Ухвала суду № 66460055, 12.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2017 року м. Київ К/800/37265/15

К/800/37384/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Рецебуринського Ю.Й.,

Штульман І.В.,

при секретарі Борілло Ю.В.,

за участю:

представника МФУ - Іваницької Т.Б.,

представника ПАТ АБ «Укргазбанк» - Самойленка А.В.,

провівши у відкритому судовому засіданні касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до Міністерства юстиції України, треті особи: Міністерство фінансів України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Комісія з ліквідації Державної виконавчої служби України, за участю ОСОБА_6, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

провадження в якій відкрито за касаційними скаргами Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", Міністерства фінансів України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - позивач, ПАТ АБ «Укргазбанк») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, МЮУ) про визнання протиправною бездіяльність щодо невиконання завдань і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17;

зобов'язати МЮУ скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про накладання арешту від 22 грудня 2014 року ВП № 45903105.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 61 ПАТ АБ «Укргазбанк» бере участь у виведенні ПАТ «АКБ «Київ» з ринку шляхом придбання його активів та зобов'язань.

Фактично виконати вимоги вказаної Постанови № 61 позивач не може, оскільки йому перешкоджає арешт, накладений на активи ПАТ «АКБ «Київ» виконавчою службою.

Позивач просить позов задовольнити, оскільки накладання органом ДВС арешту на активи банка, в якому введено тимчасову адміністрацію, суперечить вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Також позивачем надано докази щодо звернення до МЮУ з проханням усунути перешкоди в реалізації постанови № 61 щодо проведення відчуження всіх активів і зобов'язань ПАТ «АКБ «Київ» на користь АБ «Укргазбанк», а саме, лист від 30 березня 2015 року № 117/10848/2015, проте дані вимоги позивача залишені відповідачем поза увагою, відповідачем жодних дій не вчинено.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 червня 2015 року позов задоволено, а саме: скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 22 грудня 2014 року ВП № 45903105 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволених позовних вимог та прийнято нове рішення про відмову у задоволені позову.

В обґрунтування касаційних скарг, ПАТ АБ «Укргазбанк», МФУ посилаються на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим порушують питання про скасування постановленого ним рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

У свою чергу, стягувач за виконавчим провадженням - ОСОБА_6, у своєму запереченні вказує на необґрунтованість касаційних скарг і просить залишити їх без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів приходить до висновку що касаційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що пунктом 1 постанови КМУ від 11 лютого 2015 року № 61 «Деякі питання участі держави у виведенні з ринку ПАТ "АКБ "Київ"» (далі - Постанова № 61), установлено, що держава, в особі ПАТ АБ «Укргазбанк», бере участь у виведенні ПАТ «АКБ «Київ» з ринку шляхом придбання його активів та зобов'язань у разі віднесення Національним банком ПАТ «АКБ «Київ» до категорії неплатоспроможних.

Постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2015 року №128 ПАТ «АКБ «Київ» віднесено до категорії неплатоспроможних.

В той же час, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24 лютого 2015 року № 39, яким з 25 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ «АКБ «Київ».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «АКБ «Київ» призначено Кічука О.І.

В силу вимог Постанови № 61, держава, в особі ПАТ АБ «Укргазбанк», бере участь у виведенні ПАТ «АКБ «Київ» з ринку шляхом придбання його активів та зобов'язань.

Водночас, встановлено, що при здійсненні заходів по реалізації Постанови № 61, щодо проведення відчуження всіх активів і зобов'язань ПАТ «АКБ «Київ» на користь позивача, останньому стало відомо, що Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі - ВПВР ДВС України) 22 грудня 2014 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45903105 щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого Ірпінським міським судом Київської області у справі №367/206/14-ц від 17 грудня 2014 року про стягнення з ПАТ «АКБ «Київ» на користь ОСОБА_6 заборгованості у розмірі 614 958,90 Євро та судовий збір на користь держави у розмірі 3 654,00 грн.

В межах даного виконавчого провадження, державним виконавцем ВПВР ДВС України Каращук К.Л винесено постанову від 22 грудня 2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ПАТ «АКБ «Київ» у межах суми звернення стягнення.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування постанови ВПВР ДВС України від 22 грудня 2014 року ВП №45903105 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова унеможливлює виконання уповноваженою особою Фонду та самим Фондом гарантування вкладів фізичних осіб покладених на них спеціальним Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" завдань та функцій, зокрема, створює перешкоди щодо реалізації Постанови № 61 стосовно придбання позивачем активів та зобов'язань ПАТ «АКБ «Київ».

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, та, відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку, що державний виконавець виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах своїх повноважень, оскільки на момент винесення оскаржуваної постанови, тимчасова адміністрація в банку введена не була.

Колегія суддів погоджується з такими висновками апеляційного суду з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон України №606- XIV). Саме відповідно до вимог цього Закону належить давати оцінку діям державного виконавця щодо вчинення виконавчих дій.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України №606- XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, упереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 32 Закону України №606-XIV заходом примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 36 Закону України №606-XIV під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Зазначена норма поширюється на випадки застосування зазначених заходів примусового виконання після введення тимчасової адміністрації банку.

Як встановлено судами, на примусовому виконанні у ВПВ ДДВС МЮУ перебуває виконавче провадження № 45903105 з примусового виконання виконавчого листа № 367/206/14-ц, виданого 17 грудня 2014 року Ірпінським міським судом Київської області, про стягнення з ПАТ АКБ «Київ» на користь ОСОБА_6 боргу за договором про банківський вклад (депозит) «Базис» від 12 листопада 2009 року №16243 у розмірі 614 958,90 Євро.

Постановою державного виконавця від 22 грудня 2014 року відкрито виконавче провадження.

22 грудня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про арешт рухомого та нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах суми боргу.

Державним виконавцем 22 грудня 2014 року винесено постанову про арешт коштів боржника, на рахунках, що відкриті у банківських установах, в межах суми боргу.

Як вірно встановлено апеляційним судом, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесена 22 грудня 2014 року, а тимчасову адміністрацію ПАТ «АКБ Київ» введено лише рішенням Дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 лютого 2015 року №39 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Київ».

Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» публічні обтяження, у тому числі і арешти, втрачають чинність з моменту призначення уповноваженої особи з ліквідації банку.

Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, що державний виконавець виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах своїх повноважень, оскільки на момент винесення оскаржуваної постанови, тимчасова адміністрація в банку не була введена, а тому підстав для скасування постанови про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження від 22 грудня 2014 року немає, оскільки державний виконавець діяв в межах, у спосіб та в порядку, встановленому чинним законодавством.

Також колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду в частині предметної підсудності даної справи, оскільки з даним позовом звернулось ПАТ АБ «Укргазбанк», який є стороною у виконавчому провадженні, тому даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Так, частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до частини 4 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, підстав для закриття провадження у даній справі не вбачається.

Враховуючи те, що доводи касаційної скарги правильності висновків апеляційного суду не спростовують, останній під час розгляду справи вірно застосував норми матеріального права та не порушив норми процесуального права, відповідно до частини 1 статті 224 КАС України, підстави для скасування ухваленого ним рішення відсутні.

Керуючись 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", Міністерства фінансів України залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: В.В.Швець

Ю.Й.Рецебуринський

І.В.Штульман