Рішення № 6646380, 28.10.2009, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа  № 2-582/2009 рік.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2009 року Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді – Библів С.В., при секретарі  - Герасименко Н.Ф. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Первомайському Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Первомайського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів та Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про стягнення заробітної плати, частково невиплаченої при звільненні, незаконно утриманої премії та середнього заробітку за час затримки у розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Первомайського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів та Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про стягнення заробітної плати, частково не виплаченої при звільненні, незаконно утриманої премії та середнього заробітку за час затримки у розрахунку при звільненні, посилаючись на таке:

21 березня 1978 року він був прийнятий на роботу машиністом газокомпресорної служби Первомайського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, наказ № 31-К від 20 березня 1978 року. 05 вересня 2007 року був звільнений з роботи за власним бажанням з виходом на пенсію, наказ № 65-К від 30 серпня 2007 року. При проведенні розрахунку  відповідачі не доплатили заробітної плати в розмірі 3382 грн. 16 коп., сума якої, в ході розгляду справи позивачем була уточнена та встановлена в розмірі 2780 грн. 04 коп. Вказана сума нібито є помилково нарахованою премією і стягнута була без будь-якого попередження та наказу, чим порушено ст. ст. 127 та 129 КЗпП України. Крім того, вважає, що відповідачі неправильно нарахували йому заробітну плату у вересні 2007 року, оскільки він відпрацював три зміни загальною тривалістю 32 години, а йому заплатили лише за 21 годину, у зв’язку із цим відповідачі мають сплатити на його користь 249 грн. 53 коп. заборгованості по зарплаті. Також, на підставі ст. 117 КЗпП України відповідачі повинні сплатити на його користь середній заробіток за час затримки в розрахунку при звільнення, яку вирахував в розмірі 56242 грн. 14 коп. Просить  суд стягнути на свою користь понесені судові витрати.

В судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідачів, за довіреністю ОСОБА_2, у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення позову та у своїх письмових та усних запереченнях вказав, що з ОСОБА_1 остаточний розрахунок проведено 16.10.2007 року, розрахунок було проведено за всіма правилами бухгалтерського обліку і всі належні позивачеві сумі від працедавця перший отримав в повному обсязі. Що стосується утриманої премії в сумі 2780 грн. 04 коп. у розрахунку при звільненні, то вказана сума є арифметичною помилкою бухгалтера, що нараховує заробітну плату, утримана вказана сума була на законній підставі, оскільки про таке утримання було видано відповідний наказ, а згода працівника для такого відрахування відповідно до ст. 127 КЗпП України не потрібна. Стягнення на користь позивача сум середнього заробітку за час затримки у розрахунку при звільненні відповідачем заперечується з тих підстав, що з позивачем проведено повний розрахунок 16 жовтня 2007 року і більше ніяких сум підприємство перед позивачем у якості заборгованості не має. До того ж, представник відповідачів заявив клопотання, що якщо суд дійде до висновку про неповний розрахунку з позивачем, то необхідно застосувати строк позовної давності до вимоги про стягнення середнього заробітку, який відповідно до ст. 233 КЗпП України складає три місяці, бо з часу розрахунку з позивачем та до моменту його звернення до суду з такою вимогою пройшло більше року, а позивач ніяких причин поважності пропуску вказаного строку судові не навів, а лише посилається на те, що звертався до прокуратури, державного інспектора з праці і таке інше.  

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши письмові матеріали справи, встановив такі факти і відповідні до них правовідносини:

дійсно, позивач ОСОБА_1 працював в Первомайському лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів, наказ № 31-К від 20 березня 1978 року (а.с.2). 05 вересня 2007 року він був звільнений з роботи за власним бажанням з виходом на пенсію, наказ № 65-К від 30 серпня 2007 року (а.с.3). З розрахункових листів (а.с.6,7) вбачається, що з грошових коштів, належних позивачеві від відповідачів при звільненні, утримано 3382 грн. 16 коп. помилково нарахованої зарплати, як встановлено – щомісячної премії. Вказана сума утримана з виплатою позивачеві зайво стягнутих сум податків та інших обов’язкових платежів і у чистому вигляді має розмір 2780 грн. 04 коп. (витяг з відомості про нарахування та утримання зайво нарахованої заробітної плати а.с.94). Остаточний розрахунок перед позивачем проведений 16.10.2007 року, що вбачається з Реєстру працівників, по заявах, яких здійснюється зарахування грошових коштів на картки рахунки заробітної плати за вересень 2007 року (а.с.97). Що стосується помилковості нарахованих сум місячних премій, то цей факт встановлено перевіркою фінансової діяльності Первомайського ЛВУМГ за період з 01.07.2005 року по 31.06.2007 року, яка виявила безпідставність нарахування місячної премії працівникам за вказаних період і, що знайшло відображення у наказі № 363 від 17.09.2007 року управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» (а.с.83). Пункт 3 вказаного наказу передбачає обов’язок головного бухгалтера Первомайського СВУМГ до 05.10.2007 року провести перерахунок зарплат працівників з вказівкою сум безпідставно нарахованих та виплачених  Дана сума у 2780,04 грн. позивачем та представником відповідачів не оспорюється і є саме тією сумою, що позивач просить стягнути, як незаконно утриману при звільненні.

Відповідно до ст. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть провадитися для покриття заборгованості працівників підприємству, де вони працюють, і провадяться вони за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок. У цьому випадку власник або уповноважений орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня виплати неправильно обчисленої суми і погодження працівника для відрахування таких сум не потрібне. Як вказано вище, перерахунок надмірно сплаченої суми місячних премій проводився за період з 01.07.2005 року та по 31.06.2007 року, тобто вказані сумі премій входили до заробітної плати позивача даного періоду часу. Отже, якщо вести мову про наявність права у власника на утримання виплачених помилково нарахованих сум, то суд вважає, що жодних законних підстав у працедавця для цього не було. Так, вказана сума премії у розмірі (без податків та обов’язкових платежів) 2780 грн. 04 коп. виплачувалася за кожний місяць окремо з 01.07.2005 року по 31.06.2007 року, тому, для повернення зайво сплачених сум власник мав кожного разу протягом місяця видавати відповідні накази (розпорядження), що не було зроблено. Натомість, в останнє позивачеві утримали суму премії за червень 2007 року, а наказ про відрахування із заробітних плат працівників відповідачів видано лише 17 вересня 2007 року, тобто більш як через два місяці. Пропуск місячного строку означає неможливість не лише видання наказу (розпорядження) про відрахування із заробітної плати, а й стягнення суми заборгованості працівника перед підприємством  взагалі, оскільки власник у цьому разі позбавлений права звернутися з позовом до суду. Тому, суд вважає, що сума у 2780 грн. 04 коп. відповідачами була безпідставно відрахована з зарплати позивача і, оскільки на вимогу про стягнення заробітної плати строк позовної давності не обмежується, то вказана сума підлягає поверненню позивачеві.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачів на його користь суми заробітної плати за вересень 2007 року у сумі 249 грн. 53 коп., на думку суду є безпідставними та такими що не можуть бути задоволеними. Так, позивач посилається на те, що відпрацював три зміни ( 12 год., 12. год. та 8 год.) 1,3,4,5 вересня 2007 року загальною кількістю годин – 32, а одержав зарплату лише за 21 годину. Як вбачається з табелю обліку робочого часу за вересень 2007 року компресорної станції КС-13, відповідач відпрацював 20,75 годин (а.с.9). Відповідно до колективного договору (а.с.20-22) п.3.2. на безперервних виробництвах, де режим роботи не може бути організований за графіками п’яти- або шестиденного робочого тижня, запроваджуються графіки змінності, які забезпечують безперервну роботу персоналу змінами рівної тривалості.  Графіки затверджуються керівниками відповідного структурного підрозділу та погоджуються з профспілковим комітетом. Такий графік роботи машиністів т/к КС-13 «Первомайська» у вересні 2007 року був встановлений і конкретно щодо ОСОБА_1 (а.с.10) і ним визначено: 01.09.2007 року – 8 год., 03.09.2007 року – 0,75 год., 04.09.2007 року – 4 год., 05.09.2007 року – 8 год. Посилання позивача на те, що він відпрацював 32 години ніякими об’єктивними доказами не підтверджується, оскільки, як показав свідок ОСОБА_3- начальник КС, до обов’язків якого входить складання графіків роботи та табелів обліку робочого часу, на початку вересня компресорна станція простоювала і необхідності у зайнятості підмінного машиніста ОСОБА_1 повний час зміни не було і останній, дійсно, пропрацював 20,75 год. Крім того, факт простою компресорної станції підтверджується листом головного диспетчера УМГ «Черкаситрансгаз» (а.с.120), в якому зазначено, що КС «Первомайська» в першій декаді вересня 2007 року (з 1 по 4 вересня) знаходилася у резерві і не працювала. З журналу обліку газонебезпечних робіт, які виконуються без оформлення наряду-допуску (а.с.85-86), суд вбачає, що ніяких газонебезпечних робіт на КС у спірний період часу у вересні 2007 року не проводилося, а з журналу проведення робіт на КС (а.с.87-88) суд не робить висновку, що позивач виконував будь-яку роботу на КС у той самий період часу. З викладеного суд робить висновок, що заробітна плата позивачеві нарахована та виплачена за вересень 2007 року повністю без порушень трудового законодавства або умов колективного договору. В діях відповідачів порушення трудового законодавства щодо неправильного нарахування зарплати позивачеві у вересні 2007 року не виявив і допитаний у судовому засіданні у якості свідка колишній державний інспектор праці ОСОБА_4, остання лише вказала у своєму приписі, що облік робочого часу не відповідає вимогам ст. 130 Закону України «Про оплату праці», тому і були внесені зміни до табелю обліку робочого часу із зазначенням відпрацювання позивачем у вересні 2007 року 21 робочу годину, тобто кількість годин була заокруглена.

Відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Встановлено, що відповідач у день звільнення позивача з ним не розрахувався, а сталося це 16.10.2007 року, з заявою про вирішення трудового спору до суду позивач звернувся лише 24.11.2008 року, тобто з пропуском встановленого ст.233 КЗпП України строку, і підстав для поновлення пропущеного строку немає, оскільки посилання позивача на те, що для вирішення даного спору він звертався до органів прокуратури та інспекції праці, суд, як поважну причину сприйняти не може. Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи та організації, провадиться в день звільнення. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник в усякому випадку повинен в зазначений строк виплатити не оспорювану ним суму. Статтею 117 КЗпП України передбачено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник повинен сплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, якщо спір вирішено на користь працівника. Позивач оспорював суму не донарахованої заробітної плати за вересень 2007 року у розмірі 249 грн. 53 коп., чого не підтвердилося в судовому засіданні. Також позивач оспорював незаконно утриману при звільненні суму місячних премій в розмірі 2780 грн. 04 коп. і така незаконність судом встановлена, тому можна вважати, що відповідачі затримали розрахунок з позивачем, навіть, при наявності припису державного інспектора праці та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності керівника. В даному випадку суд мав би стягнути з відповідачів на користь позивача середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку, проте, беручи до уваги клопотання представника відповідачів про застосування строку позовної давності у три місяці, суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у задоволенні цієї позовної вимоги.

Відповідно до ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а також ст. 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд вважає, що позивач не довів судові необхідності у стягненні зарплати за вересень 2007 року, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку через пропуск строку позовної давності, натомість, відповідачі не навели обґрунтування законного утримання місячних премій в період з 01.07.2005 року по 31.06.2007 року з зарплати позивача.

Як було зазначено в ухвалі суду по даній справі від 16.04.2009 року,  відповідно до п.п. 1.2., 1.3. Положення про відділення «Первомайське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів» (а.с.59-60) останнє є відособленим підрозділом Філії «Управління магістральних газопроводів» Черкаситрангаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» і діє без права юридичної особи, хоча і має поточні рахунки в установах банку, власну печатку, фірмові бланки та реквізити, але має незавершений баланс, що є складовою частиною балансу Філії. Відповідно до ч.2 ст 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава, тому, оскільки Первомайське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів не є юридично особою, то і відповідачем у справі воно не може бути.

Виходячи з наведеного, суд у задоволенні позовних вимог щодо Первомайського лінійного управління магістральних газопроводів  знаходить за необхідне позивачеві відмовити. Що ж стосується Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», то остання є юридичною особою, а значить може бути відповідачем у справі і нести відповідальність за своїми зобов’язаннями і з останньої на користь позивача підлягають стягненню сума незаконно утриманої премії в розмірі 2780 грн. 04 коп. та сума витрачена на одержання правової допомоги у розмірі 220 грн.. В задоволенні решти позовних вимог позивачеві слід відмовити.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 84, 88, 209, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 116, 117, 127, 129, 233 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Первомайського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів та Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про стягнення заробітної плати, частково невиплаченої при звільненні, незаконно утриманої премії та середнього заробітку за час затримки у розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Позовниі вимоги ОСОБА_1 до Первомайського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів залишити без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задовольнити частково.

Стягнути з Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», 01021, Київ-21, Кловський узвіз, 9/1, код 30019801, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Латвії та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 незаконно утриману при розрахунку при звільненні суму премії, нараховану за період з липня 2005 року по червень 2007 року в розмірі 2780 грн. 04 коп.

Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки в розрахунку при звільненні в сумі 56242 грн. 14 коп. залишити без задоволення.

Позовні вимоги про стягнення частково не виплаченої заробітної плати за вересень 2007 року в сумі 249 грн. 53 коп. залишити без задоволення.

Стягнути з Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»:

на користь позивача витрати за надання правової допомоги у сумі 220 грн.;

на користь держави державне мито у розмірі 51 грн.

на користь Первомайського УДК ГУДКУ в Харківській області, код 24134432, р/р 31217259700387, МФО 851011, банк одержувача ГУДКУ в Харківській області  витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 30 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Первомайський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя