Постанова № 66473030, 15.05.2017, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/247/17

Справа №754/1610/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2017 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Грегуль О. В.

при секретарі - Сивенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та поновлення виплати пенсії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов вищевказаний позов, вимоги якого уточнювались у процесі розгляду справи і в якому позивачка, посилаючись на порушення своїх пенсійних прав, просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови поновити та виплачувати нараховану пенсію за списком № 2, починаючи з 10.03.2016 року та зобов'язати відповідача поновити та виплачувати нараховану пенсію за списком № 2, починаючи з 10.03.2016 року.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала і просила про його задоволення.

Представник відповідача позов не визнав і просив у його задоволенні відмовити.

Вислухавши пояснення позивачки та представника відповідача, оглянувши в оригіналі матеріали пенсійної справи позивачки, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Позивачка перебуває на обліку у відповідача, як пенсіонер, якому призначено пенсію за списком № 2 з 2012 року.

У зв'язку з тим, що після призначення пенсії, позивачка працювала на державній службі, позивачці з 01.04.2015 року, припинено виплату пенсії.

10.01.2017 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії.

Листом відповідача від 25.01.2017 року, позивачці відмовлено в поновленні виплати пенсії з посиланням на набрання чинності Законом України від 2 березня 2015 року № 213-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VIIІ), яким було тимчасово, з 1 квітня по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або довічного грошового утримання.

Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом.

01.04.2015 року набрав чинності Закон № 213-VIIІ, яким внесено зміни до статті 47 Закону № 1058-IV та визначено, що тимчасово, у період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами від 17 листопада 1992 року № 2790-ХІІ «Про статус народного депутата України», № 889-VII, від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», № 2453-VI, пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058-IV, не виплачуються.

Пунктом п'ятим Прикінцевих положень Закону № 213-VIIІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до вищезазначених законів.

Оскільки Закон № 213-VIIІ не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким припинена виплата пенсії (довічного грошового утримання).

З урахуванням викладеного, суд вважає позов обґрунтованим.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір судового збору в даному конкретному випадку, суд визначає за ставкою судового збору, яка була визначена на час подання позову.

Оскільки позов задовольняється, то позивачці підлягає відшкодуванню, сплачений при подачі позову судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4-16, 158-164 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити

Визнати неправомірними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови поновити та виплачувати нараховану ОСОБА_1 пенсію за списком № 2, починаючи з 10.03.2016 року.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити та виплачувати нараховану ОСОБА_1 пенсію за списком № 2, починаючи з 10.03.2016 року.

За рахунок бюджетних асигнувань Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 40379527) відшкодувати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1): 640 грн. - судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.

СУДДЯ: