Рішення № 66451801, 11.05.2017, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 2/331/656/2017

Справа № 331/6219/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повторне)

11 травня 2017 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді: Жуковій О.Є

при секретарі: Орманджи Ю.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Фінексперт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач28.08.2015 року звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача , посилаючись на те, що 17.01.2014 року між ТОВ «Юг Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір, згідно умов якого відповідач отримав кредити в розмірі 2 300 гривень. Згідно договору факторингу , укладеному між позивачем та ТОВ «Юг Кредит» , позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що в порушення умов договору, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснює платежі в погашення кредиту та сплату відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором в сумі 23119,78 гривень .Просив стягнути з відповідача заборгованість за договором та судові витрати.

В судове засідання представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.

Відповідач , належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, до судового засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, в зв»язку з чим на підставі ст. 169 ЦПК України справу розглянуто у відсутність відповідача на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Разом з тим, в наданих суду запереченнях відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити, пославшись на те, що відповідачем нарахована пеня поза межами строків позовної давності, одночасне стягнення пені та штрафу суперечить вимогам чинного законодавства та є подвійною відповідальністю, крім того, відповідачу були надані кредитні кошти ТОВ «ЮГ Кредит» без додержання вимог Закону щодо ліцензування цього виду господарської діяльності.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідност. 610 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідност. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов'язань, наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Юг Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ЮК- 00004968 від 17.01.2014 року , згідно умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 2 300 гривень строком до 01.02.2014 року зі сплатою 2 % від суми наданого кредиту за кожен день користування ним (а.с.10-11).

30 грудня 2014 року між ТОВ «Юг Кредит» та ТОВ «Смарт Фінексперт» було укладено договір факторингу № 30-12/14-ЮК , за яким право вимоги за договором , укладеними між ТОВ «Юг Кредит » та відповідачем було відступлено ТОВ «Смарт Фінексперт» (а.с.19-23).

Згідно розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 за договором № ЮК -00004968 від 17.01.2014 року має заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 2286,00 гривень, за процентами - 731,52 гривень.

Вимога ТОВ «Смарт Фінксперт» від 20.07.2015 року про погашення заборгованості , відповідачем залишена без задоволення (а.с.7-8).

Встановлені судом обставини справи дають суду підстави дійти до висновку, що позивач має право на отримання від ОСОБА_1 заборгованості за основною сумою боргу в сумі 2286,00 гривень та за процентами в сумі 731,52 гривень.

Крім того , позивач нарахував ОСОБА_1 інфляційні- 1247,38 гривень, 3% річних-101,12 гривень (а.с.5).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому , суд зазначає, що проценти, визначені статтями536, 1048, 1056-1, 1061 ЦК, є платою за користування чужими грошовими коштами, яка, за відсутності іншої домовленості сторін, сплачується боржником за весь період користування грошовими коштами, у тому числі після настання терміну їх повернення. Поряд з цим за порушення виконання грошового зобовязання на боржника покладається відповідальність відповідно до ст.625 ЦК, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку у вигляді сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Беручи до уваги різну правову природу процентів, передбачених статтями536, 1048, 1056-1, 1061 ЦК, і процентів, що стягуються відповідно до ст.625 ЦК, а також відсутність у чинному законодавстві обмежень, одночасне стягнення процентів, передбачених ст.536 ЦК та іншими статтями, а також сплата трьох процентів річних від простроченої суми, передбачених ст.625 ЦК, є правомірним .

Ця позиція підтверджується практикою Верховного Суду України (постанова Верховного Суду України від 29травня2013р. у справі №6-39цс13).

Зазначене дає суду дійти підстави до висновку, що позивач має право на отримання від відповідача трьох відсотків річних 101,12 гривень та інфляційних 1247, 38 гривень.

Крім того, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 пеню за період з 18.02.2014 року по 01.04.2015 року.

Відповідачем заявлено про застосування позовної давності до зазначених вимог .

Відповідно дост. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4ст. 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки(ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2ст. 258 ЦК Українипередбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ч. 1ст. 261 ЦК України).

Зазначене, дає суду підстави дійти до висновку, що з огляду на те, що позивач звернувся до суду 28.08.2015 року , а пеня розрахована починаючи з 18.02.2014 року (а.с.5) , пеня підлягає стягненню в межах строку позовної давності , тобто з 28.08.2014 року по 01.04.2015 року , що складає 9921,24 гривень .

Також, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року в справі № 6-2003цс15).

З мотивів, викладених вище, суд приходить до висновку, що вимоги ТОВ «Смарт Фінексперт» про стягнення штрафу у розмірі 100 гривень не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 2286,00 гривень, заборгованість за процентами в сумі 731, 52 гривень, пеню в сумі 9921,24 гривень , інфляційні в розмірі 1247,38 гривень, а також три відсотки річних в розмірі 101,12 гривень, а всього 14287,26 гривнь.

Питання про судові втрати слід вирішити на підставі ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 611, 629, 1049,1054 ЦК України, ст. 10,11, 209, 212,214,215, 217, 218, 224-226 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Фінексперт» заборгованість за кредитним договором № ЮК-00004968 від 17 січня 2014 року в сумі 14287 ( чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят сім ) гривень 26 копійок , з яких : заборгованість за кредитом в сумі 2286,00 гривень, заборгованість за процентами в сумі 731, 52 гривень, пеня в сумі 9921,24 гривень , інфляційні - 1247,38 гривень, а також три відсотки річних в розмірі 101,12 гривень , а також судовий збір у сумі 243 (двісті сорок три ) гривні 60 копійок .

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повторне заочне рішення може бути оскаржено сторонами в загальному порядку.

Суддя:

11.05.2017