Постанова № 66467652, 24.02.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2017 р. Справа № 804/5532/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді суддя суддяЄфанової О.В. Турлакової Н.В. Олійника В.М. при секретаріГерманюк Т.В. за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_5 Компанець А.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною відповідь та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

1) визнати протиправною та скасувати постанову №37/1846 від 09.08.2016 року «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» винесеної відносно Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7;

2) визнати відповідь відповідача, а саме лист від 07.09.2016 року №ДП 152162510015 «Про повернення декларації на доопрацювання» протиправним;

3) зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (код ЄДРПОУ 37471912) зареєструвати декларацію про готовність об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності (інформація про об'єкт - 53500, с.Мирове, вул.Леніна, буд.19, Томаківський р., Дніпропетровська обл. - реконструкція кафе «Смак» по вул.Леніна, буд.19., в с.Мирове, Томаківського р., Дніпропетровської обл., II категорія складності, код об'єкту згідно ДК 018-2000 - 1230.4) подану позивачем 22.08.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем безпідставно відмовлено в реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, оскільки у позивача наявні всі документи, які необхідні для проведення реєстрації декларації.

Крім того, постанова №37/1846 від 09.08.2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування є незаконною та прийнята з порушенням норм чинного законодавства України.

Відповідач надав заперечення в яких зазначив, що позивач не усунув зауваження вказані у листі про повернення декларації, а тому позивачу слід відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 21.07.2016р. на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №976 від 08 вересня 2015 року про удосконалення роботи із здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та п.7 пп.1 абз.2 постанови КМУ №553 від 23.05.2011 р. «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», а саме необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об'єкту до експлуатації, Головному інспектору будівельного нагляду відділу нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Диріву В.Л. було видано направлення №542 для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті: «Реконструкція кафе «Смак», вул. Леніна, буд.19, с. Мирове, Томаківського району, Дніпропетровська область» замовником якого є ОСОБА_7

У акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 26.07.2016 р. встановлено, що ФОП ОСОБА_7 подала до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області декларацію про готовність об'єкту до експлуатації, «Реконструкція кафе «Смак», вул. Леніна, буд.19, с. Мирове, Томаківського району, Дніпропетровська область» 13.07.2016 р. за № 16452.

У тому числі в акті зазначається, що перевіркою встановлено, що об'єкт експлуатується не прийнятим в експлуатацію, (без реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності), що підтверджено матеріалами фотофіксацїї та є порушенням ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Перевірка проводились у присутності: замовника будівництва ФОП ОСОБА_7 та довіреної особи ОСОБА_5 (довіреність від 10.09.2014 , термін дії до 10.09.2017 серія АХХ НОМЕР_1).

В акті міститься підпис перевіряючої особи та інформація про відмову замовника будівництва від отримання примірника акту.

В графі «Зауваження щодо здійснення перевірки» ніхто з присутніх при проведенні перевірки ніяких зауважень не зазначив.

Оскільки замовник будівництва відмовився від отримання акту перевірки, то він був направлений замовнику засобами поштового зв'язку (Фіскальний чек № 9428, ЦПЗ №6).

26.07.2016р. перевіряючою особою Департаменту видано Припис про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, і державних стандартів і правил.

У приписі зазначається, що на об'єкті «Реконструкція кафе «Смак», вул. Леніна, буд. 19, с. Мирове, Томаківського району, Дніпропетровська область» встановлено, що ФОП ОСОБА_7 експлуатується об'єкт не прийнятим в експлуатацію, (без реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності), що є порушенням ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимагається: Заборонити експлуатацію об'єкту «Реконструкція кафе «Смак», вул. Леніна, буд. 19, с. Мирове, Томаківського району, Дніпропетровська область», згідно п.9 ч.4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та відповідно до вимог ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» привести об'єкт до вимог чинного містобудівного законодавства шляхом введення його в експлуатацію.

Про виконання припису вимагається повідомити Департамент до 30.09.2016 р.

В Приписі містяться підпис перевіряючої особи та інформація про відмову замовника будівництва від отримання примірника Припису.

Оскільки замовник будівництва відмовився від отримання Припису, то він був направлений замовнику засобами поштового зв'язку (Фіскальний чек № 9428, ЦПЗ № 6).

26.07.2016 р. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким зафіксовано порушення виявлене при проведенні позапланової перевірки, а саме: експлуатацію ФОП ОСОБА_7 об'єкту «Реконструкція кафе «Смак», вул. Леніна, буд. 19, с. Мирове, Томаківського; району, Дніпропетровська область» не прийнятим в експлуатацію.

Також в протоколі зазначено час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, Позивач був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи про правопорушення містобудівного законодавства.

В Протоколі містяться підпис перевіряючої; особи та інформація про відмову замовника будівництва від отримання примірника Протоколу.

Оскільки замовник будівництва відмовився від отримання Протоколу, то він був направлений замовнику засобами поштового зв'язку (Фіскальний чек № 9428, ЦПЗ № 6).

09.08.2016р. посадова особа Департаменту розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі поданих документів і матеріалів: протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.07.2016 року, акту перевірки від 26.07.2016 р., припису від 26.07.2016 р., матеріалів фотофіксації та інших доказів, які містяться у матеріалах справи, винесла Постанову № 37/1846, якою ФОП ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п. 6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», з накладанням адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 37/1846 була направлена засобами поштового зв'язку (Фіскальний чек Укрпошта ЦПЗ № 6 № 0331).

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади містобудівної діяльності врегульовано положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI, відповідно до ч.ч.1-3 ст.41 якого державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5, 6, 8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - Порядок), який визначає механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється (пункт 12 Порядку).

Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема:

- безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

- видавати обов'язкові для виконання приписи, щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

- одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

- забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

- здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.

Згідно зі ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. №553 (зі змінами та доповненнями), відповідно до п.п.1, 3, 4 якого державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Згідно з п.п.5, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки, у тому числі, є: необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Згідно з п.9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль направлений на дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, та здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за обов'язковою участю суб'єкта містобудування або його представника, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно з п.п.11, 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: 1) безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки. Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

У свою чергу, відповідно до п.13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно з п.15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку).

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (п.18 Порядку).

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п.20 Порядку).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (п.22 Порядку).

Відтак, приймаючи до уваги той факт, що на момент проведення перевірки у позивача не було прийнято декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 в частині визнання протиправною та скасування постанови №37/1846 від 09.08.2016 року, не підлягають задоволенню.

Щодо п.2, п.3 позовних вимог, то суд зазначає про таке.

22.08.2016 року позивач подав декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція кафе «Смак», вул. Леніна, буд.19, с. Мирове, Томаківського району, Дніпропетровська область».

Листом від 07.09.2016 року відповідач повідомив, що замовником не усунуті зауваження вказані у попередньому листі про повернення декларації на доопрацювання №ДП 152162081821 від 27.07.2016 року, а саме:

п.4 інформація про документи, що підтверджують повноваження відповідальної особи, що здійснює технічний нагляд, не в повному обсязі;

п.4 неповністю вказана інформація щодо договорів на здійснення технічного нагляду; дата договору на здійснення технічного нагляду не узгоджується з датою дозвільного документа;

п.7 інформація про документи, що підтверджують повноваження особи на виконання робіт не в повному обсязі; неповністю вказана інформація щодо договорів на виконання будівельних робіт; дата договору на виконання будівельних робіт не узгоджується з датою дозвільного документа;

п.9 найменування посади відповідальної особи генерального проектувальника зазначено не належним чином та не у повному обсязі, а саме: посада включає в себе: безпосередньо саму посаду (головний архітектор проекту (ГАЛ) та організацію, в якій він працює.

п.9 інформація про документи, що підтверджують повноваження відповідальної особи проектувальника не в повному обсязі; неповністю вказана інформація щодо договорів; дата договору не узгоджується з датою дозвільного документа;

п.10 дата наказу про затвердження проектної документації не узгоджується з датою дозвільного документа;

п.13 дата правовстановлюючого документа на земельну ділянку не узгоджується з датою дозвільного документа;

п.14 порушена форма декларації;

п.16 інформація про основні показники об'єкта містить розбіжність з інформацією про опис об'єкта (п. 14) та з найменуванням закінченого будівництвом об'єкта;

п.16 основні показники об'єкта будівництва зазначені не в повному обсязі підлягають приведенню у відповідність до ДБН А.2.2-3-2014;

п.22 не вірно зазначено посилання на законодавчий документ щодо підстави на відсутність сплати пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

В наданих суду письмових поясненнях відповідач розкрив зміст встановлених порушень:

По п.1 листа № ДП152162510015 від 07.09.2016.

В пункті 4 декларації після внесених 02.06.2015 року змін не зазначений документ, що підтверджує повноваження відповідальної особи за здійснення технічного нагляду - Наказ про призначення відповідальної особи за здійснення технічного нагляду.

По п.2 листа № ДП152162510015 від 07.09.2016.

В пункті 4 декларації про готовність об'єкта до експлуатації зазначено, що між ПП «Будівельник Томаківщини» та СФГ «ОСОБА_9.» укладено договір № 1 від 05.03.2014 року, та в подальшому між ПП «Будівельник Томаківщини» та ФОП «ОСОБА_7.» укладено договір № 8 від 03.07.2015 року відповідно до якого наказом по ПП «Будівельник Томаківщини» №1 від 05.03.2014 року призначено відповідальну особу на здійснення технічного нагляду. В цьому пункті Позивачем не зазначено про що укладені договори між ПП «Будівельник Томаківщини» та СФГ «ОСОБА_9.» та ПП «Будівельник Томаківщини» та ФОП «ОСОБА_7.».

Зазначена в цьому пункті інформація свідчить про незабезпечення замовником технічного нагляду на об'єкті з 26.05.2015 по 03.07.2015 року, що є порушенням ч.2 ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність»

По п.3 листа № ДП152162510015 від 07.09.2016.

В пункті 7 декларації замовником не зазначено про що складено договір між ТОВ ВПК «Агробудпром» та СФГ ОСОБА_9, а також після зміни замовника на ФОП ОСОБА_7 не зазначено про що складено договір між ТОВ ВПК «Агробудпром» та ФОП ОСОБА_7, та відсутня інформація про наказ про призначення відповідальної особи на виконання робіт.

Відсутній наказ про призначення відповідальної особи на ведення будівельних робіт після зміни замовника. Дата договору між ТОВ ВПК «Агробудпром» та ФОП ОСОБА_7 (03.07.2015) не може бути пізніше дати подачі повідомлення про зміну замовника (26.05.215).

По п.4 листа № ДП152162510015 від 07.09.2016.

Найменування посади відповідальної особи генерального проектувальника зазначено не в повному обсязі, а саме посада включає в себе не тільки саму посаду особи, а ще й назву організації в якій вона працює.

По п.5 листа № ДП152162510015 від 07.09.2016.

В пункті 9 декларації замовником не зазначено про що укладено договір між №16-2013 між ТОВ «Проектінжинірінг» та СФГ ОСОБА_9, а також після зміни замовника на ФОП ОСОБА_7 №16/1, відсутній наказ про призначення відповідальної особи на здійснення авторського нагляду після зміни замовника, та дата договору між ТОВ «Проектінжинірінг» та ФОП ОСОБА_7 (03.07.2015) не може бути пізніше дати подачі повідомлення про зміну замовника (26.05.2015).

Зазначене свідчить про відсутність авторського нагляду на об'єкті з 26.05.2015 по 03.07.2015 року.

По п.6 листа № ДП152162510015 від 07.09.2016.

Дата наказу про затвердження проектної документації (02.07.2015) не може бути пізніше дати подачі повідомлення про зміну замовника (26.05.215). Зазначене свідчить про відсутність належно затвердженого проекту на об'єкті: «Реконструкція кафе «Смак» та є самочинним будівництвом в розумінні ст. 376 Цивільного Кодексу України.

По п.7 листа № ДП152162510015 від 07.09.2016.

Договір оренди земельної ділянки між Мирівською сільською радою та ФОП ОСОБА_7 укладений 15.06.2015 року, зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.07.2015 року. Повідомлення про зміну замовника у декларації про початок виконання будівельних робіт подано 26.05.2015 року.

Зазначене свідчить про виконання будівельних робіт без права власності або користування земельної ділянки, що є підставою вважати об'єкт самовільним будівництвом (ст.376 Цивільного Кодексу України).

По п.8 листа № ДП52162510015 від 07.09.2016.

В пункті 14 декларації форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 добавлений розділ «Загальна площа літнього майданчику» що не відповідає затвердженій формі декларації.

По п.9 листа № ДП152162510015 від 07.09.2016.

Проектом передбачалась реконструкція будівлі кафе, а вводяться в експлуатацію комплекс будівель та споруд яких не заявлялось на реконструкцію.

По п.10 листа № ДП152162510015 від 07.09.2016.

Відповідно до ДБН А.2.2-332014 Додаток К склад основних даних і техніко- економічних показників об'єктів будівництва невиробничого призначення (громадських будинків) це -

Найменування об'єкта будівництва, місце його розташування.

Вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення), тривалість експлуатації.

Загальна кошторисна вартість будівництва, в т.ч. будівельних робіт, устаткування, інших витрат (тис. грн.).

Поверховість (поверх).

Ступінь вогнестійкості будинку.

Площа ділянки (га).

Площа забудови (м2).

Потужність, місткість, пропускна спроможність.

Загальна площа (м2).

Корисна площа (м2).

Будівельний об'єм будинку (м3).

Кількість створених робочих місць (місце).

Показники енергоефективності - річна потреба в паливі (тис.т), воді (тис. м3), електричній (тис. кВт год) та тепловій енергії (Гкал).

Тривалість будівництва (місяць).

Інші додаткові техніко-економічні показники та якісні характеристики, визначені в проекті.

По п.11 листа № ДП152162510015 від 07.09.2016.

Посилання позивача у пункті 22 декларації на п.6 ч.4 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» недоречне тому, що зазначена норма Закону звільняє від пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту об'єкти будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури.

В ході розгляду справи Суд встановив, що СФГ ОСОБА_9. отримало право на виконання будівельних робіт на підставі зареєстрованої за № ДП 082141140026 від 24.04.2014 р. Декларації про початок виконання будівельних робіт. Декларація про початок виконання будівельних робіт зареєстрована Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області.

Згідно повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт за № ДП 082151530026 від 02.06.2015р. право на будівництво передано іншому замовнику, а саме ОСОБА_7 Повідомлення прийнято за зареєстровано Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області.

Протягом червня 2015 р. - липня 2016 р. ОСОБА_7 здійснила реконструкцію кафе «Смак» за адресою вул..Леніна б.19, в с.Мирове, Томаківського району Дніпропетровської області .

Після завершення будівництва, починаючи з серпня 2015р. ОСОБА_7 зверталась до Департаменту ДАБІ у Дніпропетровській області і надавало для реєстрації Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта реконструкцію кафе «Смак» за адресою вул..Леніна б.19, в с.Мирове, Томаківського району Дніпропетровської області, 1230,4, П категорія складності..

Проте, Департамент ДАБІ у Дніпропетровській області неодноразово повертав ОСОБА_7зазначену Декларацію про початок виконання будівельних робіт (далі - Декларація) на доопрацювання.

Так, згідно відповіді від 09.11.2015 року Департаментом встановлено, що замовником не в повному обсязі надано відомості, що передбачені додатком №3 до «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» затвердженого постановою КМ України №461 від 13.04.2011 року зі змінами.

А саме є недоліки у таких пунктах Декларації: п.1, п.4, п.5, п.7, п.8, п.9, п.11, п.13, п.16, та п.22.

Згідно відповіді від 12.01.2016 року щодо розгляду повторно поданої Декларації на доопрацювання повертається Декларація з підстав недоліків у п.4, п.7, п.9 та п.16.

За наслідками розгляду 27.09.2016 року наступної Декларації, що подана замовником, Департамент виявив недоліки у таких пунктах Декларації: п.1, п.4, п.7, п.9, п.10, п.13, п.16, п.20, п.22.

Повторно, 22.08.2016 року позивач подав декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

Листом від 07.09.2016 року відповідач повідомив, що не усунуті зауваження вказані у попередньому листі про повернення декларації на доопрацювання №ДП 152162081821 від 27.07.2016 року, а саме:п.4 , п.7, п.9, п.10, п.13, п.14, п.16, п.22 .

При цьому у листі від 12.01.2016 року щодо розгляду Декларації та її поверненні на доопрацювання цей перелік був відсутній в такій кількості (тільки п.4, п.7, п.9 та п.16).

Судом встановлено, що останні зміни до «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» та форми Декларації про готовність до експлуатації об'єкта (Додаток №3) внесено Постановою КМ України від 08.09.2015 № 750, якою вказаний Порядок та форма Декларації викладено в новій редакції.

Судом досліджено копії декларацій, що подавались. То вбачається, що позивачем усувались недоліки, виявлені відповідачем.

Так, одним з недоліків є дата договору між ТОВ «Проектінжинірінг» та ФОП ОСОБА_7 (03.07.2015) не може бути пізніше дати подачі повідомлення про зміну замовника (26.05.2015). Або, Договір оренди земельної ділянки між Мирівською сільською радою та ФОП ОСОБА_7 укладений 15.06.2015 року, зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.07.2015 року. Повідомлення про зміну замовника у декларації про початок виконання будівельних робіт подано 26.05.2015 року.То виконання будівельних робіт розпочалось без права власності або користування земельної ділянки.

Проте деякі обставини, які в даному судовому засіданні розкриті та обгрунтовані, визначені в листах як недоліки, не можливо усунути на дати направлення декларацій про готовність до експлуатації об'єкта, а можуть бути підставами для застосуваня штрафних санкцій.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 26.03.2013 року у справі «Рисовський проти України» в якому зазначено «Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, interalia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatismutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovaandPine v. theCzechRepublic), заява №36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatismutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovaandPine v. theCzechRepublic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Таким чином, суд вважає відмову Державної архітектурно-будівельної інспекції України у прийнятті декларації, яка викладена у листі від 07.09.2016 року №ДП 152162510015 «Про повернення декларації на доопрацювання» протправною.

Що стосується зобов'язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) зареєструвати декларацію про готовність об'єкта 22.08.2016 року, то суд зазначає про таке.

Оскільки відповідачем фактично не відмовлено в прийнятті декларації, йому необхідно повторно розглянути вказану (останню) декларацію з урахуванням висновків суду.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Згідно з ч. 1ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Державної архітектурно-будівельної інспекції України у прийнятті декларації, яка викладена у листі від 07.09.2016 року №ДП 152162510015 «Про повернення декларації на доопрацювання».

Зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України повторно розглянути питання про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що подана 22.08.2016 року з урахуванням висновків суду про протиправність відмови у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ДП 152162510015.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 2900 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01 березня 2017 року

Головуючий суддя Суддя Суддя О.В. Єфанова Н.В. Турлакова В.М. Олійник