Рішення № 66477446, 15.05.2017, Токмацький районний суд Запорізької області

328/820/17

15.05.2017

2/328/353/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2017 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді: Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Похвалітової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, яким просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 22.12.2011 року в сумі 29191,76 грн., яка складається з: 1998,19 грн. заборгованість за кредитом, 22027,30 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 3300,00 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафів: 500,00 грн. фіксована частина, 1366,27 грн. процентна складова.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеного договору №б/н від 22.12.2011 ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://ргіvаtbаnk.uа/terms/раges/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://ргіvаtbаnk.uа/terms/раges/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою.

Відповідач не виконує взяті на себе зобовязання, у звязку з чим станом на 30.01.2017 року має заборгованість в розмірі 29191,76 грн., яка складається з: 1998,19 грн. заборгованість за кредитом, 22027,30 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 3300,00 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафів: 500,00 грн. фіксована частина, 1366,27 грн. процентна складова.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності позов не визнав. Просив відмовити в задоволенні позову, про що надав письмові заперечення, де зазначив, що на момент звернення позивача до суду з цим позовом минув строк позовної давності за кредитом. Крім того стягнення пені і штрафу за одне і теж саме порушення умов договору суперечить ст.61 Конституції України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до договору №б/н від 22.12.2011 року ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, що підтверджується анкетою-заявою від 22.12.2011 року, довідкою про умови кредитування, витягом з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витягом з умов та правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з памяткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://ргіvаtbаnk.uа/terms/раges/70/, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Згідно п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, передбачено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, де зазначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом, в розмірі встановленому Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://ргіvаtbаnk.uа/terms/раges/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п.2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до п.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, за незгодою зі зміною Правил та або Тарифів банку, які викладені на банківському сайті http://ргіvаtbаnk.uа/terms/раges/70 позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.

На підставі п.1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг, банк має право на зміну Тарифів, які викладені на банківському сайті http://ргіvаtbаnk.uа/terms/раges/70, а також інших умов обслуговування рахунків.

Відповідно до п.2.1.1.12.11 Правил користування платіжною карткою, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.

Згідно п.1.1.3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг, у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного договору та/або у разі виникнення Овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим договором.

Відповідно до положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобовязання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач ОСОБА_1 не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Відповідно до розрахунку заборгованості останній періодичний платіж по сплаті кредиту відповідач здійснив 01.03.2014 року.

Розмір заборгованості за тілом кредиту в сумі 1998,19 грн. підтверджується розрахунком наданим позивачем. Позовні вимоги в цій частині підлягають повному задоволенню з огляду на п.1.1.2.6 Умов та вимог статей 526 та 1054 ЦК України.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Статтею 258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність для окремих видів вимог.

Згідно із частиною першою статті 259 ЦК України позовна давність, установлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Пунктом 1.1.7.31 Умов та правил надання банківських послуг, які є частиною кредитного договору, установлена позовна давність тривалістю в пятдесят років. Але зазначені Умови та правила не містять підпису відповідача, у заяві-анкеті позичальника від 22.12.2011 року домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає. Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність домовленості між сторонами про збільшення позовної давності та застосування до спірних вимог позовної давності, визначеної ст.ст.257, 258 ЦК України.

Аналогічний висновок міститься в правовий позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 04.11.2015 року в справі №6-1926цс15, а також в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України: від 11 лютого 2015 р. у справі N 6-240цс14; від 10 червня 2015 р. у справі N 6-698цс15, від 1 липня 2015 року у справі N 6-757цс15.

Доводи відповідача ОСОБА_1 про застосування до вимог про стягнення кредиту загальної позовної давності з моменту здійснення останнього платежу суд не бере до уваги, адже відповідно до наданої ним кредитної картки строк її дії закінчується 30 червня 2015 року.

Згідно п. 2.1.1.2.11 Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року визначено, що строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця.

Пунктом 2.1.1.12.3 Умов та правил надання банківських послуг, передбачено, що погашення кредиту поповнення картрахунку держателя, здійснюється шляхом внесення коштів в готівковому або безготівкову порядку та зарахування їх банком на картрахунок держателя, а також шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору.

Строки та порядок погашення по кредиту (кредитний ліміт) по кредитним картам з встановленим мінімальним обовязковим платежем, а також овердрафта, що виникло по таким картам, приведено в памятці клієнта/довідка про умови кредитування, яка є невідємною частиною договору, а також встановлюється даним пунктом. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену тарифами, і частину заборгованості за кредитом (п. 2.1.1.12.4 Умов та правил надання банківських послуг).

Згідно 2.1.1.12.5 Умов та правил надання банківських послуг, строк погашення по кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) по платіжним картам без встановлення мінімального обовязкового платежу, проводить наступному порядку: строк погашення процентів по кредиту і комісій щомісячно за попередній місяць, строк погашення кредиту в повному обсязі не пізніше наступного дня місяця вказаного на платіжній картці (поле MONTH).

19.03.2014 року № 6-14цс14 та 18.06.2014 року №6-61цс 14ВСУ висловлена позиція, що «Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України).

На лицевій стороні кредитної картки відповідача зазначено строк її дії до червня 2015 року.

Таким чином, на час звернення до суду з цим позовом банком не пропущена позовна давність за цією вимогою.

Згідно з п.1.1.2.5 Умов, позичальник зобовязаний сплатити Банку відсотки за користування Кредитом. Обовязок позичальника своєчасно сплачувати проценти за кредитом, встановлений також ст.1048 ЦК України.

До цих вимог необхідно застосувати загальну позовну давність за заявою відповідача ОСОБА_1

Відповідно до розрахунку суми позову, наданим позивачем, заборгованість завідсоткам за користування кредитом становить 22027,30 грн. В березні 2014 року позивачем нараховані проценти за користування кредитом в сумі 59,31 грн. До суду позивач звернувся 24.03.2017 року і, таким чином, ним пропущена позовна давність за вимогою про стягнення нарахованих до 24.03.2014 року процентів. З 24.03.2014 року до 31.03.2014 року позивачем нараховані проценти в сумі 44,00 грн. (59,31 грн./31 дні*23 дні).

Таким чином, відповідно до статей 256, 257, 1048 та 1056-1ЦК України підлягають стягненню з відповідача нараховані проценти в сумі 21983,30 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення 3300,00 грн. заборгованості за пенею та комісією та штрафів: 500,00 грн. - фіксована частина, 1366,27 грн. - процентна складова, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Ч.1 ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п.п.1.1.5.20, 1.1.5.32, 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому грошовому зобовязанню, визначених договором, більш ніж на 30 днів клієнт зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500,00 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків та комісій.

П.1.1.5.21 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що при непогашенні кредиту в строк, встановлений графіком погашення кредиту, на прострочену суму кредиту нараховується пеня, розрахунок якої проводиться відповідно до розміру, визначеному в заяві про приєднання до даного договору для відсотків, з дня виникнення простроченої заборгованості. Тарифами з обслуговування кредитних карт «Універсальна», які є невідємною частиною договору, визначений розмір пені.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 24.03.2016 року позивачем була нарахована пеня в сумі 2200,00 грн. Таким чином, враховуючи заяву відповідача про застосування позовної давності, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з нього пені в сумі 1100,00 грн., відповідно до розрахунку заборгованості.

Статтею 61 Конституції України визначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Проаналізувавши п.п.1.1.5.20, 1.1.5.21, 1.1.5.32, 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, суд встановив, що ними надані права позивачу на нарахування неустойки у вигляді пені і штрафу за порушення одних і тих самих умов договору, а саме несплату відповідачем заборгованості у встановлені договором строки.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №6-2003цс15 про визнання кредитного договору недійсним, висловила правову позицію відповідно до якої цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідно до п.2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки.

Пеня це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобовязання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що підставами стягнення як штрафу, так і пені, як різновидів неустойки, є порушення позичальником строків повернення кредиту та сплати відсотків за його користування. Отже, по суті таке стягнення є подвійною цивільно-правовою відповідальністю одного й того ж виду за одне й теж порушення договірного зобовязання.

Так, на думку суду, не підлягають стягненню з відповідача штрафи, які позивач просив стягнути на підставі п.2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, оскільки вказаним пунктом штрафи нараховуються за порушення позичальником строків платежів по грошовим зобов'язанням, в той же час відповідно до п.2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг, за порушення строків платежу банком нараховується пеня, яку також просив стягнути позивач з відповідача. Отже, стягнення одночасно пені та штрафів є подвійною відповідальністю за одне порушення, що діючим законодавством не передбачено.

Враховуючи наведене слід відмовити у стягненні з відповідача штрафів.

Згідно ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 64, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, (р/р №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 22.12.2011 року у сумі 25081,49 грн., яка складається з наступного: 1998,19 грн. - заборгованість за кредитом; 21983,30 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1100,00 грн. заборгованість за пенею та комісією.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, (р/р №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: