Постанова № 66437395, 11.05.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2017 року Справа № 904/9656/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Чус О.В., Євстигнеєва О.С.

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

представники сторін:

від прокурора: Трубіцин Д.М. прокурор відділу прокуратури області ( посвідчення № 028865 від 17.09.2014 р. )

від позивача: ОСОБА_1 представник ( дов. від 28.12.2016 р. № 7/10-2566 ).

від відповідача: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

від третьої особи-1: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

від третьої особи-2: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

від третьої особи-3: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:

товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2017 р. у справі

за позовом першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави

в особі Дніпропетровської міської ради,

м. Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб",

м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні Відповідача: комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя", м. Дніпро

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні Відповідача: компанія з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД", Тортола, Віргінські острови

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні Відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства", м. Дніпро

про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся в інтересах Дніпропетровської міської ради до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб", про витребування від Відповідача на користь територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради нежитлове приміщення № 105, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Ладозька, будинок 2а.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з зустрічною позовною заявою до першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпропетровської міської ради, треті особи - комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя", компанія з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД", товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства", про усунення перешкод у користуванні власністю.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2016 р. у справі № 904/9656/16 , на підставі п. 4 ч. 1. ст. 63 ГПК України, зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" повернуто без розгляду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2016р. у справі № 904/9656/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2016 р. відмовлено в прийнятті касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС-КЛУБ" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2016 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 р. у справі № 904/9656/16.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2017 р. ( суддя Петренко І. В. ) у справі № 904/9656/16 позовні вимоги першого заступника прокурора Дніпропетровської області задоволено у повному обсязі - витребувано від товариства з обмеженою відповідальністю Ренессанс-клуб на користь територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради приміщення № 105, що розташоване за адресою: вул. Ладозька, буд. 2а в м. Дніпро. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Ренессанс-клуб на користь прокуратури Дніпропетровської області 1 460,00 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Клуб" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний суд скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2017 р. у справі № 904/9656/16, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради відмовити в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги, Скаржник посилається на порушення судом норм матеріального права та надання невірної юридичної оцінки обставинам справи щодо наявності волі власника на вибуття майна, оскільки Дніпропетровська міська рада знала, що спірне майно після включення його до проміжного ліквідаційного балансу має бути відчужено для погашення вимог кредиторів в процедурі припинення ( ліквідації ). Вимоги Позивача про витребування нерухомого майна у ТОВ «Ренессанс-клуб», на підставі ст. 388 ЦК України, у зв'язку з тим, що нерухоме майно вибуло з володіння власника без його волі, не можуть бути задоволені також тому, що з урахуванням ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване як таке, що продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Визнання недійсним договору не свідчить про відсутність волі власника, виключно з наявністю якої закон повязує можливість витребування майна у добросовісного набувача. Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не встановив особи, яка є винною в недійсності договору купівлі-продажу від 05.06.2013 р., та не вирішив питання про стягнення з такої особи на користь Відповідача ( добросовісного набувача ) понесених ним витрат на придбання майна, чим було допущено істотне порушення прав та законних інтересів останнього. Строк давності за позовом про витребування з чужого незаконного володіння майна сплив, а звернення Позивача з позовом мало місце поза межами встановленого строку позовної давності для звернення за захистом порушеного права, що відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України є безумовною підставою для відмови в позові.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти задоволення апеляційної скарги, оскільки доводи апеляційної скарги зводяться до оспорювання фактів, які вже встановлені судовими актами у справі № 38/5005/6636/2012. Рішення Дніпропетровською міською радою щодо відчуження спірного майна не виносилось, тому воля власника майна відсутня, а спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника поза його волею шляхом включення до ліквідаційної маси комунального підприємства, яке безпідставно обліковувало його на своєму балансі та не мало на нього жодних речових прав. Прокурором обраний вірний спосіб захисту права територіальної громади м. Дніпро в особі Дніпропетровської міської ради шляхом предявлення віндикаційного позову. Скаржник не заявляв жодних вимог в будь-якій формі про необхідність стягнення грошових коштів, тому посилання на порушення судом норм матеріального права є безпідставним. Судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні клопотання про застосування строків позовної давності, оскільки перебіг позовної давності відраховується від дати постановлення ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 р. у справі № 38/5005/6636/2012.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_2 у складі колегії суддів: Чус О.В., Кузнецова В.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 р. у справі № 904/9656/16, апеляційну скаргу прийнято до розгляду. Розгляд справи призначено на 13.04.2017 р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 р. у справі № 904/9656/16, розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.05.2017 р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 11.05.2017 р. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, у звязку з перебуванням у відпустці судді Кузнецова В. О.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_2 у складі колегії суддів: Чус О.В., Євстигнеєва О.С.

Представник Позивача у судовому засіданні просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Треті особи відзиви на апеляційну скаргу не надали, явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки не повідомили, не зважаючи на те, що належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні проведеному 11.05.2017 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників Прокурора та Позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпропетровської обласної ради № 232-10/ХХІV від 23.10.2003 р. "Про підвищення ефективності управління майном спільної власності територіальних громад області" в частині передачі обласних комунальних підприємств до власності територіальної громади м. Дніпропетровська затверджено розпорядження Голови Дніпропетровської обласної ради № 159-р від 18.08.2003 р. "Про передачу із спільної власності територіальних громад області до територіальної громади м. Дніпропетровська цілісного майнового комплексу обласного житлово-комунального підприємства "Лівобережжя".

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 11/13 від 19.11.2003 р. "Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста обласних житлово-комунальних підприємств "Південне", "Центральний", "Лівобережжя", до комунальної власності прийнято житлово-комунальне підприємство "Лівобережжя" з майном, будівлями і спорудами, що перебували на його балансі, відповідно до акту приймання-передачі від 18.08.2003 р.

Територіальна громада міста набула право власності на об'єкти нерухомого майна з часу затвердження актів приймання-передачі, а саме з 18.08.2003 р.

Розпорядженням голови Дніпропетровської міської ради № 159-р від 18.08.2003 р., рішенням Дніпропетровської обласної рад від 23.10.2003 р. № 232-10/ХХІV, відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 30.04.2013 р. проведено державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення № 105, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Ладозька, 2а ( реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 60626812101 ).

Відповідно до ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції пленарного засідання міської ради відноситься прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 16/9 від 02.03.2011 р. передано об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема, комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" на баланс комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю".

06.08.2012 р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі № 38/5005/6636/2012 про банкрутство комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради.

На час порушення провадження у справі про банкрутство рішення сесії Дніпропетровської міської ради № 16/9 від 02.03.2011 р. в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно продовжувало обліковуватися на балансі комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 р. у справі № 38/5005/6636/2012 визнано банкрутом комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором підприємства призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3, яким нежитлове приміщення № 105, що розташоване за адресою: вул. Ладозька, 2а в м. Дніпро було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення товарною біржею Регіональна універсальна біржа торгів, оформлених протоколом № 25, та переможцем яких визнано компанію з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД".

На підставі вказаного протоколу № 25 проведення біржових торгів з купівлі-продажу спірного нерухомого майна, між КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради та компанією з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД" укладено договір купівлі-продажу нежилового приміщення № 105, що розташоване за адресою: вул. Ладозька, 2а в м. Дніпро, загальною площею 109,5 кв. м.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 р. у справі № 38/5005/6636/2012 про банкрутство КЖЕП "Лівобережжя" задоволено скаргу прокуратури області на дії ліквідатора та визнано неправомірними його дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута ряду об'єктів нерухомого майна комунальної власності, його продажу з відкритих біржових торгів та визнано недійсними договори купівлі-продажу, укладені на їх підставі.

Зокрема, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області визнано неправомірними дії ліквідатора КЖЕП "Лівобережжя" арбітражного керуючого щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нежитлового приміщення № 105, що розташоване за адресою: вул. Ладозька, 2а в м. Дніпро, загальною площею 109,5 кв. м. та продажу його з відкритих біржових торгів, визнано недійсними результати біржових торгів, проведених 27.12.2012р. Товарною біржею Регіональна універсальна біржа з продажу спірного нерухомого майна та визнано недійсним договір купівлі-продажу № 819 від 10.06.2013 р., зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, укладений між ліквідатором-арбітражним керуючим ОСОБА_4 та компанією з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД".

З урахуванням, положень ч. 4 ст. 8 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 р. у справі № 38/5005/6636/2012 є такою, що набрала законної сили.

Статтею 124 Конституції України встановлена обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення. Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

З урахуванням того, що у справі № 38/5005/6636/2012 було встановлено факт недійсності договору купівлі-продажу з відчуження спірного нерухомого майна, що свідчить про вибуття спірного майна з володіння законного власника - територіальної громади міста з порушенням вимог чинного законодавства, та поза його волею, судом під час розгляду даної справи вказані обставини не встановлюються та не доводяться знову з огляду на приписи ст. 35 ГПК України.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Вказане нерухоме майно компанією з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД" було відчужено на користь товариства з обмеженою відповідальністю РЕНЕССАНС-КЛУБ за договором купівлі-продажу № 4927 від 17.10.2013 р., посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Посилаючись на вище наведені факти прокурор звернувся з віндикаційним позовом та просить витребувати від Відповідача на користь територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради нежитлове приміщення № 105, що розташоване за адресою: вул. Ладозька, 2а в м. Дніпро, загальною площею 109,5 кв. м.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, господарський суд виходив також із наступного. Згідно приписів ст.ст. 321, 319, 658 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові.

Згідно вимог ст. 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Приписами ст. 388 Цивільного кодексу України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом наведеної норми випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. У той же час покупець не може бути визнаний добросовісним набувачем, якщо на момент укладення відплатної угоди щодо спірного майна мали місце претензії третіх осіб, про які покупцю було відомо і які згодом були в установленому порядку визнані правомірними.

Згідно вимог ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Частиною 3 ст. 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, норма ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч.1 ст. 388 Цивільного кодексу України.

Аналогічні висновки щодо можливості витребування нерухомого майна, що вибуло поза волею власника, викладені в постановах Верховного Суду України від 30.09.2014 р. у справі № 43/440-6/231, від 11.06.2014 р. у справі № 6-52цс14 та від 08.06.2016 р. у справі № 6-3089ц15.

Компанія з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД" набула право власності на спірний об'єкт нерухомого майна за договором купівлі-продажу, який в подальшому визнано недійсними.

А отже, Дніпровська міська рада в інтересах якої діє Перший заступник прокурора, як власник спірного майна, яке вибуло з її власності поза її волею, має право на його витребування шляхом пред'явлення віндикаційного позову до нового власника майна на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 318 Цивільного кодексу України одним з суб'єктів права власності є територіальна громада міста, яка реалізує свої повноваження власника через відповідну міську раду (ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно з ч. 7 ст. 319 Цивільного кодексу України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

При цьому, згідно з п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Отже, лише за наявності волевиявлення органу місцевого самоврядування, оформленого рішенням, прийнятим виключно на пленарному засіданні Дніпропетровської міської ради, можливе розпорядження спірним нерухомим майном.

Враховуючи положення ст. 136 Господарського кодексу України, п. 30 ч.1 ст. 26, ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", спірне нерухоме майно вибуло з власності Дніпропетровської міської ради поза волею власника іншим шляхом, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для витребування вказаного майна у Відповідача як добросовісного набувача в порядку ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України. За таких обставин, позовні вимоги Першого заступника прокурора викладені в позові є обґрунтованими, тому правомірно задоволені судом першої інстанції у повному обсязі.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні заяви відповідача про застосування позовної давності.

Про недійсність правочину на підставі якого відбулося вибуття спірного нерухомого майна з володіння територіальної громади міста поза її волею, як позивачеві, так і прокуророві стало відомо лише 29.08.2016, після винесення Господарським судом Дніпропетровської області ухвали по справі №38/5005/6636/2012 щодо задоволення скарги прокурора на дії ліквідатора по включенню вказаного майна до ліквідаційної маси та визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Крім того, Дніпропетровська міська рада була залучена до участі у справі №38/5005/6636/2012 ухвалою суду від 24.09.2015, що також свідчить про те, що позивач раніше не міг дізнатися про порушення його прав у вигляді включення належного йому нерухомого майна до ліквідаційної маси третьої особи-1 та подальшого продажу такого майна.

Наведене виключає можливість для висновку про сплив позовної давності на час звернення прокурора з даним позовом.

Крім того, колегія суддів вважає за можливе зазначити, що право особи на власність підлягає захисту протягом усього часу наявності у особи титулу власника. Законодавчою підставою для втрати особою права власності у часі є положення Цивільного кодексу України про набувальну давність ( ст. 344 Цивільного кодексу України ). А тому, положення про позовну давність до заявлених позовних вимог про витребування майна у порядку ст. 388 Цивільного кодексу України не застосовуються ( правова позиція, висловлена у постановах Верховного Суду України від 05.10.2016 р. № 3-604гс16, Вищого господарського суду України від 08.11.2016 р. № 916/1624/1) та доводи апелянта в цій частині апеляційним судом відхиляються.

Доводи Відповідача відносно вибуття спірного майна з володіння Позивача за його волею, суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються наявними у справі доказами, які свідчать про відсутність волевиявлення Позивача на відчуження спірного майна в рамках процедури банкрутства комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, оскільки рішення про відчуження майна радою не приймалося.

Погоджується Дніпропетровський апеляційний господарський суд й з висновками суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні клопотання Відповідача щодо залишення позову без розгляду.

Суд вважає, що даний позов поданий прокурором відповідно до Закону України Про прокуратуру. Згідно з положеннями вказаного Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або погрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Інші доводи Скаржника також спростовані встановленими судами обставинами та судом відхиляються.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 ГПК України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на Скаржника.

Керуючись ст. ст. 101 - 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2017 р. у справі № 904/9656/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 12.05.2017 року

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус

СуддяО.С. Євстигнеєв