Ухвала суду № 66457446, 03.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТАКИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Глиняного В.П.

суддів Паленик І.Г.. Присяжнюк О.Б.

при секретарі Орліченко О.Ю.,

з участю прокурора Мазурок Б.Ю.

представника ПАТ «Центральна

збагачувальна

фабрика «Вуглегірська» ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Вуглегірська» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС Генеральної прокуратури України Ковальчука Ю.А., погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату ГПУ Мазурок Б. та накладено у кримінальному провадженні № 22015000000000102 від 28.03.2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.258-5 КК України арешт на майно - грошові кошти ПАТ ЦЗФ «Вуглегірська» (код ЄДРПОУ 00176532) в сумі 11 809 876,22 гривень, що знаходяться на рахунку Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00115622) № 37319006000177, відкритому у Державній казначейській службі України (МФО 820172).

Згідно ухвали, слідчий суддя встановив, що вказані кошти можуть бути використані невстановленими особами - посадовими особами ПАТ ЦЗФ «Вуглегірська» та ТОВ «ДВ «Нафтогазвидобувна компанія» з метою як власного збагачення так і з метою фінансування тероризму - окремих членів терористичної організації «Донецька народна республіка, тоді як ПАТ ЦЗФ «Вуглегірська» не здійснювала господарську діяльність та відповідно не сплачувала податків до держбюджету. Враховуючи встановлене слідчий суддя погодився з доводами клопотання органу досудового розслідування про те що у кримінальному провадженні існує необхідність у накладення арешту, так як вказані кошти можуть бути конфісковані згідно санкції статті кримінального закону.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Вуглегірська» ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що ні він ні власник майна присутніми під час розгляду клопотання про накладення арешту не були, про ухвалу дізнались лише 13.02.2017 року. Крім цього апелянт в апеляції зазначає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить постановити нову ухвалу, якою відмовити органу досудового розслідування в задоволенні клопотання про накладення арешту.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в клопотанні слідчого відсутня аргументація накладення арешту на майно ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Вуглегірська». В ухвалі слідчого судді невмотивовано яким чином майно співвідносяться з обставинами кримінального провадження, що розслідується. В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази до вчинення кримінальних правопорушення за ч.3 ст.258-5 КК України ПАТ ЦЗФ «Вуглегірська». Жодній посадовій особі товариства не повідомлено про підозру. Також апелянт зазначає що слідчим суддею не перевірено розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою. Не враховано слідчим суддею і наслідки арешту грошових коштів на рахунках, ПАТ ЦЗФ «Вуглегірська» позбавлено можливості законної господарської діяльності

Також апелянт вказує і на те, що слідчий суддя помилково дійшов висновку, що грошові кошти відповідають вимогам ст. 170 КПК України, оскільки дане твердження належним чином необґрунтоване та невмотивоване, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму кримінального процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Вуглегірська» ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З апеляційної скарги, доданих до неї документів та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту було розглянуто судом у відсутність власника та його представника, про ухвалу слідчого судді вони дізнались лише 13.02.2017 року, а тому оскарження ухвали про накладення арешту на майно здійснено без пропущення процесуального строку.

З ухвали слідчого судді вбачається, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22015000000000102 від 28.03.2015 за фактом фінансування тероризму невстановленими особами в період з квітня 2014 по березень 2015 року на суму понад 50 млн. грн., що становить особливо великий розмір, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258-5 КК України, а також, за фактом заволодіння державним майном в особливо великих розмірах службовими особами ПАТ «Центренерго» та ряду суб'єктів господарювання, які шляхом зловживання своїм службовим становищем налагодили протиправну схему вивезення нелегально видобутого та викраденого вугілля з держпідприємств, розташованих на тимчасово окупованій території України, та його реалізації державним підприємствам за завищеними цінами, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

За матеріалами клопотання органу досудового розслідування встановлено, що починаючи з квітня 2014 року посадові особи ПАТ «Центренерго» з метою власного збагачення та фінансового забезпечення окремих членів терористичної організації «Донецька народна республіка», використовуючи підконтрольні їм суб'єкти господарювання (серед яких зокрема TOB «ДВ Нафтогазовидобувна компанія» та ПрАТ «ЦЗФ «Вуглегірська»), налагодили та реалізували протиправну схему вивезення нелегально видобутого та викраденого вугілля з держпідприємств, розташованих на тимчасово окупованій території України.

Так, знаходячись на тимчасово окупованій території ПрАТ «ЦЗФ «Вуглегірська» протягом 2014 року здійснювала поставки видобутого вугілля для TOB «ДВ Нафтогазовидобувна компанія», яке надалі продавало його ДП «Вугілля України» та ПАТ «Центренерго».

Окрім того до Генеральної прокуратури України надійшло звернення Державної казначейської служби України від 24.11.2016 № 13-08/306-19676 про необхідність перевірки законності перерахування коштів згідно із судовими рішеннями, прийнятими на користь ПрАТ ЦЗФ «Вуглегірська», виконання яких загрожує економічним інтересам держави.

Під час перевірки встановлено, що на виконання наказу господарського суду м. Києва від 25.05.2016 № 910/20652/15 відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби з рахунків ТОВ «ДВ «Нафтогазовидобувна компанія» на користь ПрАТ ЦЗФ «Вуглегірська» списано грошові кошти у сумі 11 809 876,22 грн., які зараховані на відповідний рахунок Державної казначейської служби України.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України місцезнаходження ПрАТ ЦЗВ «Вуглегірська» - м. Вуглегірськ Бахмутського району Донецької області, що відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, є територією, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Згідно із інформацією Казначейства останнім 23.01.2015 на підставі реєстру Державної фіскальної служби України відкрито рахунок ПрАТ ЦЗВ «Вуглегірська» в системі електронного адміністрування ПДВ. У період з 23.01.2015 по 25.08.2016 підприємство не поповнювало електронний рахунок, що свідчить про відсутність його господарської діяльності, а тому зазначений рахунок 25.08.2016 на підставі реєстру Державної фіскальної служби України закрито. В зв'язку з тим, що у кримінальному провадженні існує необхідність у накладення арешту, так як вказані кошти можуть бути конфісковані згідно санкції статті кримінального законубуло подано клопотання органу досудового розслідування.

Перевіривши доводи органу досудового розслідування з приводу необхідності накладення арешту, встановивши достатність даних, які містяться у доданих до клопотання матеріалах та які вказують на обґрунтованість доводів органу досудового розслідування щодо обставин вчинення злочину, врахувавши положення ст. 170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді та вважає, що матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків

Відповідно до вимог ст.170 КПК України арешт допускається з метою забезпечення; зокрема; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З долучених до клопотання органу досудового розслідування матеріалів вбачається, що підприємство з 23.01.2015 року по 25.08.2016 року не здійснювало законної господарської, а тому вказані кошти можуть бути використані невстановленими особами з метою власного збагачення та фінансового забезпечення окремих членів терористичної організації «Донецька народна республіка».

Враховуючи, що предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні є обставини вчинення посадовими особами ТОВ «ДВ «Нафтогазовидобувна компанія» і ПрАТ ЦЗФ «Вуглегірська» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258-5 КК України, а також оцінюючи інформацію Державної казначейської служби України про наявність загроз економічним інтересам держави, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту на майно з метою його збереження.

Посилання апелянта на те, що ПрАТ ЦЗВ «Вуглегірська» здійснює законну господарську діяльність колегія суддів вважає необґрунтованими, так як вони спростовуються матеріалами по розгляду клопотання, зокрема, доповідною запискою Державної казначейської служби України №13-03/183-17121 за якою вбачається, що підприємство ПрАТ ЦЗВ «Вуглегірська» в період з 23.01.2015 року по 25.08.2016 року не поповнювало електронний рахунок.

Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.

Таким чином, накладення арешту на майно за наявності для цього підстав, відповідає вимогам КПК України. Матеріали кримінального провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні, з огляду і на те, що органами досудового розслідування зібрані достатні докази, які свідчать про незаконну діяльність посадових осіб ТОВ «ДВ «Нафтогазовидобувна компанія» і ПрАТ ЦЗФ «Вуглегірська», яка підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258-5 КК України, за яке може бути призначено покарання у вигляді конфіскації майна. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження і забезпечення можливої конфіскації майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За встановлених обставин колегія суддів вважає доводи апеляції такими, що не ґрунтуються на матеріалах судової справи та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ПрАТ ЦЗВ «Вуглегірська» - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 117, 131, 132, 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Поновити представника ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Вуглегірська» ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01лютого 2017 року, якою задоволено клопотання клопотання старшого слідчого з ОВС Генеральної прокуратури України Ковальчука Ю.А., погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату ГПУ Мазурок Б. та накладено у кримінальному провадженні № 22015000000000102 від 28.03.2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.258-5 КК України арешт на майно - грошові кошти ПАТ ЦЗФ «Вуглегірська» (код ЄДРПОУ 00176532) в сумі 11 809 876,22 гривень, що знаходяться на рахунку Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00115622) № 37319006000177, відкритому у Державній казначейській службі України (МФО 820172) - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ПрАТ ЦЗВ «Вуглегірська» ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Глиняний В.П. Масенко Д.Є. Паленик І.Г.

Справа № 11-сс/796/1172/2017 Категорія ст. 172 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції Литвинова

Доповідач: Глиняний В.П.