Постанова № 66498695, 27.04.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2017 року № 810/4265/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» (далі - позивач) з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Ірпінського відділення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 05 грудня 2016 року №0021261300 та №0021251300.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення прийняті у зв'язку із здійсненням позивачем перерахувань єдиного внеску за наступними платіжними дорученнями: від 01.10.2015 №14542 на суму 57 000,00 грн. та від 06.10.2015 №14550 на суму 250,00 грн. Як свідчать відмітки банку на платіжних дорученнях суми єдиного внеску позивачем були сплачені на рахунок Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №37192202011031, відкритий в ГУ ДКСУ у Київській області для сплати єдиного внеску, нарахованого на суми грошового забезпечення військовослужбовців, в той час, як повинні бути сплачені на рахунок №37193201011031, відкритий в ГУ ДКСУ у Київській області для сплати єдиного внеску, нарахованого роботодавцями на суми заробітної плати.

Позивач пояснює, що помилка у номері рахунка виникла у зв'язку із тим, що внаслідок проведення реорганізації територіальних органів Міндоходів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДФС, були створені нові органи ДФС, яким 15.09.2015 у відповідних територіальних органах Державної казначейської служби України для сплати єдиного внеску були відкриті нові рахунки 3719 і про їх реквізити позивач дізнався телефоном.

Позивач зазначає, що про допущення помилки йому стало відомо лише 21.10.2015 із листа Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №6212/10/10-31-23-15, і в той же день платіжним дорученням від 21.10.2015 №14603 позивачем перераховані кошти у розмірі 60 000,00 грн. на вірний рахунок №37193201011031 з призначенням платежу «ЄСВ аванс/зарплата 09/2015», а тому вважає, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішень від 05 грудня 2016 року №0021261300 та №0021251300.

Окрім того позивач зазначає, що оскаржувані рішення складені в м. Ірпінь від імені Ірпінського відділення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області із прикладенням печатки саме цього органу доходів і зборів, проте прийняті (підписані) начальником Бородянського відділення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_1, що є прямим порушенням встановленого наказом Міністерства фінансів України порядку.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у письмових запереченнях, стверджуючи при цьому, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем без порушень, та повністю відповідають чинному законодавству.

На ухвалу суду про витребування доказів Головним управлінням ДКСУ у Київській області надані суду письмові пояснення від 23.01.2017 №12-13/71-339, з яких вбачається, що рахунки №37192202011031, №37193201011031 були відкриті 14.09.2015 та закриті 30.09.2015. В листі зазначено, що Головне управління ДКСУ у Київській області не володіє інформацією про те, яким чином до відома платників податків доводиться інформація про відкриті рахунки для сплати і, зокрема, щодо рахунків ЄСВ: №37192202011031 та №37193201011031 (а.с. 49-50).

У судове засідання 27.04.2017 сторони по справі не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Разом з тим, 27.04.2017 позивачем подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Протокольною ухвалою суду від 27.04.2017 постановлено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №810/4265/16 в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» (ідентифікаційний код 25585987) зареєстроване 06.04.1998 як юридична особа за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 32, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.11.2016 (а.с. 8-12).

Судом встановлено, що 05.12.2016 Ірпінським відділенням Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування прийнято рішення №0021251300, яким до ТОВ «Промислові засоби індивідуального захисту» застосовано штраф у розмірі 10 842,18 грн. (20%) (а.с. 14).

Також, 05.12.2016 Ірпінським відділенням Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування прийнято рішення №0021261300, яким ТОВ «Промислові засоби індивідуального захисту» нараховано пеню у розмірі 54,21 грн. (1% від суми недоїмки) (а.с. 13).

Перевіряючи обґрунтованість вказаних рішень, суд встановив наступне.

Згідно пунктів 6.1, 6.2 статті 6 Податкового кодексу України України (далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункти 36.1, 36.5 статті 36 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згадані приписи Податкового кодексу України кореспондовані зі ст. 67 Конституції України, за змістом якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу, відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Наведена норма в імперативному порядку зобов'язує контролюючий орган визначити суму грошових зобов'язань за штрафними санкціями платникові податку в тому разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2464-VI) платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з приписами пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається день списання

банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону №2464-VI ).

Частиною одинадцятою статті 9 Закону №2464-VI визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч. 3 ст. 25 Закону №2464-VI).

Згідно із частиною десятою статті 25 Закону України № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України № 2464-VІ передбачено, що орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовує до платника штрафні санкції у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, за несплату платником податків єдиного внеску у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді пені та штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 2.1. розділу ІІ Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2016 №54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 березня 2016 року за №330/28460 (далі - Положення №54), Міністерство доходів і зборів України (далі - Міндоходів) та територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції Міндоходів (далі - територіальні органи Міндоходів) відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування" (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску та фінансових санкцій.

Пунктом 3.1 розділу ІІІ цього Положення №54 встановлено, що страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів Міндоходів в управліннях (відділеннях) Казначейства.

Судом встановлено, що позивачем подано звітність (Таблиця 1) про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів від 12.10.2015 за вересень 2015 року (а. с. 54), відповідно до п. 8 якої «загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплати» - 57772,57 грн.

Згідно платіжних доручень від 01.10.2015 №14542 та від 06.10.2015 №14550 (а.с.15-16) на рахунок Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №37192202011031 за платежем: *101:25585987; ЄСВ аванс/зарплата 09/2015 перераховано до бюджету грошові кошти в загальному розмірі 57 250,00 грн. Як свідчать відмітки банку на платіжних дорученнях вказані платежі були проведені 01.10.2015 та 06.10.2015 відповідно.

Судом встановлено, що сума ЄСВ було сплачена позивачем у меншому обсязі, оскільки у позивача на момент сплати такого зобов'язання існувала переплата, що підтверджується матеріалами справи, зокрема оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №651 (а.с. 58).

Як вбачається з пояснень позивача, спірні правовідносини виникли у зв'язку з тим, що товариством в платіжних дорученнях від 01.10.2015 №14542 та від 06.10.2015 №14550 для перерахування єдиного внеску було помилково вказано рахунок №37192202011031, замість належного №37193201011031.

Позивач пояснив, що помилка у номері рахунка виникла у зв'язку із тим, що внаслідок проведення реорганізації територіальних органів Міндоходів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДФС, були створені нові органи ДФС, яким 15.09.2015 у відповідних територіальних органах Державної казначейської служби України для сплати єдиного внеску були відкриті нові рахунки 3719 і про їх реквізити позивач дізнався телефоном.

На ухвалу суду про витребування доказів Головним управлінням ДКСУ у Київській області надані суду письмові пояснення від 23.01.2017 №12-13/71-339 з яких вбачається, що рахунки №37192202011031, №37193201011031 були відкриті 14.09.2015 та закриті 30.09.2015. В листі зазначено, що Головне управління ДКСУ у Київській області не володіє інформацією про те, яким чином до відома платників податків доводиться інформація про відкриті рахунки для сплати і, зокрема, щодо рахунків ЄСВ: №37192202011031 та №37193201011031 (а.с. 49-50).

Згідно інформації з офіційного сайту ДФС України, 10.09.2015 розміщено повідомлення про те, що з 15 вересня 2015 року вступають в дію не бюджетні рахунки 3719, відкриті на ім'я ДФС України для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій (а.с. 18).

З пояснень відповідача вбачається, що рахунок №37192202011031 призначений для сплати сум єдиного внеску, нарахованого на суми грошового забезпечення військовослужбовців, а рахунок №37193201011031 - для сплати сум єдиного внеску, нарахованого роботодавцями на суми заробітної плати (а.с 72-73).

Відповідач жодних пояснень на вимогу суду про те, яким чином доводяться до відома платників податків інформація про рахунки ЄСВ та зміни в них, зокрема, щодо рахунків: №37192202011031 та №37193201011031, не надав.

Як встановлено в ході судового розгляду, про допущення вказаної помилки позивачу стало відомо 21 жовтня 2015 року із листа Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №6212/10/10-31-23-15 (а.с.20).

В той же день, ТОВ «Промислові засоби індивідуального захисту» звернулось до податкового органу з заявою про повернення на рахунок товариства помилково перерахованих грошових коштів, що були сплачені на рахунок №37192202011031 платіжними дорученнями від 01.10.2015 №14542 та від 06.10.2015 №14550 (а.с. 21). В подальшому, кошти були повернуті позивачу.

Окрім того, платіжним дорученням від 21.10.2015 №14603 було сплачено єдиний внесок на вірний рахунок Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №37193201011031 за платежем: *101:25585987; ЄСВ аванс/зарплата 09/2015. Відповідно до відмітки банку на рахунку вказаний платіж був проведений 21.10.2015 (а.с. 19).

Важливе значення для вирішення даної справи має факт зарахування коштів до бюджету, оскільки в такому випадку відсутні ознаки складу правопорушення у вигляді несплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а зокрема наслідки, що можуть проявлятися у недоотриманні державним бюджетом відповідних коштів.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Згідно п.22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 №2346-III під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Таким чином, за спірний період позивач фактично здійснив сплату єдиного внеску, нарахованого роботодавцями на суми заробітної плати за вересень 2015 року у встановлений законом строк, але на інший бюджетний рахунок, ніж відкритий для зарахування такого ЄСВ.

З огляду на викладене, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання з ЄСВ до державного бюджету в строк, встановлений законодавством, шляхом невірного визначення бюджетного рахунку платежу, є дією, незважаючи на те, що вона є помилковою. Отже, дії які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафних санкцій та відповідно нарахування пені.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивач вчасно та в повному обсязі виконав вимоги законодавства щодо сплати єдиного соціального внеску, через що накладення штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування суми ЄСВ є протиправним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.06.2015 по справі №21-377а15.

Крім того, на думку суду оскаржувані рішення від 05.12.2016 №0021261300, №0021251300 прийняті з порушенням порядку, зокрема, не тим органом, який має повноваження на їх прийняття.

Так, відповідно до підпункту 14.1.157. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пункту 42.1 статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

У свою чергу, пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (далі - Порядок №1204), контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо:

- згідно із законодавством з питань державної митної справи, податковим та іншим законодавством відповідальним за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 3).

Пунктом 2 Розділу ІІ Порядку №1204 передбачено, що у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:

- "С" - у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (додаток 10).

Згідно з пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку №1204 структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою "Ф" - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (заступнику керівника) контролюючого органу, а складене відповідно до Митного кодексу України - керівнику або виконуючому його обов'язки.

Після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою "Ф") не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків.

Отже, структурний підрозділ контролюючого органу (у даному випадку - Ірпінське відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) наділений повноваженнями лише на складання та роздрукування податкового повідомлення-рішення, після чого передає його на підпис керівнику або заступнику керівника контролюючого органу (у даному випадку - Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області).

Судом встановлено, що рішення Ірпінського відділення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 05 грудня 2016 року №0021261300 підписано заступником начальника - начальником Бородянського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_1 та завірено печаткою Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (а.с. 13).

Рішення Ірпінського відділення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 05 грудня 2016 року №0021251300 підписано заступником начальника - начальником Бородянського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_1 та завірено печаткою Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (а.с. 14).

Згідно пояснень відповідача, станом на час прийняття оскаржуваних рішень обов'язки начальника Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області виконувала Заступник начальника - начальник Бородянського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_1

Суд зазначає, що неодноразово ухвалами суду від 24.01.2017 (отримана відповідачем 25.01.2017), від 01.02.2017 (отримана відповідачем 02.02.2017), від 21.02.2017 (отримана відповідачем 28.02.2017), від 13.04.2017 (отримана відповідачем 14.04.2017) від відповідача витребовувались довідка щодо займаної посади особи, яка підписала оскаржувані рішення - ОСОБА_1 станом на 05.12.2016 та письмові пояснення щодо органу та посадової особи, яка підписала оскаржуване рішення на предмет наявності відповідних повноважень (місцем прийняття рішень є м. Ірпінь; органом, який прийняв рішення згідно реквізитів (преамбули) рішення - вказано Ірпінське відділення Вишгородської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області, однак рішення прийняте та підписане заступником начальника - начальником Бородянського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_1).

В матеріалах справи міститься наданий відповідачем лист Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 24.04.2017 №8/10-31, в якому зазначено, що згідно бази ІС «Податковий блок», ТОВ «Промислові засоби індивідуального захисту» з 25.12.2015 року перебуває в Ірпінській ОДПІ за основним місцем обліку. Рішення Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 05.12.2016 за №0021591300 та №0021581300 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахувания) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску були надіслані платнику 07.12.2016, які отримано 08.12.2016, про що свідчить корінець рекомендованого повідомлення. Період виникнення заборгованості, на яку нараховано штрафні санкції та пеню із 22.12.2015 по 02.12.2016, було відображено у рішенні №0021581300. Оскільки у платника постійно виникає недоїмка зі сплаті по ЄСВ, відповідно скаржником належним чином не виконувались норми ст.9 Закону №2464, а саме єдиний внесок сплачується з порушенням встановлених законодавством строків. Відповідно до п.2 ст.25 Закону №2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. На 02.11.2016 обов'язки начальника Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ виконувала Заступник начальника - начальник Бородянського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_1, згідно наказу Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 14.06.2016 №2330-0 (а.с. 195-196).

Суд зазначає, що вказаний лист не є належним доказом на підтвердження повноважень ОСОБА_1 про виконання обов'язків начальника Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ, окрім того вказаний лист стосується інших рішень, ніж ті які є предметом позову, а саме рішень №0021591300 та №0021581300.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 Положення про Вишгородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області, затвердженого наказом ДФС України від 13.04.2016 №314, Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з центром у м. Вишгород з Бородянським, Іванківським, Ірпінським, Макарівським та Поліським відділеннями є територіальним органом ДФС України, який підпорядковується ДФС та ГУ ДФС у Київській області.

Об'єднана державна податкова інспекція забезпечує реалізацію повноважень Державної фіскальної служби на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Об'єднана державна податкова інспекція є правонаступником усіх прав та обов'язків Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області та Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (а.с. 147-148, 151-161).

Відповідно до підпункту 19 пункту 6 Положення для виконання покладених на неї завдань ОДПІ має право визначати у передбачених Податковим кодексом України випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.

Начальник ОДПІ приймає податкові повідомлення-рішення та інші рішення, пов'язані з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів у порядку, встановленому законодавством (підпункт 17 пункту 11 Положення).

Згідно з пунктом 1.1. Положення про Бородянське відділення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, затвердженого наказом Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 15.11.2016 №270, Бородянське відділення є структурним підрозділом Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (а.с.149, 165-188).

Згідно з пунктом 1.1. Положення про Ірпінське відділення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, затвердженого наказом Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 15.11.2016 №272, Ірпінське відділення є структурним підрозділом Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (а.с.150, 200-222).

Таким чином, Ірпінське відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не є контролюючим органом, який у розумінні вищенаведених норм податкового законодавства України наділений повноваженнями на прийняття податкового повідомлення-рішення.

Суд відзначає, що спірні рішення від 05.12.2016 №0021261300 та №0021251300 прийняті Ірпінським відділенням Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, в той час як підписані заступником начальника - начальником Бородянського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, проте суду не надано належних доказів про покладення на заступника начальника - начальника Бородянського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_1 обов'язків начальника Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

З урахуванням вищезазначеного, спірні рішення Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 05.12.2016 №0021261300 та №0021251300 були складені та підписані заступником начальника - начальником структурного підрозділу контролюючого органу - Бородянського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області за відсутності відповідних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1378,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №577 від 16.12.2016, оригінал якого знаходиться в матеріалах адміністративної справи (а.с.41).

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1378,00 грн. підлягають стягненню з Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Ірпінського відділення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 05 грудня 2016 року №0021261300 про нарахування пені у розмірі 54,21 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Ірпінського відділення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 05 грудня 2016 року №0021251300 про застосування штрафу у розмірі 10 842,18 грн.

4. Стягнути судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» (ідентифікаційний код 25585987, місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 32) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39466569, місцезнаходження: Київська область, м. Вишгород, просп. Шевченка, буд. 1-А).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.