Ухвала суду № 66483920, 15.05.2017, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 635/1968/16-а

Провадження № 2-а/645/35/17

УХ В А Л А

іменем України

15 травня 2017 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Сілантьєвої Е. Є.

при секретарі Момот О. І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа ОСОБА_1, Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області про скасування рішення Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області та визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом та просив визнати незаконним та скасувати рішення Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області № 288 від 10.07.2001 року про надання громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки в приватну власність в с. Бобрівка, загальною площею 0,16 га для ведення особистого підсобного господарства, визнання державного акту про право приватної власності на земельну ділянку, надану гр.. ОСОБА_1 недійсним та скасування запису про реєстрацію державного акту від 24.09.2001 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю. т В обґрунтування зазначених вимог позивач посилався на наступне: ОСОБА_2, в 1993 році після смерті моєї матері ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.07.1993 року, отримав у спадщину домоволодіння в с. Бобрівка, Харківського району. Харківської області, по вулиці Колгоспній №16 на земельній ділянці, розділеної проїздом, на частини: 0,17 га. вверх проїздом та вниз проїздом 0,20 га., загальною площею 0,37 га. Після прийняття спадщини, позивач постійно користувався зазначеною земельною ділянкою, займався сільським господарством, з 1993 року постійно сплачував земельний податок. На зазначеній земельній ділянці розташований город та багатолітній фруктовий сад, посаджений ще його батьками, а також зберігаються матеріали для будівництва та необхідні в господарстві речі. Позивач зазначив, що його права користування до 2001 року ніким не обмежувалось. 4 липня 2001 року КП «Землевпорядник», на замовлення позивача, виготовив та надав технічну документацію на земельну ділянку, однак, акт на право власності на земельну ділянку Кулиничівська селищна рада йому так і не надала. 22 жовтня 2001 року з листа № 315 селищної ради позивач дізнався , що частина земельної ділянки, яку він отримав у спадщину та якою вже багато років користується, - нібито селищною радою була віднесена до земель запасу та вже закріплена за громадянином ОСОБА_1 Рішенням виконкому Кулиничівської селищної ради №288 від 10.07.2001 року зазначена земельна ділянка передана йому у приватну власність та виданий державний акт про право приватної власності на земельну ділянку. А заява до Кулиничівської селищної ради на приватизацію земельної ділянки загальною площею 0,15 га громадянином ОСОБА_1 була надана Кулиничівській селищній раді лише 5 липня 2001 року, тобто майже на 2.5 місяці пізніше ніж заява написана позивачем. Враховуючи зазначене, позивач вважає, що Кулиничівська селищна рада неправомірно та всупереч нормам діючого законодавства надала громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку, яка на той час знаходилася в користуванні у позивача ОСОБА_2

У судовому засіданні ОСОБА_1 надав до суду клопотання та просив залишити позовні вимоги без розгляду з підстав, визначених у ст.. 99 КАС України. В обґрунтування зазначив, що позивачем під час подання позовної заяви навмисно був прихований той факт, що він вже неодноразово звертався до суду із аналогічними позовними вимогами та на даний час існують судові рішення по спорах між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що набрали законної сили. Так, згідно постанови Харківського районного суду Харківської області від 11 грудня 2006 року по адміністративній справі № 4.3/2-а-8/06 за позовом ОСОБА_2 до виконкому Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області, Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа ОСОБА_1 про визнання рішення виконкому Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області протиправним та недійсним, зобовязання вчинити певні дії, визнання недійсним державного акту та свідоцтва про право приватної власності на земельну ділянку у задоволенні позовних вимог відмовлено. Крім того, згідно ухвали Верховного суду України від 04 грудня 2009 року по справі № 6-26043 св 08 рішенням Харківського районного суду Харківської області від 06 серпня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 жовтня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, виконкому Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області про скасування рішення суду, визнання незаконним рішення виконкому Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області, визнання недійсним свідоцтва та державного акту про право приватної власності на землю, визнання права користування земельною ділянкою та зобовязання селищної ради передати земельну ділянку в приватну власність, у задоволенні позову відмовлено. За результатами розгляду касаційна скарга ОСОБА_2 відхилена. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 06 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 жовтня 2008 року залишено без змін.

У судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення клопотання, та зазначив, що він вперше звернувся до суду у порядку адміністративного судочинства і тому не вважає строк для звернення пропущений. Крім того, не заперечуючи факту існування рішень суду по його позовним заявам, позивач вказує на неповноту та фальсикованість розгляду справ, що також підтверджується зникненням архівних справ за його позовними заявами з архіву Харківського районного суду Харківської області.

Представник позивача заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на ч. 4 ст. 99 КАС України та зазначила, що тільки з листа Кулиничівської селищної ради від 27.11.2015 року позивач дізнався про відмову у скасуванні оскаржуємого рішення і тому строк для звернення до суду не пропущений.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України.

Частина 2 ст. 99 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд не підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підставі для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановлюється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи предметом розгляду є рішення Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області від 10.07.2001 року про надання громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки в приватну власність в с. Бобрівка, загальною площею 0,16 га для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться за адресою с. Бобрівка, вул.. Колгоспна.

Позивач звернувся з позовом 24 лютого 2016 року мотивуючи тим, що про відмову у скасуванні зазначеного рішення йому стало відомо тільки з листа Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області від 27.11.2015 року за № 779/08-117, яке він отримав 29.01.2016 року.

Проте, зазначене не відповідає дійсності.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме зі змісту позовної заяви, з клопотань позивача поданих до Харківського районного суду Харківської області про існування рішення Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області № 288 від 10.07.2001 року позивачу стало відомо 22 жовтня 2001 року з листа Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області № 315.

Більш того, як вбачається з копії позовної заяви ОСОБА_2 від 09.07.2003 року та копії апеляційної скарги ОСОБА_2 від 28.08.2008 року та копії касаційної скарги ОСОБА_2 від 08.04.2009 року, які були подані до суду в якості доказів, позовною вимогою позивача було саме визнання неправомірним рішення Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області № 288 від 10.07.2001 року про надання громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки в приватну власність.

Як вбачається з матеріалів справи Постановою Харківського районного суду Харківської області від 11 грудня 2006 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до виконкому Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа ОСОБА_1, про визнання рішення виконкому Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області № 288 від 10.07.2001 року протиправним та недійсним, зобовязання Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області скасувати рішення № 288 від 10.07.2001 року про передачу земельної ділянку у приватну власність ОСОБА_1 та передати зазначену земельну ділянку у власність ОСОБА_2, визнання недійсним державного акту та свідоцтва на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,16 га по вул.. Когоспній в с. Бобрівка Харківського району Харківської області.

Заперечення відповідача про той факт, що відповідачі по справі не скористались своїм процесуальним правом та не надали свої заперечення та не зявились до судового засідання не може слугувати підставою для відмови у задоволенні клопотання третьої особи.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позивачу було відомо про рішення Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області від 10.07.2001 року про надання громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки в приватну власність в с. Бобрівка , загальною площею 0,16 га ще у 2001 році, він його неодноразово оскаржував та незгода з рішеннями суду не є підставою для звернення до суду у порядку адміністративного провадження.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем був пропущений строк звернення до адміністративного суду, клопотання про поновлення строку, або про визнання причин пропуску поважними позивачем не надано, тому суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 100 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Залишити без розгляду адміністративний позов по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа ОСОБА_1, Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області про скасування рішення Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа ОСОБА_1, Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку продовжувати слуханням у судовому засіданні.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, яке ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СУДДЯ