Ухвала суду № 66467682, 10.05.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

10 травня 2017 р. справа № 804/2788/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМ-ТЕКС" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, скасування картки відмови, та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

03 травня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМ-ТЕКС" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів №110070002/2017/100003/1 від 16.01.2017;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації № 110070002/2017/00005;

- зобов'язати Дніпропетровську митницю Державної фіскальної служби України прийняти рішення щодо повернення з бюджету України надміру сплачених митних платежів на суму 92173,92 грн., та подати його на виконання у відповідний орган, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.

Так, відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року складає 1600 гривень.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" чітко встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Також, згідно із частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України, скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, а також, просить суд зобов'язати Дніпропетровську митницю Державної фіскальної служби України прийняти рішення щодо повернення з бюджету України надміру сплачених митних платежів на суму 92173,92 грн.

Отже, судом встановлено, що предметом позову є дві вимоги, що містять немайновий характер, а також, судом встановлено, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру на суму 92173,92 грн.

Тобто, позивач, звертаючись до суду з двома немайновими вимогами повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі - 3200,00 грн. (1600,00 грн. х 2 позовні вимоги), а також, 1600,00 грн. із заявленої майнової вимоги (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачем при зверненні до суду надано квитанцію № 0.0.718723913.1 від 03 березня 2017 р., якою сплачено судовий збір до суду у розмірі 1600,00 грн., проте, в порушення частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналу доказу сплати судового збору в розмірі 4800,00 грн. за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви, яка містить дві вимоги немайнового характеру, та одну вимогу майнового характеру - позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано.

Частиною 1 статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції України.

Таким чином, позивачу слід доплатити та надати до суду доказ сплати судового збору із заявлених вимог у розмірі 3200,00 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 105 - 108, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМ-ТЕКС" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, скасування картки відмови, та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду оригіналу документа про доплату судового збору в розмірі 3200,00 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 3, частини 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник