Ухвала суду № 66491122, 10.05.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 216/6072/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/894/К/17 Бутенко М.В.

Категорія - 27 (ІI) Доповідач - Барильська А.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар: Борщ А.А.,

за участі: ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про забезпечення позову від 13 лютого 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Південкомбанк», треті особи на стороні відповідача: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний Банк «Південкомбанк», Криворізьке відділення Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Південкомбанк» про розірвання договорів банківських рахунків і стягнення сум по договорам банківських вкладів «депозитів», з урахуванням договірних відсотків, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Південкомбанк», треті особи на стороні відповідача: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ «КБ «Південкомбанк», Криворізьке відділення ПАТ «КБ «Південкомбанк», про розірвання договорів банківських рахунків і стягнення сум по договорам банківських вкладів «депозитів», з урахуванням договірних відсотків.

У попередньому судовому засіданні позивач заявив клопотання про забезпечення позову, в якому просив негайно накласти арешт на банківський рахунок № НОМЕР_1, розташований в ПАТ КБ «Південкомбанк» в національному Банку України.

Ухвалою суду від 13 лютого 2017 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні його заяви про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про задоволення його заяви про забезпечення позову, посилаючись на те, що він надав достатньо доказів на підтвердження належності банківського рахунку № НОМЕР_1 Банку та банківських вкладів за цим рахунком йому.

Зауважує на тому, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківський рахунок необхідне для попередження умисного відчудження грошей відповідачем.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «КБ «Південкомбанк» про розірвання договорів банківських рахунків і стягнення сум по договорам банківських вкладів «депозитів», з урахуванням договірних відсотків.

В попередньому судовому засіданні ОСОБА_2 звернувся до суду с заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на банківський рахунок № НОМЕР_1, що розташований в ПАТ КБ «Південкомбанк» в національному Банку України.

Ухвалою суду від 13 лютого 2017 року позивачу відмовлено в задоволенні його заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Ухвалою суду від 13 лютого 2017 року позивачу відмовлено в задоволенні його заяви про забезпечення позову з підстав того, що позивачем не зазначено, що це за рахунок, кому він належить, не зрозуміло чому саме накласти арешт на вказаний банківський рахунок, а не на майно.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитися з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №37 від 26 травня 2014 року, на підставі постанови Правління Національного банку України від 23 травня 2014 року №305 «Про внесення ПАТ «КБ «Південкомбанк» до категорії неплатоспроможних», керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 12 та статтею 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», було вирішено розпочати з 26 травня 2014 року по 25 серпня 2014 року включно процедуру виведення ПАТ «КБ «Південкомбанк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації (а.с.9).

Також рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №71 від 15 серпня 2014 року, керуючись частини четвертою статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», було вирішено продовжити строк тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Південкомбанк» на один місяць до 25 вересня 2014 року, з 26.09.2014 року розпочата процедура ліквідації ПАТ «КБ «Південкомбанк». (а.с.9)

Відповідно до ст.1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Нормами ч.1 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється: примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Оскаржувана ухвала постановлена під час запровадження у ПАТ «КБ «Південкомбанк» тимчасової адміністрації.

Таким чином, відмова позивачеві у вжиті заходів забезпечення позову з підстав того, що позивачем не зазначено, що це за рахунок, кому він належить, не зрозуміло чому саме накласти арешт на вказаний банківський рахунок, а не на майно,суперечать п.2 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тому ухвала підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а ухвала підлягає скасуванню, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права та порядку її прийняття.

Керуючись ст.ст. 303,307, п.4 ч.1 ст. 311, 313-315 ЦПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 13 лютого 2017 року - скасувати а матеріали справи за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Південкомбанк», треті особи на стороні відповідача: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний Банк «Південкомбанк», Криворізьке відділення Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Південкомбанк» про розірвання договорів банківських рахунків і стягнення сум по договорам банківських вкладів «депозитів», з урахуванням договірних відсотків - направити до суду першої інстанції для розгляду, відповідно до вимог ст.ст. 151-153 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, яка така, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий:

Судді: