НОМЕР_1.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна міграційна служба України подала касаційну скаргу, в якій просила їх скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 23 березня 2017 року касаційна скарга, з урахуванням приписів статтей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, залишалася без руху в зв'язку з встановленням її недоліків із наданням строку для їх усунення.
У встановлений судом строк відповідач виконав вимоги ухвали суду.
Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.
Пунктом 1 Положення про посвідчення біженця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2012 року №202 (далі - Положення №202), передбачено, що посвідчення біженця (далі - посвідчення) є паспортним документом, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його біженцем в Україні і є дійсним для реалізації прав та виконання обов'язків, передбачених Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» та іншими законами України.
За змістом пункту 2 Положення №202 посвідчення видається іноземцю або особі без громадянства, які досягли шістнадцятирічного віку, територіальним органом ДМС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) на підставі рішення ДМС про визнання іноземця або особи без громадянства біженцем в Україні.
Посвідчення реєструється в спеціальному журналі. Номер посвідчення та дата його видачі вносяться також у довідково-інформаційний банк даних централізованої інформаційної системи ДМС.
Згідно з пунктом 7 Положення №202 посвідчення видається територіальним органом протягом семи робочих днів з дня отримання рішення ДМС про визнання іноземця або особи без громадянства в Україні біженцем строком на п'ять років.
Судами встановлено, що на підставі Рішення Державного комітету України у справах національностей та релігії про визнання біженцем від 31.10.2011р. №687-11 ОСОБА_4 документовано посвідченням біженця НОМЕР_1 строком дії до 31.10.2012 року (в подадьшому термін дії вказаного посвідчення було продовжено до 30.10.2013 року).
У зв'язку зі зміною тимчасового місця проживання та переїздом з м.Києва до Одеської області, Головним управлінням Державної міграційної служби України в місті Києві, на підставі листа Департаменту у справах біженців та іноземців ДМС України від 18.12.2012р. №8/1-3219 винесено наказ «Про зняття з обліку особової справи гр.Афганістану ОСОБА_4» №740 від 29.12.2012р., яким наказано зняти з обліку в Головному управлінні Державної міграційної служби України в місті Києві особову справу №11.25.0130-01 визнаного біженцем громадянина Афганістану ОСОБА_4, та направити вказану особову справу до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, яка 15.01.2013р. була надіслана Головним управлінням Державної міграційної служби України в місті Києві до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (на ім'я начальника управління - Ткачук С.В.), про що свідчить лист за №1/40 від 15.01.2013р.
Згідно з пунктом 8 Положення №202 строк дії посвідчення продовжується під час перереєстрації біженця територіальним органом за місцем його проживання.
Аналогічні норми закріплені й у пункті 6 Порядку оформлення, видачі та продовження терміну дії посвідчення біженця, затвердженого наказом Державного комітету України у справах національностей та міграції від 9 вересня 2005р. №69 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2005р. за №1319/11599) (далі - Порядок №69), відповідно до якого термін дії Посвідчення продовжується під час перереєстрації біженця органом міграційної служби за місцем його проживання.
За змістом підпункту 6.2 пункту 6 Порядку №69 для продовження терміну дії Посвідчення подаються: заява біженця про продовження терміну дії Посвідчення біженця (додаток 3), підписана заявником; Посвідчення, термін дії якого продовжується, з відміткою органу внутрішніх справ про реєстрацію біженця за місцем його проживання.
Заява та додані до неї копії документів реєструються в журналі реєстрації видачі посвідчень біженця.
Згідно з підпунком 6.3 пункту 6 Порядку №69 заява про продовження терміну дії Посвідчення біженця розглядається органом міграційної служби протягом семи робочих днів з моменту подання.
За результатами розгляду заяви приймається рішення органу міграційної служби.
Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Порядку №69 підставою для продовження терміну дії Посвідчення є відповідне рішення про продовження терміну дії Посвідчення, про що у відведеному в заяві місці робиться відмітка.
Згідно з приписами підпункту 6.5 пункту 6 Порядку №69 орган міграційної служби продовжує термін дії Посвідчення шляхом проставлення у ньому штампа щодо продовження терміну дії Посвідчення (додаток 4), проставляє печатку і видає біженцю продовжене Посвідчення.
Штамп щодо продовження терміну дії Посвідчення проставляється на 7 - 8 сторінках Посвідчення.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, позивач неодноразово звертався як до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, так і до Державної міграційної служби України з вимогою щодо продовження терміну дії посвідчення біженця НОМЕР_1, про що свідчать його заяви від 15.10.2015р. та листи Державної міграційної служби України від 14.01.2016р. №Б-2808/8/80-16 та від 14.04.2016р. №Б-787/8/1018-16, тобто, зважаючи на наведені обставини, ОСОБА_4 дотримано вимоги Порядку №69, проте відповідачами в порушення зазначених вище вимог питання щодо продовження терміну дії посвідчення розглянуто не було, та, поряд з цим, не вжито усіх необхідних дій щодо вирішення цього питання стосовно особи, яка за відсутності продовження строку дії посвідчення біженця позбавлена законних підстав для перебування на території України.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и л а :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної міграційної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа - Головне управління Державної міграційної служби України в місті Києві про визнання неправомірними дій і бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник
Судове рішення № 66502381, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 13.05.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/3984/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: