Ухвала суду № 66456639, 10.05.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

10 травня 2017 року Справа № 915/233/16

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача(стягувача): ОСОБА_2 дов.№14-77 від 14.04.2017,

представника відповідача(боржника): ОСОБА_3 - дов.№3 від 03.01.2017,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву: Обласного комунального підприємства Миколаївоблтеплоенерго про відстрочення та розстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2016 по справі №915/233/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія ОСОБА_4 України (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6),

до відповідача: Обласного комунального підприємства Миколаївоблтеплоенерго

(54034, м.Миколаїв, вул.Миколаївська, 5-А),

про: стягнення 960046,28 грн. збитків від інфляції та 26308,24 грн. 3% річних, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2016 з відповідача на користь позивача стягнуто 598649,61 грн. збитків від інфляції, 26221,70 грн. - 3% річних та 9372,84 грн. судового збору, а також відстрочено виконання рішення суду від 25.05.2016 по справі №915/233/16 до 01.12.2016.

Вказане рішення оскаржено не було та набрало законної сили 10.06.2016.

10.06.2016 по справі виданий відповідний наказ.

05.12.2016 Господарським судом Миколаївської області було винесено ухвалу, якою частково задоволено заяву ОКП Миколаївоблтеплоенерго про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду від 25.05.2016 у справі №915/233/16 та відстрочено виконання рішення до 01.05.2017.

19.04.2017 від ОКП Миколаївоблтеплоенерго до суду надійшла заява вих.№1428/юр від 13.04.2017 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2016 по справі №915/233/16 до 01.07.2017 та розстрочення виконання вказаного рішення на період з 01.07.2017 по 31.12.2017.

В обґрунтування своєї заяви ОКП Миколаївоблтеплоенерго посилається на наступне:

- основною метою діяльності ОКП Миколаївоблтеплоенерго є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності підприємства та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу ОКП Миколаївоблтеплоенерго. Таким чином, відповідач зобовязаний здійснювати постачання теплової енергії незалежно від зовнішніх факторів, тому що його господарська діяльність направлена на забезпечення життєдіяльності міста. Специфіка роботи підприємства полягає в тому, що основними споживачами теплової енергії є бюджетні підприємства та населення міста, які мають постійну значну заборгованість за спожиту теплову енергію. Заборгованість перед відповідачем госпрозрахункових організацій становить 8,29 млн. грн., бюджетних установ становить 14,65 млн.грн. Найбільшу суму становить заборгованість населення 175,27 млн. грн. (з них 28,5 млн. грн. заборгованість по пільгах та субсидіях). При цьому населення є головним споживачем теплової енергії, що виробляється ОКП Миколаївоблтеплоенерго. У зв'язку з тим, що єдиним джерелом для оплати спожитого газу є кошти, отримані в якості оплати за спожиту теплову енергію з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств та субвенції на погашення різниці у тарифах на теплову енергію, то несвоєчасне погашення заборгованості перед позивачем сталося не з вини боржника. Відповідачем посилено ведуться роботи зі стягнення дебіторської заборгованості зі споживачів теплової енергії, послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, з контрагентів по господарським договорам. Так, безперервно здійснюється претензійно-позовна робота відносно абонентів-боржників, проводяться заходи направлені на примусове виконання судових рішень. Зокрема, за 2015 рік відповідачем направлено 52534 претензії боржникам на загальну суму 168856,94 тис. грн., предявлено 1521 позовів на суму 9251,87 тис. грн., направлено до відділів державної виконавчої служби 7987 виконавчих документів про стягнення заборгованості на загальну суму 19670,13 тис. грн. Проте, в 2016 році за відсутності коштів навіть для оплати судового збору для звернення до суду ця робота обмежується здебільшого претензійною діяльністю. Так, за 2016 рік було направлено та вручено 203 претензії юридичним особам на суму 9865 тис. грн. та 70894 претензії населенню на суму 212828 тис. грн.;

- також, зміни від 05.10.2016 внесені до Закону України Про виконавче провадження позбавили ОКП Миколаївоблтеплоенерго можливості направляти виконавчі документи до відділів державної виконавчої служби, оскільки законодавець не передбачив негативних наслідків внесених змін у вищезазначеному законі, а саме стягувачу для подання заяв про примусове виконання рішень слід сплачувати авансовий внесок в розмірі 2 відсотків від суми, що підлягає стягненню. Нажаль, запровадження нововведень та недостатність коштів на оплату авансового внеску паралізувало сталу роботу ОКП Миколаївоблтеплоенерго. Отже, за І квартал 2017 року відповідачем направлено 8168 претензій боржникам на загальну суму 41,9 млн.грн., предявлено 1 позов на суму 15,2 тис.грн., направлено до відділів державної виконавчої служби лише 113 виконавчих документи про стягнення заборгованості на загальну суму 304,6 тис.грн.;

- згідно з Порядком розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків із гарантованим постачальником природного газу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014, переважна більшість грошових коштів, що надійшли від споживачів, перераховуються відповідачем за спожитий природний газ на рахунок гарантованого постачальника природного газу ПАТ НАК ОСОБА_4 України, і в розпорядження відповідача не потрапляють. Коштів, що залишаються в розпорядженні підприємства (в березні це 10,55% від населення, 13,09% - бюджетні установи, 6,96% - інші споживачі; в квітні це 10,55% від населення, 11,60% - бюджетні установи, 6,96% - інші споживачі), катастрофічно не вистачає для виконання в повному обсязі податкових зобов'язань, зобов'язань по виплаті заробітної плати, розрахунків за енергоносії, здійснення ремонтних та аварійно-відновлювальних робіт. 2016 рік для ОКП Миколаївоблтеплоенерго закінчився із чистим фінансовим результатом у виді збитку в розмірі 47106 тис.грн. Зазначені обставини свідчать про неможливість самостійного виконання у повному обсязі рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2016 у справі №915/233/16. Відстрочення та наступне розстрочення виконання судового рішення надасть відповідачу можливість поступового погашення заборгованості. Примусове ж його виконання призведе до зростання існуючої заборгованості відповідача у звязку із стягненням виконавчого збору, що, як наслідок, призведе до реальної загрози його банкрутства. Враховуючи соціальну значимість підприємства це може призвести також до негативних наслідків для споживачів теплової енергії - населення м.Миколаєва, бюджетних установ та інших споживачів;

- станом на день звернення позивача до суду, суму основного боргу було повністю погашено, що також підтверджує той факт, що відповідач докладає максимум зусиль для погашення наявної заборгованості перед позивачем;

- на сьогоднішній день існує заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам ОКП Миколаївоблтеплоенерго, по зборам і платежам, що станом на 03.03.2017 складає 8757590,92 грн.;

- в разі виконання найближчим часом судового рішення по справі №915/233/16 від 25.05.2016 це найближчим часом призведе до повного припинення діяльності ОКП Миколаївоблтеплоенерго, його банкрутства та, у звязку з цим, відсутності централізованого теплопостачання у більшості житлових будинків, лікарень, шкіл, інших закладів соціальної сфери, підприємств тощо. З метою недопущення посилення соціальної напруги через невиплату заробітної плати працівникам відповідача, припинення або обмеження безперебійного постачання теплової енергії споживачам, загрози зриву сталого проходження опалювального сезону 2016/2017 років та підготовки до опалювального сезону 2017/2018, припинення господарської діяльності підприємства, ОКП Миколаївоблтеплоенерго просить надати відстрочку і в подальшому розстрочку виконання судового рішення.

10.05.2017 у судовому засіданні позивачем надані суду заперечення на заяву про відстрочку та розстрочку виконання рішення №14/5-465в від 05.05.2017, в яких просить відмовити у задоволенні заяви відповідача про надання відстрочки та розстрочки виконання рішення у справі №915/233/16 у повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень позивач посилається на наступне:

- надання розстрочки виконання рішення суду по даній справі призведе до порушення майнових інтересів позивача внаслідок тривалого перенесення терміну виконання зобов'язання відповідачем. Протягом 2014-2015 року в державі відбулись стрімкі інфляційні процеси наслідком яких стало здешевлення національної валюти по відношенню до іноземної майже втричі. Ця обставина є істотною, оскільки ПАТ НАК ОСОБА_4 України як державне підприємство є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Позивач для безперервного постачання газу споживачам, повинен постійно проводити розрахунки за отриманий газ з іноземними постачальниками природного газу, що нерозривно пов'язано з оплатою вартості газу вітчизняними споживачами на її користь. Несплата боргів перед іноземними постачальниками газу може потягнути за собою взагалі зупинення постачання природного газу на територію України, що майже і сталося 1 січня 2006 року, відбулось 1 січня 2009 року та 16 червня 2014 року. Внаслідок недоотримання та несвоєчасного проведення розрахунків за спожитий природний газ позивач змушений залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками, що складають 20-24% річних.

- звертає увагу суду, що згідно Балансу (ОСОБА_5 про фінансовий стан) на 30.06.2016 розмір довгострокових кредитів банків позивача (код рядка Балансу 1510) складає 29155650 тис. грн. При цьому загальний обсяг залучених позивачем кредитних ресурсів станом на 01.06.2016 становить майже 60 млрд. грн., з яких до кінця 2016 року підлягають погашенню майже 19 млрд. грн. Єдиним джерелом часткової компенсації понесених позивачем втрат є стягнення з боржників передбачених законами України та умовами договорів всіх можливих штрафних санкцій, а також 3% річних та інфляційних втрат. Позивач наголошує на тому, що Бюджетом України та фінансовим планом позивача не передбачені фінансові можливості для кредитування своїх контрагентів. Зазначає, що позивач в свою чергу також має велику кредиторську заборгованість перед своїми контрагентами, розмір якої станом на 30.06.2016 становив 36904521 тис. грн. (код рядка Балансу 1615), що тягне за собою позови до позивача, і як наслідок додаткове фінансове навантаження у вигляді стягнення з позивача штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат;

- згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка/відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання;

- вказує на те, що свою заяву відповідач обґрунтовує скрутним фінансовим станом підприємства внаслідок наявності дебіторської заборгованості та кредиторської заборгованості. Посилання на незадовільний фінансовий стан за змістом ст.121 ГПК України, не може вважатися обставиною, що може слугувати підставою для розстрочки виконання рішення. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарській суд в аналогічних справах: №41/207 (постанова від 22.07.14), №09/11/1925 (постанова від 17.03.14). Посилаючись на ч.1 ст.32 та ст.33 ГПК України, позивач зазначає, що під час розгляду заяв про розстрочку відповідачем не надавались докази наявності тих виключних обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду згідно ст.121 ГПК України та п.7.2. Постанови, а саме: доказів загрози банкрутства, доказів відсутності коштів на банківських рахунках; доказів відсутності майна, на яке можливо було б звернути стягнення. Отже винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарській суд у справах №910/17008/14 (постанова від 25.02.15) та №910/15873/14 (постанова від 24.07.14);

- з метою надання належної оцінки фінансового стану позивача, надає копії проміжних ОСОБА_5 про фінансові результати (ОСОБА_5 про сукупний дохід) за 6 місяців 2016 року та Балансу (ОСОБА_5 про фінансовий стан) на 30.06.2016. Незважаючи на показник прибутковості господарської діяльності позивача: дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги (код рядка Балансу 1125) перед позивачем станом на 30.06.2016 становила 32820471 тис.грн.; кредиторська заборгованість позивача за товари, роботи, послуги (код рядка Балансу 1615) станом на 30.06.2016 становила 36904521 тис. грн. Також зазначає, що сума прибутку, отриманого компанією за І півріччя 2016 року, не враховує витрат на збільшення резерву сумнівних боргів в розмірі 1,0 млрд. грн., оскільки відповідно до постанови КМУ від 03.10.12 №899 нарахування такого резерву до затвердження фінансового плану в установленому законодавством порядку заборонено. Після прийняття фінансового плану позивач відобразить у складі інших операційних витрат витрати на збільшення резерву сумнівних боргів, що призведе до погіршення фінансового результату. Крім цього в 2016 році ОСОБА_4 сплатить податків до бюджету на 25 млрд. грн. більше, ніж бюджет витратить на дотації газу для потреб населення;

- внаслідок зовнішньополітичних чинників, у зв'язку із втратою контролю над ПАТ Чорноморнафтогаз та інших підприємств, що знаходяться на території АР Крим, позивач відобразив в своїй звітності знецінення інвестицій у вказаних підприємствах в сумі 899806,00 тис.грн., знецінення запасів природного газу, розташованого у підземних сховищах АР Крим у сумі 1903484 тис. грн. Стосовно Луганської та Київської областей - позивач провів знецінення інвестицій у частці підприємств в сумі 61179 тис. грн. Також збитки, понесені на окупованих територіях за рік, що закінчились 30.09.14, складають 2145563 тис. грн. (2014 рік: 1710073 тис. грн.). До складу збитків, понесених на окупованих територіях, включено собівартість несанкціоновано відібраного газу в зоні АТО у сумі 1510368 тис. грн. (2014 рік: 1371221 тис. грн.). Крім цього, на червень-липень 2016 року на виконанні в органах Державної виконавчої служби перебувало 2419 виконавчих документів на загальну суму стягнення на користь позивача за поставлений природний газ близько 20,902 млн. грн. З вказаної кількості по 381 виконавчому документу стягненню підлягає більше 9,511 млн. грн. з боржників, які розташовані на території Луганської, Київської областей, Автономної Республіки Крим та м.Севастополя. Враховуючи вищевикладені обставини, обєктивно вважає, що позивач не має фінансової можливості розстрочувати або відстрочувати виконання зобовязань своїх контрагентів, оскільки його фінансовий стан є досить тяжким;

- в звязку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення. Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Приймаючи рішення про надання розстрочки виконання рішення суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд у справі №5017/3761/2012 (постанова від 02.10.2014).

У судовому засіданні представник позивача (стягувача) проти заяви відповідача про відстрочку та розстрочку виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2016 по справі №915/233/16 заперечує повністю, з підстав викладених у письмових запереченнях №14/5-465в від 05.05.2017.

Розглянувши заяву ОКП Миколаївоблтеплоенерго, заслухавши представників позивача та відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Пунктом 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України встановлено, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Під час прийняття рішення по даній справі та при розгляді даної заяви судом також досліджувалась ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Судом встановлено, що несвоєчасне погашення заборгованості перед стягувачем сталося не з вини боржника, оскільки єдиним джерелом для оплати спожитого газу є кошти, отримані в якості оплати за спожиту теплову енергію з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств та субвенцій на погашення різниці у тарифах на теплову енергію, які до цього часу не відповідають фактичній собівартості теплової енергії.

Наданий боржником ОСОБА_5 про фінансові результати ОКП Миколаївоблтеплоенерго за 2016 рік для підприємства закінчився із чистим фінансовим результатом у виді збитку в розмірі 47106 тис. грн., а за аналогічний період попереднього року (2015) складав 17513 тис. грн., що свідчить про значну стійку збитковість підприємства.

Вказані обставини, на думку суду, підтверджують відсутність можливості виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2016 по справі №915/233/16 на даний момент та свідчать про значне погіршення фінансового стану підприємства та реальну загрозу його банкрутства.

При розгляді заяви судом взято до уваги, що ПАТ НАК ОСОБА_4 України має стратегічне значення для економіки і безпеки держави і для безперервного постачання газу споживачам повинно проводити розрахунки з іноземними постачальниками природного газу в іноземній валюті, що, за умови стрімких інфляційних процесів та здешевлення національної валюти по відношенню до іноземної, призводить до значних складнощів у разі несвоєчасного проведення розрахунків вітчизняними споживачами.

В той же час, надана стягувачем інформація про свій фінансовий стан за 6 місяців 2016 року свідчить про його прибутковість, порівняно зі збитками за аналогічний період 2015 року.

Вказані обставини свідчать про більш сприятливий фінансовий стан стягувача порівняно з боржником.

Що стосується виробничої діяльності боржника, то згідно Статуту відповідача з доповненнями, основною метою діяльності ОКП Миколаївоблтеплоенерго є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Таким чином, відповідач зобовязаний здійснювати постачання теплової енергії незалежно від зовнішніх факторів, тому що його господарська діяльність направлена на забезпечення життєдіяльності міста.

Специфіка роботи підприємства полягає в тому, що основними споживачами теплової енергії є бюджетні підприємства та населення міста, які мають постійну значну заборгованість за спожиту теплову енергію.

Згідно наданої відповідачем ОСОБА_6 про заборгованість з заробітної плати, обовязкових платежів та податків №890/юр від 07.03.2017, станом на 03.03.2017 ОКП Миколаївоблтеплоенерго має непогашену заборгованість по заробітній платі, зборах та платежам в сумі 8757590,92 грн. (т.2 а.с.8).

Відповідно до Інформації про заборгованість абонентів перед ОКП Миколаївоблтеплоенерго станом на 09.03.2017 загальна сума заборгованості становить 198211323 грн., з яких: заборгованість населення 175272389 грн., бюджетні установи 14653336 грн. та інші споживачі 8285598 грн.(т.2 а.с.9).

Згідно ОСОБА_5 про фінансові результати (ОСОБА_5 про сукупний дохід) за 2016, збитки підприємства за 2016 рік склали 47106 тис. грн., а за 2015 рік 17513 тис. грн., що вказує на те, що фінансовий стан відповідача є несприятливим, кредиторська заборгованість та інші поточні зобовязання відповідача перевищують дебіторську заборгованість, що свідчить про відсутність у відповідача можливості виконати рішення Господарського суду Миколаївської області №915/233/16 від 25.05.2016 на даний момент в повному обсязі.

В підтвердження максимального вчинення залежних від нього дій на погашення заборгованості перед позивачем, боржником надані суду здійснення претензійно-позовної роботи відносно абонентів-боржників, проводяться заходи направлені на примусове виконання судових рішень. Так, за інформацією відповідача станом на 01.01.2016 за 2015 рік відповідачем направлено 52534 претензії боржникам на загальну суму 168856937,53 грн., предявлено 1521 позовів на суму 9251865,81 грн., направлено до відділів державної виконавчої служби 7987 виконавчі документи про стягнення заборгованості на загальну суму 19670127,60 грн., та станом на 01.01.2017 за 2016 рік відповідачем направлено 71097 претензії боржникам на загальну суму 222692754,41 грн., предявлено 7 позовів на суму 50108,40 грн., направлено до відділів державної виконавчої служби 7316 виконавчі документи про стягнення заборгованості на загальну суму 18376729,76 грн., а станом на 01.04.2017 за І квартал 2017 року відповідачем направлено 8168 претензії боржникам на загальну суму 41891885,43 грн., предявлено 1 позов на суму 15171,72 грн., направлено до відділів державної виконавчої служби 113 виконавчі документи про стягнення заборгованості на загальну суму 304623,54 грн.

Вказані обставини, на думку суду свідчать про те, що боржник не уникає від свого обовязку перед стягувачем, шукає шляхи та вживає заходи для погашення боргу, однак у звязку з несприятливою фінансовою ситуацією в економіці держави в цілому, підвищення тарифів та низький рівень платоспроможності населення, не може виконати рішення суду негайно.

При цьому, згідно з Порядком розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків із гарантованим постачальником природного газу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014, переважна більшість грошових коштів, що надійшли від споживачів, перераховуються відповідачем за спожитий природний газ на рахунок гарантованого постачальника природного газу ПАТ НАК ОСОБА_4 України, і в розпорядження відповідача не потрапляють.

За вказаних обставин, вжиття на даний час Державною виконавчою службою заходів по примусовому виконанню рішення суду по даній справі може призвести до блокування роботи підприємства та неможливості виконувати покладені на нього завдання. Поступове збільшення розміру збитків підприємства свідчить про наявність реальної загрози банкрутства підприємства, що, враховуючи соціальну значимість останнього, може призвести до негативних наслідків для споживачів теплової енергії - населення м.Миколаєва, лікувальних закладів, шкіл, інших обєктів соціальної сфери міста, бюджетних установ та державних закладів. В свою чергу, в умовах існуючої соціальної напруги та суттєвого погіршення платоспроможності населення, такі дії можуть призвести до соціального вибуху.

Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Оцінивши вказані обставини та проаналізувавши докази, надані боржником в обґрунтування своєї позиції, суд вважає, що соціальний статус відповідача, його матеріальний стан, вжиття ним заходів до стягнення заборгованості з безпосередніх споживачів теплової енергії, відсутність вини у несвоєчасному погашенні заборгованості перед позивачем та наявність реальної можливості виконати рішення суду в повному обсязі протягом 2017 року, надають суду достатньо підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення.

Що стосується розстрочення виконання рішення суду, то в цій частині заява задоволенню не підлягає, оскільки, по-перше, заявником не конкретизований графік погашення в частині визначення щомісячних платежів; по-друге, запропонований заявником строк розстрочення є достатньо значним, що з урахуванням наявності кризових явищ в економіці держави може мати негативний вплив на майнові інтереси стягувача.

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОКП Миколаївоблтеплоенерго частково та відстрочити виконання рішення суду №915/233/16 від 25.05.2016 до 30.09.2017.

Керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОКП Миколаївоблтеплоенерго про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду від 25.05.2016 у справі №915/233/16 задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення суду від 25.05.2016 у справі №915/233/16 до 30.09.2017.

3. В решті заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст.91, 93 ГПК України.

Суддя М.В. Мавродієва