Ухвала суду № 66442262, 11.05.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 рокуЛьвів№ 876/3047/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі № 819/1554/16 за позовом ОСОБА_2 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі про зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач просив зобов'язати відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі подання про повернення йому збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 4441, 50 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року позов задоволено.

Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення сплаченого позивачем (ід. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_2) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 4441( чотири тисячі чотириста сорок одну) грн 50 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (м. Тернопіль, вул. Руська, 17, код ЄДРПОУ 40377598) на користь ОСОБА_2 (ід. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_2) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн 20 коп.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, яке в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким позивачу відмовити в задоволенні позову.

Посилається на те, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією стосовно прав власності громадян на нерухоме майно, позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Зазначає, що представлені позивачем документи не можуть вважатися достатніми для обґрунтування вимог позивача, оскільки зазначені документи підтверджують факт нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості, а не факт придбання позивачем житла в минулому чи придбання ним житла вперше.

Оскільки клопотань від осіб, які беруть участь у справі та належно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про розгляд справи за їх участю не поступило, тому суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних в ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

У справі встановлено, що 11.11.2016 між ОСОБА_2 та ПрАТ "КУА "НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ" було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідченої нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С. та зареєстровано в реєстрі за № 3217, згідно якого позивач придбав квартиру № АДРЕСА_1.

Як видно з матеріалів справи, позивачем у відповідності до статті 49 Закону України "Про нотаріат" було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 4441,50 грн. згідно квитанції ПН 1392658 від 11.11.2016.

18.11.2016 позивач звернувся із заявою до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 4441,50 грн.

Листом Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 21.11.2016 № 15091/07 позивача повідомлено про те, що підстав для повернення вказаного збору немає, а також роз'яснено, що позивач має право звернутися до суду із адміністративним позовом про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивач 11.11.2016 вперше придбав житло за договором купівлі-продажу нерухомого майна - квартиру № АДРЕСА_1 і при оформленні документів безпідставно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 4441,50 грн, що підтверджується квитанцією ПН 1392658 від 11.11.2016 на вказану суму, який підлягає поверненню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних фондів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», регулюється Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року №1740, згідно пункту 15-1 якого, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Таким чином, при придбанні нерухомого майна із загального правила про обов'язковість сплати збору законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку №1740, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Як встановлено судом першої інстанції, факт придбання позивачем квартири у власність за адресою АДРЕСА_1 підтверджується договором купівлі-продажу квартири, посвідченим в нотаріальному порядку та зареєстрованим в реєстрі за № 3217.

В інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта наявні відомості про право власності позивача на квартиру АДРЕСА_1, яке було набуте на підставі договору купівлі-продажу від 11.11.2016 року. Інших відомостей, зокрема, про наявність у власності позивача іншого нерухомого майна (житла) чи про придбання ним такого майна, немає.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві)гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).

Пунктами 3, 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-2, механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження, зокрема, сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

З огляду на вказані норми права та встановлені обставини справи суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачений позивачем при укладанні 11 листопада червня 2016 року договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Вищого адміністративного суду України від 08 лютого 2017 року (№К/800/40236/14), в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року (№К/800/12555/17).

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно зобов'язав Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення сплаченого позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 4441 грн 50 коп.

Посилання відповідача на те, що позивачем не надано доказів того, що житло було придбане ним вперше, є помилковими та такими, що суперечать нормам процесуального права, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який проти позову заперечує.

Відповідачем не надано, а судом першої інстанції не здобуто доказів того, що позивач придбав житло не вперше.

Відсутність механізму перевірки інформації про те, чи вперше особа придбає житло, не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки порушує право позивача на придбання житла вперше без сплати відповідних страхових внесків до Пенсійного фонду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції розглянув спір з дотриманням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого обґрунтовано задовольнив позов, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваної постанови колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому не можуть бути підставою для її задоволення.

Керуючись ст. 195, ст. 197, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі № 819/1554/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. М. Багрій судді А. І. Рибачук Д.М. Старунський