Постанова № 66468297, 11.05.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2017 р. № 820/1508/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Ільницької І.Л.,

представника позивача - Лавренчук О.В.,

представника відповідача - Овчаренка О.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маковій" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДФС у Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Маковій" (код ЄДРПОУ 33816897), застосованого на підставі рішення заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області від 03.04.2017 №3403/10/20-40-14-05-14.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом ГУ ДФС у Харківській області від 24.03.2017 №1171 призначено проведення з 28.03.2017 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Маковій" за період з 01.12.2015 по 28.02.2017 тривалістю 5 робочих днів. 28.03.2017 посадовими особами контролюючого органу здійснено вихід за податковою адресою Товариство з обмеженою відповідальністю "Маковій", проте відповідач не допустив податкових інспекторів до проведення перевірки, у зв'язку із чим було складено акт недопуску до проведення перевірки від 28.03.2017 №498/20-40-14-05-19/33816897. 03.04.2017 заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення про застосування умовного арешту майна ТОВ "Маковій" на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, у зв'язку із відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що не погоджується з наказом про призначення перевірки та оскаржив цей наказ до суду, таким чином дії контролюючого органу щодо винесення рішення про адміністративний арешт майна є неправомірними. Тому, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.03.2017 на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято наказ №1171 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Маковій" терміном 5 робочих днів, починаючи з 28.03.2017.

На підставі наказу від 24.03.2017 №1171 та направлень на перевірку №1712, №1713 та №1714 від 27.03.2017 посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області 28.03.2017 було здійснено вихід на перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Маковій".

Однак, відповідач не допустив податкових інспекторів до проведення перевірки, у зв'язку із чим було складено акт від 28.03.2017 №498/20-40-14-05-19/33816897.

03 квітня 20117 року о 12:00 год заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Маковій" на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, у зв'язку із відмовою від проведення перевірки та допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

У відповідності до статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України накладається за рішенням керівника органу державної податкової служби, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Відповідно до п. 4.2 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 568 рішення керівника (його заступника) органу доходів і зборів подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Суд зазначає, що рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Маковій" прийнято заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області 03 квітня 2017 року о 12:00 год., а позивач всупереч п. 4.2 вищезазначеного Наказу звернувся до суду з відповідним позовом 07.04.2017 року о 9:13 год., тобто з порушенням 24 годинного строку. Посилання позивача у позовній заяві, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2017р. провадження у справі № 820/1443/17 було закрито у зв'язку із наявністю спору про право (оскарження платником податку до суду наказу про проведення перевірки), суд не приймає до уваги, оскільки визначений строк відповідно сплив 06.04.2017 року.

Разом з тим, Податковий кодекс України містить імперативну вимогу про те, що обґрунтованість адміністративного арешту перевіряється судом протягом 96 годин з моменту його накладення рішенням керівника контролюючого органу (його заступника). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (п.94.10 ст.94 ПК України).

Відповідно до п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків припиняється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Запровадження судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вказує на необхідність контролю за діями податкового органу та захист прав платника податків від можливих зловживань з боку податкового органу, протягом саме 96 годин з моменту прийняття рішення про застосування адміністративного арешту, оскільки в силу п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України за відсутності судового рішення в подальшому, такий арешт припиняє свою дію та не порушує прав платника податків.

Проаналізувавши вказані норми, суд робить висновок, що при встановленні обґрунтованості накладення адміністративного арешту на майно платника податків, перевірці передусім підлягає накладення арешту саме в межах вказаного 96-ти годинного строку, та у випадку його пропуску арешт вважається припиненим.

Судом встановлено, що з моменту накладення рішенням заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 03 квітня 2017 року № 3403/10/20-40-14-05-14 адміністративного арешту на майно відповідача ТОВ "Маковій" вже минуло 96 годин, встановлених законом для його перевірки.

Відтак, арешт є припиненим відповідно до вимог п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України, в зв'язку із чим відсутні правові підстави для перевірки обґрунтованості рішення № 3403/10/20-40-14-05-14 від 03.04.2017, яким застосовано адміністративний арешт майна платника податків, а тому в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись статтями 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маковій" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15 травня 2017 року.

Суддя Д.А.Волошин