Ухвала суду № 66455809, 04.05.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1-кс/760/6818/17

№ 760/7809/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кізюн Л.І., при секретарі Слепусі О.П., за участю прокурора Литвиненка Д.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Дрюка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Солом'янського УП ГУНП у м.Києві Пергаменщик О.В., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Литвиненком Д.В., на підставі матеріалів досудового розслідування №12017100090004206, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2017 року, про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Звенигородка Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, без постійного місця проживання, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Солом'янського УП ГУНП у м. Києві Пергаменщик О.В. про зміну запобіжного заходу з особистого зобов'язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 діб.

З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні СВ Солом'янського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100090004206 від 16.04.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 16.04.2017 року приблизно о 17:20 год., знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Липківського, 25, в приміщенні магазину «Еко Маркет» вирішив таємно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «Еко Маркет», а саме плитки шоколаду «Мілка Орео» - 7 штук. Таємно викравши вказане майно, ОСОБА_1 вийшов за межі касової зони, після чого був затриманий співробітниками магазину.

Як зазначив слідчий, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який своїми умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), який не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, хоча виконував усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

17 квітня 2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 18.04.2017 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покладено обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, слідчий зазначив, що ОСОБА_5 не виконує взяті на себе обов'язки, що підтверджується, зокрема, рапортом ст. о/у ВКП Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві Школарова О.Г. від 27.04.2017 року, рапортом слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві Герасимик Н.В.

Крім того, слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 приблизно о 20.20 годині 01.05.2017 року перебуваючи в приміщенні магазину «МегаМаркет» ТОВ «Твич», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. В.Гетьмана, 6-б, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 перебуваючи у торговому залі магазину та впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, взяв із торгових прилавків магазину 9 плиток шоколаду «Lindt з мигдалем», вартістю 108,00 гривень кожна та 10 плиток шоколаду «Lindt з лісовим горіхом», вартістю 90,60 гривень кожна. Після цього ОСОБА_1 зайшов до примірочної магазину, де сховав вищевказаний товар до власного портфелю, який заздалегідь приготував для вчинення кримінальної правопорушення. Сховавши зазначене вище чуже майно до свого портфелю, ОСОБА_1 попрямував до виходу із магазину, та пройшовши через каси магазину, маючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, за вказаний товар не розрахувався та із місця вчинення кримінального правопорушення намагався зникнути, однак не довів свого злочинного умислу до кінця із причин, що не залежали від його волі, оскільки був затримана працівниками охорони магазину. Всього злочинними діями ОСОБА_1, ТОВ «Твич» було заподіяно матеріальної шкоди на суму 2253,60 гривень, з урахуванням ПДВ та 1878,00 гривень, без урахування ПДВ.

Як зазначив слідчий, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який своїми умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), який не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, хоча виконував усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, вчиненому повторно, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

02 травня 2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КПК України у кримінальному провадженні №12017100090004753 від 02.05.2017 року.

Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури м. Києва Литвиненко Д.В. від 03.05.2017 року об'єднано в одне провадження кримінальні правопорушення, внесені до ЄРДР за №12017100090004206 від 16.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України та за № 12017100090004753 від 02.05.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України.

Своє клопотання слідчий обґрунтував тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який вчинив закінчений замах на злочин середньої тяжкості. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 покладається на необхідність запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній не має постійного місця проживання на території м. Києва, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 ніде не працює та не навчається. Немає джерела доходу, на шлях виправлення та перевиховання не стає, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчиняючи на них тиск та схиляючи до надання показів на його користь, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому просить змінити запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_1 з особистого зобов'язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти клопотання та просили застосувати більш м'який запобіжний захід, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 17 квітня 2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру кримінальному провадженні №№12017100090004206 від 16.04.2017 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КПК України

Так, з даних повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 17 квітня 2017 року вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, зокрема, у тому, що своїми умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), який не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, хоча виконував усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, за обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 18.04.2017 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покладено обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_5 не виконує взяті на себе обов'язки, що підтверджується, зокрема, рапортом ст. о/у ВКП Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві Школарова О.Г. від 27.04.2017 року, рапортом слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві Герасимик Н.В.

Також, встановлено, що 02 травня 2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КПК України у кримінальному провадженні №12017100090004753 від 02.05.2017 року.

Так, з даних повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 02 травня 2017 року вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, зокрема, у тому, що своїми умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), який не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, хоча виконував усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, вчиненому повторно, за обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури м. Києва Литвиненко Д.В. від 03.05.2017 року об'єднано в одне провадження кримінальні правопорушення, внесені до ЄРДР за №12017100090004206 від 16.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України та за № 12017100090004753 від 02.05.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України

Зазначені обставини, також, підтверджується Витягом з кримінального провадження №12017100090004206 від 16 квітня 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно ч. 5 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов'язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов'язаний з'ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.

Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.

Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про заміну запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.

Отже, суд зобов'язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув'язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам'як проти Польщі»).

При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, що підтверджується доданими до клопотання доказами, зокрема, протоколом про прийняття заяви про вчинене криміналі правопорушення від 01.05.2017 року; протоколом огляду місця події від 01.05.2017 року; довідкою вартості товару від 01.05.2017 року; протоколом затримання особи від 02.05.2017 року, протоколами допиту свідків від 02.05.2017 року.

У судовому засіданні встановлено, що існують ризики, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зазначене дає підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Надавши оцінку поясненням учасників судового розгляду та матеріалам, що містяться разом з клопотанням, взявши до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: наявність обґрунтованої підозри та ризиків, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя приходить до висновку про заміну запобіжного заходу із особистого зобов'язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про заміну запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, вчинений без застосування насильства, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1, його майновий стан, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, розмір заподіяної шкоди, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 2 прожиткових мінімумів, що становить 3 368,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним їхнім викликом та вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 193-194, 196-197, 200 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

Клопотання - задовольнити.

Замінити щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 2 прожиткових мінімумів, що становить 3 368 (три тисячі триста шістдесят вісім) грн.

Строк тримання підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 21 години 30 хвилин 01 травня 2017 року.

Строк дії ухвали - до 21 години 30 хвилин 16 червня 2017 року.

У разі внесення застави, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: р/р 37318005112089; МФО (код банку) 820172; ЄДРПОУ: 26268059; Банк одержувача: ДКС України м. Київ, покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним їхнім викликом та вимогою;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Оголошення повного тексту ухвали 10 травня 2017 року о 17 годині 05 хвилин.

Слідчий суддя Л.І.Кізюн